Ухвала суду № 58406078, 16.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2016 року м. Київ К/800/7968/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Конюшка К.В.

суддів: Мороза В.Ф., Чалого С.Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу, подану ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3, на постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09 грудня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року

у справі № 646/13170/15-а

за позовом ОСОБА_3

до Харківської митниці Державної фіскальної служби

про визнання протиправною та скасування постанови

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до Червонозаводського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Харківської митниці Державної фіскальної служби (далі - Митниця) про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил від 22.09.2015 №228/80700/15.

Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09.12.2015, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2016, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_3 оскаржив їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник просив скасувати вказані рішення судів попередніх інстанцій з мотивів порушення судами норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення - про задоволення позову.

У своїх запереченнях на касаційну скаргу Митниця просила залишити таку без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні в установленому статтею 2201 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України порядку.

Згідно з частиною другою статті 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і правильність застосування судами норм процесуального та матеріального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.

Як установлено судами попередніх інстанцій, 05.01.2015 уповноваженою особою ПП «Спецімпекс» до митного оформлення подано електронну митну декларацію (далі по тексту - ЕМД) № 807100000/2015/000193 на товар: «Неткані листи, виготовлені з хімічних синтетичних волокон».

За вказаною митною декларацією Митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 05.01.2015 № 807000011/2015/000056/1, яким збільшено митну вартість задекларованого товару.

Декларантом ПП «Спецімпекс» у зв'язку з прийняттям Митницею рішення про коригування митної вартості товару подано нову електронну митну декларацію від 05.01.2015 № 807100000/2015/000193, у графі 47 якої зазначено відомості щодо митних платежів, які підлягають сплаті ПП «Спецімпекс» за товар, випущений у вільний обіг. Зокрема, декларантом визначено суму митних платежів, обчислену згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, яка складає 14 817,08 грн.; суму митних платежів, обчислену згідно з митною вартістю товарів, визначеною Харківською митницею ДФС, яка складає 27 105,38 грн.; а також різницю між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною Харківською митницею ДФС, яка складає 12 288,30 грн.

Водночас, у графі 47 ЕМД від 05.01.2015 № 807100000/2015/000193 ПП «Спецімпекс» самостійно визначено в тому числі різницю між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною Харківською митницею ДФС, яка складає 12 288,30 грн. У графі 48 зазначеної ЕМД також визначено кінцевий термін дії гарантії щодо сплати митних платежів, в тому числі різниці між сумами митних платежів, зазначеної у графі 47 ЕМД, - 03.04.2015.

Товар згідно з ЕМД від 05.01.2015 № 807100000/2015/000193 було випущено в обіг відповідно до частини сьомої статті 55 МК України з огляду на той факт, що ПП «Спецімпекс» було не згодне з рішенням про коригування митної вартості товарів від 05.01.2015 №807000011/2015/000056/1.

22.09.2015 Митниця прийняла постанову у справі про порушення митних правил № 228/80700/15, якою директора ПП «Спецімпекс» ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 МК України, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 36 864,90 грн.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оспорювана постанова правомірна, а звільнення ПП «Спецімпекс» від надання фінансової гарантії як забезпечення сплати митних платежів, відповідно до положень частини шостої статті 307 МК України, звільняє таку особу від внесення коштів на відповідний рахунок або в касу органу доходів і зборів (грошової застави), та жодним чином не звільняє її від належного та вчасного виконання обов'язку зі сплати митних платежів, самостійно задекларованих у ЕМД.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з обґрунтованим висновком судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Відповідно до статті 319 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до статті 485 МК України, передбачено адміністративну відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплату митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

Частиною сьомою статті 55 МК України передбачено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу.

Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товару.

Згідно з частиною шостою статті 307 МК України фінансова гарантія як забезпечення сплати митних платежів не надається, якщо сума митних платежів, що підлягають сплаті, не перевищує суму, еквівалентну 1000 євро.

Зважаючи на встановлені обставини справи та викладені положення норм МК України, колегія суддів погоджується з обґрунтованим висновком судів попередніх інстанцій щодо порушення з боку позивача положень статті 485 МК України, що відобразилось у несплаті митних платежів у встановлений законодавством строк, а саме 12 288,30 грн. до 03.04.2015, як було самостійно задекларовано ПП «Спецімпекс» у ЕМД від 05.01.2015 № 807100000/2015/000193.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права, установленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень.

Згідно з частиною третьою статті 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу, подану ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3, відхилити.

Постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09 грудня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року в цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237- 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий

(підпис)

К.В. Конюшко

Судді

(підпис)

В.Ф. Мороз

(підпис)

С.Я. Чалий

Згідно з оригіналом помічник судді М.Р. Мергель