Ухвала суду № 58404617, 14.06.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2016 р.Справа № 820/535/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Тацій Л.В. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.05.2016р. по справі № 820/535/16

за позовом ОСОБА_1

до Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області

про скасування розпорядження,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області, в якому просить суд скасувати розпорядження голови Ізюмської районної державної адміністрації про притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності, від 25 січня 2016 року №11-к.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що оскаржуване розпорядження голови Ізюмської районної державної адміністрації про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, від 25 січня 2016 року №11-к винесене з грубим порушенням норм чинного законодавства України, без зазначення конкретних причин притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, у зв'язку з чим суперечить ст. 147 КЗпП України, а отже підлягає скасуванню. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом для захисту своїх порушених прав.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.05.2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області про скасування розпорядження - задоволено. Скасовано розпорядження голови Ізюмської районної державної адміністрації про притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності, від 25 січня 2016 року №11-к. Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( код - НОМЕР_1) сплачений при поданні позову судовий збір у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області ( код ЄДРПОУ - 04059527).

Ізюмська районна державна адміністрація Харківської області, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що суд першої інстанції неповно зясував обставини, що мають значення для справи і неправильно застосував норми матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.05.2016 року та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначає, що головою Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області за результатами розгляду доповідної записки першого заступника голови Ізюмської райдержадміністрації ОСОБА_3 від 22 січня 2016 року за виявленими фактами порушень службових обовязків, відповідно до статті 14 Закону України Про державну службу було винесено розпорядження від 25 січня 2016 року № 11-к Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 за неналежне виконання посадових обовязків через порушення норм чинного законодавства. Отже винесення спірного розпорядження вважає обґрунтованим. Вказує на необовязковість проведення службового розслідування. Зазначає на вчиненні позивачем порушення, посилається на пояснення позивача надані 22.01.2016 року та пояснення інших осіб які доводять вину позивача.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечувала, просила залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач ОСОБА_1 є начальником управління соціального захисту населення Ізюмської районної державної адміністрації з 08.06.2010 року.

ОСОБА_2, начальника управління соціального захисту населення Ізюмської райдержадміністрації, 27.01.2016 року було запрошено до першого заступника голови Ізюмської райдержадміністрації для ознайомлення з вищезазначеним розпорядженням, проте на прийомі у першого заступника голови Ізюмської райдержадміністрації позивач відмовився від ознайомлення з розпорядженням про що комісією у складі: першого заступника голови Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_3, заступника голови Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_4, головного спеціаліста відділу організаційно-кадрової роботи Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_5 складено акт від 27.01.2016 року щодо відмови від ознайомлення з розпорядженням (а.с. 91).

Положеннями частини другої статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Положення Про Управління соціального захисту населення Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області (нова редакція), затвердженого розпорядженням голови районної державної адміністрації від 17 січня 2013 року №15 Управління соціального захисту населення Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області (далі - управління) відповідно до Закону України Про місцеві державні адміністрації (586-XIV) є структурним підрозділом Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області, входить до її складу, утворюється, реорганізується та ліквідується головою цієї адміністрації. В межах Ізюмського району забезпечує виконання покладених на управління завдань. Засновником управління є Ізюмська районна державна адміністрація Харківської області.

Пунктом 2 Положення визначено, що Управління в межах визначених Законом України Про місцеві державні адміністрації (586-XIV) підпорядковане голові районної державної адміністрації, а також підзвітне і підконтрольне Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації.

Приписами пункту 7 Положення передбачено, що Управління в установленому законодавством порядку та у межах повноважень взаємодіє з іншими структурними підрозділами, апаратом районної державної адміністрації, органами місцевого самоврядування, територіальними органами міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, а також підприємствами, установами та організаціями з метою створення умов для провадження послідовної та узгодженої діяльності щодо строків, періодичності одержання і передачі інформації, необхідної для належного виконання покладених на нього завдань та здійснення запланованих заходів.

Відповідно до пункту 8 Положення Управління очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади головою районної державної адміністрації згідно із законодавством про державну службу за погодженням з директором департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації в установленому законодавством порядку.

