Ухвала суду № 58404420, 13.06.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2016 р.Справа № 820/1010/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старостіна В.В.

Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2016р. по справі № 820/1010/16

за позовом ОСОБА_1

до Харківського міського центру зайнятості третя особа Державна служба зайнятості України

про визнання дій незаконними,

ВСТАНОВИЛА:

02.03.2016 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківського міського центру зайнятості, третя особа Державна служба Зайнятості України, в якому просив суд:

- визнати дії Харківського міського центру зайнятості в опрацюванні вакансії під час прийому 27.01.2016 "Спеціаліст державної служби" з УПФУ у Фрунзенському районі без направлення його на медичний огляд, відповідно до медичних висновків, що викладені в медичній довідці № 265 від 30.01.2015 для встановлення його придатності за станом здоров'я виконувати роботу за спеціальністю "Спеціаліст державної служби" незаконними;

- визнати дії Харківського міського центру зайнятості в опрацюванні вакансії під час прийому 27.01.2016 "Спеціаліст державної служби" в УПФУ у Фрунзенському районі, умови праці якої можуть не відповідати стану його здоров'я, підтвердженому медичною довідкою № 265 від 30.01.2015 незаконними;

- визнати дії Харківського міського центру зайнятості в опрацюванні вакансії під час прийому 27.01.2016 "Спеціаліст державної служби", по якій у нього відсутня кваліфікація, досвід, недостатній професійно-кваліфікаційний рівень та без врахування тривалості його безробіття незаконними;

- визнати дії Харківського міського центру зайнятості у видачі йому направлення на працевлаштування під час здійснення прийому 27.01.2016 за вакансією "Юрист" до приватного підприємства "Віктореал" без направлення його на медичний огляд, відповідно до медичних висновків, що викладені в медичній довідці № 265 від 30.01.2015 для встановлення його придатності за станом здоров'я виконувати роботу за спеціальністю "Юрист" незаконними;

- визнати дії Харківського міського центру зайнятості у направленні його 27.01.2016 на роботу за вакансією "Юрист" до приватного підприємства "Віктореал", умови праці якої можуть не відповідати стану його здоров'я, підтвердженому медичною довідкою № 265 від 30.01.2015 незаконними;

- визнати дії Харківського міського центру зайнятості у підборі йому 27.01.2016 роботи за спеціальністю "Юрист" по якій у нього відсутня кваліфікація, досвід, недостатній професійно-кваліфікаційний рівень та без врахування тривалості його безробіття незаконними.

В обґрунтування позову позивач зазначав, що наказом Харківського міського центру зайнятості від 25.11.2014 року № НТ 141125 ОСОБА_1 поновлено статус безробітного. Позивач зазначає, що відповідачем до позивача застосовано положення ч.3 та 4 ст. 46 Закону України "Про зайнятість населення", чим допущено грубе порушення Конституції та Закону України "Про зайнятість населення" під час підшукування підходящої для позивача роботи відповідно до медичної довідки. Такі порушення відповідачем допущені при опрацюванні вакансій під час прийому ОСОБА_1 27.01.2016 року за спеціальністю "Спеціаліст державної служби" та "Юрист" в УПФУ у Фрунзенському районі та ПП "Віктореал". Позивачем зазначено в адміністративному позові, що в відповідач мав спершу направити його на проходження медичного огляду для встановлення здатності за станом здоров'я виконувати роботу, через те, що у відповідача була наявна медична довідка, в якій наведено рішення ЛКК щодо стану здоров'я позивача.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2016 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Харківського міського центру зайнятості, третя особа - Державна служба зайнятості України, про визнання дій незаконними - відмовлено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не зявилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 зареєстрований Харківським міським центром зайнятості як такий, що шукає роботу.

Відповідно до наказу від 25.11.2014 року № НТ 141125 позивачу поновлено статус безробітного та відмовлено у призначенні допомоги по безробіттю.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що направлення на працевлаштування ОСОБА_1 було видано у відповідності до ст. 46 Закону України "Про зайнятість населення".

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Відповідно до ст. 43 закону України "Про зайнятість населення" передбачено, що статус безробітного може набути: особа працездатного віку до призначення пенсії, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи; статус безробітного надається особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Згідно ст. 44 Закону України "Про зайнятість населення" зареєстровані безробітні зобов'язані самостійно або за сприяння територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснювати активний пошук роботи, який полягає у вжиття цілеспрямованих заходів до працевлаштування, зокрема взяття участі у конкурсних доборах роботодавців; відвідувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в якому він зареєстрований як безробітній у визначений і погоджений з ним час, але не рідше ніж один на тридцять календарних днів з дотриманням письмових індивідуальних рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню, зокрема брати участь у заходах, пов'язаних із сприянням забезпеченню зайнятості населення.

Як вбачається з матеріалів справи, що під час прийому ОСОБА_1 27.01.2016 року, провідним фахівцем з працевлаштування ОСОБА_2 була опрацьована вакансія на працевлаштування за вакансією "Спеціаліст державної служби" в УПФУ у Фрунзенськлому районі, також під час прийому 27.01.2016 року опрацьована вакансія "Юрист" до приватного підприємства "Вікторіал". Провідним фахівцем з працевлаштування під час прийому 27.01.2016 року здійснено попередній дзвінок до роботодавця з метою уточнення вимог претендента, уточнення умов праці та призначенням співбесіди, але день та час бесіди з роботодавцем не було узгоджено в зв'язку з тим, що роботодавець не відповідав на телефонні дзвінки.

Відповідно до медичної довідки № 265 від 30.01.2015 року, яка видана Харківською міською поліклінікою № 20, встановлено, що позивачу за родом хвороби не рекомендована праця, пов'язана з підйомом вантажів понад 5 кг, тривалим перебуванням на ногах, переохолодженням, психоемоційним перевантаженням постійно.

Щодо доводів позивача, про те, що відповідач не взяв до уваги вищевказану медичну довідку та не направив позивача на медичний огляд для встановлення його здатності до виконання саме зазначених робіт, а тому підходящою для нього роботою не можна вважати професії за вакансіями Спеціаліст державної служби в УПФУ у Фрунзенськлому районі" та "Юрист" в ПП "Вікторіал", слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 1.4 розділу "Рекомендацій щодо обслуговування населення та роботодавців фахівцями служби зайнятості", затвердженого директором Державного центру зайнятості від 18.08.2014 року, провідний фахівець узгоджує з представником роботодавця можливість співбесіди з клієнтом. У разі згоди представника роботодавця на співбесіду з претендентом на вакансію, заповнює та видає направлення на працевлаштування за формою, затвердженою наказом Міністерства соціальної політики України від 16.05.2013 року за № 270.

Умови праці можуть бути визначені тільки за конкретною посадою, з урахуванням стану здоров'я при застосування на цій посаді конкретного робітника.

Слід зазначити, що відповідачем з метою вирішення питання щодо подальшого працевлаштування позивача, направлено головному лікарю Харківської міської поліклініки №20 запит № 502 від 24.06.2015 року, в якому просив надати перелік професій, за якими може працювати позивач з урахуванням стану здоровя.

Листом від 07.08.2015 року №943 за підписом головного лікаря Комунального закладу охорони здоровя Харківська міська поліклініка №20 повідомлено відповідача про те, що перелік професій, за якими може працювати позивач з урахуванням стану здоровя, не входить до компетенції лікувально-профілактичного закладу і визначити придатність до праці по будь якій професії можливо тільки при вказівці роботодавцем характеристики умов праці.

Як вбачається з заперечень відповідача, які містяться в матеріалах справи, за технологією прийому, серед інших заходів по сприянню працевлаштуванню, проводяться наступні:

- опрацювання вакансії - спільний розгляд вакантної посади, та попередній дзвінок до роботодавця з уточненням вимог до претендента, уточненням умов праці та згодою на переговори з претендентом. Після дзвінка до роботодавця проводиться співбесіда з клієнтом, і, якщо роботодавець не заперечує, а безробітний згоден на переговори, видається направлення на працевлаштування, про що ставиться відповідна відмітка у додатку до ПК № 1, яка підтверджується клієнтом. У разі відмови роботодавця від переговорів, або незгоди клієнта, ставиться відповідна відмітка, яка засвідчується підписом безробітного;

- перегляд вакансій - під час прийому спільний перегляд з клієнтом варіантів працевлаштування за підходящою для клієнта роботою серед усіх наявних вакансій на час відвідування. При цьому, враховуючи обмежений час прийому, пошук за професіями, який задається, не завжди має позитивний результат.

Отже, оскільки умови праці можуть бути визначені тільки за конкретною посадою, з урахуванням стану здоров'я при застосуванні на цій посаді праці конкретного робітника. Це є питанням при переговорах між робітником та роботодавцем.

Відповідно до ст. 169 Кодексу законів про працю України та ст. 17 Закону України "про охорону праці", роботодавець зобов'язаний за свої кошти організовувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 років.

Медичні огляди проводяться відповідними закладами охорони здоров'я, працівники яки несіть відповідальність згідно із законодавством за відповідність медичного висновку фактичному стану здоров'я працівника. Порядок проведення медичних оглядів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони.

Метою будь-якого медичного огляду працівника є визначення стану його здоров'я, зокрема, можливості виконання ним певних трудових обов'язків, своєчасного виявлення гострих чи хронічних професійних захворювань, встановлення у разі необхідності медичних протипоказань щодо здійснення окремих видів робіт, а також попередження виникненню та розповсюдженню інфекційних хвороб.

Крім того, відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну службу", прийняття на державну службу на посаді третьої - сьомої категорій, здійснюється на конкурсній основі, крім випадків, коли інше встановлено законами України.

Стосовно осіб, які претендують на зайняття посади державного службовця, за їх письмовою згодою проводиться спеціальна перевірки в порядку, встановленому Законом України "Про запобігання корупції". У разі прийняття на державну службу на конкурсній основі спеціальна перевірки проводиться після проведення конкурсу стосовно осіб, які рекомендовані для призначення на посаду.

Спеціальній перевірці підтягають відомості щодо осіб, які претендують на зайняття посад, пов'язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.

Спеціальній перевірці підлягають відомості щодо: притягнення особи до кримінальної відповідальності, у томі числі за корупційні правопорушення, наявності судимості, її зняття, погашення; факту, чи є особа піддана або піддавалася раніше адміністративним стягненням за корупційні правопорушення; достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік; наявності в особи корпоративних прав; стану здоров'я, освіти, наявності наукового ступеня, вченого звання, підвищення кваліфікації; інших відомостей, вимога щодо надання яких установлена законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" страхування на випадок безробіття здійснюється за принципом законодавчого визначення умов і порядку здійснення страхування на випадок безробіття.

Таким чином аналізуючи наведене, колегія суддів зазначає, що дії відповідача щодо опрацювання вакансій під час прийому 27.01.2016 року "Спеціаліст державної служби" в УПФУ у Фрунзенському районі та видачі направлення на працевлаштування за вакансією "Юрист" до ПП "Віктореал" без направлення на медичний огляд та врахування умов праці, які не можуть відповідати стану здоров'я, є правомірними.

Щодо доводів позивача, про визнання протиправними дій відповідача стосовно опрацювання вакансій під час прийому 27.01.2016 року "Спеціаліст державної служби" та підборі роботи за спеціальністю "Юрист", по яких у позивача відсутня кваліфікація, досвід, недостатній професійно-кваліфікаційний рівень та без врахування тривалості безробіття незаконними, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 46 Закону України " Про зайнятість населення", підходящою для безробітного вважається робота, що відповідає освіті, професії (спеціальності), кваліфікації особи з урахуванням доступності транспортного обслуговування, встановленої рішенням місцевої державної адміністрації, виконавчого органу відповідної ради. Заробітна плата повинна бути не нижче розміру заробітної плати такої особи за останнім місцем роботи з урахуванням середнього рівня заробітної плати, що склався у регіоні за минулий місяць, де особа зареєстрована як безробітній.

Під час пропонування підходящої роботи враховується тривалість роботи за професією (спеціальністю), кваліфікація, досвід, тривалість безробіття, а також потреба ринку праці.

Для осіб, які не мають професії (спеціальності) і вперше шукають роботу, підходящою вважається така, що потребує первинної професійної підготовки, зокрема безпосередньо на робочому місці, а для осіб, які бажають відновити трудову діяльність після перерви тривалістю, що перевищує шість місяців, підходящою вважається робота за професією останнього місця роботи або робота з проходженням попередньої перепідготовки за новою професією (спеціальністю) за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Для громадян, які не працювали за попередньо здобутими професіями (спеціальностями) понад 12 місяців, підходящою вважається робота, яку вони виконували за останнім місцем роботи, а робота за здобутими раніше професіями (спеціальностями) може вважатися підходящою за умови попереднього підвищення кваліфікації з урахуванням потреби ринку праці.

Згідно до п. 19 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та введення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року № 198 для осіб, які не працювали за попередньо здобутими професіями (спеціальностями) більш як 12 місяців, підходящою є робота, яку вони виконували за останнім місцем роботи, а робота за попередньо здобутими професіями (спеціальностями) може бути підходящою за умови підвищення кваліфікації за направленням центру зайнятості з урахуванням ринку праці. Для осіб, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більш як 12 місяців) перерви (крім осіб, яким до досягнення встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку залишилося два і менше роки) , підходящою роботою також є участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, які відповідають їх освіті, професії (спеціальності), професійному досвіду, зокрема за спорідненими професіями.

Як вбачається з матеріалів справи, останнім місцем роботи ОСОБА_1 є спеціаліст державної служби центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Дзержинського району м. Харкова.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що направлення на працевлаштування ОСОБА_1 було видано відповідачем у відповідності до ст. 46 Закону України "Про зайнятість населення".

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2016 року по справі № 820/1010/16 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2016р. по справі № 820/1010/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст ухвали виготовлений 17.06.2016 р.