Ухвала суду № 58405209, 10.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

10 червня 2016 року м. Київ К/800/15661/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Мойсюк М.І., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області про скасування постанови, -

в с т а н о в и в:

У червні 2015 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області (далі - УДВС) в якому просила скасувати постанову державного виконавця від 9 червня 2015 року про закінчення виконавчого провадження (далі - спірна постанова).

В обґрунтування своїх вимог зазначала, що спірна постанова не ґрунтується на вимогах закону, порушує її права, а тому ОСОБА_1 просила про задоволення позову.

Постановою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 14 грудня 2015 року позов задоволено, скасовано спірну постанову та зобов'язано відповідача відновити виконавче провадження.

Оскаржуваною постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позову.

Позивач подала касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить ухвалене ними судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Разом з тим, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити враховуючи наступне.

За правилами частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

При цьому, згідно з положеннями частини 3 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову апеляційний суд, на підставі наявних у справі даних встановив і правильно виходив з того, що відповідач, приймаючи спірну постанову діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Такий висновок суду апеляційної інстанції узгоджується з вимогами законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, правовою позицією Верховного Суду України, висловленої ним у постанові від 2 червня 2015 року (справа № 21-317а15), відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги його не спростовують, такі ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм, а тому підстави для скасування оскаржуваного судового рішення відсутні, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на неправильне застосування судами норм матеріального права при вирішенні справи або порушення норм процесуального права.

Виходячи зі змісту касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень, а також з урахуванням правової позиції Верховного Суду України, висловленої ним за наслідками здійснення перегляду судових рішень у справах з аналогічним предметом спору, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального та (або) порушив норми процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області про скасування постанови, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2016 року, відмовити.

Матеріали касаційної скарги повернути скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого адміністративного

суду України М.І. Мойсюк