Розпорядженням голови Ізюмської районної державної адміністрації від 25.01.2016 року №11-к Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 відповідно до ст. 14 Закону України про державну службу , статті 147 Кодексу законів про Працю України та керуючись статтями 6, 39 Закону України Про місцеві державні адміністрації оголошено догану ОСОБА_1, начальнику управління соціального захисту населення районної державної адміністрації за неналежне виконання посадових обовязків.

На підставу видання розпорядження головою Ізюмської РДА №11-к від 25.01.2016 року зазначено: доповідна записка першого заступника голови районної державної адміністрації ОСОБА_3 від 22.01.2016 року.

Поданню першим заступником голови райдержадміністрації ОСОБА_3 на імя голови Ізюмської районної державної адміністрації доповідної записки слугували обставини невчасного подання на підпис першому заступнику голови 21.01.2016 року довідок про зміну кошторису та плану асигнувань Управління соціального захисту населення, датованих 24, 25 та 29 грудня 2015 року та підписаних начальником УСЗН ОСОБА_1, головним бухгалтером ОСОБА_6 та заступником начальника фінансового управління ОСОБА_7

Представником відповідача було надано пояснення та зазначено, що поданню доповідної записки на імя голови Ізюмської РДА передувало отримання пояснень від начальника УСЗН ОСОБА_1, від заступника начальника фінансового управління ОСОБА_8 та від спеціаліста відділу доходів фінансового управління ОСОБА_9

Зі змісту вказаної доповідної записки ОСОБА_3 від 22.01.2016 року встановлено, що першим заступником голови райдержадміністрації отримано усні пояснення від позивача по справі з яких встановлено, що невчасне подання на погодження довідок про зміну кошторису та плану асигнувань УСЗН сталося через фінансове управління Ізюмської РДА. Було зясовано, що УСЗН Ізюмської РДА 24,25 та 29 грудня 2015 року подано до Ізюмського управління ДКСУ Харківської області довідки про зміни до кошторису та плану асигнувань на папері та на електронних носіях без погодження фінансового управління та не затверджені головним розпорядником, та органом казначейської служби вони були прийняті з умовою подальшої заміни з метою недопущення зриву закриття бюджетного року.

Крім того першим заступником у доповідній записці від 22.01.2016 року було зазначено, що доводи начальника управління соціального захисту населення Ізюмської РДА та головного бухгалтера щодо вчасного подання до фінансового управління зазначених доводів не відповідають дійсності, безпідставно звинувачують начальника фінансового відділу та спеціаліста відділу доходів в невиконанні ними своїх посадових обовязків, оскільки фінансове управління в дні подання таких довідок працювало у звичайному режимі та погоджувало довідки інших розпорядників ( а.с. 92).

Матеріали справи містять пояснення начальника управління УСЗН ОСОБА_1 та головного бухгалтера ОСОБА_6, зі змісту яких встановлено, що довідки про зміни до кошторису та плану асигнувань управління подавались до фінансового управління 24.12.2015 року, 25.12.2015 року та 29.12.2015 року. Спеціалісти бухгалтерії управління неодноразово звертались до спеціаліста відділу доходів ОСОБА_9 щодо погодження довідок проте отримували відповідь, що довідки ще не перевірені начальником фінансового управління ОСОБА_10 Після звернення до заступника начальника фінансового управління ОСОБА_7 20.01.2016 року довідки було одразу перевірено та погоджено (а.с. 93).

З доповідної записки заступника начальника управління - начальника бюджетного відділу фінансового управління ОСОБА_8 встановлено, що довідки про внесення змін до кошторисів та планів асигнувань УСЗН Ізюмської РДА надійшли до фінансового управління у період другої половини грудня 2015 року, проте у звязку із виявленням у деяких помилок були повернуті, а виправлені довідки надійшли до фінансового управління вже в січні 2016 року. Обставини виявлення у деяких довідках УСЗН Ізюмської РДА помилок та їх повернення на виправлення обґрунтовані заступником начальника фінансового управління ОСОБА_8 отриманою від спеціаліста І категорії відділу доходів, міжбюджетних трансфертів та енергоносіїв фінансового управління ОСОБА_9 доповідною запискою (а.с. 94).

