Постанова № 58405421, 13.06.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2016 року м.Житомир справа № 806/593/16

категорія 8.3.5

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Романченка Є.Ю.,

секретар судового засідання Черниш А.В.,

за участю: позивача, представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Житкевич С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Чуднівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирський області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 01.04.2016 №0000092100,

встановив:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, у якому просила податкове повідомлення - рішення Чуднівської об'єднаної ДПІ ГУ ДФС у Житомирській області від 01 квітня 2016 року № 0000092100 про застування щодо неї штрафної санкції у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн за порушення законодавства України у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів визнати нечинним. При цьому зазначала, що висновки покладені в основу спірного податкового повідомлення - рішення є необґрунтованими та побудовані на припущеннях, так як жодної перевірки ні в березні, ні в квітні контролюючим органом не проводилося. ОСОБА_3 вважає, що про безпідставність застосування до неї штрафних санкцій також свідчить постанова Любарського районного суду Житомирської області від 23 березня 2016 року, яка вступила в законну силу, про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно неї за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 156 ч. 1 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ознак правопорушення. На думку позивача, керівник податкового органу прийняв рішення про застування штрафних санкцій при відсутності для цього належних підстав, а тому податкове повідомлення - рішення від 01.04.2016 № 0000092100 підлягає скасуванню.

У судовому засіданні позивач і її представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити, з підстав викладених у позовні заяві.

Представник відповідача в засіданні суду позов не визнала, просив відмовити в задоволенні позовних вимог, на підставі доводів наведених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, свідка ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з таких підстав.

ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа - підприємець Любарською районною державною адміністрацією Житомирської області та як платник податків та зборів перебуває на обліку в Чуднівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області. Основним видом економічної діяльності позивача є: 47.11. Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

01 квітня 2016 року Чуднівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Житомирській області винесено податкове повідомлення - рішення № 0000092100 про застосування до ОСОБА_3 штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 17000 грн, за порушення абз. 5 ч. 2 ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" - здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії.

Судом з'ясовано, що спірне податкове повідомлення - рішення прийнято на підставі протоколу про адміністративне правопорушення ЖИ № 013679 від 11.03.2016, складеного працівниками Любарського ВП ГУНП України в Житомирській області, в якому вказано, що 11.03.2016 близько 12:10 гр. ОСОБА_3 здійснювала торгівельну діяльність в магазині в с.Филинці Любарського району, тютюновими виробами без наявності ліцензії, а саме продала дві пачки цигарок «Прима класична» гр. ОСОБА_5, чим порушила правила торгівлі тютюновими виробами, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП.

Позивач ліцензії на здійснення роздрібної торгівлі тютюнових виробів немає, здійснення продажу цигарок не визнає.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВP (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон).

У відповідності до частини 1 статті 16 Закону контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Абзацом 25 частини 1 статті 1 Закону визначено, що ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Відповідно до ч. 12 ст. 15 Закону, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Згідно зі ч. 1 ст. 17 Закону, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень (абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону).

Відповідно до частини 4 статті 17 Закону, рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Згідно зі п. 5, 6 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790 (зі змінами та доповненнями, надалі - Порядок), підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є:

акт перевірки додержання суб'єктом господарювання встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства;

результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта господарювання, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (ДФС та її територіальні органи, Мінекономрозвитку), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Держстату, Держспоживінспекції відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством. Порядок і строки розгляду матеріалів, які є підставою для застосування фінансових санкцій, та прийняття рішення щодо їх застосування встановлюються зазначеними органами відповідно до їх компетенції.

В силу пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України), продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

За змістом положень ч. 1 ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" документом, що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну є розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо).

Відповідно до п.п. 1, 2, 5, 8 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів;

реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України.

Аналіз наведених правових норм свідчить на користь висновку, що належним доказом встановлення факту продажу товару суб'єктом господарювання може бути розрахунковий документ встановленої форми та змісту (касовий чек), або докази виявлення таких товарів, зокрема тютюнових виробів, на полицях магазину з цінниками, або зберігання в приміщенні магазину.

