Рішення № 58407057, 15.06.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.06.16 Справа № 904/3436/16

За позовом: приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія", м. Дніпропетровськ

до державного підприємства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 137 419,85 грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 71 від 28 грудня 2015 року, представник

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 2797/01 від 19 квітня 2016 року, юрисконсульт 1-ї категорії юридичного відділу

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" звернулося до господарського суду із позовом, яким, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, яка надійшла до суду 03.06.2016, просить стягнути з державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" заборгованість у розмірі 137 419,85 грн., з яких:

- заборгованість за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії за договором за січень-березень 2016 року у розмірі 130 047,31 грн.;

- 3 % річних у розмірі 476,09 грн.;

- пеня у розмірі 6 896,45 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про технічне забезпечення електропостачання споживача № 14-Кр від 19 червня 2009 року в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг. У звязку з простроченням виконання грошового зобовязання позивачем на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України нараховані три відсотки річних за період прострочки з 18.02.2016 по 26.04.2016 у сумі 476,09 грн.

На підставі пункту 8.2 договору позивач нарахував пеню за порушення строків оплати за перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 6 896,45 грн. за загальний період з 18.02.2016 по 26.04.2016.

Відповідач не заперечує проти заявленої позивачем основної суми заборгованості за послуги з технічного забезпечення електропостачання споживача, щодо нарахованих штрафних санкцій надав контррозрахунок. Разом з тим, відповідач просить, на підставі пункту 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, зменшити розмір нарахованої пені на 90%. Клопотання про зменшення розміру пені обґрунтовано тим, що у звязку з відсутністю грошових коштів для виконання зобовязань перед кредиторами та задоволення вимог стягувачів на усе майно та усі рахунки ДП "Криворізька теплоцентраль" накладено арешти, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, держаного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження обєктів нерухомого майна, витягами про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Єдиним джерелом доходів ДП "Криворізька теплоцентраль" є виключно грошові кошти, що надходять як плата за відпущену теплову енергію. Інших джерел фінансування ДП "Криворізька теплоцентраль" не має.

Кабінетом Міністрів України 18.06.2014 прийнято постанову №217 "Про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу", яка набрала чинності 02.07.2014. Відповідно до цієї постанови зобовязано теплопостачальні організації, що здійснюють продаж теплової енергії та/або надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, для виробництва яких повністю або частково використовується природний газ, куплений у гарантованого постачальника природного газу, відкрити у місячний термін з дня набрання чинності вищезазначеної постанови, в уповноваженому банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожиту теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води за категоріями споживачів "населення", "бюджетні установи", інші споживачі, які щодня автоматично перераховуються на рахунок гарантованого постачальника як плата за спожитий природний газ.

Розгляд справи був відкладений з 24.05.2016 на 09.06.2016. У судовому засіданні 09.06.2015 оголошено перерва на 15.06.2016.

У судовому засіданні 15.06.2016 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

19.06.2009 між Закритим акціонерним товариством "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія", яке в подальшому змінило назву на Приватне акціонерне товариство "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" (власник мереж) та Державним підприємством "Криворізька теплоцентраль" (споживач) укладено договір про технічне забезпечення електропостачання споживача № 14-Кр, відповідно до умов якого (п.1.1.) власник мереж забезпечує технічну можливість передачі електричної енергії Споживачу в обсягах згідно з договором про постачання або про купівлю-продаж електричної енергії, з показниками допустимих відхилень від стандартних умов надання обсягу електричної енергії та рівня дозволеної потужності за класами напруги, а Споживач дотримується установленого режиму споживання електричної енергії та своєчасно сплачує за отримані послуги, зазначені пунктом 4.1. Договору.

Цей договір укладається на строк до 31.12.2009, набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд (п. 10.6).

Згідно п. 1.2. Договору, передача електричної енергії забезпечується відповідно до однолінійної схеми, наведеної в додатку "Однолінійна схема".

Власник мереж забезпечує передачу електричної енергії в точку продажу, визначену згідно з відповідним договором Споживача з постачальником електричної енергії: кім. 18. кім. 31Ю ЗРП-6 кВ ПС "Наклоноствольна", 150/6 кВ.

На виконання умов Договору, позивач надав відповідачу послуги з технічного забезпечення електропостачання, про що сторонами були складені та підписані Звіти про споживання електроенергії за січень, лютий, березень 2016 року.

Відповідно до п. 4.1.1 договору відповідач зобовязується здійснювати оплату за перетікання реактивної енергії на межі балансової належності електромереж згідно з додатком "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії". "Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії" (Порядок) визначений в додатку №4 до договору.

Відповідно до п. 14 Порядку, за підсумками розрахункового періоду власник мереж за даними Звіту Споживача, здійснює обчислення платежів і виписує Споживачу рахунок на оплату послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії.

Рахунок надається представнику Споживача на руки, нарочним (через канцелярію Споживача), рекомендованим листом або платіжною вимогою-дорученням через Банк.

Кошти за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії перераховуються Споживачем на поточний рахунок Власника мереж протягом 5 днів від дня отримання розрахункових документів.

Позивач надав відповідачу рахунку нарочно (через канцелярію відповідача) з листами про надання рахунків на оплату:

лист від 12.02.2016 №110/42-06 та рахунок за січень 2016 від 31.01.2016 №407 на суму 61 073,02грн. Строк оплати за цим рахунком є таким, що настав 17.02.2016;

лист від 15.03.2016 №162/42-06 та рахунок за лютий 2016 від 29.02.2016 №739 на суму 43 844,99. Строк оплати за цим рахунком є таким, що настав 20.03.2016;

лист від 14.04.2016 №211/42-06 та рахунок за березень 2016 від 31.03.2016 №1147 на суму 35 129,3грн., строк оплати за цим рахунком настав 19.04.2016.

Рахунки за період з січня по березень 2016 року виставлені на загальну суму 140 047,31грн.

Відповідач частково сплатив заборгованість за надані послуги у сумі 10 000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №42 від 20.05.2016.

Залишок несплаченої суми складає 130 047,31грн. (140 047,31грн. 10 000,00грн.).

Позивач посилається на обставини невиконання відповідачем зобовязань за спірним договором, що і є причиною спору.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

Кошти за перетікання реактивної електричної енергії перераховуються споживачем на поточний рахунок власника протягом 5 (п'яти) днів від дня отримання розрахункових документів. Як встановлено судом, відповідач отримав рахунки на оплату за січень-березень 2016 року - 12.02.2016, 15.03.2016, 14.04.2016, отже строк виконання зобовязання вважається таким, що настав 17.02.2016, 20.03.2016 та 19.04.2016 відповідно.

Доказів виконання зобов'язань щодо оплати за надані послуги в сумі 130 047,31грн., на момент розгляду спору, відповідач не надав, позовні вимоги в цій частині визнав.

Право відповідача визнати позов повністю або частково передбачено статтею 22 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи.

Відповідно до частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Дії відповідача в частині визнання суми основного боргу не суперечать законодавству, не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, з огляду на що господарський суд приймає визнання позову відповідачем в частині суми основного боргу.

За наведеного, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 130 047,31грн. є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобовязань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобовязань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобовязання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 18.02.2016 по 26.04.2016 у розмірі 476,09 грн.

При перевірці наданого позивачем розрахунку 3% річних судом встановлено правильність такого нарахування. У звязку з чим вимога про стягнення 3% річних підлягає задоволенню у повному обсязі.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобовязань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 8.2 договору, у разі внесення платежів, передбачених пунктом 4.1. цього договору з порушенням термінів, споживач сплачує власнику мереж пеню у розмірі 0,5% від суми, що підлягає сплаті за розрахунковий період за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, враховуючи день фактичної оплати.

За несвоєчасну оплату наданих послуг позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 6 896,45грн. за період прострочки з 18.02.2016 по 26.04.2016.

Перевіркою розрахунку пені порушень вимог чинного законодавства судом не встановлено.

Отже, вимога про стягнення пені є обґрунтованою.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 90% від нарахованої суми суд зазначає таке.

Відповідно до ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

У зазначеній нормі Господарського процесуального кодексу України йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені), а тому вона не може застосовуватися у вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням сум збитків та шкоди (стаття 22, глава 82 Цивільного кодексу України).

Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв'язку з порушенням зобов'язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню (п. 3.17.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року (із змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Частиною першою статті 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про можливість зменшення розміру пені, суд враховує ту обставину, що у звязку з відсутністю грошових коштів для виконання зобовязань перед кредиторами та задоволення вимог стягувачів на усе майно та усі рахунки ДП "Криворізька теплоцентраль" накладено арешти, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, держаного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження обєктів нерухомого майна, витягами про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Єдиним джерелом доходів ДП "Криворізька теплоцентраль" є виключно грошові кошти, що надходять як плата за відпущену теплову енергію. Інших джерел фінансування ДП "Криворізька теплоцентраль" не має. Крім того, Кабінетом Міністрів України 18.06.2014 прийнято постанову №217 "Про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу", яка набрала чинності 02.07.2014. Відповідно до цієї постанови зобовязано теплопостачальні організації, що здійснюють продаж теплової енергії та/або надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, для виробництва яких повністю або частково використовується природний газ, куплений у гарантованого постачальника природного газу, відкрити у місячний термін з дня набрання чинності вищезазначеної постанови, в уповноваженому банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожиту теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води за категоріями споживачів "населення", "бюджетні установи", інші споживачі, які щодня автоматично перераховуються на рахунок гарантованого постачальника як плата за спожитий природний газ. Також суд враховує, що період прострочки виконання зобовязання є незначним, позивач не надав суду доказів на підтвердження розміру збитків, понесених ним від неналежного виконання відповідачем грошових зобов'язань саме за укладеним з ним договором.

Суд також оцінює спірні обставини у справі з урахуванням вимог чинного законодавства щодо порядку і основних засад як встановлення так і виконання господарсько-правових зобов'язань.

Так, згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

За частиною третьою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

За частиною третьою статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Таким чином, вимога щодо врахування принципів розумності та справедливості є прямою вимогою закону до договору та до реалізації законних прав за наслідками порушення однією із сторін умов договору. Зокрема, сума неустойки (штрафу, пені), яка передбачається в договорі, має бути розумною, адекватною, співрозмірною у порівнянні з характером допущеного порушення і виконувати своє основне призначення за правовою природою - забезпечення виконання договірних зобов'язань.

Здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, суд забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

З урахуванням викладеного законним і справедливим буде зменшення пені, яка підлягає стягненню з відповідача, на 50%, що у грошовій величині складає 3 448,23грн. (6 896,45грн. х 50%).

З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню частково, стягненню з відповідача підлягає сума 133 971,63грн., з яких основний борг у сумі 130 047,31грн., пеня у сумі 3 448,23грн., три відсотки річних у сумі 476,09 грн.

Вирішуючи питання розподілу судового збору суд враховує наступне.

При зверненні з позовом до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 211,3грн. згідно платіжного доручення №1523 від 26.04.2016 на суму 1 684,37грн. та №2149 від 31.05.2016 на суму 526,93грн., а підлягало сплаті 2 061,3грн. (137 419,85грн. х 1,5%).

Таким чином, при зверненні з позовом до суду позивачем надмірно сплачено судовий збір у сумі 150,00грн. (2 211,3грн. - 2061,3грн.)

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Оскільки при зверненні з позовом до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2 211,3грн., а з урахування заяви про збільшення розміру позовних вимог судовий збір складає 2 061,3грн., з державного бюджету України на користь позивача підлягає поверненню судовий збір у сумі 150,00грн.

Станом на час розгляду справи клопотання про повернення суми судового збору від позивача не надходило.

Також, суд враховує, що відповідно до п. 3.17.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Таким чином, враховуючи наведене та з урахуванням положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у сумі 2 061,3грн. (розмір судового збору обчислено судом без урахування зменшення неустойки, а саме: 137 419,85грн. х 1,5%).

Керуючись статтями 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" (50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1, код ЄДРПОУ 00130850) на користь Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" (49008, м. Дніпропетровськ, вул. Дмитра Кедріна, 28, код ЄДРПОУ 31793056) заборгованість за послуги з перетікання реактивної електричної енергії у сумі 130 047,31грн., пеню у сумі 3 448,23грн., три відсотки річних у сумі 476,09 грн., витрати, повязані зі сплатою судового збору у сумі 2 061,3грн., про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено, - 16.06.2016