Ухвала суду № 58405330, 18.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2016 року м. Київ К/800/2773/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Шевчук П.О.,

за участю:

представника відповідача - Старійчука А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Рівному Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року

у справі № 2а/1770/3040/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ребелс»

до Державної податкової інспекції у місті Рівному Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області (яка є правонаступником Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби)

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ребелс» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Рівну, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби (далі - відповідач), про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 16 січня 2007 року: № 0000022344/1/23-317 - повністю, № 0000012344/1/23-317 - в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій на суму 28801,46 грн. (в редакції уточнень позовних вимог від 23 червня 2008 року).

Справа неодноразово розглядалась різними судовими інстанціями.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року позов був задоволений повністю. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне: від 16 січня 2007 року № 0000022344/1/23-317 - повністю, від 16 січня 2007 року № 0000012344/1/23-317 - в частині визначення штрафної санкції у сумі 28801,46 грн.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року було залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Рівному Рівненської області ДПС, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Ребелс», посилаючись на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить касаційну скаргу ДПІ у м. Рівному Рівненської області ДПС залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року - без змін.

У відповідності до положень частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено заміну відповідача - ДПІ у м. Рівному Рівненської області ДПС його правонаступником - ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у м. Рівне була проведена виїзна позапланова документальна перевірка ТОВ «Ребелс» з питань правових відносин з ЗАТ «Об'єднання Прогрес» за період з 01 січня 2005 року по 31 травня 2006 року, за результатами якої був складний акт № 932/571/23-300/22588078 від 14 грудня 2006 року.

За висновками акту перевірки позивачем були порушені вимоги підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», які полягали у невключенні до складу податкових зобов'язань з податку на додану вартість суми податку на додану вартість по виконаних роботах за листопад 2005 року у загальній сумі 85491,10 грн., які частково включалися до складу податкових зобов'язань за інші податкові періоди, а саме: у грудні 2005 року - у сумі 25890,60 грн., у січні 2006 року - у сумі 8980,74 грн., у березні 2006 ркоу - у сумі 28333,31 грн., у квітні 2006 року - у сумі 5766,96 грн., у травні 2006 року 104743,88 грн.

16 січня 2007 року ДПІ у м. Рівне на підставі вказаного вище акту перевірки та з урахуванням процедури адміністративного оскарження прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000012344/1/23-317, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ТОВ «Ребелс» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 31482,45 грн., у тому числі: 1787,33 грн. - за основним платежем, 29695,12 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

16 січня 2007 року ДПІ у м. Рівне на підставі вказаного вище акту перевірки та з урахуванням процедури адміністративного оскарження прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000022344/1/23-317, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ТОВ «Ребелс» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 13050,44 грн., у тому числі: 0,00 грн. - за основним платежем, 13050,44 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки за результатами перевірки не відбулося, що підтверджує відсутність факту заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток, підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відсутні.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

Підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Згідно з пунктами 1.2, 1.5 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; штрафна санкція (штраф) - це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Отже, податкове зобов'язання для цілей Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не включає в себе штрафні санкції, передбачені цим же Законом.

Підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Тобто, передбачене підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» право податкового органу застосувати штрафну санкцію до платника податків виникає у тому випадку, коли: дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; відбувається донарахування податковим органом податкового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий орган не здійснював донарахування суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість за основним платежем, що підтверджується податковим повідомленням-рішенням № 0000022344/1/23-317 від 16 січня 2007 року, у якому показник «основний платіж» дорівнює нулю, а також основного платежу у сумі 57602,92, за заниження якого до позивача підлягали б застосуванню штрафні (фінансові) санкції у сумі 28801,46 грн., оскільки основний платіж за цим податковим повідомленням-рішенням визначений у сумі 1787,33 грн., а штрафні - фінансові) санкції - у сумі 29695,12 грн. Відповідно, і фінансова (штрафна) санкція, передбачена підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», не може бути застосована.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року та ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 55, 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Рівному Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна