Постанова № 58402823, 16.06.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2016 року 810/406/16

Київський окружний адміністративний суд в складі головуючого - судді Щавінського В.Р. розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім «Агро-Трейд» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ Торговий Дім «Агро-Трейд» з позовом до ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області та просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0003272200, №0003282200, №0045001701, №0045011701 від 13.10.2015 р. та рішення №0044981701 від 13.10.2015 р.

У обґрунтування своєї правової позиції вказує, що ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Торговий Дім «Агро-Трейд» з питань дотримання вимог, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 р. по 30.04.2015 р. (далі Акт перевірки).

На підставі висновків, зроблених за наслідками перевірки ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області прийняті податкові повідомлення-рішення: №0003272200, №0003282200, №0045001701, №0045011701 від 13.10.2015 р. та рішення про застосування штрафних санкцій №0044981701 від 13.10.2015 р.

Вказує, що ТОВ Торговий Дім «Агро-Трейд» не погоджується з висновками Акту перевірки та вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання та прийняв рішення, що суперечить законодавству та виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених законами України.

Відповідач ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. У обґрунтування своєї правової позиції вказав, що ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області проведено документальну позапланову виїзна перевірка ТОВ Торговий Дім «Агро-Трейд» з питань дотримання вимог, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 р. по 30.04.2015 р.

Вказує, що перевіркою встановлено порушення податкового законодавства. На підставі чого винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

23.05.2016 р. у судовому засіданні судом прийнято рішення про подальший розгляд справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області проведено документальну позапланову виїзна перевірка ТОВ Торговий Дім «Агро-Трейд» з питань дотримання вимог, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 р. по 30.04.2015 р., за результатами якої складено Акт перевірки в якому були зафіксовані виявлені порушення, а саме:

- п.п.14.1.36, п.п. 14.127 п.14.1 ст.14, п.138.1, п.138.2, п.138.4, п.п.138.10.3 п.138.10 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі - 25676411,00 грн., в тому числі за 2014 р. на 25676411,00 грн.;

- п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 35219060,00 грн. за березень 2014 р. по квітень 2015 р.;

- п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, в результаті встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб в сумі 8467,00 грн.;

- ч.1 п.1 ст.7, п.1, п.2, п.5 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», в результаті встановлено заниження єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в сумі 23066,00 грн.;

- п.п.168.1.1 п.168.1 ст. 168 ПК України, в результаті встановлено заниження військового збору в сумі - 329,00 грн.

За результатами розгляду матеріалів перевірки ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області прийняті податкові повідомлення-рішення:

-№0003272200 від 13.10.2015 р. яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на суму 52828590,00 грн., з яких за основним платежем 35219060 грн. та 17609530 грн. штрафні санкції;

-№0003282200 від 13.10.2015 р., яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 38 514 617,00 грн., з яких за основним платежем 25 676 411 грн. та 18 838 206 грн. штрафні санкції;

-№0045001701 від 13.10.2015 р., яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 14797,00 грн., з яких за основним платежем 8468,00 грн. та 6 329,00 грн. штрафні санкції;

-№0045011701 від 13.10.2015 р., яким збільшено суму військового збору у розмірі 576,00 грн.

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування фіскальним органом своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0044981701 від 13.10.2015 р., яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 11 533,00 грн.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенням суд вважає за необхідне вказати наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач вважає, що в період з 01.01.2014 р. по 30.04.2015 р. неможливо встановити реальність господарських операцій проведених ТОВ ТД «Агро-Трейд» з наступними контрагентами: ТОВ «Будмайстер ЛТД», ТОВ «Поділляагробуд», ТОВ «КВП Девелопмент», ТОВ «КВП Спецбуд», ТОВ «Компанія БТС», ТОВ «Тоніс ЛТД», ТОВ «Тукан ЛТД», ТОВ «БФ Енерго», чим зроблено висновок про безтоварність господарських операцій з вищевказаними контрагентами.

Для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом встановлено, що між ТОВ «Будмайстер ЛТД» (Постачальник) та ТОВ ТД «Агро-Трейд» (Покупець) укладено договір поставки №20314 від 02.03.2014 р., згідно якого Постачальник зобовязується передати у власність Покупцю овочеву та фруктову продукцію (далі Товар) на загальну суму 120000000,00 грн. з ПДВ, а Покупець прийняти й оплатити Товар відповідно до умов Договору і прийняти Сторонами змін і доповнень до Договору.

