Рішення № 58406664, 14.06.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.06.2016Справа №910/8710/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Нечай О.Н., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/8710/16

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву, м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Холдинг Груп», м. Київ,

про розірвання договору від 15.11.2013 № 6658 та зобов'язання вчинити дії,

за участю представників:

позивача - Ємець Ю.В. (довіреність від 25.02.2016 № 20);

відповідача - не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву (далі - Фонд) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Холдинг Груп» (далі - Товариство) про розірвання договору від 15.11.2013 № 6658 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - Договір) та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2016 порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 31.05.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2016 було задоволено клопотання Фонду та відстрочено сплату судового збору до 31.05.2015.

31.05.2016 позивач подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Проте, позивачем не було сплачено судовий збір, сплату якого було відстрочено ухвалою від 17.05.2016 до 31.05.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2016 розгляд справи було відкладено на 14.06.2016; зобов'язано позивача, зокрема, сплатити судовий збір.

Представник позивача у судовому засіданні 14.06.2016 надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав повністю; доказів сплати судового збору суду не подав.

Представники відповідача у судове засідання 14.06.2016 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвал суду не виконали, відзив на позовну заяву не подали.

Ухвали Господарського суду міста Києва були надіслані учасникам процесу на адреси, зазначені у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал.

До матеріалів справи долучено конверти з копіями ухвал суду, які були повернуті поштою з адреси відповідача з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 14.06.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 811 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

15.11.2013 Фондом (орендодавець) та Товариством (орендар) укладено Договір, за умовами якого:

- орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - частину внутрішньої поверхні стіни нежитлового приміщення (далі - майно) загальною площею 2,16 кв.м. розміщеного за адресою: м. Київ, вул. Фізкультури, 1 на першому поверсі навчального корпусу № 9, що перебуває на балансі Національного університету фізичного виховання і спорту України (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 31.05.2013 і становить 12 661 грн. без ПДВ (пункт 1.1 Договору);

- орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу, затвердженої постановою Кабінет Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (із змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - травень 2013 року 158,26 грн. Орендна плата за перший місяць оренди листопад 2013 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2013 року (пункт 3.1 Договору);

- нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (пункт 3.2 Договору);

- орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (пункт 3.3 Договору);

- орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримавачу у співвідношенні 50 % до 50 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж (пункт 3.6 Договору);

- орендар зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу (пункт 5.3 Договору);

- Договір укладено строком на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців, що діє з 15.11.2013 до 15.10.2016 включно (пункт 10.1 Договору);

- у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором з урахуванням змін законодавства на дату продовження Договору (пункт 10.4 Договору);

- сторони погодилися, що Договір буде достроково розірваний на вимогу орендодавця, якщо орендар систематично (більше трьох раз) порушує терміни здійснення будь-яких платежів за Договором та не надав платіжні доручення до регіонального відділення (підпункт 10.7.3 пункту 10.7 Договору).

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - начальником Трубаровим Віталієм Миколайовичем, який діяв на підставі положення та від відповідача - директором Черновою Вірою Миколаївною, яка діяла на підставі статуту, та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорено, не визнано недійсним.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Отже, укладений учасниками процесу Договір за своєю правовою природою є договором з оренди державного майна.

Судом встановлено, що позивач передав, а відповідач прийняв нежитлове приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна від 15.11.2013, який підписано повноважними представниками сторін і скріплено печатками.

У частині першій статті 762 ЦК України зазначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами першою та четвертою статті 286 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Крім того, пунктами 1 та 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач з лютого 2015 року по березень 2016 року договірні зобов'язання в частині здійснення платежів з орендної плати виконує неналежним чином, не сплачує їх вчасно і в повному обсязі.

Так, загальна заборгованість з орендної плати за вказаний період склала 2 375,25 грн.; суду не подано доказів погашення Товариством боргу.

26.08.2014 та 21.10.2015 позивач звертався з листами (№ 30-05/9335 та № 30-05/10633) до відповідача, в яких вимагав погасити заборгованість та попередив, що у разі непогашення боргу позивач звернеться до суду з позовом про розірвання Договору та виселення орендаря з приміщення.

Фонд подав суду докази, що підтверджують факт надсилання вказаних листів, а саме копії списків згрупованих поштових відправлень та фіскальних чеків.

Відповідач залишив вимоги Фонду без відповіді та належного реагування; грошові кошти не сплатив.

З огляду на невиконання відповідачем пунктів 3.6, 3.7, 3.8, 5.3 Договору позивач просить суд розірвати Договір, посилаючись на істотне порушення Товариством умов Договору, а саме невиконанням обов'язку щодо сплати орендної плати.

Статтею 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін.

Згідно зі статтею 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідач систематично не виконував умови Договору, що підтверджується матеріалами даної справи.

Частиною другою статті 651 ЦК України передбачено право зміни договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним вважається таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, тобто йдеться про втрати та збитки, які вказана сторона понесла внаслідок порушення іншою стороною договору.

Під шкодою у розумінні вказаної норми права слід розуміти комплекс негативних наслідків, які виникають у зв'язку з порушенням. При цьому сторона, яка ставить питання про розірвання чи зміну договору має довести наявність істотного порушення та наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною. Така шкода може бути виражена як у вигляді реальних збитків та упущеної вигоди, так і моральної (немайнової) шкоди.

Однією з підстав розірвання договору найму є несплата орендарем орендної плати.

Судом встановлено, що орендар належно не виконував свого обов'язку щодо внесення орендної плати, що є істотним порушенням договірного зобов'язання, та є підставою для розірвання Договору.

Отже, вимоги про розірвання Договору є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з частиною першою статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Оскільки, відповідач в добровільному порядку умови Договору не виконав, орендоване майно не звільнив та позивачу не повернув, то позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

Що ж до судового збору, то слід зазначити таке.

Позивач звертався з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, яке було задоволено ухвалою від 17.05.2016 та відстрочено сплату судового збору до 31.05.2016.

На день судового розгляду Фонд судовий збір за подання позовної заяви не сплатив.

Відповідно до пункту 3.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» якщо строк (строки), на який (які) судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше ніж до прийняття судового рішення по суті справи), або звільнити сторону від сплати судового збору, або стягнути несплачену суму судового збору у прийнятті судового рішення.

Отже, судовий збір у сумі 2 756 грн. підлягає стягненню з позивача на користь державного бюджету України.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 15.11.2013 № 6658, укладений Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 50-Г; ідентифікаційний код: 19030825) та товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант Холдинг Груп» (03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 3, офіс 920; ідентифікаційний код: 37982944).

3. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Гарант Холдинг Груп» (03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 3, офіс 920; ідентифікаційний код: 37982944) повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по м. Києву (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 50-Г; ідентифікаційний код 19030825) державне нерухоме майно - частину внутрішньої поверхні стіни нежитлового приміщення, загальною площею 2,16 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Фізкультури, 1, на першому поверсі навчального корпусу № 9, що перебуває на балансі Національного університету фізичного виховання і спорту України.

4. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 50-Г; ідентифікаційний код 19030825) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, в доход державного бюджету України 2 756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. судового збору.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Холдинг Груп» (03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 3, офіс 920; ідентифікаційний код: 37982944) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 50-Г; ідентифікаційний код 19030825) 2 756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. судового збору.

6. Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 17.06.2016.

Суддя І.Д. Курдельчук