Подібного висновку дійшов Вищий адміністративний суд України під час розгляду касаційної скарги в адміністративній справі № 2а/0470/6185/12 (ухвала суду від 30.03.2016).

У свою чергу, протокол про адміністративне правопорушення від 11.03.2016, складений працівниками Любарського ВП ГУНП України в Житомирській області, запису щодо видачі фіскального чеку на продаж цигарок марки «Пріма класична» не містять.

Будь-якого розрахункового документа, який би підтверджував факт продажу 11.03.2016 у магазині с. Филинці, Любарського р-ну, двох пачок цигарок, представником відповідача під час судового розгляду даної справи надано не було.

Також матеріали справи не містять доказів виявлення таких тютюнових виробів у магазині чи на полицях магазину з цінниками, що могло б свідчити про зберігання таких тютюнових виробів саме з метою реалізацією.

Інформація про здійснення огляду в магазині 11.03.2016 та вилучення тютюнових виробів, виявлених у магазині, і коштів, отриманих від реалізації, відсутня.

Позивач у судовому засіданні пояснила, що ні обшуку, ні вилучення проведено не було. Продажу тютюнових виробів вона не здійснює. 11.03.16 до неї в магазин прийшли 3 працівники поліції і ОСОБА_5, яка сказала їм, що купила в магазині цигарки та склали протокол про адміністративне правопорушення. Від підписання протоколу вона відмовилась, оскільки торгівлею тютюнових виробів не займається.

Допитана судом ОСОБА_4 як свідок факт продажу також підтвердити не змогла. Зазначила, що була запрошена до магазину дільничним в якості понятої, бо ОСОБА_3 відмовилась від підписання протоколу про адміністративне правопорушення. У протоколі було вказано про продаж ОСОБА_3 2-х пачок цигарок ОСОБА_5 При цьому наголосила, що самого продажу цигарок вона не бачила.

На запитання суду, щодо факту реалізації алкогольних та тютюнових виробів в даному магазині, свідок пояснила, що їй не відомо про факти продажу підакцизних товарів в магазині.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що факт продажу тютюнових виробів позивачем 11 березня 2016 року в магазині в с. Филинці, Любарського р-ну, є непідтвердженим.

Разом з цим, суд враховує, що складений протокол про адміністративне правопорушення відносно гр. ОСОБА_3 разом із відібраними поясненнями та протоколом вилучення цигарок у ОСОБА_5 працівниками поліції передано до Любарського районного суду Житомирської області.

Постановою Любарського районного суду Житомирської області від 23 березня 2016 року провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 закрито на підставі ст. 247 п. 1 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 156 ч. 1 КУпАП. У судовому рішенні районний суд вказав, що в діях ОСОБА_3 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 156 ч. 1 КУпАП, оскільки її вина не знайшла свого повного підтвердження при судового розгляді справи та не доведена матеріалами адміністративної справи.

Постанова Любарського районного суду набрала законної сили 04.04.2016.

Статтею 69 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно зі частиною 1 статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд дійшов переконання, що відповідач, заперечуючи проти позову, не надав доказів на підтвердження факту продажу позивачем двох пачок цигарок «Прима срібна» у магазині, розташованого в с. Филинці Любарського району.

За таких обставин, суд приходить до висновку про недоведеність та відсутність обставин і підстав, з якими положення статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" пов'язують можливість застосування до позивача штрафних санкцій за торгівлю тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії.

Враховуючи наведене, суд вважає, що податкове повідомлення - рішення від 01.04.2016 № 0000092100 є протиправним і підлягає скасуванню, а позов ОСОБА_3 - задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, суд вважає, що сплачений позивачем судовий збір у сумі 551, 20 грн (квитанції №0.0.533717730.1 від 11.04.2016 та №0.0.541285868.1 від 21.04.2016) необхідно відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Чуднівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області.

Керуючись статтями 86, 94, 158 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Чуднівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирський області від 01 квітня 2016 року №0000092100.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чуднівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на користь ОСОБА_3 551,20 грн, сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Є.Ю. Романченко

Повний текст постанови виготовлено: 17 червня 2016 р.