Ухвала суду № 58406062, 16.06.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2016 року Справа № 876/3742/16 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Затолочного В.С.,

суддів Каралюса В.М., Матковської З.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.04.2016 року у справі за позовом Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західно-українська енергетична компанія» про накладення арешту на кошти платника податків, -

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Західно-українська енергетична компанія» (надалі - ТзОВ «ЗУЕК»), в якому просить суд накласти арешт на кошти відповідача, що знаходяться на його рахунках в банках.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не надав в повному обсязі до перевірки необхідні документи фінансово-господарської діяльності, чим фактично не допустив посадових осіб позивача до проведення перевірки, про що складені відповідні акти. Відповідно до п.94.2 ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.10.2011р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013р., в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.01.2016р. вказані судові рішення скасовані, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою від 18.04.2016р. судом першої інстанції відповідно до ст. 55 КАС України допущено заміну позивача у справі Державну податкову інспекцію у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС його правонаступником - Залізничною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області (надалі - Залізнична ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області).

Львівський окружний адміністративний суд постановою від 28.04.2016 року в задоволенні позову відмовив.

Позивач, не погодившись з даним рішенням окружного суду, оскаржив його в апеляційному порядку, обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги тими ж доводами, що і в позовній заяві, просить оскаржувану постанову суду першої інстанції скасувати та задовольнити позов.

Cправа розглядалася в порядку письмового провадження.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач включений до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання - юридичних осіб державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова на 2-й квартал 2011р.

Згідно з вказаним планом-графіком позивачем 25.06.2011р. видано наказ №701 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТзОВ «Західно-українська енергетична компанія», який разом із повідомленням від 15.06.2011р. №65/23-121, направлено відповідачу поштою. Вказані документи отримані відповідачем 20.06.2011р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Позивачем 29.06.2011р. видано направлення на перевірку №717, №718, №719, №720 тривалістю 20 робочих днів.

У зв'язку з проведенням перевірки позивачем вручено відповідачу вимоги про надання документів від 29.06.2011р. №22021/23-2 та від 30.06.2011р. №22115/10-22-011.

Посадовими особами позивача 30.06.2011р. складено акт №188/23-2/36461945 про ненадання відповідачем документів до проведення перевірки.

Позивачем 01.07.2011р. та 04.07.2011р. повторно вручено відповідачу вимоги №22272/23-2 і №22522/23-2 про надання документів. В подальшому, посадовими особами позивача складено акти про ненадання документів №194/23-2/36461945 від 01.07.2011, №196/23-2/36461945 від 04.07.2011р., №199/23-2/36461945 від 05.07.2011р.. Крім цього, складено акт №201/23-2/36461945 від 05.07.2011 року про неможливість проведення позапланової перевірки ТзОВ «Західно-українська енергетична компанія».

На підставі вказаних актів начальником управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Залізничному районі м. Львова 06.07.2011 року скеровано начальнику інспекції звернення про застосування умовного адміністративного арешту майна відповідача, за результатами розгляду якого позивачем прийнято рішення №22796 від 06.07.2011 року про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до пп.94.6.2 п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених вказаним Кодексом, а фактичні перевірки вказаним Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких, покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою згідно із вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених вказаних Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п.75.1 ст.75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому вказаним Кодексом, зокрема: камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Під час проведення перевірок органи державної податкової служби мають право відповідно до пп.20.1.8 п.20.1 ст. 20 ПК України вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з ст. 81 ПК України посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення та за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Платник податків зобов'язаний згідно з п. 85.2 ст. 85 ПК України надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа, відповідно до п. 85.6 ПК України, складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Отримання копій документів згідно з п.85.7 ст.85 ПК України оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи органу державної податкової служби, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.

Відповідно до п. 94.1. ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт майна на підставі п.94.2 ст. 94 ПК України може бути застосовано, якщо з'ясовується, зокрема, одна з таких обставин як відмова платника податків від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби до її проведення.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

З системного аналізу наведених норм ПК України суд першої інстанції дійшов вірного до висновку, що однією з підстав для звернення до суду з позовом про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків, є встановлення факту його відмови від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби до її проведення.

Суд першої інстанції належним чином оцінив висновки позивача про те, що підставою для складення акта №201/23-2/36461945 від 05.07.2011 року про неможливість проведення позапланової перевірки ТзОВ «Західно-українська енергетична компанія» є факт ненадання документів, які вимагались позивачем. У вказаному акті зазначено, що оскільки посадовими особами відповідача не надано в повному обсязі бухгалтерські та інші документи, про що складені відповідні акти, тому провести виїзну документальну перевірку відповідача не має можливості.

Як вірно зазначив у спірному рішенні окружний суд, такі висновки позивача не відповідають фактичним обставинам у справі.

В матеріалах справи міститься супровідний лист від 30.06.2011р. №30/06/01 (а.с. 117) згідно з яким відповідачем надаються позивачу, зокрема, копії опису документів, протоколів виїмки та протоколів обшуків. Також зазначено, всі інші документи, не зазначені в протоколах обшуку, виїмки та описах будуть надані в ході перевірки за місцем знаходження бухгалтерії відповідача.

Як вбачається із зазначених протоколів виїмок та обшуків, правоохоронними органами у відповідача вилучено документи фінансово-господарського характеру.

Відповідно до п.85.9 ст. 85 ПК України в разі вилучення оригіналів первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів правоохоронними органами, зазначені органи зобов'язані надати для перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів. У разі якщо документи вилучені правоохоронними органами, терміни проведення перевірки, в тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Позивачем не подані докази його звернення до правоохоронних органів, які провели виїмки та обшуки, щодо надання копій відповідних документів або забезпечення доступу до них, а також не подано доказів зупинення проведення перевірки у зв'язку з цим.

Таким чином, як правильно зазначено судом першої інстанції, обов'язок щодо надання доступу до перевірки документів, вилучених в порядку кримінально-процесуального закону, покладається на відповідні правоохоронні органи за наявності відповідного звернення контролюючого органу, а не на відповідача.

Відповідач не зміг надати вилучені в нього правоохоронними органами документи, що вимагались від нього з поважних причин.

Згідно з протоколом про надання документів для проведення виїзної документальної перевірки від 01.07.2011р. (а.с. 84), відповідачем надавались наявні в нього документи до перевірки. Вказаний протокол підписаний СДПРІ ОСОБА_1 У вказаному протоколі відповідачем зазначено, що решта документів буде надана в ході перевірки.

Позивачем у вимогах про надання документів податкового та бухгалтерського обліку відповідача за відповідний період не конкретизовано, які саме документи вимагаються, тому неможливо встановити, яких саме документів позивачу не вистачало для проведення перевірки.

Суд першої інстанції дав належну правову оцінку актам про ненадання документів до проведення перевірки та акту про неможливість проведення перевірки. Вказані акти складені не за місцем знаходження відповідача, а в приміщенні позивача, що випливає із самих актів.

З викладених обставин випливає, що відповідачем вживались заходи щодо надання документів фінансово-господарського характеру при проведенні перевірки, а висновки позивача про ненадання документів та про неможливість проведення перевірки, не відповідають встановленим обставинам і зібраним доказам у справі.

В журналі реєстрації перевірок відповідача №1 (а.с. 112-116) містяться відомості про посадових осіб, уповноважених на проведення перевірки від 29.06.2011р., що свідчить про те, що такі особи, допущені відповідачем до проведення перевірки.

Позивачем не складались акти про відмову в наданні документів, як того вимагає п.85.6 ст. 85 ПК України. Складені акти про ненадання документів до проведення перевірки можуть підтверджувати лише факт відсутності документів, а не факт відмови платника податків в їх наданні.

Акт про неможливість проведення перевірки містить відомості про те, що у зв'язку з ненаданням документів, перевірку провести неможливо. Проте, у ньому не встановлено факту відмови відповідача від проведення документальної перевірки або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби до її проведення.

З огляду на вказане, а також надання ряду витребуваних документів відповідачем, суд дійшов до висновку, що відповідач не відмовлявся від проведення документальної перевірки або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби до її проведення.

Таким чином, відсутність встановленого факту відмови відповідача від проведення документальної перевірки або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби до її проведення унеможливлює застосування до нього адміністративного арешту коштів на рахунках.

Ненадання відповідачем документів в повному обсязі могло слугувати підставою для притягнення його до відповідальності, передбаченої п.121.1 ст. 121 ПК України, а не підставою для звернення до суду з позовом про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках відповідача.

Отже висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку відповідача, а тому позов Залізничної ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області до ТзОВ «ЗУЕК» про арешт коштів на рахунку платника податків є необґрунтованим та безпідставним.

Таким чином, суд першої інстанції повно та правильно встановив обставини справи, дав їм належну оцінку і вірно застосував відповідні положення матеріального права.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції відповідає обставинам справи, наявним в ній доказам, прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.04.2016 року у справі № 2а-7685/11/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.С. Затолочний

Судді В.М. Каралюс

З.М. Матковська