Асортимент і вартість товару, що поставлявся відображений сторонами в накладних.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем до матеріалів справи було долучено видаткові накладні, податкові накладні.

Як вбачається з безкоштовного пошуку відомостей у ЄДР вид діяльності ТОВ «Будмайстер ЛТД»: код КВЕД 43.99 інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; код КВЕД 46.31 оптова торгівля фруктами й овочами; код КВЕД 46.32 оптова торгівля мясом і мясними продуктами; код КВЕД 46.73 оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними обладнаннями; код КВЕД 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; код КВЕД 41.10 організація будівництва будівель; код КВЕД 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель (основний). Отже торгівля овочами та фруктами є одним із видів статутної діяльності ТОВ «Будмайстер ЛТД».

Також твердження відповідача, що у штаті ТОВ «Будмайстер ЛТД» працює 4 працівника на думку суду не є підставою визнання вищевказаного договору безтоварним.

За таких обставин суд вважає, що вищевказаний договір є реальним.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Поділляагробуд» (Постачальник) та ТОВ ТД «Агро-Трейд» (Покупць) укладено догоівр поставки №260914 від 26.09.2014, відповідно до якого ТОВ «Поділляагробуд» (Постачальник) зобовязується передати у власність ТОВ ТД «Агро-Трейд» (Покупця) овочеву та фруктову продукцію (далі Товар) на загальну суму 40 000 000,00 грн. (з ПДВ), а Покупець прийняти та оплатити Товар відповідно до умов Договору. Покупець здійснює оплату Товару у національній валюті України протягом 10 банківських днів з моменту поставки товару.

Асортимент і вартість товару, що поставлявся відображений сторонами в накладних.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем до матеріалів справи було долучено видаткові накладні, податкові накладні.

Як вбачається з безкоштовного пошуку відомостей у ЄДР вид діяльності ТОВ «Поділляагробуд»:код КВЕД 43.99 інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і .у.; код КВЕД 46.17 діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; код КВЕД 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; код КВЕД 46.31 оптова торгівля фруктами й овочами; код КВЕД 46.32 оптова торгівля мясом і мясними продуктами; код КВЕД 46.33 оптова торгівля молодчини продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; код КВЕД 46.39 неспеціалізована оптова торгівля та інше. Отже торгівля овочами та фруктами є одним із видів статутної діяльності ТОВ «Поділляагробуд».

Відповідач вказав, що ЄДР судових рішень містить відомості про те, що головним слідчим управлінням МВС України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015000000000133, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.03.2015 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205, ч.2 ст.205-1, ч.2 ст.209 КК України, однак не встановлено відносно яких посадових осіб та контрагентів встановлено безтоварність.

При цьому, відповідачем не надано суду відомостей щодо прийняття процесуальних рішень у даних досудових розслідуваннях, а також вироків суду, які б набрали законної сили щодо створення і діяльності саме ТОВ «Поділляагробуд».

За таких обставин суд вважає, що вищевказаний договір є реальним.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «КВП Девелопмент» (Постачальник) та ТОВ ТД «Агро-Трейд» (Покупць) укладено договір поставки №5-914 від 05.09.2014 р. та договір купівлі-продажу №220914 від 22.09.2014 р.

Відповідно до умов цього договору ТОВ «КВП Девелопмент» (Постачальник) зобовязується передати у власність ТОВ ТД «Агро-Трейд» (Покупця) овочеву та фруктову продукцію (Товар) на загальну суму 20 000 000,00 грн. (з ПДВ), а Покупець прийняти та оплатити Товар відповідно до умов Договору. Оплата Товару здійснюються у національній валюті України протягом 10 банківських днів з моменту поставки товару.

Крім цього,відповідно до договору купівлі-продажу №220914 від 22.09.2014 р. ТОВ «КВП Девелопмент» (Продавець) передає у власність, а ТОВ ТД «Агро-Трейд» (Покупець) приймає та оплачує ТМЦ (тара, упаковка, канцелярські товари, етикетки та ін.) (Товар) на загальну суму 10 000 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ), детальне найменування, кількість і ціна, яких вказані в видаткових накладних на Товар, які являються невідємною частиною договору.

