Постанова № 58402956, 09.06.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2016 року № 813/460/16

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кедик М.В.,

за участю секретаря судового засідання Харіва М.Ю.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідачів ОСОБА_2І,

представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону до Червоноградського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ОСОБА_5 обєднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області про скасування постанови, стягнення зайво стягнутого виконавчого збору, -

встановив:

ОСОБА_4 воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін (далі позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Червоноградського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5 обєднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області, в якому згідно уточнених позовних вимог просить суд:

- скасувати постанову головного державного виконавця ВДВС Червоноградського МУЮ ОСОБА_2 від 18.02.2015 ВП № 46445424 про стягнення 42669,30 грн виконавчого збору;

- стягнути в користь ОСОБА_4 воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону з Головного управління юстиції у Львівській області, ЄДРПОУ 3492940, в особі відділу державної виконавчої служби Червоноградського МУЮ 40629,30 грн зайво стягнутого виконавчого збору.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що постанова державного виконавця щодо стягнення виконавчого збору в розмірі 10% від суми, стягнутої за рішенням суду суперечить нормам Закону України «Про виконавче провадження» і є неправомірною, оскільки боржник виконав рішення суду у добровільному порядку без примусового стягнення заборгованості, а стягувач відмовився від виконання, про що подав відповідну заяву.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в адміністративному позові, просив суд адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача подав до суду письмові пояснення, у яких зазначив, що державним виконавцем не порушено вимог Закону України «Про виконавче провадження», оскільки всі заходи примусового виконання здійснювались виключно в межах повноважень, в порядку та в спосіб відповідно до вимог чинного законодавства. Зазначає, що твердження позивача, що заборгованість сплачено в добровільному порядку та стягувач УПФУ м. Червонограда відмовився від виконання не відповідають дійсності, оскільки строк добровільного виконання боржнику було надано до 17.02.2015, стягувач УПФУ у м. Червонограді не відмовлявся від виконання виконавчого листа. Крім того, до боржника відділом ДВС Червоноградського МУЮ було застосовано заходи примусового виконання, а саме: накладено арешти на майно та рахунки, списувалися кошти з арештованих рахунків, скеровувалося подання про внесення даних в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12208 від 23.06.2015 відповідно до вимог ч. 6 ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 382 Кримінального кодексу України щодо керівника ОСОБА_4 воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону.

Представник третьої особи в судовому засіданні поклався на розсуд суду, зазначив, що листом УПФУ в м. Червонограді від 06.08.2015 № 9517/06-19 повідомлено ВДВС Червоноградського МУЮ, що заборгованість по виконавчому листу № 813/9269/13-а виданого Львівським окружним адміністративним судом 12.11.2014 про стягнення з ОСОБА_4 воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону 426693 грн погашено в повному обсязі. Зазначив, що повідомлення про те, що заборгованість погашена в повному обсязі не є відмовою від примусового виконання виконавчого листа.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.

26.02.2014 постановою Львівського окружного адміністративного суду у справі № 813/9269/13-а, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 у справі № 3429/14, задоволено позов УПФУ в м. Червонограді про стягнення 426693,00 грн фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.07.2013 по 30.09.2013 з ОСОБА_4 воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону в користь УПФУ в м. Червонограді.

Головним державним виконавцем ВДВС Червоноградського МУЮ ОСОБА_2 10.02.2015 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 46445424 по виконанню виконавчого листа № 813/9269/13-а, виданого Львівським окружним адміністративним судом 12.11.2014 та надано термін для добровільного виконання до 17.02.2015.

Постанову про відкриття виконавчого провадження № 46445424 вручено позивачу 13.02.2015.

Одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем із метою перевірки майнового стану боржника скеровано запити у ДПІ, ВРЕВ ДАІ, Держкомзем м. Червонограда, реєстраційну службу Червоноградського міського управління юстиції Львівської області.

Згідно відповіді ДПІ № НОМЕР_1 встановлено, що за боржником зареєстровано рахунки у банківських установах, а саме в АТ «ОСОБА_6 ОСОБА_1» та Західному ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк».

18.02.2015 ОСОБА_4 воєнізованим гірничорятувальним (аварійно-рятувальним) загоном подано до ВДВС Червоноградського МУЮ заяву про відкладення проведення виконавчих дій у звязку із тим, що загоном подано до Львівського окружного адміністративного суду позовну заяву про визнання виконавчого листа № 813/9269/13-а від 12.11.2014 таким, що не підлягає виконанню.

