Ухвала суду № 58405214, 16.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2016 року м. Київ К/800/57138/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Олендера І.Я., Рибченка А.О.,

при секретарі судового засідання Антипенку В.В.,

за участю представника позивача Опанасенка О.І.,

представника відповідача Кузьменко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Універмаг "Луцьк" на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 27.05.2013 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2013 по справі № 803/1041/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Універмаг "Луцьк"

до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариством до суду заявлений позов про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 11.02.2013 № 0000062206.

Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, у задоволення позовних вимог Товариства відмовлено.

Не погодившись із судовими рішеннями, позивач до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги Товариства.

У поданих запереченнях на скаргу відповідач просить її відхилити з мотивів необґрунтованості.

Переглянувши матеріали справи і касаційну скаргу, заслухавши доповідь судді, Вищий адміністративний суд України зазначає наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки Товариства у зв'язку з поданням декларації з від'ємним значенням з додатку на додану вартість (далі - ПДВ), яке становить більше 100 тис. грн. за вересень - листопад 2012 року, оформленої актом від 28.01.2013 № 724/22.6/01557325, встановлено порушення позивачем абз. "а" п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму бюджетного відшкодування на загальну суму 10 452 722,00 грн. та завищено значення рядка 24 податкової декларації з ПДВ "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" на загальну суму 10 452 722,00 грн.

На підставі вказаного акта перевірки Державною податковою інспекцією прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення форми "В2" від 11.02.2013 № 0000062206, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на загальну суму 10 452 722,00 грн. При цьому у податковому повідомленні-рішенні вказано, що відповідно до пп. "а" п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України вважається, що позивач добровільно відмовляється від отримання суми заниження в розмірі 10 452 722,00 грн. як бюджетного відшкодування і зазначена сума підлягає врахуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним, оскільки сума в розмірі 10 452 722,00 грн. не була включена до бюджетного відшкодування до початку проведення перевірки, а тому у контролюючого органу були всі підстави для застосування визначених у п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України наслідків, за якими вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання виявленої податковим органом суми заниження як бюджетного відшкодування та врахування податковим органом такої суми згідно із п. 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах.

У касаційній скарзі, як і в судах попередніх інстанцій, сторонами не заперечується правильність обчислення від'ємного значення ПДВ.

Так, відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України).

Згідно із п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Отже, у разі прийняття платником податків рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, зазначена сума не підлягає врахуванню при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем деклараціях з ПДВ за липень, вересень, жовтень та листопад 2012 року в графі 23 "сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 3 Д3) (рядок 23.1 + рядок 23.2)" було проставлено "-", а отже, не відобразивши зазначену суму ПДВ в рядку 23 податкової декларації, Товариство фактично в повному обсязі зарахувало у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів.

А, відповідно до п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Отже, суди попередніх інстанцій цілком правомірно дійшли висновку, що оскільки позивачем було занижено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 10 452 722,00 грн. і зазначена сума не була включена до бюджетного відшкодування до початку проведення перевірки податковим органом, то відповідно ця сума не може в подальшому бути заявленою платником ПДВ до бюджетного відшкодування, але обліковується в картці особового рахунку платника до повного її використання у рахунок зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

За таких обставин переглянуті судові рішення першої та апеляційної інстанцій у справі відповідають приписам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Універмаг "Луцьк" залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 27.05.2013 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2013 по справі № 803/1041/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді І.Я. Олендер

А.О. Рибченко