Оплата за поставлений товар здійснюється шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця після поставки товару протягом 30 банківських днів з моменту підписання накладних. По домовленості Сторін Покупець може оплачувати Товар на умовах попередньої оплати. Датою оплати є дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем до матеріалів справи було долучено видаткові накладні, податкові накладні.

Також, судом встановлено, що між ТОВ ТД «Агро-Трейд» (Замовник) та ТОВ «КВП Девелопмент» (Виконавець) укладено договір про виконання робіт та надання послуг №31114 від 03.11.2014 р. Згідно даного договору Виконавець зобовязується протягом визначеного в Договорі строку виконувати за плату наступні роботи та надавати надавати наступні послуги, на загальну суму 1500000,00 грн. з ПДВ, а Замовник зобовязується оплачувати такі роботи та послуги на умовах, визначених Договором, а саме: завантажувально-розвантажувальні роботи щодо товару; роботи з маркування вантажів; роботи щодо приймання-передачі товарів; упакування вантажів, у тому числі «мяке» упакування; організація схоронності вантажів під час їх перевезень; інші роботи та послуги. Зазначені вище послуги та роботи надаються або виконуються на складі Замовника за адресою: 75131, Херсонська обл., Цюрупинський р-н, с. Великі Копані, вул. Леніна, буд.58-б. Місце надання або виконання послуг/робіт може змінюватися. Про зміну місця Замовник завчасно повідомляє Виконавця.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем до матеріалів справи було долучено погодження вартості послуг, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), звіти з надання робіт та послуг, податкові накладні.

Як вбачається з безкоштовного пошуку відомостей у ЄДР вид діяльності ТОВ «КВП Девелопмент» код КВЕД: 18:13 виготовлення друкарських форм і надання інших поліграфічних послуг; 46.19 діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 81.21 загальне прибирання будинків; 49.41 вантажний автомобільний транспорт; 70.22 консультування з питань комерційної діяльності й керування (основний).

На думку суду, твердження відповідача, що у штаті ТОВ «КВП Девелопмент» працювало 5 працівників не є підставою визнання вищевказаного договору безтоварним.

Також відповідач стверджує, що згідно бази даних АІС «Податковий Блок» встановлено розбіжність між задекларованих податкових зобовязань з податку на додану вартість ТОВ «КВП Девелопмент» та задекларованого податкового кредиту з ТОВ ТД «Агро-Трейд» за грудень 2014 року виникли, яка виникла у звязку з тим, що декларація з податку на додану вартість ТОВ «КВП Девелопмент» має статус «до відома».

Суд вважає, що дані розбіжності не є підставою для відповідальності.

Відповідно до частини другої статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У рішенні від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський суд з прав людини, зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

За таких обставин, покупець не може нести відповідальність за можливе порушення податкового законодавства продавцем-контрагентом, за умови необізнаності першим щодо таких порушень.

Відповідачем не надано доказів того, що позивач знав або міг дізнатися про те, що ТОВ «КВП Девелопмент», можливо, порушує вимоги податкового законодавства.

Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ ТД «Агро-Трейд» (Замовник) та ТОВ «КВП Спецбуд» (Виконавець) укладено договір надання послуг №180 від 01.08.2014 р. Відповідно до умов договору ТОВ «КВП Спецбуд» (Виконавець) зобов'язується надати ТОВ ТД «Агро-Трейд» (Замовнику) вантажно-розвантажувальні послуги, послуги маркування товару, приймально-здавальні роботи, «М'яке» упакування товару.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем до матеріалів справи було долучено податкові накладні, акти виконаних робіт.

Як вбачається з безкоштовного пошуку відомостей у ЄДР вид діяльності ТОВ «КВП Спецбуд» код КВЕД: 18:13 виготовлення друкарських форм і надання інших поліграфічних послуг; 43.12 підготовчі роботи на будівельному майданчику (основний); 43.99 інші роботи із завершення будівництва; 69.20 діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування; 41.10 організація будівництва будівель.

Відповідач вказує, що згідно бази даних ІС «Податковий Блок» ТОВ «КВП Спецбуд» має 9 стан. Суд вважає, що наявність стан 9 не свідчить про неможливість виконання господарських зобовязань, крім того в свої запереченнях та акту перевірки відповідач визнає факт того, що на підприємстві працювало 5 працівників.

За таких обставин суд вважає, що вищевказаний договір є реальним.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Компанія БТС» (Продавець) та ТОВ ТД «Агро-Трейд» (Покупець) укладено договори купівлі-продажу №10314 від 01.03.2014 р., №11014 від 01.10.2014 р., №50514 від 05.05.2014 р. та договір надання послуг №10414 від 01.04.2014 р.

Відповідно до умов договору №10314 від 10.03.2014 р. ТОВ «Компанія БТС» (Продавець) мало передати у власність ТОВ ТД «Агро-Трейд» (Покупця) Товар, а Покупець прийняти та оплачує ТМЦ (тара, упаковка, канцелярські товари, етикетки та ін.), детальне найменування, кількість і ціна, яких вказані в видаткових накладних на Товар, і є невідємною частиною даного договору. Загальна сума договору становить 15 000 000,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до умов договору №11014 від 01.10.2014 р. ТОВ «Компанія БТС» (Постачальник) зобовязувалось передати у власність ТОВ ТД «Агро-Трейд» (Покупця) овочеву та фруктову продукцію (Товар) на загальну суму 20 000 000,00 грн. (з ПДВ), а Покупець прийняти та оплатити Товар відповідно до умов Договору.

Всі розрахунки за цим договором мали здійснюватись у національній валюті України. Покупець здійснює оплату Товару протягом 10 банківських днів з моменту поставки товару.

Відповідно до умов договору №50514 від 05.05.2014 р. ТОВ «Компанія БТС» (Виконавець) зобовязувалось надати вантажно-розвантажувальні послуги, послуги з маркування товару, приймально-здавальні роботи, «М'яке» упакування товару ТОВ ТД «Агро-Трейд» (Замовнику).

Відповідно до умов договору №10414 від 01.04.2014 р. ТОВ «Компанія БТС (Виконавець) зобовязувалось надати вантажно-розвантажувальні послуги, послуги з маркування товару, приймально-здавальні роботи, «М'яке» упакування товару ТОВ ТЛ «Агро-Трейд» (Замовнику).

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем до матеріалів справи було долучено податкові накладні, видаткові накладні акти виконаних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи та відповідачем не заперечується, що на ТОВ «Компанія БТС» працювало 34 працівники, що на думку суду свідчить про технічні можливості контрагента позивача виконувати умови договору.

Відповідач вказує, що баланс та звіт про фінансовий результат ТОВ «Компанія «БТС» за 2014 рік не подавалися, тому зробити висновок про наявність основних фондів неможливо, крім цього наголошує, що в провадженні СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32014040000000104 від 02.09.2014 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.205 ч.2, ст.27 ч.5 ст.212 ч.1, ст.27 ч.5 ст.212 ч.3, ч.3 ст.358 КК України.

Як суд зазначав, покупець не може нести відповідальність за можливе порушення податкового законодавства продавцем-контрагентом, за умови необізнаності першим щодо таких порушень.

Під час розгляду справи відповідачем не надано доказів того, що позивач знав або міг дізнатися про те, що ТОВ «Компанія БТС», можливо, порушує вимоги податкового законодавства.

При цьому, відповідачем не надано суду відомостей щодо прийняття процесуальних рішень у даних досудових розслідуваннях, а також вироків суду, які б набрали законної сили щодо створення і діяльності саме ТОВ «Компанія БТС».

За таких обставин суд вважає, що вищевказаний договір є реальним.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ ТД «Агро-Трейд» (Замовник) та ТОВ «Тоніс ЛТД» (Виконавець) укладено договір купівлі-продажу від 27.01.2014 р. № 270114, відповідно до умов якого, ТОВ «Тоніс ЛТД» (Продавець) мало передати у власність Покупця ТМЦ на загальну суму 25 000 000,00 грн. (з ПДВ), а саме тару, упаковку, канцелярські товари, етикетки та ін., детальне найменування, кількість і ціна, яких вказані в видаткових накладних на Товар, які є невідємною частиною даного договору.

На підтвердження виконання умов договору, позивачем долучено до матеріалів справи видаткові накладні.

Також, між ТОВ ТД «Агро-Трейд» (Замовник) та ТОВ «Тоніс ЛТД» (Виконавець) укладено договір про надання робіт та надання послуг №50114 від 05.01.2015 р. Відповідно до умов договору Виконавець зобовязується протягом визначеного в договорі строку виконувати за плату наступні роботи та надавати наступні послуги, на загальну суму 2500000,00 грн. з ПДВ, а Замовник зобовязується оплачувати такі роботи та послуги на умовах визначених цим договором, а саме: завантажувально-розвантажувальні роботи щодо товару; роботи з маркування вантажів; роботи щодо приймання-передачі товарів; упакування вантажів, у тому числі «мяке» упакування; організація схоронності вантажів під час їх перевезень; інші роботи та послуги. Зазначені вище послуги та роботи надаються або виконуються на складі Замовника за адресою: 75131, Херсонська обл., Цюрупинський р-н, с. Великі Копані, вул. Леніна, буд.58-б. Місце надання або виконання послуг/робіт може змінюватися. Про зміну місця Замовник завчасно повідомляє Виконавця.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем до матеріалів справи було долучено погодження вартості послуг, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), звіти з надання робіт та послуг.

Також, судом встановлено, що між ТОВ ТД «Агро-Трейд» з ТОВ «Тукан ЛТД» було укладено Договір №270115 від 27.01.2015. Відповідно до умов договору, ТОВ «Тукан ЛТД» (Продавець) мало передати у власність ТОВ ТД «Агро-Трейд» (Покупця) ТМЦ на загальну суму 25 000 000,00 грн. (з ПДВ), а саме тару, упаковки, канцелярські товари, етикетки та ін. детальне найменування, кількість і ціна, яких вказані в видаткових накладних на Товар, і є невідємною частиною даного договору.

Оплата за поставлений товар здійснювалася шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця після поставки товару протягом 30 банківських днів з моменту підписання накладних. По домовленості Сторін Покупець може оплачувати Товар на умовах попередньої оплати. Датою оплати є дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем до матеріалів справи було долучено податкові накладні, видаткові накладні (акти виконаних робіт тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ ТД «Агро-Трейд» та ТОВ «БФ Енерго» було укладено договір поставки №030315 від 03.03.2015 р. відповідно до умов якого ТОВ «БФ Енерго» (Постачальник) зобовязується передати у власність ТОВ ТД «Агро-Трейд» (Покупця) овочі на підставі заявок покупця.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем до матеріалів справи було долучено видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, що свідчить про реальність виконання вказаних договорів.

За таких обставин суд вважає, що вищевказані договори є реальним.

У своїх заперечення відповідач посилається на отримані дані щодо кримінальних проваджень проти контрагентів позивача, однак сам факт порушення кримінального провадження за ст. 205 КК України відносно контрагента без обвинувального вироку суду не є підставою для донарахування платнику податків грошових зобовязань. Такий висновок можна зробити зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України (ВАСУ) від 13.02.2013 р. у справі № К/9991 /61174/12. У цьому разі необхідно визнати недійсною відповідну угоду, оскільки податковий орган самостійно не має права визначати її сумнівність або фіктивність. Ще в одному визначенні - від 07.11.2012 р. у справі № К/9991/48571/12 - ВАСУ зробив акцент на тому, що факт вчинення злочину може бути встановлений виключно вироком суду. Це правило застосовується як відносно фіктивного підприємництва, так і відносно ухилення від сплати податків (ст. 212 КК України). Тому донарахування податкових зобовязань лише на тій підставі, що кримінальна справа стосовно посадових осіб контрагента знаходиться на розгляді в суді, є неправомірним.

Крім того, порушене кримінальне провадження згодом може бути припинено за відсутністю складу злочину. І ця обставина виключає відповідальність платника податків, про що можна зробити висновок, зі змісту ухвали ВАСУ від 17.12.2012 р. у справі № К/9991/59381/12.

Наявність порушених кримінальних справ відносно посадових осіб контрагента також не може бути підставою для донарахування платнику податків грошових зобовязань за умови, що господарська операція фактично була здійснена і всі первинні документи по ній оформлені належним чином. Дана позиція міститься в ухвалі ВАСУ від 21.01.2013 р. у справі № К/9991/58783/12.

Також у свої запереченнях відповідач вказує, що встановити реальність операцій ТОВ ТД «Агро-Трейд» неможливо оскільки відсутні товарно-транспортних накладні (ТТН) по взаємовідносинам з ТОВ «Будмайстер ЛТД», ТОВ «Поділляагробуд», ТОВ «КВП Девелопмент», ТОВ «КВП Спецбуд», ТОВ «Компанія БТС», ТОВ «Тоніс ЛТД», суд вважає дане твердження відповідача необґрунтованим з наступних підстав.

Судом встановлено, що за умовами договорів поставки, які досліджувались, поставки товару відбувалась на склад ТОВ ТД «Агро-Трейд». Весь товар поставлявся ТОВ ТД «Агро-Трейд» на склад засобами продавця.

В Постанові ВАСУ від 15.01.2015 р. у справі К/9991/56051/11 вказано, що: «відсутність товарно-транспортних накладних не є підставою для беззаперечного висновку про завищення позивачем суми податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, оскільки зазначені документи є обов'язковими при оподаткуванні операцій за договорами перевезення, а не договором поставки, який були укладені позивачем з його контрагентом (ПП "Сільгоспнафтопродукт 10").»

Таки чином, відсутність ТТН не є підставою вважати, що Товариство допустило порушення податкового законодавства.

ОСОБА_1 Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568 (ОСОБА_1 №363) визначено перелік товарно-транспортних документів, складання яких є обов'язковим при перевезенні вантажів.

Відповідно до пункту 11.5 ОСОБА_1 №363, товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів.

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику (пункт 11.7 ОСОБА_1 №363).

Таким чином, товарно-транспортні накладні складаються та повинні зберігатися лише у сторін взаємовідносин, що передбачають здійснення перевезення замовника.

Як вбачається акту перевірки та первинних документів, між ТОВ «Агро-Трейд» та ТОВ «Будмайстер ЛТД», ТОВ «Поділляагробуд» і іншими контрагентами, було укладено договори поставки (купівлі-продажу). Згідно таких договорів товар передавався в конкретному місці: склад ТОВ ТД «Агро-Трейд» за адресою, Броварський район, село Требухів, вул. Кільцева Дорога, 26 і/або Цюрупинський район, с. Великі Копані, вул. Леніна 58-6, що також підтверджуються копіями актів приймання-передачі, видаткової накладної, податкової накладної.

В договорах поставки та в первинних документах не визначено обовязку сторін щодо розвантаження та/або доставки товару, а визначено лише обов'язком щодо передачі та прийняття товару в конкретно визначеному місці.

Враховуючи, що здійснення операцій з перевезення товарів умовами договору поставки не передбачалося, відтак наявність товарно-транспортних накладних для підтвердження операцій за цим договором не вимагається.

Закон України «Про автомобільний транспорт» визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту, а Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені ОСОБА_1 Мінтрансу України № 363 від 14.10.1997 року, визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту. Зазначені нормативно-правові акти не встановлюють правила податкового обліку та витрат платника податку.

При цьому відповідно до абз. 27 п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (затверджено наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за № 128/2568; далі за текстом - «Правила № 363») товарно- транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміїцення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Підпунктом 11.1 п.1 1 Правил №363 визначено, що товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

Оприбуткування товарів без наявності товарно-транспортної накладної, в разі фізичного переміщення товарів в просторі за допомогою автомобільного транспорту, нормами чинного законодавства не передбачено.

Таким чином, висновок податкового органу про необхідність складання товарно-транспортних накладних за господарськими операціями є неогрунтованим. Тому обставини відсутності товарно-транспортних документів контрагента не можуть впливати на встановлення реальності господарської операції поставки.

Суд вважає, що позивачем правомірно нараховано податковий кредит та валові витати.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Пунктом 138.2 статті 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Підпунктом 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 ПК України визначено, що не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, у тому числі на фінансування особистих потреб фізичних осіб, за винятком виплат, передбачених статтями 142 і 143 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених нормами цього розділу.

Отже, висновок податкового органу про заниження податку на прибуток всього у сумі - 25676411,00 грн., заниження ПДВ на загальну суму 35219060,00 грн. за березень 2014 р. по квітень 2015 р. є необґрунтованим, а податкові повідомлення-рішення №0003272200 та №0003282200 від 13.10.2015 р. є протиправними.

Щодо податкового повідомлення №0045001701 від 13.10.2015 р., №0045011701 від 13.10.2015 р. та рішення №0044981701 від 13.10.2015 р. необхідно вказати наступне.

Перевіркою встановлено неутримання та неперерахування ПДФО з доходу отримане як додаткове благо директора ОСОБА_2 з коштів в сумі 24202, 54 грн. перерахованих ПрАт «Київстар» за послуги роумінгу, послуги GPRS/EDGE. До перевірки нібито не надано журнал дзвінків із зазначенням цілей та тривалості, що унеможливлює підтвердити звязок із господарською діяльністю.

Суд вважає, що таке твердження є помилковими, оскільки кошти перераховані за послуги мобільного звязку не є додатковим благом з огляду на наступне.

Додаткові блага це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не повязаний з виконанням обовязків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку пп. 14.1.47. ст.14 ПК України).

Таким чином, для того, щоб додаткове благо у вигляді коштів або виплат було базою нарахування ЄСВ та ПДФО сплачені кошти або витрати мають бути не повязаними з виконанням трудового договору.

Товариство предявило ОСОБА_1 по підприємству №6-М від 01.11.09 р. Про забезпечення працівників (директора) мобільним звязком в робочий час для вирішення виробничих завдань.

Судом встановлено, що зазначені локальні нормативно-правові акти підприємства встановлюють порядок використання мобільних телефонів на підприємстві. Відповідно до них, ОСОБА_2 був наданий мобільний телефон з абонентським номером яким вона могла користуватися виключно в господарських потребах підприємства.

Таким чином, директор використовував мобільні послуги в межах господарської діяльності. Підстав вважати плату за послуги мобільним звязком додатковим благом ОСОБА_2 немає, а тому така плата не є базою нарахування ПДФО та ЄСВ.

Відповідач вважає, що не утримано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2014 р. по 30.04.2015 р. з доходу отриманого як додаткове благо працівником ОСОБА_3, а саме вартість витрат на паливо мастильні матеріали, які безпідставно використані на орендований автомобіль.

Суд вважає, що таке твердження є помилковими, оскільки витрати на паливо мастильні матеріали не є додатковим благом з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_3 (Орендодавець) та ТОВ Торговий дім «Агро-трейд» (Орендар) укладено договір оренди автомобіля №1, згідно якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування вантажний малотоннажний фургон; легкий автомобіль марки CITROEN BERLINGO 2008, державний номер АА 4435 ІМ. Обєкт оренди належить Орендодавцю на праві власності згідно технічного паспорту серія АА С688602 від 20.10.2009 р.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Торговий дім «Агро-Трейд» винесено наказ №АТ-25 від 30.12.2013 р. для продовження використання орендованого автомобіля марки CITROEN BERLINGO 2008, державний номер НОМЕР_1 у господарській діяльності підприємства, яким дозволено використовувати в службових цілях орендований легковий автомобіль марки CITROEN BERLINGO 2008, державний номер НОМЕР_1 заступнику комерційного директора ОСОБА_3 Встановлено постійну базову норму витрат палива і мастильних матеріалів для орендованого автомобіля в розмірі 5,8 л/100 км.

Таким чином, орендований легковий автомобіль марки CITROEN BERLINGO 2008, державний номер НОМЕР_1 використовувався у господарській діяльності.

Таким чином, для того, щоб додаткове благо у вигляді коштів або виплат було базою нарахування ЄСВ та ПДФО сплачені кошти або витрати мають бути не повязаними з виконанням трудового договору.

Отже, висновок податкового органу про заниження податку на доходи фізичних осіб в сумі 8467,00 грн., встановлено заниження єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в сумі 23066,00 грн. та заниження військового збору в сумі - 329,00 грн., є необґрунтованим, а податкові повідомлення-рішення №0003272200, №0003282200, №0045001701, №0045011701 від 13.10.2015 р. та рішення №0044981701 від 13.10.2015 р. винесено протиправно, а тому має бути скасовано.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 1370551,70 грн. згідно платіжного доручення від 18.03.2016 р.

Понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1370551,70 грн. підлягають стягненню з Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача відповідно до положень статті 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 69, 70, 71, 72, 94, 158-163, 167, 2442 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 13.10.2015 р. №0003272200.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 13.10.2015 р. №№0003282200.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 13.10.2015 р. №0045001701.

5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 13.10.2015 р. №0045011701.

6. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області №0044981701 від 13.10.2015 р.

7. Стягнути судовий збір у розмірі 1370551 (один мільйон триста сімдесят тисяч пятсот пятдесят одна) грн. 70 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім «Агро-Трейд» за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Щавінський В.Р.