Листом від 27.02.2015 ВДВС Червоноградського МУЮ повідомлено позивача, що відповідно до вимог ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено підстави, за наявності яких державний виконавець може відкласти виконавчі дії. У звязку з відсутністю підстав для відкладення проведення виконавчих дій заява задоволенню не підлягає.

18.02.2015 винесено постанову про обєднання та приєднання виконавчих проваджень до єдиного зведеного виконавчого провадження № 45688835.

Головним державним виконавцем ВДВС Червоноградського МУЮ ОСОБА_2 18.02.2015 винесено постанову про відкриття про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Головним державним виконавцем ВДВС Червоноградського МУЮ ОСОБА_2 18.02.2015 у виконавчому провадженні № 46445424:

- винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, відповідно до якої на підставі ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» стягнено з ОСОБА_4 воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону виконавчий збір у розмірі 42669,30 грн;

- винесено постанову про арешт коштів, відповідно до якої на підставі ст. 59 Закону України «Про банки та банківську таємницю» та ст.ст. 11,52 Закону України «Про виконавче провадження» накладено арешт на кошти, що містяться, поступають, будуть поступати на рахунок боржника, а саме в АТ «ОСОБА_6 ОСОБА_1» - код фінансової установи МФО 380805, р/р 26007413267 та належать боржнику ОСОБА_4 воєнізованому гірничорятувальному (аварійно-рятувальному) загону;

- винесено постанову про арешт коштів, відповідно до якої на підставі ст. 59 Закону України «Про банки та банківську таємницю» та ст.ст. 11,52 Закону України «Про виконавче провадження» накладено арешт на кошти, що містяться, поступають, будуть поступати на рахунок боржника, а саме в Західне ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» - код фінансової установи МФО 325321, р/р 26008053813371, 26041060084406, 26052053815325 та належать боржнику ОСОБА_4 воєнізованому гірничорятувальному (аварійно-рятувальному) загону.

Головним державним виконавцем ВДВС Червоноградського МУЮ ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 46445424:

- 25.03.2015 винесено постанову про звільнення рахунку боржника з-під арешту, відповідно до якої на підставі ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» звільнено з-під арешту рахунок 26041060084406, МФО 325321 в ПАТ КБ «Приватбанк», що належить боржнику ОСОБА_4 воєнізованому гірничорятувальному (аварійно-рятувальному) загону;

- 08.06.2015 винесено постанову про зупинення виконавчого провадження, згідно якої 08.06.2015 головному державному виконавцю ВДВС Червоноградського МУЮ ОСОБА_2 передано до розгляду ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 28.05.2015 у справі № 813/846/15 про зупинення зведеного виконавчого провадження та на підставі п. 6 ч. 1 ст. 37, ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» зупинено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 813/9269/13-а виданого Львівським окружним адміністративним судом 12.11.2014 до розгляду справи по суті;

- 01.07.2015 винесено постанову про поновлення виконавчого провадження, згідно якої справа № 813/846/15 розглянута по суті згідно ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 18.06.2015 та на підставі п. 5 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» поновлено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 813/9269/13-а, виданого Львівським окружним адміністративним судом 12.11.2014.

Листом УПФУ в м. Червонограді від 06.08.2015 № 9517/06-19 повідомлено ВДВС Червоноградського МУЮ, що заборгованість по виконавчому листу № 813/9269/13-а виданого Львівським окружним адміністративним судом 12.11.2014 про стягнення з ОСОБА_4 воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону 426693 грн погашено в повному обсязі.

