Постанова № 58402943, 07.06.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2016 року Справа № 813/5712/15

13 год. 11 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддяКравців О.Р.,

секретар судового засіданняПриймак С.І.,

від позивачаОСОБА_1,

від відповідачане прибув,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Львівської митниці державної фіскальної служби України про визнання неправомірними дій та скасування постанови Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулася Львівська митниця державної фіскальної служби України з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, в якому просить визнати неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області з винесення постанови про стягнення з боржника - Львівської митниці ДФС виконавчого збору в розмірі 2040,00 грн.; скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 46702832 від 10.09.2015 року.

Ухвалою від 22.04.2016 року відкрито провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що постанова відповідача є протиправною, безпідставною та такою, що слід скасувати. 12.03.2016 року на адресу Львівської митниці ДФС надійшла постанова відповідача від 02.03.2015 року про відкриття виконавчого провадження № 46702832 щодо примусового виконання виконавчого листа № 813/8766/13-а виданого 03.03.2014 року Львівським окружним адміністративним судом.

Так, на переконання позивача, невиконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.03.2015 року ВП № 46702832 у встановлений строк, зумовлене не бездіяльністю позивача, а бездіяльністю відповідача, оскільки ним винесено постанову про відкриття провадження без врахування ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 01.04.2014 року у справі № 813/8766/13-а, не розглянуто заяву Львівської митниці Міндоходів від 16.03.2016 року і не виправлено помилку у постанові про відкриття виконавчого провадження. Таким чином, дії виконавця по вчиненні постанови про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 2040,00 грн. є безпідставними та не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, з підстав викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи чи іншого змісту не подавав.

Тому, з врахуванням строків розгляду справи, визначених ст. 122 КАС України, суд, відповідно до ч. 4 ст. 128 та ч. 6 ст. 71 КАС України, суд розглядає справу за відсутності відповідача на основі наявних доказів.

Суд заслухав пояснення представника позивача, зясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та обєктивно дослідив докази у справі, та -

в с т а н о в и в :

Відповідно до постанови Львівського окружного адміністративного суду від 03.03.2014 року у справі № 813/8766/13-а за позовом ОСОБА_2 до Львівської митниці Міндоходів про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу адміністративний позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано наказ Львівської митниці Міндоходів від 04.11.2013 року № 675-о «Про звільнення ОСОБА_2С.»; поновлено ОСОБА_2 на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 4 митного поста Рава-Руська Львівської митниці Міндоходів з 24.09.2010 року; стягнуто з Львівської митниці Міндоходів на користь ОСОБА_2 8760 (вісім тисяч сімсот шістдесят) грн. 37 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу; постанову в частині поновлення на посаді ОСОБА_2 та стягнення на його користь середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 2267 (дві тисячі двісті шістдесят сім) грн. 41 коп. звернути до негайного виконання /а.с.91-95/.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 01.04.2014 року у справі № 813/8766/13-а заяву про виправлення описки допущеної у постанові суду від 03.03.2014 року та виконавчому листі задоволено у повному обсязі: виправлено допущену в резолютивній частині постанови Львівського окружного адміністративного суду від 03.03.2014 року по справі №813/8766/13-а описку в частині зазначення дати поновлення ОСОБА_2 на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 4 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці Міндоходів з « 24.09.2010 року» на « 04.11.2013 року»; виправлено помилку у виконавчому листі №813/8766/13-а відповідно до якого, постановлено поновити ОСОБА_2 на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці Міндоходів з « 24.09.2010 року» на « 04.11.2013 року» /а.с.52/.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду у справі № 876/4115/14 за апеляційною скаргою Львівської митниці Міндоходів на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03.03.2014 року у справі № 813/8766/13-а, апеляційну скаргу задоволено частково: постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03.03.2014р. у справі №813/8766/13-а за позовом ОСОБА_2, м. Рава-Руська Жовківського району Львівської області до Львівської митниці Міндоходів, м. Львів про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - змінено в частині стягнення з Львівської митниці Міндоходів на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу і викласти п. 4 резолютивної частини постанови у наступній редакції: «стягнути з Львівської митниці Міндоходів на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04.11.2013р. по 03.03.2014р.» /а.с.96-98/.

Так, державним виконавцем на підставі заяви про примусове виконання від 27.02.2015 року відкрито виконавче провадження №46702832 щодо примусового виконання виконавчого листа № 813/8766/13-а, виданого 03.03.2014 року Львівським окружним адміністративним судом, про що винесено постанову від 02.03.2015 року /а.с.73/.