Таким чином начальник Управління соціального захисту населення Ізюмської РДА ОСОБА_1 відповідно до приписів Положення про Управління соціального захисту населення Ізюмської РДА Харківської області визначених пунктом 9 зокрема подає на затвердження голови районної державної адміністрації, проекти кошторису та штатного розпису управління в межах визначеної граничної чисельності та фонду оплати праці його працівників; розпоряджається коштами у межах затвердженого головою районної державної адміністрації кошторису управління.

Згідно абзацу 7 п. 6.3 наказу Міністерства Фінансів України від 23.08.2012 № 938, розпорядники бюджетних коштів подають довідки про зміни до кошторису, плану асигнувань загального фонду місцевих бюджетів (за винятком надання кредитів з місцевих бюджетів), плану надання кредитів із загального фонду місцевих бюджетів, плану спеціального фонду місцевих бюджетів (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), плану використання бюджетних коштів та помісячного плану використання бюджетних коштів, а одержувачі бюджетних коштів - довідки про зміни до планів використання бюджетних коштів відповідному органу Казначейства на паперових та електронних носіях не пізніше останнього робочого дня поточного місяця.

Таким чином, на думку відповідача по справі, в порушення зазначеної норми чинного законодавства та п. п. 12 п. 9 Положення про Управління соціального захисту населення Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області управлінням СЗН були поданні до Ізюмського управління ДКСУ Харківської області довідки про зміну до кошторису та плану асигнувань без затвердження з головним розпорядником, а саме Ізюмською районною державною адміністрацією Харківської області та з пропущенням строку їх подання.

Щодо правомірності винесення зазначеного розпорядження голови Ізюмської районної державної адміністрації від 25.01.2016 року №11-к, то колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України "Про державну службу" встановлено, що державна служба України - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань та функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Основні обов'язки державного службовця передбачені статтею 10 зазначеного Закону, а саме: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі.

Державний службовець повинен діяти в межах своїх повноважень. У разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов'язаний невідкладно в письмовій формі доповісти про це посадовій особі, яка дала доручення, а у разі наполягання на його виконанні - повідомити вищу за посадою особу.

Положеннями статті 5 Закону України "Про державну службу" визначено, що державний службовець повинен: сумлінно виконувати свої службові обов'язки; шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування; не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.

Статтею 14 Закону України "Про державну службу" передбачено, що дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, як заходи дисциплінарного впливу можуть застосовуватись: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України.

Відповідно до ч. 1 ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника можуть бути застосовані стягнення у вигляді догани чи звільнення.

Статтею 147-1 КЗпП України визначено, що дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Положенням про фінансове управління Ізюмської районної державної адміністрації у Харківській області, а саме п. 9 зокрема визначено, що начальник управління видає у межах своїх повноважень накази та організовує здійснення контролю за їх виконанням; призначає на посади та звільняє з посад працівників управління.

Згідно ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Підставою застосування дисциплінарного стягнення є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов'язків, закріплених нормами трудового права, як то: КЗпП, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.

У відповідності до Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 р. № 950 стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може бути проведено службове розслідування, зокрема, у разі недодержання ними законодавства про державну службу, службу в органах місцевого самоврядування.

Тобто, з метою дослідження всіх істотних обставин справи, зокрема, ступеня тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставин, за яких вчинено проступок, і попередню роботу позивача, відповідач мав право провести службове розслідування.

У відповідності із ст. 149 КЗпП при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

При цьому згідно вказаних правових норм перед тим як ухвалювати рішення про застосування до працівника догани, роботодавець має зібрати достатньо доказів, які свідчили б про факт вчинення працівником дисциплінарного проступку. Такими доказами можуть слугувати різноманітні документи, зокрема, доповідні записки інших працівників; письмові свідчення свідків; повідомлення державних органів, що здійснюють контроль і нагляд за додержанням законодавства, зокрема у сфері використання найманої праці; висновки фахівців; письмові пояснення самих порушників тощо.

