Ухвала суду № 58404252, 14.06.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/26956/15 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

14 червня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Миколаївської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 24 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» до Миколаївської митниці ДФС про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 24 березня 2016 року адміністративний позов ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» задоволено, визнано незаконними вимоги Миколаївської митниці ДФС по відшкодуванню ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» витрат за зберігання з 03 лютого 2014 року на складі митниці авіаційних двигунів типу Д-30КП-2 заводські номери 03053049202018, 03053019002025, 03053029202027, 03053039202015 та відмову у видачі вказаних авіадвигунів, митне оформлення яких здійснено згідно митної декларації № 504070000/2014/002272 від 20 травня 2015 року, зобов'язано Миколаївську митницю ДФС видати ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» авіаційні двигуни типу Д-30КП-2 заводські номери 03053049202018, 03053019002025, 03053029202027, 03053039202015, оформлені згідно митної декларації №504070000/2014/002272 від 20 травня 2015 року без стягнення з позивача платежів за їх зберігання на складі митниці.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що видача товару зі складу митного органу здійснюється за умови відшкодування витрат митних органів на їх зберігання.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» (виконавець) та компанією «TECHNOLINE (FZC)» (замовник) укладено договір про надання послуг від 12 грудня 2013 року №1212/13, за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе обов'язок з організації та здійснення виконання робіт по дефектації, технічному обслуговуванню та ремонту цивільного повітряного судна типу Іл-76Т реєстраційний №ER-IBZ в складі планера літака заводський №083414432 з бортовою технічною аптечкою, допоміжною силовою установкою типу ТА-6А заводський №4236А142 без 4 двигунів типу Д-30КП-2.

Крім того, між ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» (виконавець) та компанією «TECHNOLINE (FZC)» (замовник) укладено договір про надання послуг від 16 грудня 2013 року №1612/13, за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе обов'язок з організації та здійснення виконання середнього ремонту двигунів типу Д-30КП-2, заводські №№ 03053049202018, 03053019002025, 03053029202027, 03053039202015 зі складу цивільного повітряного судна типу Іл-76Т, заводський №083414432, реєстраційний №ER-IBZ.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 25 вересня 2014 року у справі №826/9074/14 за позовом ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» до Миколаївської митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити дії позов ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» задоволено частково, визнано протиправними та скасовано рішення Миколаївської митниці Міндоходів від 22 січня 2014 року, від 27 березня 2014 року про відмову у наданні дозволу на розміщення авіаційних газотурбінних двигунів Д-30КП-2, заводські номери 03053049202018, 03053019002025, 03053029202027, 03053039202015 у митний режим переробки на митній території України строком на 365 днів у відповідності до глави 23 МК України. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

За наслідками апеляційного та касаційного оскарження ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року та Вищого адміністративного суду України від 16 квітня 2015 року постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 25 вересня 2014 року у справі №826/9074/14 залишено без змін.

20 травня 2015 року митним органом здійснено оформлення в митному режимі «переробка на митній території України» авіаційних газотурбінних, турбореактивних, двоконтурних двигунів Д-30КП-2, заводські №№03053049202018, 03053019002025, 03053029202027, 03053039202015 відповідно до митної декларації №50407000/2015/002272, поданої ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП».

Листами від 28 травня 2015 року №28/05-15/01, 30 червня 2015 року №30/06-15/01 та заявами від 03 липня 2015 року №03/07-15/02 та 19 листопада 2015 року №19/11-15/01 позивач звертався до Миколаївської митниці ДФС з проханням видати по акту прийому-передачі авіаційні газотурбінні двигуни типу Д-30КП-2, заводські №№03053049202018, 03053019002025, 03053029202027, 03053039202015 без оплати витрат за їх зберігання.

Листами Миколаївської митниці ДФС №2246/10/14-70-10-27 від 26 червня 2015 року, №2977/10/14-70-10-27 від 05 серпня 2015 року, №4498/10/14-70-03-02-25 від 10 листопада 2015 року та №4786/10/14-70-03-02-25 від 30 листопада 2015 року позивача повідомлено, що рішенням суду не встановлено, що відповідач зобов'язаний видати зі складу митного органу авіаційні двигуни без сплати митних платежів та без відшкодування витрат митниці на зберігання.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що митним органом всупереч вимогам законодавства заявлено вимогу по відшкодуванню ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» витрат за зберігання з 03 лютого 2014 року на складі митниці авіаційних двигунів типу Д-30КП-2 заводські номери 03053049202018, 03053019002025, 03053029202027, 0305303920201 та відмову у видачі вказаних авіадвигунів, митне оформлення яких здійснено згідно митної декларації №504070000/2014/002272 від 20 травня 2015 року.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Митним кодексом України (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин).

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.147 МК України переробка на митній території - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари піддаються у встановленому законодавством порядку переробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, за умови подальшого реекспорту продуктів переробки.

Згідно ч.ч.1, 4 ст.201 МК України товари з моменту пред'явлення їх органу доходів і зборів до поміщення їх у відповідний митний режим можуть перебувати на тимчасовому зберіганні під митним контролем. Тимчасове зберігання товарів під митним контролем здійснюється на складах тимчасового зберігання. На тимчасове зберігання під митним контролем із застосуванням положень цієї глави товари також можуть розміщуватися на митних складах або на складах органів доходів і зборів.

Частинами 1, 3 ст.204 МК України встановлено, що загальний строк тимчасового зберігання товарів під митним контролем становить 90 календарних днів. Строк тимчасового зберігання товарів, зазначений у частині першій цієї статті, за заявою власника або уповноваженої ним особи може бути продовжений (але не більше ніж на 30 днів) органом доходів і зборів, за дозволом якого товари були розміщені на складі. Якщо особа, яка зберігає товари на складі тимчасового зберігання відкритого типу або митному складі відкритого типу, не є утримувачем цього складу, її заява про продовження строку тимчасового зберігання зазначених товарів попередньо погоджується з утримувачем складу. У разі відмови у продовженні строку тимчасового зберігання орган доходів і зборів зобов'язаний невідкладно, письмово або в електронній формі, повідомити власника товару або уповноважену ним особу про причини і підстави такої відмови.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.239 МК України під складами органів доходів і зборів розуміються складські приміщення, резервуари, криті та відкриті майданчики, холодильні чи морозильні камери, які належать органам доходів і зборів або використовуються ними і спеціально обладнані для зберігання товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Товари, які через свої властивості не можуть зберігатися на складі органу доходів і зборів, за рішенням керівника органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов'язки, можуть передаватися органами доходів і зборів на зберігання підприємствам, на складах яких створено необхідні умови для належного зберігання таких товарів. Для цілей цього Кодексу таке зберігання вважається зберіганням на складі органу доходів і зборів.

В свою чергу, частиною 1 ст.238 МК України визначено, що обов'язковій передачі органу доходів і зборів для зберігання підлягають:

1) товари, не пропущені під час ввезення на митну територію України внаслідок установлених законодавством заборон чи обмежень на їх ввезення в Україну або транзит через територію України і не вивезені з території України у день їх ввезення;

2) товари, що ввозяться громадянами на митну територію України і підлягають оподаткуванню митними платежами, якщо вони не сплачені;

3) товари, які до закінчення встановлених статтею 204 цього Кодексу строків тимчасового зберігання під митним контролем на складах тимчасового зберігання, складах організацій - отримувачів гуманітарної допомоги, митних складах не були задекларовані власником або уповноваженою ним особою до відповідного митного режиму або такі, що декларувалися, але щодо яких після закінчення строків зберігання під митним контролем двічі надавалася відмова у митному оформленні в порядку, встановленому цим Кодексом;

4) товари, граничний строк перебування яких під митним контролем на території зони митного контролю закінчився;

5) товари, транспортні засоби комерційного призначення, які перебувають під митним контролем і за якими власник або уповноважена ним особа не звернулися до закінчення граничних строків, встановлених статтею 199 цього Кодексу;

6) товари, заявлені у режим відмови на користь держави відповідно до глави 26 цього Кодексу;

7) товари, які були виявлені (знайдені) під час здійснення митного контролю в зонах митного контролю та/або у транспортних засобах, що перетинають митний кордон України, і власник яких невідомий;

8) зразки товарів і техніко-технологічна документація, взяті органами доходів і зборів для проведення класифікації товарів відповідно до статті 356 цього Кодексу;

9) зразки товарів та документація, одержані органами доходів і зборів під час здійснення верифікації сертифікатів походження товару відповідно до статті 47 цього Кодексу;

10) проби та зразки товарів, необхідні для проведення експертизи у справах про порушення митних правил, взяті відповідно до статті 517 цього Кодексу;

11) зразки товарів, одержані органами доходів і зборів відповідно до частини четвертої статті 401 цього Кодексу.

Також у відповідності до ч.5 ст.238 МК України крім товарів, зазначених у частині першій цієї статті, на складах органів доходів і зборів можуть зберігатися:

1) товари, що знаходяться на тимчасовому зберіганні під митним контролем відповідно до глави 29 цього Кодексу;

2) товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, якщо їх митне оформлення не може бути завершено у день пред'явлення органу доходів і зборів, а також в інших випадках на прохання власників таких товарів, транспортних засобів або уповноважених ними осіб;

3) товари, що вивозяться за межі митної території України та після закінчення митного оформлення зберігаються під митним контролем до фактичного їх вивезення;

4) товари, які перебувають у митному режимі транзиту відповідно до статті 90 цього Кодексу;

5) товари, які перебувають у митному режимі митного складу відповідно до статті 121 цього Кодексу;

6) товари, транспортні засоби комерційного призначення, вилучені відповідно до статті 511 цього Кодексу;

7) товари, доставлені перевізником до органу доходів і зборів призначення відповідно до пункту 4 частини першої статті 191 цього Кодексу;

8) товари, митне оформлення яких призупинено відповідно до статей 399 і 400 цього Кодексу.

Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що законодавцем визначено дві групи товарів та правові підстави для передачі на зберігання митному органу в обов'язковому порядку (ч.1 ст.238 МК України), так і передача яких є можливою за наявності певних умов (ч.5 ст.238 МК України). Такі товари зберігаються на складах органів доходів і зборів.

Частиною 6 ст.239 МК України визначено, що витрати органів доходів і зборів на зберігання товарів, транспортних засобів, зазначених у пунктах 1-5 частини першої та у частині п'ятій статті 238 цього Кодексу, відшкодовуються власниками цих товарів, транспортних засобів або уповноваженими ними особами. При цьому відшкодування витрат на зберігання товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 6 частини п'ятої статті 238 цього Кодексу, здійснюється з урахуванням положень частини третьої статті 243 та частини третьої статті 541 цього Кодексу. Розмір суми, що підлягає відшкодуванню, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, і розраховується в порядку, передбаченому для визначення собівартості платних послуг.

Товари, що зберігаються на складах органів доходів і зборів під митним контролем, можуть бути видані їх власникам або уповноваженим ними особам, а також особам, до яких протягом строку зберігання перейшло право власності на ці товари або право володіння ними, лише після митного оформлення зазначених товарів, відшкодування витрат органів доходів і зборів на їх зберігання та сплати відповідних митних платежів (ст.242 МК України).

Наказом Міністерства фінансів України №731 від 15 червня 2012 року затверджено Порядок відшкодування витрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів, який визначає механізм відшкодування витрат митних органів за зберігання товарів, транспортних засобів, зазначених в частині шостій статті 239 Митного кодексу України, на складах митних органів.

Згідно п.2 розділу ІІ «Відшкодування витрат» вищевказаного Порядку витрати митного органу відшкодовуються власником товарів, транспортних засобів або вповноваженою ним особою після їх митного оформлення при фактичному отриманні цих товарів, транспортних засобів.

Таким чином, відшкодуванню власником товарів підлягають саме витрати митного органу за зберігання таких товарів на складах митних органів, що здійснюється при фактичному отриманні цих товарів.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» (виконавець) та компанією «TECHNOLINE (FZC)» (замовник) укладено договір про надання послуг від 12 грудня 2013 року № 1212/13, за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе обов'язок з організації та здійснення виконання робіт по дефектації, технічному обслуговуванню та ремонту цивільного повітряного судна типу Іл-76Т реєстраційний №ER-IBZ в складі планера літака заводський №083414432 з бортовою технічною аптечкою, допоміжною силовою установкою типу ТА-6А заводський №4236А142 без 4 двигунів типу Д-30КП-2.

16 грудня 2013 року між ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» (виконавець) та компанією «TECHNOLINE (FZC)» (замовник) укладено договір про надання послуг №1612/13, за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе обов'язок з організації та здійснення виконання середнього ремонту двигунів типу Д-30КП-2, заводські №№03053049202018, 03053019002025, 03053029202027, 03053039202015 зі складу цивільного повітряного судна типу Іл-76Т, заводський №083414432, реєстраційний №ER-IBZ.

18 грудня 2013 року між ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» (замовник) та ТОВ «Авіакомпанія «ЗетАвіа» (виконавець) укладено договір №1812/13-1 на виконання робіт по забезпеченню прильоту та визначенню технічного стану повітряного судна Іл-76Т, бортовий номер 083414432, реєстраційний №ER-IBZ, за умовами якого виконавець бере на себе зобов'язання організувати прийом повітряного судна Іл-76Т на аеродромі «Кульбакіно» (м.Миколаїв), включаючи виконання процедур, пов'язаних із прибуттям літака через кордон, а також зарулювання його на стоянку виконавця. Виконавець бере на себе зобов'язання надати замовнику місце для стоянки літака (п.1.2 договору).

ТОВ «Авіакомпанія «ЗетАвіа» (замовник) 22 грудня 2013 року підписала з ДП «Миколаївській авіаремонтний завод «НАРП» (виконавець) додаткову угоду №2 до договору №НАРП-В-04-2013 від 03 жовтня 2013 року, відповідно до якої згідно заявки замовника від 20 грудня 2013 року виконавець надає послуги, зокрема, з розміщення літака Іл-76Т №ER-IBZ (зав.№083414432) на окремому стояночному майданчику на період виконання робіт замовником по огляду літака з 23 грудня 2013 року по 31 січня 2014 року. У випадку невибуття літака 31 січня 2014 року замовник продовжує з 01 лютого 2014 року сплачувати послуги по розміщенню літака на окремому стояночному майданчику (п.6 додаткової угоди).

Митним органом здійснено оформлення повітряного цивільного судна (літак) типу Іл-76Т №ER-IBZ зав.№083414432 без 4 двигунів Д-30КП/-2, для переробки на митній території України, відповідно до митної декларації №504070000/2014/000211, поданої позивачем 20 січня 2014 року.

На підтвердження виконання умов договорів, укладених між позивачем та ТОВ «Авіакомпанія «ЗетАвіа», матеріали справи містять копії: актів здачі-прийняття робіт від 14 березня 2014 року №ОУ-0000001 - стоянка ПС Іл-76Т - 40 діб, постановка/викатка ПС Іл-76Т на загальну суму з ПДВ 21240,00 грн., від 31 березня 2014 року №ОУ-0000004 стоянка ПС Іл-76Т за період з 01 березня 2014 року по 31 березня 2014 року - 31 діб на загальну суму з ПДВ 14880,00 грн., від 30 квітня 2014 року №ОУ-0000005 стоянка ПС Іл-76Т за період з 01 квітня 2014 року по 30 квітня 2014 року - 30 діб на загальну суму з ПДВ 14400,00 грн., від 31 травня 2014 року №ОУ-0000006 стоянка ПС Іл-76Т за період з 01 травня 2014 року по 31 травня 2014 року - 31 діб на загальну суму з ПДВ 14880,00 грн., від 30 червня 2014 року №ОУ-0000007 стоянка ПС Іл-76Т за період з 01 червня 2014 року по 30 червня 2014 року - 30 діб на загальну суму з ПДВ 14400,00 грн., від 31 липня 2014 року №ОУ-0000008 стоянка ПС Іл-76Т за період з 01 липня 2014 року по 31 липня 2014 року - 31 діб на загальну суму з ПДВ 14880,00 грн., від 31 серпня 2014 року №ОУ-0000009 стоянка ПС Іл-76Т за період з 01 серпня 2014 року по 31 серпня 2014 року - 31 діб на загальну суму з ПДВ 14880,00 грн., від 30 вересня 2014 року №ОУ-0000010 стоянка ПС Іл-76Т за період з 01 вересня 2014 року по 30 вересня 2014 року - 30 діб на загальну суму з ПДВ 14400,00 грн., від 31 жовтня 2014 року №ОУ-0000012 стоянка ПС Іл-76Т за період з 01 жовтня 2014 року по 31 жовтня 2014 року - 31 діб на загальну суму з ПДВ 14880,00 грн., від 30 листопада 2014 року №ОУ-0000014 стоянка ПС Іл-76Т за період з 01 листопада 2014 року по 30 листопада 2014 року - 30 діб на загальну суму з ПДВ 14400,00 грн., від 31 грудня 2014 року №ОУ-0000017 стоянка ПС Іл-76Т за період з 01 грудня 2014 року по 31 грудня 2014 року - 31 діб на загальну суму з ПДВ 14880,00 грн., актів надання послуг від 31 січня 2015 року №7 стоянка ПС Іл-76Т за період з 01 січня 2015 року по 31 січня 2015 року - 31 діб на загальну суму з ПДВ 14880,00 грн., від 28 лютого 2015 року №11 стоянка ПС Іл-76Т за період з 01 лютого 2015 року по 28 лютого 2015 року - 28 діб на загальну суму з ПДВ 21840,00 грн., від 31 березня 2015 року №12 стоянка ПС Іл-76Т за період з 01 березня 2015 року по 31 березня 2015 року - 31 діб на загальну суму з ПДВ 24180,00 грн., від 30 квітня 2015 року №15 стоянка ПС Іл-76Т за період з 01 квітня 2015 року по 30 квітня 2015 року - 30 діб на загальну суму з ПДВ 23400,00 грн., від 31 травня 2015 року №20 стоянка ПС Іл-76Т за період з 01 травня 2015 року по 31 травня 2015 року - 31 діб на загальну суму з ПДВ 24180,00 грн., від 30 червня 2015 року №24 стоянка ПС Іл-76Т за період з 01 червня 2015 року по 30 червня 2015 року - 30 діб на загальну суму з ПДВ 23400,00 грн., від 31 липня 2015 року №29 стоянка ПС Іл-76Т за період з 01 липня 2015 року по 31 липня 2015 року - 31 діб на загальну суму з ПДВ 24180,00 грн., від 31 серпня 2015 року №33 стоянка ПС Іл-76Т за період з 01 серпня 2015 року по 31 серпня 2015 року - 31 діб на загальну суму з ПДВ 24180,00 грн., від 30 вересня 2015 року №38 стоянка ПС Іл-76Т за період з 01 вересня 2015 року по 30 вересня 2015 року - 30 діб на загальну суму з ПДВ 23400,00 грн., від 31 жовтня 2015 року №41 стоянка ПС Іл-76Т за період з 01 жовтня 2015 року по 31 жовтня 2015 року - 31 діб на загальну суму з ПДВ 24180,00 грн.; акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 31 грудня 2014 року на суму 149708,00 грн.; актів надання послуг від 30 листопада 2015 року №45 стоянка ПС Іл-76Т за період з 01 листопада 2015 року по 30 листопада 2015 року - 30 діб на загальну суму з ПДВ 23400,00 грн., від 31 листопада 2015 року №48 стоянка ПС Іл-76Т за період з 01 грудня 2015 року по 31 грудня 2015 року - 31 діб на загальну суму з ПДВ 24180,00 грн.; платіжних доручень №165 від 18 січня 2016 року на загальну суму 100000,00 грн., №173 від 22 січня 2016 року на загальну суму 100000,00 грн., №182 від 25 січня 2016 року на загальну суму 86012,00 грн.

З аналізу вищенаведених первинних документів вбачається, що позивачем фактично оплачено на користь ТОВ «Авіакомпанія «ЗЕТАВІА» послуги щодо стоянки (зберігання) повітряного судна Іл-76Т, в якому знаходяться авіаційні двигуни Д-30КП-2, заводські №№03053049202018, 03053019002025, 03053029202027, 03053039202015.

Разом з тим, між Миколаївською митницею Міндоходів (поклажодавець) та ДП Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» (зберігач) укладено договір відповідального зберігання майна №8 від 03 лютого 2014 року, за умовами якого зберігач зобов'язується у 2014 році надати поклажодавцю послуги з відповідального зберігання майна, що перебуває під митним контролем, а поклажодавець оплатити такі послуги. Майно зберігається на території зберігача. З моменту фактичної передачі його поклажодавцем зберігачу, на останнього покладається обов'язок по збереженню майна до моменту повернення майна поклажодавцю. Право власності на майно до зберігача не переходить, воно не може бути задіяно в господарському обороті зберігача або бути переданим ним третім особам. Конкретний перелік та види майна, визначаються в актах прийому-передачі майна, які складаються на кожне розміщення майна, та являється невід'ємною частиною цього договору (п.1.1-1.4 договору).

Відповідачем також подано до суду копію акту прийому-передачі №1 від 03 лютого 2014 року, відповідно до якого головним державним інспектором відділу ресурсного забезпечення та зв'язку адміністративно-господарського управління Миколаївської митниці Міндоходів ОСОБА_2, у присутності головного державного інспектора м/п «Констянтинівка» Миколаївської митниці Міндоходів Штепи О.М., складено дійсний акт про передачу на відповідальне зберігання відповідно до договору відповідального зберігання від 03 лютого 2014 року №8 представнику ДП «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» майно, що надійшло на склад митниці згідно акту прийому-передачі від 22 січня 2014 року, а саме авіаційні двигуни Д-30КП-2, заводські №№03053049202018, 03053019002025, 03053029202027, 03053039202015 та зазначено, що двигуни знаходяться в пункті пропуску через державний кордон України у складі повітряного судна Іл-76Т реєстраційний №ER-IBZ, заводський №083414432.

Згідно акту прийому-передачі №2 від 22 січня 2014 року головним державним інспектором відділу ресурсного забезпечення та зв'язку адміністративно-господарського управління Миколаївської митниці Міндоходів ОСОБА_2 складено даний акт про те, що він прийняв на склад митниці від головного державного інспектора м/п «Констянтинівка» Штепи О.М. на підставі доповідної записки від 22 січня 2014 року №14-91/022 товари - авіаційні двигуни Д-30КП-2 (заводські №№03053049202018, 03053019002025, 03053029202027, 03053039202015) зі складу цивільного повітряного судна типу ІЛ-76Т, заводський №083414432, реєстраційний номер №ER-IBZ, які на підставі ст.263 МК України набули статусу таких, що зберігаються на складі митного органу.

Як вбачається з вищенаведеного акту, відповідачем зазначено, що товари набули статусу таких, що зберігаються на складі митного органу, на підставі ст.263 МК України, згідно якої товари, які протягом 30 днів з дня доставлення їх у орган доходів і зборів призначення не поміщені у митний режим або не розміщені на складі тимчасового зберігання чи складі органу доходів і зборів, набувають статусу таких, що зберігаються на складі органу доходів і зборів.

В свою чергу, відповідачем не наведено правових підстав, передбачених ч.ч.1, 5 ст.238 МК України, для передачі авіаційних турбореактивних двигунів типу Д-30КП-2 заводські номери 03053049202018, 03053019002025, 03053029202027, 03053039202015 на зберігання на митний склад.

У відповідності до пп.4.2.11 п.4.2 розділу IV «Товари й транспортні засоби комерційного призначення, що зберігаються на складі митного органу» Порядку роботи складу митного органу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 30 травня 2012 року №627 (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин), на складах митного органу можуть зберігатися товари, які відповідно до положень статті 263 Кодексу набули статус таких, що зберігаються на складі митного органу.

Згідно пп.5.1.3 п.5.1 розділу V «Розміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на склад митного органу» розміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на склад митного органу здійснюється на підставі первинних прибуткових документів, а саме: акта приймання-передавання при розміщенні товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зазначених, зокрема, у підпункті 4.2.11 пункту 4.2 розділу IV цього Порядку.

Для організації переміщення на склад митного органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зазначених у підпункті 4.2.11 пункту 4.2 розділу IV цього Порядку, першого робочого дня після закінчення строків їх перебування в зоні митного контролю посадова особа митниці, до обов'язків якої входить здійснення контролю цих строків, службовою запискою інформує господарсько-експлуатаційний відділ митниці про необхідність їх розміщення на склад митного органу. Разом із службовою запискою до господарсько-експлуатаційного відділу митниці надаються наявні товаросупровідні та інші документи щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, строк перебування яких в зоні митного контролю закінчився (або їх копії).

Посадова особа господарсько-експлуатаційного відділу на підставі наданих документів, ураховуючи можливості складу митного органу, наявні засоби для транспортування товарів та навантажувально-розвантажувальної техніки, визначає дату їх фактичного переміщення на склад митного органу та інформує про неї посадову особу митниці, до обов'язків якої входить здійснення контролю строків перебування товарів і транспортних засобів комерційного призначення в зоні митного контролю.

Посадова особа господарсько-експлуатаційного відділу в триденний строк від дня внесення відповідної інформації в журнал обліку вживає таких заходів: забезпечує маркування товарів, які відповідно до положень Кодексу набули статусу таких, що зберігаються на складі митного органу, друкованим написом - «У статусі розміщених на складі митного органу» та за можливості відокремлює ці товари по периметру стрічкою чи іншими огороджувальними засобами; інформує службовою запискою керівника митного органу або особу, яка виконує його обов'язки, з питання необхідності організації переміщення товарів на склад митного органу чи розміщення цих товарів у зоні митного контролю до моменту фактичного розпорядження ними.

У разі позитивного рішення керівника митного органу або особи, яка виконує його обов'язки, з питання необхідності організації переміщення товарів на склад митного органу посадова особа господарсько-експлуатаційного відділу вживає заходів з переміщення товарів у порядку, визначеному абзацом тринадцятим цього пункту.

Товари, транспортні засоби комерційного призначення, строк перебування яких у зоні митного контролю закінчився, у визначену дату доставляються на склад митного органу посадовою особою митниці, до обов'язків якої входить здійснення контролю цих строків.

Разом з тим, відповідачем не надано доказів щодо фактичного переміщення авіаційних турбореактивних двигунів типу Д-30КП-2 заводські номери 03053049202018, 03053019002025, 03053029202027, 03053039202015 на склад митного органу, не доведено, що забезпечено маркування товарів, які відповідно до положень МК України набули статусу таких, що зберігаються на складі митного органу, друкованим написом - «У статусі розміщених на складі митного органу».

Як підтвердження понесення витрат за зберігання на митному складі авіаційних двигунів Д-30КП-2, заводські №№03053049202018, 03053019002025, 03053029202027, 03053039202015 відповідач посилається на договір відповідального зберігання майна та подав до суду службову записку відділу матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Миколаївської митниці ДФС від 01 березня 2016 року №14-70-03-02/18-02 про сплату коштів за зберігання авіаційних турбореактивних двигунів типу Д-30КП-2 заводські номери 03053049202018, 03053019002025, 03053029202027, 03053039202015, які прийнято на зберігання згідно акту прийому-передачі №2 від 22 січня 2014 року і які зберігаються на договірних умовах ДП «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» станом на 01 березня 2016 року, а саме: в 2014 році за договором №8 від 03 лютого 2014 року сплачено 579,65 грн.; в 2015 році за договором №4 від 17 січня 2015 року сплачено 636,48 грн.; в 2016 році за договором №7 від 22 лютого 2016 року сплачено 310,00 грн.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до ст.1 якого первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення, та, в свою чергу, визначальною ознакою господарської операції є спричинення реальної зміни майнового стану платника податків, результат якої підлягає відображенню в бухгалтерському обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.ч.1, 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання та не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що надані відповідачем документи не підтверджують понесення митним органом витрат на зберігання на митному складі авіаційних турбореактивних двигунів типу Д-30КП-2 заводські номери 03053049202018, 03053019002025, 03053029202027, 03053039202015, а виставлена позивачу сума витрат, що підлягають відшкодуванню у розмірі 598630,64 грн., є необґрунтованою та документально не підтверджена.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено належними та допустимими доказами понесення митним органом витрат по зберіганню товару на митному складі.

Разом з тим, позивач стверджує, що спірні двигуни знаходяться у складі повітряного судна ІЛ-76Т реєстраційний №ER-IBZ, заводський №083414432, що підтверджується поданим відповідачем актом передачі №1 від 03 лютого 2014 року. Жодних доказів демонтування двигунів з повітряного судна ІЛ-76Т та переміщення їх на митний склад апелянтом подано до суду не було.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 25 вересня 2014 року у справі 826/9074/14, яка набрала законної сили, встановлено, що міжнародні переміщення відповідних авіаційних двигунів звільняються від державного контролю, оскільки останні призначені для використання на цивільному літаку, а отже, переміщення спірного майна на склад є протиправним.

Крім того, враховуючи, що постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 25 вересня 2014 року у справі №826/9074/14 визнано протиправними та скасовано рішення Миколаївської митниці Міндоходів від 22 січня 2014 року, від 27 березня 2014 року про відмову у наданні дозволу на розміщення авіаційних газотурбінних двигунів Д-30КП-2, заводські номери 03053049202018, 03053019002025, 03053029202027, 03053039202015 у митний режим переробки на митній території України строком на 365 днів у відповідності до глави 23 МК України, відповідачем протиправно з 03 лютого 2014 року передано вищезазначені авіаційні двигуни на зберігання на митний склад, оскільки протиправні рішення щодо відмови у наданні дозволу на розміщення двигунів у митний режим переробки на митній території України фактично спричинили протиправну, всупереч вимогам чинного законодавства, передачу авіаційних двигунів на зберігання та нарахування плати за таке зберігання.

При цьому, у випадку належного виконання своїх обов'язків та покладених на митний орган повноважень оформлення в митному режимі «переробка на митній території України» авіаційних газотурбінних, турбореактивних, двоконтурних двигунів Д-30КП-2, заводські №№03053049202018, 03053019002025, 03053029202027, 03053039202015 мало відбутися в січні 2014 року, що взагалі виключало необхідність укладення договору відповідального зберігання №8 від 03 лютого 2014 року. Натомість, відповідачем здійснено оформлення в митному режимі «переробка на митній території України» авіаційних газотурбінних, турбореактивних, двоконтурних двигунів Д-30КП-2, заводські №№03053049202018, 03053019002025, 03053029202027, 03053039202015 відповідно до митної декларації №50407000/2015/002272, поданої ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП», тобто після прийняття судових рішень у справі №826/9074/14.

В свою чергу, згідно п.8 розділу ІІ Порядку відшкодування витрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №731 від 15 червня 2012 року, при обрахунку витрат митним органом до розрахункового строку не включаються, зокрема, час затримки митного оформлення, яка сталася з ініціативи митного органу.

Як вбачається з матеріалів справи, затримка митного оформлення відбулась внаслідок прийняття Миколаївською митницею Міндоходів рішень від 22 січня 2014 року, від 27 березня 2014 року про відмову у наданні дозволу на розміщення авіаційних газотурбінних двигунів Д-30КП-2, заводські номери 03053049202018, 03053019002025, 03053029202027, 03053039202015 у митний режим переробки на митній території України строком на 365 днів у відповідності до глави 23 МК України, які в судовому порядку визнані протиправними та скасовані, а тому період з 01 лютого 2014 року (перший день нарахування плати за зберігання згідно розрахунку Миколаївської митниці ДФС станом на 01 березня 2016 року) по 20 травня 2015 року (дата митного оформлення) у відповідності до п.8 вищезазначеного Порядку не включається до розрахункового строку.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вимога митного органу по відшкодуванню ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» витрат за зберігання з 03 лютого 2014 року на складі митниці авіаційних двигунів типу Д-30КП-2 заводські номери 03053049202018, 03053019002025, 03053029202027, 03053039202015 та відмова у видачі вказаних авіадвигунів, митне оформлення яких здійснено згідно митної декларації №504070000/2014/002272 від 20 травня 2015 року, є протиправними з огляду на їх необґрунтованість, безпідставність та невідповідність вимогам чинного законодавства, а отже наявні підстави для зобов'язання відповідача видати ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» авіаційні двигуни типу Д-30КП-2 заводські номери 03053049202018, 03053019002025, 03053029202027, 03053039202015, оформлені згідно вищезазначеної митної декларації, без стягнення з позивача платежів за їх зберігання на складі митниці.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Миколаївської митниці ДФС - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 24 березня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 17 червня 2016 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді І.О.Лічевецький

В.П.Мельничук

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Мельничук В.П.