Відповідно до вказаної постанови вказане рішення підлягає до негайного виконання.

Відповідно до супровідного листа від 03.03.2015 року вказану постанову направлено боржнику Львівській митниці Міндоходів /а.с.72/ та зобовязано боржника негайно надати у відділ примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Львівській області письмову підтвердження про добровільне виконання рішення або вмотивоване пояснення щодо причин невиконання.

16.03.2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою про виправлення помилки в постанові про відкриття ВП № 46702832 від 02.03.2015 року /а.с.74-76/, просив скасувати вказану постанову, про результати розгляду заяви повідомити позивача.

13.08.2015 року за вих. № 09.1-45/228/В3-6284 відповідач звернувся до позивача із вимогою державного виконавця в порядку ст.ст. 5, 11, 75 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої зобовязав боржника у виконавчому провадженні Львівську митницю Міндоходів негайно виконати вищевказане рішення суду та в строк до 19.08.2015 року надати письмове підтвердження про виконання /а.с.77/.

19.08.2015 року Львівською митницею ДФС видано наказ № 582-о «По особовому складу», яким скасовано наказ від 04.11.2013 року № 675-о «Про звільнення ОСОБА_3С.»; поновлено ОСОБА_2 на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 4 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці Міндоходів з 04.11.2013 року /а.с.78/.

Цього ж дня відповідачу направлено лист № 13-70-04/34-9847, яким повідомлено про виконання рішення /а.с.79/.

26.08.2015 року позивач звернувся до відповідача з заявою про закінчення виконавчого провадження в порядку ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» /а.с.80-81/.

Крім того, 10.09.2015 року державним виконавцем винесено постанову ВП № 46702832 про стягнення з боржника виконавчого збору у звязку з невиконанням у наданий строк виконавчого листа, в сумі 2040,00 грн. /а.с.71а/.

Відповідно до супровідного листа від 11.09.2015 року № 09.1-45/В3-7111 вказану постанову направлено боржнику у виконавчому провадженні Львівській митниці Міндоходів, та повідомлено, що кошти необхідно внести на депозитний рахунок ГТУЮ у Львівській області, а у разі невиконання постанови в добровільному порядку, стягнення буде проведено примусово у визначеному законом порядку.

Одночасно, 10.09.2015 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та надіслано таку відповідно до супровідного листа від 11.09.2015 року № 09.1-45/228/В3-7112 боржнику Львівській митниці Міндоходів /а.с.82, 83/.

Позивач, вважаючи дії державного виконавця по винесенню постанови про стягнення з боржника виконавчого збору у виконавчому провадженні у розмірі 2040,00 грн. неправомірними, а постанову про стягнення виконавчого збору від 10.09.2015 року протиправною, звернувся із позовом до суду.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч. 2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів, відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України, поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно з ч. 1 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку регламентуються Законом України «Про виконавче провадження» № 606-XIV вiд 21.04.1999 року (далі - Закон України № 606-XIV).

Виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у Законі України «Про виконавче провадження», спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України № 606-XIV).

Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження та їх клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їх права і обов'язки; проводить оцінку (переоцінку) майна в порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 256 КАС України передбачено, що негайно виконуються постанови суду, зокрема, про поновлення на посаді у відносинах публічної служби

Згідно з положеннями ст.17 Закону № 606-XIV, виконавчі листи, що видаються судами та постанови судів у адміністративних справах є виконавчими документами, на підставі яких здійснюється примусове виконання рішень.

Рішення про поновлення на роботі чи на попередній посаді незаконно звільненого або переведеного працівника підлягає негайному виконанню (п. 2 ч. 3 ст. 30 Закону № 606-XIV).

В такому разі державний виконавець відкриває виконавче провадження не пізніше наступного робочого дня після надходження відповідних документів (в тому числі виконавчого листа) і невідкладно розпочинає його примусове виконання (ч. 4 ст. 30 Закону).

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 25 Закону № 606-XIV, у постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова (ч.2 ст.25 Закону № 606-XIV).

В той же час, якщо рішення підлягає негайному виконанню строк, встановлений частиною другою цієї статті, не надається (ч.4 ст.25 Закону № 606-XIV).

Особливості виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, під категорію яких підпадають також рішення про поновлення на роботі, визначені главою 7 Закону № 606-XIV, та ч. 1 ст. 75 Закону № 606-XIV передбачено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

За приписами ст. 76 Закону № 606-XIV рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника, після чого державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

У разі невиконання власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника на них накладається штраф та застосовуються інші заходи, передбачені законом.

Таким чином, як випливає із змісту даних норм, під негайним виконанням розуміється виконання рішення не пізніше наступного дня після відкриття провадження.

За таких обставин, якщо постанова про відкриття виконавчого провадження надійшла до відповідача 12.03.2015 року, вона мала бути виконана не пізніше 13.03.2015 року, а як встановлено з матеріалів справи, фактично була виконана лише 19.08.2015 року.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 28 Закону № 606-XIV, у разі невиконання боржником рішення немайнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи.

Виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, стягнення виконавчого збору, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, відшкодування витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, і стягнення штрафів, накладених відповідно до вимог цього Закону, а також у разі виконання рішень у порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Предметом доказування відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Суд зважає на покликання представника позивача на те, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 02.03.2015 року винесена без врахування ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 01.04.2014 року про виправлення описки, однак зазначає, що винесення вказаної постанови та не розгляд звернення позивача від 16.03.2015 року не зняло з позивача обовязку негайного виконання рішення суду про поновлення на роботі, що у подальшому виконано позивачем, незважаючи на недоліки постанови про відкриття виконавчого провадження.

Особливу увагу слід звернути на той факт, що саме позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду про виправлення описки у постанові від 02.03.2014 року у справі № 813/8766/13-а та виконавчому листі, що задоволено відповідно до ухвали від 01.04.2014 року.

В той же час, позивачем ухвалу про відкриття виконавчого провадження від 02.03.2015 року не оскаржено, доказів зворотного до матеріалів справи не надано.

Отже, зважаючи на особливість виконання вказаного виду рішень у вказаній категорії справ, що передбачено низкою нормативних актів, Львівська митниця Міндоходів повинна була негайно, тобто не пізніше наступного робочого дня після його винесення поновити відповідну особу на роботі, не очікуючи примусових заходів щодо виконання рішення та повязаних із цим негативних наслідків передбачених Законом України "Про виконавче провадження".

Такий висновок кореспондується з положенням ст. 124 Конституції України, яка є нормою прямої дії та відповідно до якої судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Крім того, ч. 2 ст. 257 КАС України, якою передбачено, що судове рішення, яке належить виконати негайно є підставою для його виконання, а отже, не потребує додаткових заходів для його виконання. Механізм же примусового виконання передбачений для додаткового захисту порушених прав стягувача.

Слід зазначити, що на пропозицію суду надати докази виклику особи для поновлення на роботі представником позивача не надано.

Суд зважає на покликання представника позивача про бездіяльність державного виконавця щодо виправлення описки у постанові про відкриття виконавчого провадження від 02.03.2015 року, однак зазначає, що предметом розгляду даної справи є правомірність дій державного виконавця при винесенні постанови про стягнення виконавчого збору, а не бездіяльність щодо виправлення помилки у постанові про відкриття провадження.

З врахуванням того, що рішення у справі № 813/8766/13-а виконано після направлення державним виконавцем вимоги в порядку ст. 5, 11, 75 Закону № 606-XIV від 13.08.2015 року в останній день строку для надання письмового підтвердження про виконання, суд не може констатувати добровільне виконання рішення.

Отже, аналізуючи вищевикладені норми у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у випадку невиконання рішення про поновлення на роботі у негайному порядку (оскільки строк добровільного виконання для даної категорії державним виконавцем не встановлюється за нормою ч. 2 ст. 25 Закону), державний виконавець зобовязаний винести постанову про стягнення виконавчого збору.

Таким чином, оскільки причинно-наслідковий звязок між тривалим невиконанням рішення суду про поновлення на роботі та бездіяльністю виконавця щодо внесення виправлення у постанову про відкриття провадження від 02.03.2015 року, відсутній, а рішення винесено після направленням виконавцем вимоги, суд вважає, що державний виконавець мав право виносити постанову про стягнення виконавчого збору.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно вимог ч. 3, 4, 7 ст. 28 Закону № 606-XIV, у разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору. Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні. Розмір фактично стягнутого з боржника виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі.

Враховуючи викладене та те, що постанова про стягнення виконавчого збору винесена не пізніше наступного робочого дня після завершення виконавчого провадження ВП № 45602069 (а.с.28), відповідає вимогам ст. 28 Закону № 606-XIV та винесена державним виконавцем в межах наданих йому повноважень, вона є законною та скасуванню не підлягає.

Тому, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог та вважає, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 94 КАС України судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 2, 7-14, 18, 19, 33-35, 69-71, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Постанова може бути оскаржена, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 13.06.2016

Суддя Кравців О.Р.