Ухвала суду № 58404356, 15.06.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2016 року м. Львів № 876/6739/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Бруновської Н.В.

суддів: Костіва М.В., Шавеля Р.М.

за участю секретаря судового засідання: Гнатів А.З..

апелянта: ОСОБА_1

представника апелянта: ОСОБА_2

третьої особи без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.06.2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Пацканівська сільська рада Ужгородський район про скасування рішення та зобов'язання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В:

08.04.2015 р. ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Виконавчого комітету Пацканівської сільської ради Ужгородського району про скасування рішення «Про відмову надати дозвіл на перепоховання останків померлого сина ОСОБА_4 з кладовища с. Пацканьово Ужгородського району на кладовище с. Барвінок Ужгородського району» від 30.05.2015 р. за № 5.

Позивач також просила суд, надати дозвіл на перепоховання останків померлого сина ОСОБА_4 з кладовища с. Пацканьово Ужгородського району на кладовище с. Барвінок Ужгородського району.

Крім того, ОСОБА_1 просила суд, зобов'язати виконавчий комітет Пацканівської сільської ради не чинити перешкоди у перепохованні останків померлого сина ОСОБА_4 з кладовища с. Пацканьово Ужгородського району на кладовище с. Барвінок Ужгородського району.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.06.2015 р. в позові відмовлено

Не погоджуючись із даною постановою, апелянт ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом при винесенні постанови порушено норми матеріального і процесуального права.

Апелянт просить суд, постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.06.2015 р. скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити.

В судовому засіданні апелянт ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 підтримали апеляційну скаргу з підстав в ній зазначених.

Третя особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 в судовому засіданні просив суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення а постанову суду першої інстанції без змін.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Як видно з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 р.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_5 був сином позивача ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_3.

ч.1ст.11 Закону України «Про поховання та похоронну справу» поховання померлого покладається на виконавця волевиявлення померлого. Якщо у волевиявленні померлого немає вказівки на виконання волевиявлення чи в разі відмови виконавця від виконання волевиявлення померлого поховання померлого здійснюється чоловіком (дружиною), батьками (усиновителями), дітьми, сестрою, братом, дідом або бабою, онуком (правнуком), іншою особою, яка зобов'язалася поховати померлого.

Судом першої інстанції встановлено, що поховання ОСОБА_5 здійснено його матір'ю ОСОБА_1 та батьком ОСОБА_3, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Пацканівської сільської ради Ужгородського району №492 від 28.10.2014 року, довідкою виконавчого комітету Пацканівської сільської ради Ужгородського району № 164 від 21.04.2015, довідкою ТОВ «Сіаніт-3» №2 від 22.01.2015 року, довідкою ПАТ «Закарпатттяобленерго» № 570 від 15.04.2015 року.

В листопаді 2014 року позивач вирішила перепоховати останки померлого сина на кладовище в с. Барвінок Ужгородського району, що видно із змісту з довідки виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 28.11.2014 року, довідки Ужгородського міськрайонного управління ГУ Держсаепідемслужби у Закарпатській області від 17.11.2014 року.

23.02.2015 року позивач звернулася до Пацканівського сільського голови із заявою, в порядку ст. 21 Закону України «Про поховання та похоронну справу» про надання дозволу на перепоховання останків померлого сина.

Рішенням виконавчого комітету Пацканівської сільської ради Ужгородського району № 05 від 30.03.2015 року ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на перепоховання останків померлого сина з кладовища с. Пацканьово Ужгородського району на кладовище с. Барвінок Ужгородського району на підставі заяви батька.

Згідно ч. 1 статті 21 Закону України «Про поховання та похоронну справу» визначено, що перепоховання останків померлих допускається у виняткових випадках за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради на підставі письмового звернення особи, яка здійснила поховання, висновку органу санітарно-епідеміологічної служби, лікарського свідоцтва про смерть, дозволу виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради на поховання останків на іншому кладовищі.

Відповідно до п.2.12 Порядку утримання кладовищ та інших місць поховань, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України 19.11.2003 року за №193- перепоховання останків померлих допускається у виняткових випадках при наявності обґрунтованої причини. Для прийняття рішення щодо здійснення перепоховання останків померлого користувач місця поховання подає такі документи: заяву користувача з обґрунтуванням причин перепоховання; висновок місцевого закладу санепідемслужби про можливість ексгумації; лікарське свідоцтво про смерть; дозвіл виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради на поховання останків на іншому кладовищі. За результатами розгляду поданих документі виноситься рішення про перепоховання останків померлого на інше місце поховання чи, у разі відсутності підстав, видається користувачу обґрунтована письмова відмова.

Колегія суддів встановила, що в матеріалах справи відсутній висновок місцевого закладу санепідемслужби про можливість ексгумації що свідчить про те, що позивач подала суб'єкту владних повноважень не повний пакет документів всупереч п.2.12 Порядку.

Не приймає до уваги суд апеляційної інстанції, що в матеріалах справи міститься висновок місцевого закладу санепідемслужби про можливість ексгумації від 17.11.2014 р. (а.с. 18) оскільки, позивач надала лише письмову відповідь Ужгородського міськрайонного управління Головного управління Держсанепідслужби у Закарпатській області на її письмову заяву від 17.11.2014 р. а невисновок.

Під час розгляду справи, колегією суддів з'ясовано причини необхідності перепоховання ОСОБА_5 на які посилається позивач однак, такі на думку суду не є винятковими. Оскільки, доводи апелянта про те, що позивач яка проживає в м. Ужгороді та має постійні труднощі у зв'язку із значною віддаленістю могили сина та її місцем проживання є необґрунтованими.

Крім того, враховуючи вік позивача ОСОБА_1 - 53 роки яка не є інвалідом, ту обставину що обидва кладовища знаходяться в межах однієї Закарпатської області та заяву батька який заперечує проти перепоховання останків померлого сина колегія суддів дійшла висновку що суб'єкт владних повноважень правомірно відмовив позивачу оспорюваним рішенням у наданні дозволу на перепоховання останків померлого сина оскільки, причини на які посилається позивач не є обґрунтованими.

Разом з тим, що стосується доводів апелянта про те що її сина поховали на кладовищі в с. Пацканьово Ужгородського району всупереч її волі, а саме ввівши її в оману, щодо відсутності місця для поховання на кладовищі в с. Барвінок Ужгородського району, то такі як встановив суд першої інстанції свого підтвердження протягом розгляду справи не знайшли та були спростовані в суді поясненнями третьої особи ( колишній чоловік батько померлого ОСОБА_3В.) та показами свідків ( рідна сестра , рідні сестри бувшого чоловіка).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову оскільки, відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб передбачений законом та Конституцією України.

У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

ст.200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 41, ст.160, ст.195, ст.198, ст.200, ст.205, ст.206, ст.254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.06.2015 року у справі за № 308/4091/15-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: Н.В. Бруновська

Судді: М.В. Костів

Р.М. Шавель

Ухвала складена в повному обсязі 17.06.2016 року.