Ухвала суду № 58404708, 09.06.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/23/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Віятик Н.В.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

09 червня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Нечаюк Т.В.,

представника позивача ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

представника відповідача ОСОБА_5

представника відповідача ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Західдорвибухпром" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" "Автомобільні дороги України" в особі філії "Вінницький спецкар'єр" та Іллінецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Західдорвибухпром" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" "Автомобільні дороги України" в особі філії "Вінницький спецкар'єр" до Іллінецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області , Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області , Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

В січні 2016 року позивач - ДП "Західдорвибухпром" ВАТ "Державна акціонерна компанія" "Автомобільні дороги України" в особі філії "Вінницький спецкар'єр" звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Іллінецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішення №0002651700 від 27 жовтня 2015 року Іллінецької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області про застосування штрафної санкції на загальну суму 298314,28 грн. за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, у тому числі про нарахування пені у розмірі 242768,02 грн., нарахування штрафу у розмірі 47427,80 грн. за період з 21.12.2012 по 20.12.2014, нарахування штрафу у розмірі 8118,44 грн. за період з 20.01.2015 по 20.07.2015;

рішення №1553/10/02-32-10-04 від 12 листопада 2015 року ГУ ДФС у Вінницькій області про залишення в силі рішення №0002651700 від 27 жовтня 2015 року Іллінецької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області;

рішення №27302/6/99-99-10-01-07-25 від 21 грудня 2015 року про залишення в силі рішення №0002651700 від 27 жовтня 2015 року Іллінецької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області та рішення №1553/10/02-32-10-04 від 12 листопада 2015 року ГУ ДФС у Вінницькій області.

Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 25.03.2016 року вказаний позов задовольнив частково.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

В свою чергу позивач також подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Обгрунтовуючи свою апеляційну скаргу позивач зокрема зазначив, що вважає, що Іллінецькою ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області двічі застосовано до позивача фінансову санкцію одного виду за одне й те саме правопорушення, оскільки відповідачем 1 уже було прийнято рішення про застосування штрафних санкцій №0001001700 від 13 травня 2015 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 10%, а саме на суму 29725,30 грн. за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року.

В судовому засіданні представники позивача та відповідача підтримали доводи своїх апеляційних скарг та заперечили проти апеляційних скарг один одного відповідно.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що позивач -філія Вінницький спецкарєр є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

27 жовтня 2015 року Іллінецькою ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області прийнято рішення №0002651700 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату філією Вінницький спецкарєр внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування на загальну суму 298314,26 грн., у тому числі: нараховано штраф у розмірі 47427,80 грн. за період з 21 грудня 2012 року до 20 грудня 2014 року, нараховано штраф у розмірі 8118,44 грн. за період з 20 січня 2015 року до 20 липня 2015 року та нараховано пеню у розмірі 242768,02 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням філія Вінницький спецкарєр 04 листопада 2015 року оскаржила його до Головного управління ДФС у Вінницькій області та Державної фіскальної служби України. Рішеннями №1563/10/02-32-10-04 Головного управління ДФС у Вінницькій області від 12 листопада 2015 року та №27302/6/99-99-10-01-07-25 від 21 грудня 2015 року у задоволенні скарг філії Вінницький спецкарєр відмовлено, рішення №0002651700 від 27 жовтня 2015 року залишено в силі.

Крім того, судом встановлено, що в квітні-травні 2015 року Іллінецькою ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка філії Вінницький спецкарєр щодо дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року, за результатами якої складено акт №30/22/03333877 від 5 травня 2015 року. Перевіркою встановлено несвоєчасне та не в повному обсязі перерахування єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в сумі 297252,97 грн. За наслідками перевірки відповідачем 1 винесено рішення №0001001700 від 13 травня 2015 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 10%, а саме на суму 29725,30 грн. Штрафні санкції у сумі 29725,30 грн. філією Вінницький спецкарєр в червні 2015 року перераховані на рахунки Іллінецької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області.

Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Згідно з законами України від 04 липня 2013 року №404-VІІ "Про внесення змін до Податкового Кодексу України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи та від 04 липня 2013 року №406-VІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи", повноваження щодо адміністрування єдиного податку, передано Міністерству доходів та зборів України.

Відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску регулюються відповідно до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464-VI. (далі - Закон № 2464-VI)

Статтею 3 Закону № 2464-VI встановлено, що збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються за принципами:

- законодавчого визначення умов і порядку його сплати;

- обов'язковості сплати;

- законодавчого визначення розміру єдиного внеску;

- прозорості та публічності діяльності органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску;

- захисту прав та законних інтересів застрахованих осіб;

- державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску;

- відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків.

Ч. 2 статті 6 Закону № 2464-VI пердбачено обов'язки платника єдиного внеску.

Так, зокрема п.1 вказаної норми встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно статті 13 Закону № 2464-VI, органи доходів і зборів мають право зокрема:

- проводити перевірки на підприємствах, в установах і організаціях, у фізичних осіб - підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки;

- застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом;

- стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Статтею 25 Закону № 2464-VI передбачено заходи впливу та стягнення як відповідальність за порушення законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску.

Згідно ч. 3 вказаної статті суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

В силу ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VI, орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції:

1) у разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" ( 755-15 ), накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум;

3) за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску;

5) за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, накладається штраф у розмірі від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

6) за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

7) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, органом доходів і зборів здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.

Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом.

Отже, зазначеними нормами передбачено різні фінансові санкції за різні порушення платником ЄСВ вимог вказаного закону, одними з яких є штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску ( п.2 ч.11) та штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів).

Згідно з матеріалами справи, за фактом не виконання позивачем встановленого обовязку щодо своєчасної сплати єдиного соціального внеску, податковим органом на підставі ч. 9 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VI, винесено рішення №0002651700 від 27 жовтня 2015 року про застосування штрафної санкції на загальну суму 298314,28 грн. за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, у тому числі про нарахування пені у розмірі 242768,02 грн., нарахування штрафу у розмірі 47427,80 грн. за період з 21.12.2012 по 20.12.2014, нарахування штрафу у розмірі 8118,44 грн. за період з 20.01.2015 по 20.07.2015.

Таким чином в даному випадку податковим органом були застосовані різні штрафні санкції за різні порушення передбачені п. 6 та п.2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VI, а тому твердження апелянта стосовно подвійного застосування відповідачем фінансової санкції одного і того ж виду є безпідставними.

Що стосується правомірності прийняття рішення № НОМЕР_1 від 27 жовтня 2015 року то колегія суддів повністю погоджується із висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними, оскільки вони відповідають матеріалам та відповідним обставинам справи.

Також, колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги Іллінецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області стосовно того, що судом неправомірно скасовано нараховані штраф та пеню на суми заборгованості, сплата яких була розстрочена, оскільки чинним ПК України не передбачено можливість розстрочення сплати єдиного соціального внеску.

Вказана сума заборгованості по сплати єдиного соціального внеску була розстрочена на підставі рішення суду, що набрало законної сили та сплачена позивачем, ще до закінчення терміну на який така сплата була розстрочена, а тому підстави для нарахування штрафу та пені на суму заборгованості, сплата якої була розстрочена відсутні.

Відповідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовного того, що рішення Іллінецької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області №0002651700 від 27 жовтня 2015 року частково є протиправним та підлягає скасуванню в частині нарахування пені в розмірі 83235 грн. 61 коп. та нарахування штрафу 14568 грн. 11 коп. у зв'язку із тим, що відповідачем була надмірно нарахована штрафна санкція у сумі 14568,11 грн. та пеня у сумі 83235,61 грн. за період надання відстрочки (розстрочки) боргу по єдиному внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування.

З урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини сторін, та встановлених обставин даної справи, колегія суддів дійшла висновку про правомірність частини заявлених позивачем вимог, які підтверджуються належними доказами, а тому обґрунтовано частково задоволені судом першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Західдорвибухпром" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" "Автомобільні дороги України" в особі філії "Вінницький спецкар'єр" та Іллінецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 березня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 14 червня 2016 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_7 ОСОБА_8