Ухвала суду № 58404313, 16.06.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2016 рокусправа № 808/793/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чередниченко В.Є.

суддів: Коршуна А.О. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Запорізької митниці ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 березня 2016 року у справі № 808/793/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кліон» до Запорізької митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кліон» 03 березня 2016 року звернулось до суду з позовом до Запорізької митниці ДФС згідно з яким просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000241/1 від 04 вересня 2015 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови відповідача в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00472 від 04 вересня 2015 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що декларантом надано всі необхідні документи на підтвердження митної вартості за основним методом товару, який переміщується через митний кордон України, а посилання митного органу на виявлення при перевірці розбіжностей є безпідставними.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28 березня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.

Постанова суду мотивована тим, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митним органом не дотримано процедуру визначення митної вартості імпортованого товару та його митного оформлення відповідно до вимог митного законодавства.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі відтворює зміст заперечень на позов та зазначає про свою незгоду з висновком суду про те, що виявлені в документах які підтверджують митну вартість товару розбіжності не стосуються числових значень та не перешкоджають митному органу встановити заявлену митну вартість імпортованого товару.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що згідно з контрактом №200F/2015H, укладеним 07 травня 2015 року між позивачем (покупець) та ОСОБА_1, Норвегія (продавцем), ТОВ «Кліон» придбано товар (свіжозаморожену або охолоджену рибу різних видів та морепродуктів). Згідно з цього контракту позивачем на митну територію України був ввезений вантаж - обрізки лосося морожені. Згідно Інвойсу постачальника № 4319901 від 28 серпня 2015 року товар постачався за ціною 0,86 доларів США за кг, на умовах FCA Кверва, Норвегія.

Для проведення митного оформлення поставленого за вищевказаним контрактом товару ТОВ «Кліон» 02 вересня 2015 року по електронній системі «MD Office™. MDDeclaration» до митного поста «Запоріжжя-центральний» Запорізької митниці ДФС подано митну декларацію по формі МД-2 №112050000/2015/ (додатковий реєстраційний номер митниці 014761) довідковий № 4816 (згідно графи 7 МД), відповідно до якої була заявлена митна вартість товару у розмірі 121485, 32 гривень (тобто 22,50 грн. або 1,02 доларів США за 1 кг).

Визначення митної вартості товару було здійснено за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Заявлена позивачем митна вартість товару включає вартість товару згідно з рахунками та вартість витрат на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України, інших витрат, які підлягають включенню в митну вартість товару, у позивача не було.

Разом з митною декларацією позивачем був наданий пакет необхідних документів (згідно із вимогами митного законодавства) та наявні додаткові документи: контракт № 200F/2015H від 07 травня 2015 року, інвойс № 4319901 від 28 серпня 2015 року, калькуляція постачальника від 28 серпня 2015 року, прайс-лист від 25 серпня 2015 року, міжнародна товарно-транспортна накладна б/н від 28 серпня 2015 року, рахунок перевізника № 3014-2015 від 27 серпня 2015 року, фінансова довідка №06/02-1038 від 02 вересня 2015 року, договір міжнародного перевезення № 2015MП/15L від 01 січня 2015 року, дублікат ветеринарного свідоцтва від 02 вересня 2015 року серії ЄРД-00 № 090820, ветеринарний (санітарний) сертифікат від 28 серпня 2015 № 15400003562, сертифікат походження № СО №901 від 28 серпня 2015 року, сертифікат якості №б/н від 28серпня 2015 року (а.с.12-29).

Відповідачем декларанту по електронній системі «MD Office™. MDDeclaration» направлено повідомлення, що документи, які надані до митного оформлення, не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості товару та містять розбіжності.

Позивач 04 вересня 2015 року надав відповідачу витребувані митним органом додаткові документи та відомості, які підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: висновок №ОИ-396 від 10 серпня 2015 року Запорізької торгово-промислової палати, лист постачальника від 04 вересня 2015 року з даними бухгалтерського обліку, про відсутність каталогів та з поясненнями щодо виявлених розбіжностей; підтвердження замовлення №1222820 від 27 серпня 2015 року, лист позивача №06-1060 від 04 вересня 2015 року (а.с.31-35).

