Рішення № 58407113, 14.06.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2016р. Справа№ 914/1374/16

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., при секретарі судового засідання Білані О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Енергія-Новий Розділ, м.Новий Розділ Львівської області

до відповідача: Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Львів

про визнання недійсним рішення.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 представник;

від відповідача: ОСОБА_2 представник.

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, за клопотанням присутніх представників сторін позивача в судовому засіданні не проводилася технічна фіксація судового процесу.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю Енергія-Новий Розділ до Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.04.2016р. №11р/к (справа №1-02-3/2016).

Позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним. Рішенням адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.04.2016р. №11р/к у справі №1-02-3/2016 визнано, що ТзОВ Енергія - Новий Розділ займає монопольне (домінуюче) становище на ринках житлово-комунальних послуг дії у вигляді нарахування плати за житлово-комунальні послуги, у т.ч. нарахування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 плати за постачання теплової енергії без дотримання (щодо постанови Національної комісії,що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №415 від 27.02.15р. ч.6 ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги, що є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку житлово - комунальних послуг шляхом дії що може ущемити інтереси споживачів,яка була б неможливою за умови існування значної конкуренції на ринку, накладено штраф у розмірі 68000грн.

Позивач зазначає, що постановою НКРЕКП від 27.02.2015 № 415, яка набрала чинності 01.03.2015, були встановлені (змінені) тарифи на теплову енергію для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (окрім населення), яка є обов'язковою для виконання суб'єктами природних монополій у визначені нею терміни. Названі постанови НКРЕКП не були скасовані чи визнані в установленому порядку недійсними.

Частиною шостою статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що у разі зміни цін/тарифів на житлово-комунальні послуги виконавець/виробник не менше ніж за 15 днів до введення їх в дію повідомляє про це споживачів з посиланням на рішення відповідних органів. В той же час, законодавство не наділяє виконавця/виробника житлово-комунальних послуг, що відносяться до першої чи другої групи, повноваженнями самостійно визначати момент введення в дію тарифів, які затверджені відповідними державними органами чи органами місцевого самоврядування, зокрема для того щоб забезпечити дотримання ним положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Позивач з об'єктивних причин не мав можливості повідомити своїх споживачів про зміну відповідних тарифів за 15 днів до введення їх в дію, оскільки рішення НКРЕКП про їх затвердження були прийняті та оприлюднені значно пізніше таких термінів. Позивач стверджує, що відповідач, в порушення вимог положень глави 5 Методики, не з'ясував чи існують взаємозамінні товари (послуги) щодо житлово-комунальних послуг, які надає Позивач, в межах яких споживачі за звичайних умов можуть легко перейти від споживання одного товару до споживання іншого, з огляду, зокрема, на подібність призначення, споживчі властивості, умови використання, відсутність суттєвої різниці в цінах тощо. Також, вказує на те, що відповідач, в порушення вимог глави 6 Методики не з'ясував, чи є окреслені вище частини території міста мінімальною територією, за межами якої з точки зору споживача придбання товарів (взаємозамінних товарів), що складають товарні межі ринку, є неможливим або недоцільним, з огляду, зокрема, на технічні характеристики товару (товарної групи), співвідношення цін, можливості щодо переміщення попиту, наявність бар'єрів, пов'язаних з ефектом масштабу виробництва, з розмірами капітальних витрат та обсягів інвестицій, екологічних обмежень тощо. Відповідач не обґрунтував необхідність окремого визначення часовими межами ринку періоду 2, а також не врахував у зв'язку з цим приписів пункту 7.3 глави 7 Методики, згідно із якими проміжок часу менший, ніж один рік, може визнаватися часовими межами ринку лише за певних умов. Отже, Відповідачем не встановлені та/або недоведені відповідні ознаки зловживання монопольним (домінуючим) становищем, за якими він кваліфікував дії Позивача, тому позивач просить позовні вимоги задоволити повністю.

Ухвалою суду від 25.05.2016р. порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 14.06.2015р.

В судове засідання 14.06.2016р. представник позивача явку забезпечив, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві просить суд позов задоволити. Подав клопотання вх..№3159/16 від 14.06.16р. про залучення в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Представник відповідача проти задоволення клопотання заперечив.

Стаття 27 ГПК України передбачає можливість участі в судовому процесі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору, якщо рішення господарського суду зі спору може вплинути на права та обов'язки цієї особи щодо однієї із сторін . Така третя особа виступає в процесі на стороні позивача або відповідача - у залежності від того, з ким із них у неї існують (або існували) певні правові відносини.

Судом розглянуто дане клопотання та відмовлено у його задоволенні у звязку із необґрунтованістю та безпідставністю обставин щодо правових підстав для залучення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг в якості третьої особи. Позивачем необґрунтовано наявності юридичного інтересу у даної особи, та не зазначено яким чином судове рішення із даного спору може вплинути на права та обов'язки цієї особи , зокрема чи таку особу буде наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

В судове засідання 14.06.2016р. представник відповідача явку забезпечив, проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву . В обґрунтування своїх заперечень, відповідач зазначає, що в оспореному рішенні адміністративної колегії ЛОТВ АМК України обґрунтовано визнано дії позивача щодо порушення останнім вимог ч.1 ст.13 та п.2 ст.50 Закону України Про захист економічної конкуренції, оскільки позивачем не дотримано норми ч.5 ст.32 Закону України Про житлово-комунальні послуги, а також дане рішення прийнято у межах повноважень органів АМК України і просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши подані суду документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд Львівської області,

в с т а н о в и в:

Рішенням адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.04.2016р. №11р/к у справі №1-02-3/2016 (далі по тексту рішення): визнано, що ТзОВ Енергія - Новий Розділ займає монопольне (домінуюче) становище на ринках житлово-комунальних послуг (постачання теплової енергії( централізоване опалення); централізоване постачання гарячої води; централізоване водопостачання та водовідведення) у територіальних (географічних межах м. Новий Розділ де розташовані діючі мережі, що знаходяться на балансі у володінні, обслуговуванні, користуванні) товариства з обмеженою відповідальністю « Енерегія - Новий Розділ( ідентифікаційний код : 33525073) із часткою 100% у часових межах 01.01.15-31.12.15, 01.01.16 -22.04.16р. Пунктом 2 даного рішення визнано , що дії товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія Новий Розділ» у вигляді нарахування плати за житлово-комунальні послуги (постачання теплової енергії; централізоване опалення) у т.ч. нарахування фізичній особі підприємцю ОСОБА_3 плати за постачання теплової енергії (централізоване опалення) для опалення нежитлового приміщення магазину, що розташований за адресою пр. Шевченка,34 у м. Новий Розділ без дотримання (щодо постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27.02.15р. №415 частини 6 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене ч.1 ст.13 та пунктом 2 ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку житлово-комунальних послуг (постачання теплової енергії( централізоване опалення шляхом дії,що може ущемити інтереси споживачів, яка була б неможливою за умовами існування значної конкуренції на ринку. Також, пунктом 3 даного рішення за порушення законодавства про захист економічної конкуренції накладено на ТзОВ Енергія Новий Розділ штраф у розмірі 68000грн. 00коп. та розяснено можливість оскарження рішення Антимонопольного комітету та визначено строк для його добровільного виконання.

Рішенням адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.04.2016р. №11р/к у справі №1-02-3/2016 зокрема встановлено, що товаром, щодо якого визначається монопольне (домінуюче) становище ТзОВ «Енергія - Новий Розділ» є житлово - комунальні послуги (постачання теплової енергії (централізоване опалення); централізоване постачання гарячої води; централізоване водопостачання та водовідведення). Товарними межами ринку за показниками взаємозамінності, подібності призначення, споживчих властивостей та умов використання товару є надання ТзОВ «Енергія - Новий Розділ» житлово - комунальних послуг (постачання теплової енергії (централізованого опалення); централізоване постачання гарячої води; централізоване водопостачання та водовідведення) споживачам, які наявні у м. Новий Розділ Львівської області (у т.ч. надання ФОП ОСОБА_3 послуг з постачання теплової енергії (централізоване опалення) для опалення нежитлового приміщення магазину «Либідь», розміщеного за адресою: пр. Шевченка, 34, м. Новий Розділ, 81652). Враховуючи вищевикладене, споживачі у м. Новий Розділ (у т.ч. ФОП ОСОБА_3С.), яким ТзОВ «Енергія - Новий Розділ» надає житлово - комунальні послуги (постачання теплової енергії (централізоване опалення); централізоване постачання гарячої води; централізоване водопостачання та водовідведення), не мають можливості вибору субєкта господарювання, який би надавав аналогічні житлово комунальні послуги. ТзОВ «Енергія - Новий Розділ» надає житлово - комунальні послуги (постачання теплової енергії (централізоване опалення); централізоване постачання гарячої води; централізоване водопостачання та водовідведення) у межах м. Новий Розділ, що виключає наявність легкої можливості у споживачів отримувати аналогічні житлово комунальні послуги від інших субєктів господарювання. Територіальними (географічними) межами ринків житлово - комунальних послуг (постачання теплової енергії (централізоване опалення); централізоване постачання гарячої води; централізоване водопостачання та водовідведення) є м. Новий Розділ у межах розташування відповідних мереж, необхідних для надання житлово комунальних послуг (у т.ч. у межах розташування мереж централізованого опалення приміщення магазину «Либідь», розміщеного за адресою: пр. Шевченка, 34, м. Новий Розділ, 81652), які знаходяться на балансі (у володінні, обслуговуванні, користуванні) ТзОВ «Енергія - Новий Розділ». Часовими межами ринків житлово - комунальних послуг (постачання теплової енергії (централізоване опалення); централізоване постачання гарячої води; централізоване водопостачання та водовідведення) визначено період: 01.01.2015 31.12.2015, 01.01.2016 - 22.04.2016.

ТзОВ «Енергія - Новий Розділ» є єдиним субєктом господарювання, що надає послуги: з постачання теплової енергії (централізоване опалення), з централізованого постачання гарячої води, з централізованого водопостачання та водовідведення у територіальних межах м. Новий Розділ у межах розташування відповідних мереж, які знаходяться на балансі (у володінні, обслуговуванні, користуванні), відтак, у споживачів (в т.ч. ФОП ОСОБА_3С.) вищевказаних житлово комунальних послуг у м. Новий Розділ відсутня альтернатива. Враховуючи вищенаведене, відповідачем визначено, що ТзОВ «Енергія Новий Розділ» займає монопольне (домінуюче) становище на ринках житлово - комунальних послуг (постачання теплової енергії (централізоване опалення); централізоване постачання гарячої води; централізоване водопостачання та водовідведення) у територіальних (географічних) межах м. Новий - Розділ де розташовані відповідні мережі, що знаходяться на балансі (у володінні, обслуговуванні, користуванні) ТзОВ «Енергія Новий Розділ» із часткою 100 % у часових межах: 01.01.2015 31.12.2015, 01.01.2016 - 22.04.2016.

Як вбачається із матеріалів справи, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі у рішенні - НКРЕКП), які отримані Відділенням від ТзОВ «Енергія - Новий Розділ» прийнято: постанову від 27.02.2015 № 415 «Про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) ТзОВ «Енергія - Новий Розділ» (далі у описово мотивувальній частині рішення - Постанова № 415); згідно з пунктом 4 Постанови № 415 вона набирає чинності з 01.03.2015; постанову від 27.02.2015 № 442 «Про встановлення тарифів на послугу з централізованого постачання гарячої води ТзОВ «Енергія - Новий Розділ» (далі у рішенні - Постанова № 442); відповідно до пункту 4 Постанови № 442 вона набирає чинності з 01.03.2015; постанову від 03.03.2015 № 758 «Про встановлення тарифу на теплову енергію для потреб населення ТзОВ «Енергія - Новий Розділ» (далі у рішенні - Постанова № 758); згідно з пунктом 4 Постанови № 758 вона набирає чинності з 01.04.2015; постанову від 31.03.2015 № 1066 «Про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) ТзОВ «Енергія - Новий Розділ» (далі у рішенні - Постанова № 1066); відповідно до пункту 4 Постанови № 1066 вона набирає чинності з 01.04.2015; постанову від 31.03.2015 № 1169 «Про встановлення тарифів на послугу з централізованого постачання гарячої води для потреб управителів багатоквартирних будинків» (далі у рішенні - Постанова № 1169); згідно з пунктом 2 Постанови № 1169 вона набирає чинності з 01.04.2015; постанову від 31.03.2015 № 1170 «Про встановлення тарифів на послугу з централізованого постачання гарячої води бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення)» (далі у рішенні - Постанова № 1170); відповідно до пункту 2 Постанови № 1170 вона набирає чинності з 01.04.2015; постанову від 31.03.2015 № 1171 «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню субєктами господарювання, які є виконавцями цих послуг» (далі у рішенні - Постанова № 1171); згідно з пунктом 4 Постанови № 1171 вона набирає чинності з 01.05.2015; постанову від 30.04.2015 № 1530 «Про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) ТзОВ «Енергія - Новий Розділ» (далі у рішенні - Постанова № 1530); відповідно до пункту 4 Постанови № 1530 вона набирає чинності з 01.05.2015; постанову від 30.04.2015 № 1543 «Про встановлення тарифів на послугу з централізованого постачання гарячої води бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення)» (далі у рішенні - Постанова № 1543); згідно з пунктом 3 Постанови № 1543 вона набирає чинності з 01.05.2015; постанову від 29.10.2015 № 2690 «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП» (далі у рішенні - Постанова № 2690); відповідно до пункту 2 Постанови № 2690 вона набирає чинності з 01.11.2015; постанову від 29.10.2015 № 2695 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 квітня 2015 року № 1543» (далі у рішенні - Постанова № 2695); згідно з пунктом 2 Постанови № 2695 вона набирає чинності з 01.11.2015; постановою від 12.11.2015 № 2751 «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП» (далі у рішенні - Постанова № 2751); постановою від 12.11.2015 № 2752 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 квітня 2015 року № 1543» (далі у рішенні - Постанова № 2752); постановою від 26.11.2015р. № 2868 «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) субєктами господарювання, які є виконавцями цих послуг» (далі у рішенні - Постанова № 2868); відповідно до пункту 3 Постанови № 2868 вона набирає чинності з 01.01.2016, але не раніше дня її офіційного опублікування ( Офіційний вісник України 29.01.2016 № 6).

У рішенні адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.04.2016р. №11р/к (справа №1-02-3/2016), зазначено, що відповідно до поданої ТзОВ «Енергія - Новий Розділ» інформації (лист ТзОВ «Енергія - Новий Розділ» від 03.02.2016 № 366) про дати оприлюднення та введення у дію постанов НКРЕКП, встановлено, що: встановлені Постановою № 415 (27.02.2015) для ТзОВ «Енергія - Новий Розділ» тарифи на теплову енергію для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) оприлюднені у часописі «Львівська газета» № 9 (814): 12.03.2015, при цьому, введені у дію ТзОВ «Енергія - Новий Розділ» з 01.03.2015; встановлені Постановою № 1066 (31.03.2015) для ТзОВ «Енергія - Новий Розділ» тарифи на теплову енергію для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) оприлюднені у часописі «Львівська газета» № 14 (8819): 16.04.2015, при цьому, введені у дію ТзОВ «Енергія - Новий Розділ» з 01.04.2015; встановлені Постановою № 1530 (30.04.2015) для ТзОВ «Енергія - Новий Розділ» тарифи на теплову енергію для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) оприлюднені у часописі «Львівська газета» №14 (8819): 21.05.2015, при цьому, введені у дію ТзОВ «Енергія - Новий Розділ» з 01.05.2015.

Окрім цього у рішенні від 22.04.2016р. №11р/к зазачено, що відповідно до постанови № 415 встановлено тариф на теплову енергію для інших споживачів у розмірі 1643,70 грн./Гкал (без ПДВ). Позивачем були виставлені до оплати СПД ФОП ОСОБА_3 за опалення приміщення магазину «Либідь», що розташований за адресою: пр. Шевченка, 34 у м. Новий Розділ, а саме: рахунок за тепло № Т 000005832 за січень 2015 від 30.01.2015, в якому вказано: ціна (без ПДВ) становить 1 150,79 грн. за Гкал; кількість спожитих Гкал - 4,88746 Гкал; всього до оплати 6 749,35 грн. ;рахунок за тепло № Т 000006618 за лютий 2015 від 27.02.2015, в якому вказано: ціна (без ПДВ) становить 1 150,79 грн. за Гкал; кількість спожитих Гкал - 4,31974 Гкал; всього до оплати 5 965,34 грн.; рахунок за тепло № Т 000007331 за березень 2015 від 31.03.2015, в якому вказано: ціна (без ПДВ) становить 1 643,70 грн. за Гкал; кількість спожитих Гкал - 2,75607 Гкал; всього до оплати - 5436,18 грн. Доказів у спростування вищенаведених обставин, суду не представлено.

Застосування ТзОВ «Енергія - Новий Розділ» вищевказаних тарифів було можливе не раніше ніж за 15 днів з дня повідомлення споживача про встановлення/затвердження тарифу, тобто, не дотримано процедуру повідомлення споживачів про зміну тарифів на теплову енергію, що встановлена частиною 6 статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Відтак, дані обставини підтверджують (рахунок за тепло № Т 000007331 за березень 2015), що ТзОВ «Енергія - Новий Розділ» не дотрималось частини 6 статті 32 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» при введенні у дію нових тарифів на послуги з постачання теплової енергії (централізоване опалення), що встановлені Постановою № 415.

Відповідно до Преамбули Закону України Про житлово-комунальні послуги, цей Закон визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.

Згідно із ч.1 ст.1 Закону України Про житлово-комунальні послуги, у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги; комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст.3 Закону України Про житлово-комунальні послуги, предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг; суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг.

Частиною 5 ст.32 Закону України Про житлово-комунальні послуги (чинної на момент спірних правовідносин) встановлено, що у разі зміни цін/тарифів на житлово-комунальні послуги виконавець/виробник не менше ніж за 15 днів до введення їх у дію повідомляє про це споживачів з посиланням на рішення відповідних органів.

Відтак, з огляду на вищевикладене та представлені докази, вбачається , що у рішенні адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.04.16р. №11р/к у справі №1-02-3/2016 обґрунтовано визнано, що позивач нарахував плату за житлово-комунальні послуги без дотримання норми частини 5 статті 32 Закону України Про житлово-комунальні послуги, вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене частиною 1 статті 13 та пунктом 2 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання (домінуючим) становищем на ринку шляхом дії, що може ущемити інтереси споживачів, яка була б неможливою за умовами існування значної конкуренції на ринку. Дана правова позиція також викладена у постанові Вищого господарського суду України від 04.06.2013р. у справі 17н/5014/2935/2012.

Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення становлять систему органів Антимонопольного комітету України, яку очолює Голова Комітету. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України приймається від імені територіального відділення Антимонопольного комітету України (згідно з положеннями статей 1, 6, 121 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 Закону України Про захист економічної конкуренції, зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку; зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.

Згідно із ч.ч.1, 6 ст.40 Господарського кодексу України державний контроль за дотриманням антимонопольно-конкурентного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюються Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень, визначених законом. Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у встановленому законом порядку розглядають справи про недобросовісну конкуренцію та інші справи щодо порушення антимонопольно-конкурентного законодавства, передбачені законом.

Згідно із ч.ч.2, 3 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до ч.1 ст.59 Закону України Про захист економічної конкуренції підставами для визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне зясування обставин, які мають значення для справи; не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.60 Закону України Про захист економічної конкуренції, заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

У підпункті 15.5 п.15 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №15 Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства розяснено, що господарські суди у розгляді справ мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм, не перебираючи при цьому на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами згаданого Комітету.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України). Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається із вищевикладеного, матеріалів справи, поданих доказів у їх сукупності, позивачем не доведено обставин, щодо неповного зясування обставин відповідачем, які мають значення для справи; щодо не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; щодо невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; чи щодо порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відтак, з огляду на вищевикладене, подані докази в їх сукупності, надані пояснення представниками обох сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, спростованими, не підтвердженими належними доказами, тому задоволенню не підлягають.

Судовий збір покладається на позивача, відповідно до вимог ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 33, 38, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Повне рішення складено 17.06.2016р.

Суддя Іванчук С.В.