Оскільки стягнення є однією з форм дисциплінарної відповідальності та має певні юридичні наслідки, а саме: протягом строку дії догани як дисциплінарного стягнення заходи заохочення відповідно до частини третьої статті 151 КЗпП України до працівника не застосовуються; в разі оголошення працівникові догани відповідними положеннями про преміювання може передбачатися позбавлення такого працівника премій, інших заохочувальних виплат або зниження їх розміру; наявність у працівника не знятої догани враховується при визначенні його рівня кваліфікації та продуктивності праці в разі надання переважного права на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці; догана є передумовою звільнення за пунктом 3 статті 40 КЗпП України, то обов'язковою умовою повинна бути фіксація самого факту вини вчиненого працівником порушення трудової дисципліни.

Разом з цим необхідною умовою для накладення стягнення є така ознака порушення трудової дисципліни як вина працівника, наявність якої має бути обов'язково доведена.

Колегія суддів зазначає, що посилання представника відповідача по справі у письмових та усних запереченнях проти позову та наявних в матеріалах справи доповідної записки першого заступника ОСОБА_3 від 22.01.2016 року на невчасне подання позивачем довідок про внесення змін до кошторисів та планів асигнувань УСЗН Ізюмської РДА спростовано самостійно наданими до суду представником відповідача поясненнями спеціаліста відділу доходів, міжбюджетних трансфертів та енергоносіїв фінансового управління ОСОБА_9, зі змісту яких судом встановлено, що останньою протягом 25.12.2015 року 30.12.2015 року було внесено зміни до розпису районного бюджету згідно з розпорядженням Ізюмської райдержадміністрації. Довідки від УСЗН Ізюмської РДА надійшли також протягом тижня та були перевірені ОСОБА_9 При виявленні помилок ОСОБА_9 було повернуто декілька довідок для виправлення, проте матеріали справи не містять доказів такого повернення. Крім того, ОСОБА_9 у доповідній записці зазначено, що через великий обсяг роботи не було можливості вчасно перевірити усі довідки, а після закінчення святкових вихідних погодження з начальником фінансового управління було неможливе у звязку з її госпіталізацією, а через її тривалу хворобу, ОСОБА_9 звернулась до заступника начальника фінансового управління ОСОБА_8 (а.с. 95).

Представником позивача було надано пояснення та зазначено, що підтвердженням своєчасної роботи УСЗН Ізюмської РДА, є дати, які містяться на довідках, а саме дата та вхідний номер УСЗН Ізюмської РДА дата та вихідний номер УСЗН Ізюмської РДА, а також вхідна дата Казначейської служби.

Представник позивача зазначив, що всі довідки були складені правильно, на підтвердження чого суду було повідомлено, що довідки своєчасно зареєстровані у Казначейській службі, заміни довідок не відбувалось, додаткові довідки, з урахуванням виправлень, також до Казначейської служби не надавались.

Зазначені пояснення представника позивача не спростовані представником відповідача та підтверджені наявними в матеріалах справи копіями довідок (а.с. 54-59).

З врахуванням вищевикладеного колегія суддів зазначає про недоведеність вини позивача щодо порушення строку подання до Ізюмського управління ДКСУ Харківської області довідки про зміну до кошторису та плану асигнувань без затвердження з головним розпорядником та з пропущенням строку їх подання.

Крім того, оскаржуване розпорядження не містить будь-яких фактів та доказів неналежного виконання позивачем службових обов'язків, не конкретизує за які несвоєчасну подачу яких конкретно документів застосовано стягнення. Також, не містить чіткого і конкретного формулювання як суті, так і обставин вчинення певного дисциплінарного проступку і які саме негативні наслідки настали для установи та яким чином це вплинуло на стабільність роботи установи. А надані до суду довідки з якими сторони повязують застосування стягнення мають всі необхідні реквізити, щодо їх своєчасного надання до казначейства та затвердження. При цьому таке затвердження та надання датовані груднем 2015 року.

За таких обставин суд не може вважати спірне розпорядження таким, що прийнято обґрунтовано з урахуваннях всіх обставин що мають значення для прийняття рішення .

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.05.2016р. по справі № 820/535/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_11Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_12 ОСОБА_13 Повний текст ухвали виготовлений 17.06.2016 р.