Постанова № 58404437, 13.06.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а/381/49/16 Головуючий у 1-й інстанції: Буймова Л.П.

Суддя-доповідач: Губська Л.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 червня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Ісаєнко Ю.А.,

Федотова І.В.,

при секретарі Нікітіній А.В.,

за участю:

позивачки ОСОБА_3,

представника відповідача Заграничного Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фастівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Київської області на постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 01 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м.Фастові та Фастівському районі Київської області, третя особа: Виконавчий комітет Фастівської міської ради Київської області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ :

Позивачка, ОСОБА_3, звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправною відмову Управління пенсійного фонду України в м. Фастові та Фастівському районі стосовно перерахунку пенсії з врахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення питань соціально-побутових потреб, компенсації та індексації та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок її пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення питань соціально-побутових потреб, компенсації та індексації, виходячи з розміру пенсії на рівні 88,5% від суми заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове пенсійне страхування відповідно до довідки № В35.425.4 від 03.03.2016р. Виконавчого комітету Фастівської міської ради з часу призначення (перерахунку) пенсії за віком з 04.04.2006 року.

Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 01 квітня 2016 року адміністративний позов задоволено частково, а саме, в межах шестимісячного строку, передбаченого для звернення до адміністративного суду з позовом..

Не погодившись з цим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити, в той час як позивачка проти цього заперечувала та просила залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного перегляду представник третьої особи до суду не прибув, надавши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що позивачка з 04 квітня 2004 року перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в м. Фастові та Фастівському районі та отримує пенсію із зниженням пенсійного віку згідно Закону України «Про державну службу».

03 березня 2016 року виконавчим комітетом Фастівської міської ради позивачці було видано довідку за № В 35.425.4, до якої увійшли усі складові заробітної плати, з яких було сплачено збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а.с.8).

09.03.2016 року ОСОБА_3 звернулася до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням усіх сум матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб та суми компенсації та індексації, згідно поданої довідки, проте, листом від 22.03.2016 року № 73/В-01 позивачці було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії (а.с.11).

Відмова УПФУ є предметом даного позову.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог з огляду на наступне.

Статтею 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку , визначеному законодавством України про державну службу.

Так, відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993р. № 3723 (далі - Закон №3723), пенсія державним службовцям призначається від суми їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці» (Закон №108) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 2 цього Закону, в структуру заробітної плати входять: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Згідно з ч.2 ст. 33 Закону №3723, заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій, відповідно до якої, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці, на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподаткованого доходу (прибутку), сукупного оподаткованого доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори)до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховується: сума витрат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності зазначеним Законом, з яких згідно цього Закону були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше нараховуються внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Тобто, за змістом наведених норм, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування враховуються в заробіток (доход) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 20 лютого 2012 року, 14, 28 травня та 6 листопада 2013 року, від 3 червня 2014 року (№№ 21-430а11, 21-97а13, 21-125а13, 21-350а13, 21-134а14).

Зокрема, у постанові від 03 червня 2014 року (справа №21-134а14), Верховний Суд України звернув увагу, що перевага у таких випадках має надаватись не положенням законів України «Про державну службу» та «Про оплату праці», які щодо спірних відносин є загальними, а спеціальним нормам, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та стаття 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладеній у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватись іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Отже, висновок відповідача про те, що вказані виплати не враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії державного службовця, - є помилковим, тому відмова в перерахунку пенсії із врахуванням таких виплат є протиправною.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції помилково зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачки з 25 вересня 2015 року.

Як наголошувалось вище, ОСОБА_3 звернулась до УПФУ із заявою про перерахунок пенсії 09 березня 2016 року, надавши довідку про складові заробітної плати, де вказані розміри виплачених їй сум, з яких сплачено страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, при цьому, як зазначає відповідач і не спростовує позивачка, в раніше наданій довідці ці суми зазначені не були.

Тобто, при зверненні 29.12.2006 р. за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» ця довідка не була та не могла бути подана з огляду на те, що вона видана пізніше.

При цьому, колегія суддів зазначає, що підставою для перерахунку пенсії позивачу є подання до органу Пенсійного фонду України відповідної заяви з усіма необхідними документами.

Отже, позивач набула права на перерахунок пенсії з 09.03.2016 року, коли звернулася із відповідною заявою та довідкою № В 35.425.4 про складові заробітної плати від 03.03.2016 р. до відповідача.

Дана позиція узгоджується з практикою Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 26 листопада 2014 року у справі № К/800/17635/14.

У відповідності до ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії провадиться в такі строки:

- у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

З огляду на те, що позивачка звернулася до УПФУ 09.03.2016 року, перерахунок пенсії має бути здійснений з 01.03.2016 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - зміні.

Згідно ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції правильне по суті вирішення справ чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Оскільки, ухвалою від 25.05.2016 року відповідачу було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до винесення рішення, він підлягає стягненню за ухвалою суду.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Фастівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Київської області задовольнити частково.

Постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 01 квітня 2016 року - змінити.

В абзаці третьому резолютивної частини постанови вислів «з 25.09.2015 року» замінити висловом «з 01.03.2016 року»

В решті постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 01 квітня 2016 року - залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Фастівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Київської області несплачений при поданні апеляційної скарги судовий збір в сумі 303 (триста три) грн. 16 (шістнадцять) коп. на рахунок - 31211206781007, код ЄДРПОУ - 38004897, МФО банку - 820019, отримувач - УДКСУ у Печерському районі, банк - ГУДКСУ у м. Києві, Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Постанова в повному обсязі складена 15 червня 2016 року.

Головуючий суддя: Л.В.Губська

Судді: Ю.А.Ісаєнко

І.В.Федотов

Головуючий суддя Губська Л.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Федотов І.В.