Ухвала суду № 58406579, 14.06.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

14.06.2016Справа № 910/25493/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Нечай О.Н., розглядаючи у відкритому судовому засіданні

справу № 910/25493/15

за позовом Державної іпотечної установи, м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий дар", м. Городок, і публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Каргілл Файненшіал Сервісіз Інтернешнл, Інк, США,

про визнання недійсним зарахування вимог,

за участю Прокуратури мста Києва, м. Київ,

за участю представників:

прокуратури - Чумаченко А.А. (посвідчення від 01.09.2015 № 035414);

позивача - не з'явилися;

відповідача-1 - Случ О.В. (довіреність від 16.11.2015 № б/н); Дудяк Р.А. (довіреність від 24.12.2015 № б/н); Кулак І.О. (довіреність від 12.04.2016 № б/н);

відповідача-2 - Мостепанюк В.І. (довіреність від 05.05.2016 № б/н);

третьої особи - не з'явилися,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/25493/15 за позовом Державної іпотечної установи (далі - Установа) до товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий дар" (далі - ТОВ "Яблуневий дар"), публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - Банк) про визнання недійсним зарахування вимог, здійсненого на підставі заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий дар" про зарахування зустрічних однорідних вимог від 09.02.2015 № 1, а саме вимог Банку до товариства з обмеженою відповідальністю "Танк Транс" за договором мультивалютної кредитної лінії від 19.07.2012 № НКЛ-2005469/2, та вимог ТОВ "Яблуневий дар" до Банку за такими безвідкличними резервними акредитивами № LC/SB/016/042014; №/IM/12/112013 та № LC/IM/14/122013.

27.05.2016 позивач подав суду заяву про долучення документів на виконання вимог ухвали суду.

13.06.2016 відповідач-1 подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

14.06.2016 позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю забезпечити явку повноважного представника.

Представники позивача і третьої особи у судове засідання не з'явилися; про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 14.06.2016 представник відповідача-2 подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та клопотання про залучення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача2.

Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача-2 виходячи з такого.

Відповідно до частини першої статті 27 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. У справах щодо майна господарських організацій, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, господарський суд залучає орган державної влади, що здійснює управління корпоративними правами, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Клопотання мотивовано тим, що установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку є саме Фонд.

На думку Банку, існує ризик втрати Фондом активів на суму більшу 3,5 мільярдів гривень, враховуючи що останній є кредитором відповідача-2.

Проте, Банком не подано документального підтвердження наведених обставин і доказів, що рішення з даного спору може вплинути на права або обов'язки Фонду, а тому клопотання не підлягає задоволенню.

Суд визнав клопотання позивача про відкладення розгляду справи обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів.

Що ж до повідомлення третьої особи, то слід вказати таке.

З матеріалів справи вбачається, що третя особа є нерезидентом (Сполучені Штати Америки), який не має свого представництва на території України.

Частиною четвертою статті 27 ГПК України встановлено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.

Відповідно до частин першої та третьої статті 4 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо в міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно приписів статті 42 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (стаття 123 ГПК України).

Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном, а рівно повідомлення у належній формі іноземних учасників судового процесу про час і місце розгляду справи, регулюється Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, Гаага, 1965 (далі - Конвенція), яка є чинною в Україні згідно з Законом України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" від 19.10.2000 № 2052-ІІІ (далі - Закон), із заявами та застереженнями. Дата приєднання України до Конвенції - 19.10.2000, дата приєднання СШАї -10.02.1969.

Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном (стаття 1 Конвенції).

Кожна Договірна Держава призначає Центральний орган, обов'язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3 - 6 Конвенції (сттаття 2 Конвенції).

За приписами Закону Центральним органом України є Міністерство юстиції України, а органами, компетентними складати підтвердження про вручення документів, є Міністерство юстиції України та його територіальні управління юстиції. Органом, компетентним отримувати документи, які передаються консульськими каналами або, якщо цього вимагають надзвичайні обставини, дипломатичними каналами є Міністерство юстиції України.

Згідно із статтею 10 Конвенції якщо запитувана Держава не заперечує, то ця Конвенція не обмежує: a) можливості надсилати судові документи безпосередньо поштою особам, які перебувають за кордоном, b) можливості для судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуючої Держави здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної Держави, c) можливості для будь-якої заінтересованої в судовому процесі особи здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної Держави.

В даному випадку запитуваною стороною є США, яка на відміну від України, яка пунктом 5 Закону України від 19.10.2000 № 2052-III приєдналася до Конвенції із застереження, в тому числі щодо не використовування на своїй території способів передачі судових документів, передбачених статтею 10 Конвенції, приєднуючись до Конвенції, не робила застережень щодо незастосування на своїй території визначеного пункту "а" статті 10 Конвенції способу вручення (http://www.hcch.net/index_en.php?act=conventions.status&cid=17).

Отже, у випадку, якщо документ підлягає врученню в США, то Конвенція передбачає можливість надсилати судові документи безпосередньо поштою особам, які перебувають за кордоном.

Відповідно до статті 15 Конвенції кожна Договірна Держава може заявити, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті, може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови: а) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією, b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців, с) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.

Таким чином, для забезпечення повідомлення про розгляд справи Каргілл Файненшіал Сервісіз Інтернешнл (Сполучені Штати Америки) в порядку, передбаченому Конвенцією, можливо направити судові документи та матеріали по справі в нотаріально засвідченому перекладі на англійську мову безпосередньо поштою. У зв'язку із наведеним, судове засідання щодо розгляду апеляційної скарги слід призначити на строк не менше шести місяців.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 77, 86 ГПК України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Відкласти розгляд справи на 21.07.16 о 16:30 год.; судове засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-Б, зал судових засідань №5 (корпус Б).

2. Зобов'язати Державну іпотечну установу подати суду належним чином (нотаріально) засвідчений переклад на англійську мову даної ухвали Господарського суду міста Києва у двох примірниках протягом трьох робочих днів з моменту її отримання.

3. Зобов'язати:

3.1. Учасників процесу:

- направити у судове засідання своїх повноважних представників, повноваження яких повинні бути оформлені відповідно до приписів статті 28 ГПК України; документи на підтвердження повноважень таких представників подати суду;

3.2. Позивача:

- подати суду оригінали доданих до позовної заяви документів;

- подати письмові пояснення та нормативне обґрунтування позовних вимог станом на день судового розгляду;

3.3. Прокурора:

- подати письмові пояснення з приводу заявленого позову з наданням доказів, що підтверджують викладені в них обставин;

3.4. Третю особу:

- подати письмові пояснення з приводу заявленого позову з наданням доказів, що підтверджують викладені в них обставин;

- надати суду належним чином засвідчені виписки з торговельного (банківського, судового) реєстру країни (або інші еквівалентні докази правового статусу), де названий відповідач має офіційно зареєстровану контору; надавати суду в якості доказів документи, складені мовами іноземної держави лише при умові супроводження їх нотаріально засвідченим перекладом на українську мову.

Офіційні документи, що походять з інших держав, надавати суду після їх легалізації дипломатичними або консульськими службами України.

4. Звернути увагу сторін на необхідність дотримання ними вимог статей 22, 33, 34 та частини четвертої статті 74 ГПК України та на встановлений статтею 69 ГПК України строк вирішення спору.

5. Попередити сторони, що при ухиленні від вчинення дій, покладених судом на сторони, до останніх можуть бути застосовані санкції, передбачені пунктом 5 статті 83 ГПК України.

6. Копію ухвали надіслати учасникам процесу, що не були присутні у судовому засіданні, відповідно до статті 87 ГПК України, та Державній іпотечній установі для виконання.

7. Надіслати третій особі нотаріально засвідчений переклад позовної заяви з додатками, які були подані позивачем.

Відповідно до частини другої статті 45 ГПК України невиконання вимог ухвал господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Суддя І.Д.Курдельчук