КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
01 червня 2016 року 810/3278/15
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Щавінського В.Р, суддів: А.С. Волкова, С.М. Лапія при секретарі судового засідання Сіренко Ю.П. за участю позивач, представника відповідачів розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві клопотання ОСОБА_1 про забезпечення доказів по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Голови правління Пенсійного фонду України ОСОБА_2 та Пенсійного фонду України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах та Броварському районі Київської області, про визнання протиправними дії та зобовязання притягнути до адміністративної відповідальності та вчинити певні дії, -
в с т а н о в и в:
У провадженні суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України Голови правління Пенсійного фонду України, третя особа Управління Пенсійного фонду України у м.Броварах про оскарження дій субєкта владних повноважень та зобовязання вчинити дії.
11.05.2016 р. позивачем було подано до суду заяву про забезпечення доказів,
Вказана заява обґрунтована тим, що Позивачем 11.05.2016 р. було подано заяву про збільшення позовних вимог, тому для того щоб встановити правомірність дій відповідача, при виконанні своїх обов'язків, та відповідно правомірність отримання пенсійних виплат позивачем, потрібно витребувати необхідні докази, щоб встанови обставини в справи.
У судовому засіданні позивач підтримав вказану заяву просив її задовольнити.
Представник відповідачів проти задоволення вказаної заяви заперечував, оскільки вона не стосується предмету спору.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідачів суд приходить до висновку, що у задоволенні вказаного клопотання слід відмовити виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 11.05.2016 р. позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій він просив:
«- визнати протиправними дії відповідача, за відмову виконувати рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № З-рп/2012, та заявленим принципам пропорційності і справедливості при нарахуванні пенсії позивачу, та за відмову виконувати рішення Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008.
- визнати протиправними дії відповідача за здійснення перерахунку пенсії позивачу з 01.11.2011 року, всупереч ст. 58 Конституції України, згідно якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, але до позивача всупереч цього, було здійснено перерахунок пенсії.
- визнати протиправними дії відповідача, який підвередив узурпацію прав позивача управлінням пенсійного фонду України в м. Бровари, та дискримінаційне переведення позивача на пенсію відповідно до заробітної плати, без заяви позивача та його згоди.
- визнати протиправними дії відповідача за незабезпечення перерахунку пенсії позивачу з 01.01.2014 року, відповідно до ст..22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та інших осіб» із розміру 110% від трьох з половиною мінімальних пенсій за віком, так як держбюджетом України на 2014 рік жодних змін до цього закону не внесено.
- зобов'язати відповідача забезпечити отримання пенсійних виплат з 01.01.2014 року відповідно до ст..22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та інших осіб» із розміру 110% від трьох з половиною мінімальних пенсій за віком, та як постраждалому від ЧАЕС III категорії.
- зобов'язати відповідача забезпечити виконання рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № З-рп/2012. та заявленим принципам пропорційності, підпорядкованими йому органами, при нарахуванні пенсії позивачу та іншим особам, та виконання рішення Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008.
- зобов'язати відповідача забезпечити отримання пенсійних виплат позивачем згідно ст. 22 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" із розміру 110% від трьох з половиною мінімальних пенсій за віком, та як постраждалому від ЧАЕС III категорії з 01.11.2011р.
- в зв'язку з тим, що відповідач визнав, що управління пенсійного фонду України в м. Бровари нараховує пенсію позивачу згідно вимог чинного законодавства, що свідчить що дане управління виконувало наказ відповідача, при нарахуванні пенсії позивачу. Тому за ці дії управління пенсійного фонду України в м. Бровари, повинен нести відповідальність відповідач, який мав можливість за заявою позивача провести перевірку правомірності дій підпорядкованих йому органів.
В зв'язку з тим, що діями та бездіяльністю відповідача, було завдано тяжких матеріальних втрат позивачу, один тільки борг по виплаті пенсії становить на даний час 37987.86грн. Цей борг виник через неправомірні дії відповідача, при нарахуванні пенсії позивачу з 2009 року, та не виплачений через порушення законодавства до цього часу. Крім цього відповідач знав, що порушує права, свободи і інтереси позивача, нараховуючи йому пенсію з значно меншому розмірі, ніж передбачено законодавством України, але свідомо, через упереджене ставлення до позивача, та через не виконання своїх службових обов'язків, та безпідставно на власний розсуд перевід позивача на іншу пенсію, чим було завдано тяжких матеріальних втрат.
Крім того дії відповідача суперечать рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3- рп/2012, та заявленим принципам пропорційності і справедливості. Також відповідачем не вжито заходів, щодо нарахування пенсії згідно ст.,22 Закону України « Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 01.01.2014 року, так як Законом про дербюджет України на 2014 рік, жодних змін до цих законів не внесено і тому позивач мав права отримувати належну пенсію з 01.01.2014р. Також рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008, було поновлено вищеназваний закон і на цей час до нього не внесено жодних змін. Але відповідач не забезпечив виконання неодноразових рішень Конституційного суду України, чим завдав тяжких матеріальних втрат позивачу. Зобов'язати відповідача, відшкодувати матеріальні збитки позивачу, в розмірі триста тисяч гривен (300 000грн), які підтверджуються, безпідставним переведенням позивача з 01.11.2011 року, з пенсії відповідно до ст..22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та інших осіб» із розміру 110% від трьох з половиною мінімальних пенсій за віком, а потім відповідач призначив йому пенсію на власний розсуд, без заяви позивача, та не повідомляючи позивача про правові підстави переводу на іншу пенсію. За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часу. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України. Відповідач самовільно без згоди позивача, та без його відома перевів на обрахування належних позивачу пенсійних виплат в значно зменшеному розміру, чим завдано значних матеріальних втрат позивачу. Різниця недоотриманої пенсії становить майже триста тисяч гривен, чим завдано тяжких матеріальних збитків через нестачу коштів на лікування та утримання сім'ї.
- зобов'язати відповідача, відшкодувати моральні збитки позивачу, в розмірі сто тисяч гривен (100 000грн), які зазнав позивач, отримуючи біля половини належної йому пенсії, при цьому позивач зазнав тяжких моральних страждань, через нестачу коштів на лікування та утримання сім'ї. Крім того дії відповідача є дискримінаційними щодо позивача, який діючи всупереч рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3- рп/2012, та заявленим принципам пропорційності і справедливості позбавив позивача коштів на належний рівень життя. Крім того вимога відповідача, відмовити позивачу в його позовних вимогах, відмова визнати помилки при нарахуванні пенсії - порочать честь і гідність та репутацію позивача, та свідчать, що відповідач свідомо порушує права, свободи та інтереси позивача. Також позивач зазнає тяжких моральних страждань, тому що незважаючи на революцію гідності чи події на майдані, влада продовжує дискримінацію соціально незахищених громадянка порушує гарантовані Конституційні права громадян.
- зобов'язати відповідача компенсувати втрату частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати згідно із законом.»
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.06.2016 р. вказана заява була повернута позивачу з підстав, передбачених п.5.ч.3 ст.108 КАС України (у провадженні цього або іншого адміністративного суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав).
11.05.2016 р. позивачем було подано до суду заяву про забезпечення доказів, в якій позивач просив:
« 1) В зв'язку з тим що на даний час невідомо, згідно якого закону Позивач отримував пенсію з 01.11.2011 року, який закон набрав сили з цього часу, прошу зобов'язати відповідача надати докази який ОСОБА_3 України набрав законної сили з 01.11.2011 року, відповідно якого з цього дня пенсія Позивачу всупереч рішенню суду, була зменшена. Дане встановлення може підтвердити правомірність дій відповідача, при нарахуванні пенсії позивачу, та буде підставою для відшкодуванні матеріальних втрат, та моральної шкоди.
2) Також в даній відповіді відповідач визнав правомірними дії управління пенсійного фонду України в м. Бровари, щодо правомірності нарахування позивачу пенсійних виплат, в розмірі 80% від заробітної плати. Але відповідач відмовився пояснити, на яких підставах позивачу пенсія нараховується згідно заробітної плати. Тому, що рішенням Київського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2011 року було встановлено що мінімальний розмір пенсії позивачу відповідно до ст..22 Закону України « Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», має бути в розмірі 110: від трьох з половиною мінімальних пенсій за віком і + додаткову пенсію як постраждалому Тому прошу зобов'язати відповідача надати докази правомірності переведення позивача на отримання пенсійних виплат згідно заробітної плати, без заяви позивача та його згоди. Даний доказ підтвердить правомірність дій відповідача.
3) Також судом було встановлено, що розмір заборгованості включений у плановий виплатний період жовтня 2011 року, та що заборгованість провадиться додатковими відомостями після 25 числа. Але відповідач чомусь не здійснив з невідомих причин ці виплати. Тому прошу зобов'язати відповідача докази чи були ці додаткові планові відомості та чому ці планові відомості не були подані. ОСОБА_3 України заборонив сплачувати планові виплати з 25.10.2011 року.
Також судом встановлено, що відповідач діяв правомірно, але чому згідно листа відповідача від 15.09.2011 р. до виконавчої служби, в якому повідомляється про повне виконання рішення суду, але не було сплачено повний розмір заборгованості після 25.09.2011 року. Тому прошу зобов'язати відповідача надати докази повного виконання рішення суду на 15.09.2011 року.
4) Крім того, згідно постанови про відкриття виконавчого провадження, надається термін 7 днів для самостійного виконання рішення суду, тому прошу надати докази не виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 29.07.2011року на протязі 90 днів.
5) Також відповідач повідомляє, що згідно листа відповідача від 03.10.2011р. N° 4250/Л-01 був проведений перерахунок пенсії згідно ст. 22 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" і вказано суми 110% X (764грн. хЗ,5), що не відповідає дійсності. Тому прошу зобов'язати відповідача надати докази який розмір мінімальної пенсії був в жовтні 2011 року і чому його не застосували при здійсненню перерахунку пенсії.
6) Також відповідач повідомляє, що КМУ набув права встановлювати розмір соціальних виплат. Прошу зобов'язати відповідача надати докази, що КМУ скористався даним правом та вніс зміни до ст.. 22 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", коли це було зроблено.
7)Також Відповідач в запереченнях наданих до суду повідомляє, що при нарахуванні пенсії керується Рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № З-рп/2012 , яким передбачено; «При цьому рівень державних гарантій права на соціальний захист має відповідати Конституції України, а мета і засоби зміни механізму нарахування соціальних виплат та допомоги - принципам пропорційності і справедливості». Що свідчить що в разі недостатності коштів державного бюджету, на сплату соціальних виплат та допомоги, КМУ може пропорційно та справедливо зменшувати та розподіляти їх. Але постановами КМУ були змінено розмір пенсій при розрахунку пенсії згідно статті 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в такій пропорції; інваліди війни Ш групи, всім 225% повинно бути 200% солдати та 220% сержанти інваліди війни II групи, всім 255% повинно бути 350% солдати та 385% сержанти інваліди війни І групи . всім 285% повинно бути 400% солдати та 440% сержанти Що викликає сумнів в справедливому та пропорційному розподілу сум пенсій, і не повідомляється чому особам І та II групи, які втратили найбільше здоров'я, сплачують найменше від належноїїм пенсії.
Тому прошу витребувати докази від Відповідача, щодо правомірності дискримінаційний дій Відповідача при нарахуванні пенсії Позивачу всупереч Конституції України та Рішенню Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № З-рп/2012 та заявленим принципам пропорційності і справедливості.
8) Відповідач стверджує, що дії управління пенсійного фонду України в м. Бровари,є правомірними, але проти керівника даного управління за моєю заявою вже четвертий рік, як відкрито кримінальне провадження, за невиконання рішення суду та підробку документів про повне виконання рішення суду. Але перебуваючи на своїй посаді дана особа всіляко перешкоджає проведенню кримінального провадження. Тому прошу зобов'язати відповідача, надати докази про безпідставність відкриття кримінального провадження щодо керівника управління пенсійного фонду України в м. Бровари, та підстави не відсторонення даної особи від займаної посади на час проведення кримінального провадження.
9) Згідно з постановою «Про відкриття виконавчого провадження» від 29.07.2011 року, управлінню пенсійного фонду України в м. Бровари було надано сім днів на виконання даної постанови. Але її не було виконано в передбачений законом термін, нагадую мова йде просто перерахувати пенсію. Але відповідач повідомляє, що підпорядкований йому орган вчинив правильно, тому прошу надати докази, щодо правомірності не виконання постанови «Про відкриття виконавчого провадження» від 29.07.2011 року, в передбачений законом термін.
10) Відповідач стверджує, що дії управління пенсійного фонду України в м. Бровари, але згідно КАС України, сума боргу в розмірі пенсії за один місяць сплачується відразу. Але управління пенсійного фонду України в м. Бровари не сплатило її на протязі 5 років. Прошу надати докази, про підстави не сплати даної суми боргу в розмірі за один місяць.
11) Позивач в 2012 році звертався до відповідача з заявою, де повідомив про дії управління пенсійного фонду України в м. Бровари які мають ознаки корупційних, але результатів перевірки не отримав. Прошу зобов'язати відповідача надати результати перевірки управління пенсійного фонду України в м. Бровари, що буде доказом правомірності його дій.»
ОСОБА_3 вбачається зі змісту вказаної заяви позивач просить витребувати докази для того, щоб встановити правомірність дій відповідача, при виконанні своїх обов'язків щодо призначення та виплати йому пенсії та правомірність отримання пенсійних виплат позивачем.
Згідно з ч.1 ст.75 КАС України у заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази, або з якою метою потрібно їх забезпечити.
Тобто, для ухвалення рішення про забезпечення доказів заявник має повідомити суду конкретні докази та обставини, які ці докази мають підтверджувати. Крім того, забезпечення доказів є можливим лише в разі, якщо надання таких доказів може стати неможливим або ускладненим.
У заяві заявник не зазначив жодних конкретних доказів, які мають бути забезпечені судом, не навів жодних обставин, які мають бути підтверджені цими доказами, а також не повідомив жодних даних про те, що надання таких доказів може стати неможливим чи ускладненим.
Судом також встановлено, що обставини та вимоги, щодо яких позивач просить суд забезпечити докази, є предметом судового розгляду в іншій адміністративній справі №810/3278/15, яка перебуває у провадженні Броварського міськрайонного суду за позовом ОСОБА_1 до Голови правління Пенсійного фонду України ОСОБА_2, Пенсійного фонду України, третя особа: Управління Пенсійного фонду України у м.Броварах та Броварському районі Київської області, про оскарження дій субєкта владних повноважень, зобовязання вчинити дії щодо проведення і перерахунку пенсії і відшкодування шкоди.
Таким чином, суд вважає, що заява про забезпечення доказів задоволенню не відлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 69, 75, 160, 165 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом 5-ти днів з дня її проголошення, а у разі постановляння ухвали у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, - протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.
Головуючий - суддяЩавінський В.Р.
Судді: Волков А.С.
ОСОБА_4
Судове рішення № 58402734, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 01.06.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 810/3278/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: