Ухвала суду № 58406262, 09.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" червня 2016 р. м. Київ К/800/51948/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді Ліпського Д.В.,

суддів: Головчук С.В.,

Черпака Ю.К.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Полтавського обласного військового комісаріату на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Полтавського обласного військового комісаріату, треті особи Головне управління Державної казначейської служби України в Полтавській області, Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною, -

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання неправомірною бездіяльність Полтавського обласного військового комісаріату щодо не подання в 15-денний строк головному розпорядникові бюджетних коштів висновку про можливості виплати одноразової грошової допомоги, просив зобов'язати відповідача подати такий висновок та стягнути одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням інвалідності, що настала внаслідок поранення, отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року задоволено частково. Зобов'язано Полтавський обласний військовий комісаріат скласти та надіслати Міністерству оборони України висновок щодо можливості виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, визначеної частиною другою статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», разом із документами, надання яких передбачено чинним законодавством України. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2015 року апеляційну скаргу Полтавського обласного військового комісаріату залишено без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року - без змін.

Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених ст. 220 КАС України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Судами встановлено, що позивач проходив військову службу в складі радянських військ на різних посадах з 04 грудня 1974 року по 16 червня 1995 року та був направлений до Демократичної Республіки Афганістан з 14 вересня 1982 року по 12 липня 1983 року.

Крім того, в період з серпня 1985 року по листопад 1990 року позивач проходив військову службу в складі радянських військ (Повітряні сили Південної групи військ) в Угорській Народній Республіці.

Під час проходження служби у 1983 році позивач отримав вогнепальне осколкове поранення задньо-бокової області шиї, контузія головного мозку. Також, у 1986 році позивачем отримано травму - консолідований після металоостеосинтезу та остеопластики перелом кісток середини правого передпліччя.

Відповідно до протоколу засідання військово-лікарської комісії Північного регіону по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців від 08 листопада 2013 року №250 зазначені травми визнано такими, що пов'язані з проходженням військової служби та з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Рішенням МСЕК від 18 листопада 2014 року №1444 ОСОБА_2 з 10 листопада 2014 року встановлено ІІ групу інвалідності, безстроково. 23 лютого 2015 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявами про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з пораненнями, які стали причиною настанням інвалідності, однак отримав відмову, яка мотивована відсутністю у позивача законних підстав для такої виплати, оскільки на час встановлення позивачу інвалідності він не був військовослужбовцем.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, зробив висновок про необґрунтованість відмови відповідача у виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки вона суперечить вимогам статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Однак, ухвалюючи судові рішення судами при розгляді справи залишено поза увагою дотримання предметної підсудності.

Так, відповідно до частини 1 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 16 вказаного Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Згідно частини 4 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Стаття 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», із посиланням на яку ОСОБА_2 просить зобов'язати відповідача виплатити йому одноразову грошову допомогу, визначає, зокрема, підстави соціального захисту військовослужбовців, інвалідність яких настала після звільнення зі служби.

Пунктом 4 частини 1 статті 18 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Оскільки, одноразова грошова допомога, виплата якої передбачена частиною 4 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та про зобов'язання виплати якої ставить питання ОСОБА_2 в позовній заяві, відноситься до соціальних виплат, а тому даний спір належить розглядати місцевим загальним судом як адміністративним в порядку, встановленому КАС України.

Враховуючи те, що судом першої інстанції допущено порушення предметної підсудності, а судом апеляційної інстанції даної помилки не виправилено, то судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Полтавського обласного військового комісаріату задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2015 року скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_2 до Полтавського обласного військового комісаріату, треті особи Головне управління Державної казначейської служби України в Полтавській області, Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Д.В. Ліпський

Судді: С.В. Головчук

Ю.К. Черпак