Однак, відповідачем 04 вересня 2015 року, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, №112050000/2015/000241/1 (митний пост «Запоріжжя-центральний») та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00472 від 04 вересня 2015 року.

Згідно з зазначеним рішенням митна вартість товару, що імпортується, визначається із застосуванням резервного методу згідно з наявною у органу доходів і зборів інформації, використана наявна в митниці інформація щодо раніше визначеної митної вартості за другорядним методом з розрахунку 1,1 дол. США за 1 кг товару (МД №11205000/2015/014884 від 03 вересня 2015 року, №112050000/2015/013849 від 20 серпня 2015 року, №112050000/2015/014374 від 27 серпня 2015 року) (а.с.8).

Оформлення товару (задекларованого від 02 вересня МД-2 №112050000/2015/ (додатковий реєстраційний номер митниці 014761) довідковий № 4816 (згідно графи 7 МД)) здійснено з урахуванням рішення про коригування заявленої митної вартості товару №112050000/2015/000241/1 від 04 вересня 2015 і товар випущено у вільний обіг вже за МД-2 №112050000/2015/014975 від 04 вересня 2015 року (а.с.10).

Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача та картки відмови є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов повністю, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач приймаючи спірне рішення та картку відмови діяв не на підставі, та не у межах повноважень та у спосіб, що передбачені митним законодавством України.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 ст. 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів слугували наступні обставини, а саме:

- відповідно до умов п. 5.1 контракту від 07.05.2015 №200F/2015H ціна на товар погоджується шляхом оформлення погодження замовлення, що вважається юридично обов'язковим та є невід'ємною частиною контракту, але до митного оформлення даний документ не надано;

- згідно п.7.2 контракту вартість товару включає вартість упаковки, маркування, доставку, оформлення товаросупровідних документів, податки і збори в Норвегії, а згідно з калькуляцією від 28.08.2015 вартість товару включає вартість сировини, обробки, пакування, маркування та маржу компанії та інші витрати.

- наявні розбіжності в адресі продавця в контракті № 200F/2015H від 07.05.2015 та в інвойсі №4319901 від 28.08.2015.

З метою вирішення зазначених обставин позивачем 04 вересня було надано до митного органу:

- підтвердження замовлення від 27 серпня 2015 року;

- лист постачальника від 04 вересня 2015 року з поясненнями щодо заповнення калькуляції та про включення до неї всіх витрат;

- лист постачальника від 04 вересня 2015 року з поясненнями щодо наявності фактичної та поштової адреси постачальника, що підтверджується випискою з реєстраційного документа ( а.с. 33 - 37).

Таким чином, подані позивачем до митного оформлення документи повністю відповідали вимогам ч.2 ст.58 Митного кодексу України і не створювали підстав для виникнення у митниці обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісно і достовірно та/або відсутності хоча б однієї із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Крім того, судом першої інстанції вірно встановлено, що доводи, наведені відповідачем як «розбіжності» - суперечать вимогам ч.3 ст.53 Митного кодексу України, безпосередньо не стосуються числових значень та не перешкоджають митному органу встановити заявлену митну вартість імпортованого товару. Відповідачем документально не доведено вплив вказаних у МД-2 факторів на ціну товарів.

Також, відповідачем не було надано суду МД №11205000/2015/014884 від 03 вересня 2015 року, №112050000/2015/013849 від 20 серпня 2015 року, №112050000/2015/014374 від 27 серпня 2015 року, які були використана при прийнятті 04 вересня 2015 рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000241/1, не надано пояснень та доказів стосовно зроблених коригувань та обсягів партії ідентичних або подібних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов та не зазначена докладна інформація та джерела, які використовувались митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неправомірність прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів від 04 вересня 2015 року №112050000/2015/000241/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00472.

Щодо доводів відповідача викладених в апеляційній скарзі про непогодження з висновками суду першої інстанції відносно відсутності впливу вказаних розбіжностей на митну вартість товару суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

У відповідності з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Між тим відповідачем вказаного обов'язку не виконав.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги, які фактично є доводами проти позову, висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС - залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 березня 2016 року у справі № 808/793/16 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 16 червня 2016 року.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко