Постанова № 58404026, 16.06.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Аляб'єв І.Г.

Суддя-доповідач - Гайдар Андрій Володимирович

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2016 року справа №805/90/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією в складі

головуючого судді Гайдара А.В.

суддів Василенко Л.А.

Ханової Р.Ф.,

при секретарі судового засідання Томах О.О.

за участю представника відповідача Кравченко В.О. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сади Донбасу» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2016 р. у справі № 805/90/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сади Донбасу» до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання нечинною та скасування вимоги -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року у справі № 805/90/16-а в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Сади Донбасу» до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування вимоги - відмовлено. (арк.справи 65-67)

Позивач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі. (арк.справи 70-77).

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її залишити без задовольнити та рішення суду першої інстанції залишити без змін.

За правилами частини першої статті 195 КАС України перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційних скарг.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, вислухала думку представника відповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги та встановила наступне:

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сади Донбасу", зареєстровано в якості юридичної особи 16 лютого 2000 року, код ЄДРПОУ 30736395, місцезнаходження позивача станом на час розгляду справи: 85172, Донецька область, Костянтинівський район, село Полтавка, вулиця Юбілейна, будинок 38, перебуває на обліку в Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, про що міститься інформація у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відомості якого розташовані на сайті Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).

З матеріалів справи вбачається, що до початку антитерористичної операції Товариство здійснювало власну підприємницьку діяльність у передмісті м. Донецька (с. Спартак Донецької області). 23 вересня 2015 року позивач переміщений до підконтрольної Україні території (с. Полтавка, Костянтинівський район, Донецька область).

02 жовтня 2015 року відповідачем прийнята вимога № Ю - 218-23 про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 415 101,13 гривень. Зазначена сума боргу (недоїмки) нарахована за період з січня по вересень 2015 року.

19 жовтня 2015 року Товариством на адресу Головного управління ДФС у Донецькій області направлена скарга, у якій позивач просив переглянути спірну вимогу та скасувати її. Рішенням Головного управління ДФС у Донецькій області скарга залишена без розгляду.

18 листопада 2015 року Товариство звернулось до ДФС України з повторною скаргою, у якій просило скасувати спірну вимогу, проте, рішенням від 21 грудня 2015 року вказана скарга залишена без розгляду, а вимога без змін.

Також, 18 лютого 2015 року Товариство звернулось до Донецької торгово - промислової палати із заявою про отримання відповідного сертифікату на підтвердження обставин непереборної сили. Листом від 11 березня 2015 року Донецька торгово - промислова палата повідомила Товариство про те, що Законом України "Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не передбачено підтверджувати настання обставин непереборної сили. Зазначили, що підставою для звільнення від виконання відповідних обов'язків є лише заява платника єдиного внеску.

В матеріалах справи наявні сертифікати Торгово - промислової палати України про форс - мажорні обставини від 04 лютого 2015 року № 2853 та від 22 червня 2015 року № 4549.

Зазначеними сертифікатами Торгово - промислова палата України засвідчила форс - мажорні обставини (обставини непереборної сили), зокрема, акти тероризму на території Донецької області Товариству з обмеженою відповідальністю "Сади Донбасу", яке знаходиться за адресою: 83001, Донецька область, м. Донецьк, вул.. Артема, буд. 74, взяте на облік, як платник податків 28 лютого 2000 року у ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області, код ЄДРПОУ 30736395 щодо сплати податків і зборів в строки та у розмірах, встановлених нормативно - правовими актами, а саме: податку на доходи фізичних осіб, військового збору у граничний строк 17 травня 2014 року відповідно до пунктів 100.4, 100.5 статті 100 Податкового кодексу України, Постанови КМУ від 27 грудня 2010 року № 1235 "Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу", Указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України", Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України", які унеможливили його виконання в зазначений термін.

Колегією суддів встановлено, що Товариством до Костянтинівської ОДПІ 03 березня 2016 року подана заява про звільнення його від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та заяву про списання боргу, що виник з березня 2014 року по вересень 2015 року.

Спірним у справі є правомірність прийняття відповідачем спірної податкової вимоги № Ю - 218-23 від 02 жовтня 2015 року на суму 415101,13 гривень, з огляду на те, що нормами законодавства, якими регулюються спірні правовідносини і які були чинними на час виникнення спору, на думку позивача, він був звільнений від сплати зазначених податків, оскільки є вимушеним переселенцем і підприємницька діяльність ним здійснювалася в с.Спартак Донецької області, а територія с.Спартака знаходиться в зоні проведення АТО.

Щодо правомірності формування та направлення податкової вимоги від 02.10.2015 року № Ю-218-23 від 02 жовтня 2015 року на суму 415101,13 грн. про стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування колегія суддів дійшла наступних висновків.

Суть спірних правовідносин в частині формування та направлення спірної вимоги полягає у правомірності винесення податковим органом вимоги щодо сплати суми недоїмки зі сплати єдиного внеску із урахуванням положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VІ від 08.07.2010 року (далі Закон№2464) та Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02.09.2014 року (далі Закон №1669).

Обов'язок та строки сплати єдиного внеску передбачені пунктами 4 і 5 частини першої статті 4, частиною восьмою статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VII, який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає серед іншого тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України 1669 внесено зміни до Закону України від 8 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме підпункт б) розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» було доповнено пунктом 9-3 такого змісту:

«9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».

Зазначена норма діяла з 15 жовтня 2014 року до 1 січня 2016 року, а з 01.01.2016 року була виключена Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-8.

З огляду на дію зазначеної норми позивач звільнявся від виконання зобов'язань платника єдиного внеску встановлених частиною другою статті 6 Закону України 2464, у тому числі передбачених підпунктом першим частини другої цієї статті, а саме, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок у період з 15 жовтня 2014 року до 31 грудня 2015 року включно.

Як встановлено вище, спірна вимога № Ю-218-23 сформована 02 жовтня 2015 року відповідно до статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яка визначає заходи впливу та стягнення. Згідно абзацу другого частини першої цієї статті її положення поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. За положеннями частини четвертої цієї статті орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Відсутність (відстрочення в силу закону) обов'язку сплати внесків у період з 15 жовтня 2014 року до 1 січня 2016 року унеможливлювала складання відповідачем та направлення позивачу спірної вимоги на момент її складання, а саме станом на 4 серпня 2015 року.

Отже, спірна вимога про сплату недоїмки та застосування наслідків такої несплати була протиправною на дату її формування.

Наведення судом першої інстанції норм законів, якими регулюється порядок звільнення від сплати єдиного внеску, списання недоїмки як безнадійного податкового боргу є недоцільними в даному випадку, оскільки предметом спору є правомірність дій податкового органу щодо формування та направлення податкової вимоги.

Висновок суду першої інстанції щодо необхідності наявності у позивача сертифікату Торгово-промислової палати України про підтвердження форс-мажорних обставин та подання такого сертифікату відповідачу - податковому органу для зупинення сплати зобов'язань з єдиного внеску є неприйнятним з огляду на безумовне відстрочення сплати, яке передбачено в силу Закону, згідно норм якого податковий орган не міг формувати таку вимогу в період з 15 жовтня 2014 року до 31 грудня 2015 року.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання нечинною та скасування податкової вимоги Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області № Ю-218-23 від 02 жовтня 2015 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сади Донбасу» 415101,13 грн. підлягає скасуванню через невірне застосування норм матеріального закону, а зазначені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 198 КАС України суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову суду.

Згідно п.4 ч.1 ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та ухвалює нове рішення, якщо судом першої інстанції при ухваленні рішення допущено порушення норм матеріального або процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ч.ч.1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сади Донбасу» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2016 р. у справі № 805/90/16-а - задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2016 р. у справі № 805/90/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сади Донбасу» до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання нечинною та скасування вимоги - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сади Донбасу» до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання нечинною та скасування вимоги - задовольнити частково.

Скасувати протиправну податкову вимогу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області № Ю-218-23 від 02 жовтня 2015 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сади Донбасу» 415101,13 грн. ( чотириста п'ятнадцять тисяч сто одну гривню 13 копійок) недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови складені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 16 червня 2016 року. Повний текст постанови складений та підписаний колегією суддів протягом п'яти днів.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: А.В. Гайдар

Судді: Л.А. Василенко

Р.Ф.Ханова