Постанова № 58405537, 17.06.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1690/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2016 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Бойко О.Я.,

за участі:

секретаря судового засідання Швеця В.А.

представника позивача ОСОБА_1 за довіреністю,

представники відповідачів не зявилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, ОСОБА_3 комісії Головного Управління НП в Одеській області №10 про визнання висновку від 03.03.2016 року протиправним та скасування його, скасування наказу № 173 о/с від 08.04.2016 року.

СУТЬ СПОРУ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовомОчінського ОСОБА_4 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, ОСОБА_3 комісії Головного Управління НП в Одеській області №10, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог позивач просив суд:

1.Визнати протиправним та скасувати рішення (висновок) ОСОБА_3 комісії Головного управління Національної поліції України в Одеській області №10 від 03.03.2016р., зазначений в розділі IV «Результати атестування (висновок атестаційної комісії)» атестаційного листа, а саме: « 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність», яке прийняте стосовно ОчінськогоРуслана ОСОБА_4.

2.Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції № 173 о/с від 08.04.2016 р. в частині звільнення підполковника поліції ОчінськогоРуслана ОСОБА_4 (М-105375) зі служби в поліції за п.5 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність).

3.Поновити підполковника поліції ОчінськогоРуслана ОСОБА_4 (М-105375) на посаді старшого інспектора Савранського відділення поліції Балтського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.

07.11.2015 року ОСОБА_2 наказом № 51о/с ГУ НП в Одеській області призначений на посаду старшого інспектора Савранського відділення поліції Балтського відділу поліції ГУ НП в Одеській області з присвоєнням йому спеціального звання підполковник поліції.

29.01.2016 року НПУ видала наказ № 133 «Про організацію проведення атестування поліцейських ГУНП в Одеській області».

На виконання цього наказу видано рішення (наказ), яким ОСОБА_2 включено до осіб, які підлягають атестуванню.

За результатами атестування , атестаційною комісією ГУНП в Одеській області № 10 прийнято рішення (висновок): «п.4 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність».

Позивач вважає дії відповідача протиправними, такими що були спрямовані на створення незаконних підстав для обовязкового проведення атестування позивача, вчинені з грубим порушенням чинного законодавства щодо порядку і правил проходження служби в поліції, в звязку з включення його до списку осіб які підлягають атестуванню та через порушення порядку проведення атестування позивача. А прийнятий атестаційною комісією Головного Управління Національної поліції в Одеській області №10 (далі атестаційна комісія), в наслідок таких порушень законодавства, висновок (рішення): « 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність» - є протиправним, необґрунтованим, таким що не ґрунтується на перевірених та встановлених фактах, а отже є таким, що належить до скасування.

08.04.2016 року ГУ НПУ в Одеській області прийняло наказ № 173/о/с про звільнення ОСОБА_2 зі служби в поліції на підставі висновку ОСОБА_3 комісії.

Позивач вважає зазначений наказ протиправним та таким, що належить до скасування.

Представник позивачав судове засідання не зявився, однак надав до суду письмові заперечення в яких зазначено, що позивача взято на службу в поліції за окремим порядком та призначено на посаду тимчасового штату. Позивач виявив бажання та самостійно зареєструвався для подальшого проходження атестування, а тому протиправних дій з боку ГУНП в Одеській області не було.

Також представник відповідача зазначив, що атестування позивача проведено у межах наданих повноважень атестаційними комісіями у спосіб передбачений наказом МВС України від 17.11.2015 року № 1465, наказів ГУНП в Одеській області від 29.01.2016 року № 133, від 18.02.2016 року № 285 та доручення ГУНП від 05.02.2016 року № 53, що в свою чергу спростовує твердження позивача про порушення його прав під час проведення атестування.

Представник відповідача ОСОБА_3 комісії ГУНП в Одеській області № 10у судове засідання не зявився про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином та завчасно.

Заслухавши поясненняпредставникапозивача, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить дозадоволення. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

07.11.2015 року наказом № 51 о/с ГУ НП в Одеській області ОСОБА_2 відповідно до п.9 та 12 розділу XI Закону України «Про національну поліцію» призначений в порядку переатестування на посаду старшого інспектора Савранського відділення поліції Балтського відділу поліції ГУ НП в Одеській області з присвоєнням йому спеціального звання підполковник поліції (а.с.17).

29.01.2016 року Національною поліцією України був виданий наказ № 133 «Про організацію проведення атестування поліцейських ГУНП в Одеській області» (далі - Наказ № 133). Згідно Наказу № 133 - з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого та всебічного вивчення визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової карєри при призначенні на вищу посаду, переміщенні на нижчу, звільненні зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись статтею 57 Закону України «Про національну поліцію» та вимогам Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженою наказом МВС від 17.11.2015 №1465, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18 листопада 2015 року за № 1465/27890.

Відповідно до висновку (рішення) ОСОБА_3 комісії ГУНП в Одеській області № 10, що зазначений в розділі IV "Результати атестування (висновок атестаційної комісії)" атестаційного листа зазначено « 4- займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність» (а.с.20).

08.04.2016 року наказом ГУНП в Одеській області № 173 о/с ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за п. 5 ч.1 ст.77 (через службову невідповідність), підстава для звільнення висновок атестації від 02.03.2016 року (а.с.46)

Вирішуючи спір по суті суд звертає увагу на наступне.

Правові засади організації та діяльності НПУ, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в НПУ визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VІІІ (далі Закон №580-VІІІ).

Частиною 1 ст.1 Закону №580-VІІІ встановлено, що НПУ це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно з ч.1 ст.57 Закону №580-VІІІ атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової карєри.

При цьому, атестація поліцейських в силу приписів ч.2 ст.57Закону №580-VІІІ проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення в поліції через службову невідповідність.

Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками (ч.3 ст. 57Закону №580-VІІІ ).

Аналогічні норми в частині підстав для атестування містить також Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських, затверджена наказом МВС від 17.11.2015 року (далі Інструкція), зокрема її п.3 розділу І.

Відповідно до ч.4 ст.75 Закону №580-VІІІ рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівник органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно з законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами, а порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України (ч.5 ст. 57 Закон №580-VІІІ).

Аналізуючи вищевикладене в сукупності та приймаючи до уваги мету проведення атестації поліцейських, суд дійшов висновку, що прийняття рішення про проведення атестації відносно конкретного поліцейського та власне проведення атестації може мати місце у виключних випадках, а саме: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

При цьому такі підстави для проведення атестації, як для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, є наслідком виявлення ознак невідповідності поліцейського займаній посаді, зокрема: в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби; метою проведення атестації для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення на службі і як крайній захід пропозиція щодо звільнення зі служби у звязку зі службовою невідповідністю виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.

Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду України, що вкладений у постанові від 11.03.2014 року у справі № 21-13а14.

Поряд з цим, відповідно до пп.2 п.1 розділу ІV Інструкції організаційні заходи з підготовки та проведення атестування оголошуються наказами відповідних керівників і передбачають складання списків поліцейських, які підлягають атестуванню.

Таким чином, до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, належать включенню лише ті поліцейські, відносно яких наявні підстави для проведення атестації, що передбачені ч.2 ст. 57 Закону №580-VІІІ

Згідно з розділом п.9 XI Прикінцевих положень Закону України №580-VІІІ , працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня . публікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодоючи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

З довідки про проходження служби ОСОБА_2 вбачається, що посада на яку призначено позивача не є вищою ніж попередня посада, яку він займав (а.с.18-19).

З вказаного слідує, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Позивач відповідно до наказу НПУ № 15о/с від 07.11.2015 року прийнятий до НПУ на посаду старшого інспектора Савранського відділення поліції Балтського відділу поліції ГУ НП в Одеській області та йому присвоєно спеціальне звання «підполковник поліції» .

Згідно з ст. 58 Закону №580-VІІІ призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обовязків.

07.11.2015 р. Позивач згідно з положенням п.9 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» подав заяву на ім'я Голови ГУНП в Одеській області про прийняття в поліцію на посаду не рівнозначну тій, яку він займав в ОВС з аналогічним спеціальним званням. Цього ж дня наказом Голови ГУНП в Одеській області від 07.11.2015 № 51 о/с ОСОБА_5 був призначений на посаду старшим інспектором Савранського відділення поліції Нантського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, з присвоєнням йому спеціального звання «підполковник поліції» безстроково, оскільки жодних обмежень щодо строковості наказ про його призначення не містить.

Суд встановив, що Позивач відповідав та відповідаєвимогам до поліцейського, визначеним в ч. 1 ст. 49 Закону України «Про Національну поліцію» - вік, освіта, володіння українською мовою, фізична та професійна підготовка. Крім того, позивач пройшов люстраційну перевірку, що в силу вимог ч. 3 цієї ж статті закону виключає підстави, з яких Позивач не може бути прийнятий на службу в поліцію.

Підтвердженням цих обставин є, зазначений вище наказ Голови ГУНП в Одеській області від 07.11.2015 №51 о/с, який є належним доказом того, що ділові, професійні, особисті якості, освітній та кваліфікаційний рівень позивача були визнані достатніми для призначення його на посаду старшого інспектора в Національну поліцію.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 16 розділу IV Інструкції, атестаційні комісії при прийняттірішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії:

1)повноту виконання функціональних обовязків (посадових інструкцій);

2)показники службової діяльності;

3)рівень теоретичних знань та професійних якостей;

4)оцінки з професійної і фізичної підготовки;

5)наявність заохочень;

6)наявність дисциплінарних стягнень;

7)результати тестування;

8)результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Разом з тим, в порушення п. 16 розділу IV Інструкції, атестаційною комісією залишено поза увагою обовязкову, при прийнятті рішення про відповідність або невідповідності займаній посаді атестованого поліцейського, інформацію, зокрема, яка зазначена в атестаційному листі (а.с.20), про те,:що ОСОБА_2 за період служби в органах внутрішніх справ та в органах поліції зарекомендував себе з позитивного боку: дисциплінованим, професійно грамотним та досвідченим співробітником. Порушень дисципліни та законності не допускає. У вирішенні службових питань проявляє принциповість.

Також відповідно до змісту атестаційного листа позивач: «В стройовому відношенні підтягнутий, фізично розвинений, добре володіє табельною зброєю, прийомами рукопашного бою. Здатний переносити психофізичні навантаження та труднощі по службі».

Таким чином, Позивач професійно та фізично підготовлений.

За результатами тестування на загальні здібності та навички Позич набрав 43 з 60 максимально можливих балів.

За результатами тестування на знання законодавчої бази (професійний тест) - 39 з 60 максимально можливих балів.

В загальній сукупності за результатами обох тестів Позивачем набрано 82 бали, з 60 мінімальних балів.

Таким чином, суд вважає, що вищевказана інформація відносно позивача, яка безпідставно не булла врахована атестаційною комісією, є належним доказом відповідності його займаній посаді, щодо датково підтверджується висновком прямого керівника, а саме: «Займаній посаді відповідає».

З урахуванням викладеного, суд робить висновок про необгрунтованість рішення (висновку) ОСОБА_3 комісії ГУ НП в Одеській області №10 від 03.03.2016 рокув розділі ІV: « 4-займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню із служби в поліції через службову невіповідність». Крім того, суд вважає, що у відповідача взагалі не було правових підстав для проведення атестації позивача.

Щодо позовної вимоги про скасування спірного наказу №173 о/с від 08.04.2016 року в частині звільнення позивача, суд вважає, що вона належить до задоволення, оскільки суд дійшов висновку, щозазначене рішення відповідач прийняв з порушенням встановленої законом процедури, упереджено та недобросовісно з наступних підстав.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі норми права.

Відповідно до статті 43 Конституції України: «Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується».

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує різні можливості у виборі роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки та перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення».

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України : «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

З огляду на копію витягу з спірного наказу № 173 о/с від 08.04.2016 (а.с.46), позивач був звільнений згідно з підпунктом 5ч.1 ст.77 Закону №580-VІІІ.

Згідно з п.5 ч.1 ст.77Закону №580-VІІІ встановлено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через службову невідповідність.

В свою чергу, визначення терміну «службова невідповідність» Закон № 580-УІІІ не надає, однак виходячи із вимог та обмежень, що ставляться до поліцейського та загального розуміння понять, можна дійти висновку, що під службовою відповідністю мається на увазі відповідність поліцейського встановленим вимогам, добросовісне виконання вимог законодавства та дисциплінованість. Отже, службова невідповідність - це невідповідність займаній посаді в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби тощо.

Оскільки метою проведення атестації для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність є вирішення можливості залишення на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю, в контексті норм Закону № 580-УІІІ та Інструкції звільнення за/через службову невідповідність може бути застосоване як вид дисциплінарного стягнення, про що зроблено висновок у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2014 року у справі №21-1 За 14.

Відповідно до ст. 19 Закону № 580-УІІІ у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

На момент прийняття оскаржуваних рішень та наказу Дисциплінарного статуту Національної поліції України ще не затверджено, тому, керуючись аналогією закону, суд вважає за можливе застосувати до відносин звільнення норми Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ.

Так, відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися дисциплінарні стягнення, зокрема, у вигляді звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ.

Згідно з порядком накладання дисциплінарних стягнень, визначеним у ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Отже, на думку суду, поліцейський може бути звільнений через службову невідповідність на підставі п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-УІІІ лише в крайньому випадку та за умови дотримання порядку накладення дисциплінарного стягнення.

Разом з тим відповідач не довів суду неможливості залишення позивача на службі в поліції, необхідності застосування крайньої міри у вигляді звільнення та порядку дотримання накладання дисциплінарного стягнення.

Крім того, слід звернути увагу, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про невідповідність ОСОБА_2 займаній посаді (акт відповідного службового розслідування, документи, що характеризують позивача з негативної сторони або вказують на низький професійний рівень тощо).

Водночас вимоги відповідності до поліцейських закріплені в статті 49 Закону №580-VIII, відповідно до якої на службу в поліції можуть бути прийняті громадяни України віком від 18 років, які мають повну загальну середню освіту, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних , релігійних чи інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, які володіють українською мовою.

Однак, відповідач НПУ ні в своїх запереченнях на позов, ні в судових засіданнях жодним чином не послався на будь-яку невідповідність позивача, переліченим вище вимогам до поліцейських.

Отже, на підставі викладених обставин та з сукупного аналізу норм права, суд вважає, що спірний наказ був прийнятий протиправно.

Щодо позовної вимоги про поновлення позивача на посаді старшого інспектора Савранського відділення поліції Балтського відділу поліції ГУ НП в Одеській області, що вона є обґрунтованою та належить до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розслідує трудовий спір.

Отже, на підставі зазначеного, суд вважає за необхідне, з метою повного поновлення прав особи, яка звернулась за судовим захистом, поновити позивача на посаді старшого інспектора Савранського відділення поліції Балтського відділу поліції ГУ НП в Одеській області.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 256 КАС України постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби підлягають негайному виконанню.

Частиною 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтвердженні судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 86, 94, 122, 158-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити .

2.Визнати протиправним та скасувати рішення (висновок) ОСОБА_3 комісії Головного управління Національної поліції України в Одеській області №10 від 03.03.2016р., зазначений в розділі IV «Результати атестування (висновок атестаційної комісії)» атестаційного листа, а саме: « 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність», яке прийняте стосовно ОчінськогоРуслана ОСОБА_4.

3.Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції № 173 о/с від 08.04.2016 р. в частині звільнення підполковника поліції ОчінськогоРуслана ОСОБА_4 (М-105375) зі служби в поліції за п.5 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність).

4.Поновити підполковника поліції ОчінськогоРуслана ОСОБА_4 (М-105375) на посаді старшого інспектора Савранського відділення поліції Балтського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області.

5. Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОчінськогоРуслана ОСОБА_4 на службі в поліції на посаді старшого інспектора Савранського відділення поліції Балтського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області.

6. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір в сумі 551(пятсот пятдесят одна),20 грн.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через адміністративний суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.

Повний текст постанови складений 17 червня 2016 року.

Суддя О.Я. Бойко

.