Ухвала суду № 58404986, 09.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2016 року м. Київ К/9991/54529/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Олендера І.Я., Рибченка А.О.,

при секретарі судового засідання Антипенку В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02.03.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2012 по справі № 2-а-678/11/2170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна фірма «Діаніт»

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень - рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариством до суду заявлений позов до Державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень від 17.01.2011 № 0000062301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на суму 2 887 710,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 2 887 710,00 грн., № 0000083500/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 2 872 895,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1 436 447,50 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 02.03.2012, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2012, позов задоволено, оскаржувані податкові повідомлення - рішення скасовано.

Судові рішення обґрунтовані тим, що планова перевірка Товариства відповідачем проведена з порушенням порядку і правил проведення вказаних перевірок, та можливістю надати відповідні бухгалтерські документи, які б спростували висновки податкового органу. В складеному акті перевірки працівники контролюючого органу посилаються на неіснуючі бухгалтерські документи у той час як наявні бухгалтерські та податкові документи, що містяться у матеріалах справи в акті перевірки не відображені.

Не погодившись із судовими рішеннями, відповідач до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Переглянувши матеріали справи і касаційну скаргу, заслухавши доповідь судді, Вищий адміністративний суд України зазначає наступне.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у провадженні слідчого відділу прокуратури Херсонської області перебувала кримінальна справа №500034-10, порушена за фактом створення декількох фіктивних підприємств ТОВ «Трівія - Люкс» ТОВ «Астрея - Люкс», ТОВ «Поліагротехніка», ТОВ «Едельвейс» та ТОВ «Радоніс» за ст. 205 ч. 2, ст. 209, ч. 1, ст. 358 ч. 2, ч. 3 Кримінального кодексу України. Під час досудового слідства у вказаній кримінальній справі 03.03.2010 був проведений обшук та вилучені документи бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «Діаніт».

Вилучені документи станом на час відкриття провадження у справі позивачу повернені не були. Суд першої інстанції звернувся до прокуратури Херсонської області та УПМ ДПА у Херсонській області листом про надання копій вилучених документів для використання їх під час розгляду справи. Таким чином судом були отримані у правоохоронних органів копії первинних бухгалтерських документів щодо господарської діяльності позивача, які були вилучені під час проведення обшуку.

Судами також встановлено, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийнято Державною податковою інспекцією на підставі висновків акту перевірки від 24.12.2010 № 5540/23-4/36235885 про результати планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 21.11.2008 по 31.03.2010

Як вбачається з матеріалів справи з метою організації вказаної планової перевірки Державною податковою інспекцією засобами поштового зв'язку було направлено Товариству повідомлення від 26.05.2010 №163/23-114 про початок планової перевірки, яке було повернуто до контролюючого органу у зв'язку з неврученням та закінченням терміну зберігання у відділені поштового зв'язку.

07.07.2010 контролюючий орган отримав повідомлення від ГВПМ ДПА у Херсонській області про те, що первинні документи позивача вилучені прокуратурою Херсонської області.

З матеріалів справи також вбачається, зокрема з акту перевірки від 24.12.2010, що у період з 18.08.2010 по 22.09.2010 фахівцями Державної податкової інспекції було проведено планову виїзну перевірку Товариства. Вказана перевірка проведена у приміщенні Херсонської обласної прокуратури.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 9 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На момент спірних правовідносин повноваження органів державної податкової служби України були визначені Законом України від 04.12.1990 № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" (далі - Закон №

Пунктом 1 ст. 11 Закону № 509-ХІІ визначено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи.

Плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка ( п. 1 ст. 11-1 Закону №509-ХІІ).

Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Таким чином, виїзна перевірка проводиться виключно за місцезнаходженням платника чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка, проте перевірка позивача проведена в приміщенні Херсонської обласної прокуратури, а не за місцезнаходженням Товариства чи місцем розташування його об'єкта права власності про що зазначено в акті перевірки від 24.12.2010 (а.с. 9) та не заперечувалось представником Державної податкової інспекції під час розгляду справи. Проте, нормами законодавства не передбачено право контролюючого органу на проведення виїзної перевірки не за місцезнаходженням платника податку.

Також необхідно зазначити, що відповідно до ст. 11-2 Закону №509-ХІІ посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки. При цьому обидва документи має бути оформлено відповідно до вимог, установлених ст. 11-2 Закону № 509-XII.

Встановлюючи умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок, ст. 11-2 Закону № 509-XII одночасно встановлює наслідки недотримання контролюючим органом цих умов. Згідно з ч. 2 цієї статті ненадання посадовими особами органу державної податкової служби платнику податків документів, перелік яких наведений в частині першій, або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Отже, законний інтерес платника податків в проведенні органом державної податкової служби перевірки його діяльності з дотриманням умов, встановлених законом, захищений наділенням його права не допустити посадових осіб органу державної податкової служби до перевірки.

Відповідно до п. 1.11 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 № 327, зареєстрованого в Мінюсті України 25.08.2005 за № 925/11205 (далі - Порядок №327) у разі, якщо суб'єкт господарювання відмовляється від проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених законами України, посадовими особами податкового органу складається акт відмови від допуску до перевірки. При цьому в акті зазначається про ознайомлення та вручення під розписку (чи відмову від ознайомлення та отримання) керівнику суб'єкта господарювання направлення на перевірку.

Як вбачається з матеріалів акт щодо недопуску працівників контролюючого органу до проведення перевірки не складався.

Крім того, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, за кожним відображеним в акті перевірки фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів (п. 2.3.2 Порядку №327).

Проте, як встановлено судами попередніх інстанцій та не заперечувалось представниками відповідача, до перевірки посадові особи Товариства не залучались, пояснення від них не отримувались, а ревізор не може стверджувати, що під час проведення перевірки було отримано та використано всі первинні документи про фінансово-господарську діяльність позивача.

Таким чином, суди попередніх інстанцій цілком правомірно зазначили, що під час проведення перевірки контролюючим органом не було забезпечено отримання всіх наявних бухгалтерських та податкових документів позивача, які б дозволяли повно та всебічно дослідити господарську діяльність платника податку та оподаткування її результатів при складанні відповідної податкової звітності.

За таких обставин переглянуті судові рішення першої та апеляційної інстанцій у справі відповідають приписам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02.03.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2012 по справі № 2-а-678/11/2170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді І.Я. Олендер

А.О. Рибченко