Головним державним виконавцем ВДВС Червоноградського МУЮ ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 46445424:

- 13.08.2015 винесено постанову про звільнення коштів з-під арешту, відповідно до якої на підставі ст.ст. 5, 11,60 Закону України «Про виконавче провадження» звільнено з під арешту рахунки в Західне ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» - код фінансової установи МФО 325321, р/р 26008053813371, 26041060084406, 26052053815325 належать боржнику ОСОБА_4 воєнізованому гірничорятувальному (аварійно-рятувальному) загону;

- 17.08.2015 винесено постанову про звільнення коштів з-під арешту, відповідно до якої на підставі ст.ст. 5, 11, 60 Закону України «Про виконавче провадження» звільнено з-під арешту рахунок в АТ «ОСОБА_6 ОСОБА_1» - код фінансової установи МФО 380805, р/р 26007413267, що накладені в межах суми 469447,95 грн, що належить боржнику ОСОБА_4 воєнізованому гірничорятувальному (аварійно-рятувальному) загону;

17.08.2015 винесено постанову про звільнення майна боржника з-під арешту, відповідно до якої на підставі ст.ст. 5, 11, 60 Закону України «Про виконавче провадження» звільнено все майно боржника в межах суми 469447,95 грн, що належить боржнику ОСОБА_4 воєнізованому гірничорятувальному (аварійно-рятувальному) загону;

17.08.2015 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, відповідно до якої на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 813/9269/13-а виданого Львівським окружним адміністративним судом 12.11.2014 закінчено.

Відповідно до платіжного доручення від 19.08.2015 № 793 ОСОБА_4 воєнізованим гірничорятувальним (аварійно-рятувальним) загоном сплачено виконавчий збір у розмірі 42669,30 грн у виконавчому провадженні № 46445424.

Позивач вважає, що дії державного виконавця щодо стягнення виконавчого збору в розмірі 10% від суми, стягнутої за рішенням суду суперечать нормам Закону України «Про виконавче провадження» і є неправомірними, тому звернувся до суду з даним позовом.

Суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їхні посадові й службові особи повинні діяти порядком та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи.

У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Стягнення виконавчого збору, є саме тим заходом, який застосовується державним виконавцем у випадку невиконання боржником рішення суду в строк, що ним встановлений.

Суд звертає увагу, що державним виконавцем у вимогах державного виконавця були зазначені строки для добровільно виконання рішення суду, а саме до 17.02.2015, проте позивачем в зазначений строк рішення виконано не було.

Згідно з пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягується за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконане примусово.

Відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 28 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з пп. 3.7.1 п. 3.7 зазначеної Інструкції постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення. У постанові про стягнення виконавчого збору визначається розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню, зазначений у частині першій статті 28 Закону. Примусове стягнення виконавчого збору здійснюється відповідно до вимог Закону.

Суд зазначає, що ОСОБА_4 воєнізованим гірничорятувальним (аварійно-рятувальним) загоном перераховано грошові кошти стягувачу, однак факт отримання державним виконавцем документального підтвердження про повне виконання рішення суду позивачем свідчить лише про виконання рішення, тоді як про добровільність і своєчасність виконання рішення державного виконавця свідчить виконання зазначеної вимоги у конкретний строк.

Суд вважає необґрунтованими твердження позивача про те, що заборгованість сплачено в добровільному порядку та стягувач УПФУ м. Червонограда відмовився від виконання, оскільки боржнику надано строк для добровільно виконання рішення суду до 17.02.2015, однак доказів сплати заборгованості у зазначений строк суду не надано та стягувач УПФУ у м. Червонограді не відмовлявся від виконання виконавчого листа.

Крім того, суд звертає увагу, що до боржника ВДВС Червоноградського МУЮ було застосовано заходи примусового виконання, а саме накладено арешт на майно та на рахунки, списувались кошти з арештованих рахунків, скеровувались подання про внесення даних в Єдиний реєстр досудових розслідувань від 23.06.2015.

Вказана позиція узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України викладеною у постановах від 07.07.2015 у справі № К/800/22451/15 та від 19.05.2015 року у справі № К/800/51252/13.

У силу вимог ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, доводи позивача про неправомірність постанови головного державного виконавця ВДВС Червоноградського МУЮ ОСОБА_2 від 18.02.2015 ВП № 46445424 про стягнення 42669,30 грн виконавчого збору не знайшли підтвердження матеріалами справи, а тому адміністративний позов про визнання протиправним спірного постанови не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене позовна вимога про стягнення в користь ОСОБА_4 воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону з Головного управління юстиції у Львівській області, ЄДРПОУ 3492940, в особі відділу державної виконавчої служби Червоноградського МУЮ 40629,30 грн зайво стягнутого виконавчого збору також задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких необхідно відмовити.

Щодо судового збору, то такий на підставі статті 94 КАС України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Суддя Кедик М.В.