Постанова № 58402552, 14.06.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2016 року (о 16 год. 15 хв.) Справа № 808/1541/16 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суду складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря судового засідання Лялько Ю.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області, позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1, відповідач), в якому просить стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 7 094,57 грн., у тому числі з адміністративних штрафів та інших санкцій в сумі 6 800,00 грн., з податку на доходи фізичних осіб на суму 216,00 грн., зі збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства у розмірі 78,57 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України) та зазначає, що згідно облікової картки платника у відповідача наявна заборгованість, яка виникла в результаті несплати узгоджених сум податкових зобовязань, а саме: зі збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, нарахованої податковим органом за результатом перевірки, з адміністративних штрафів та інших санкцій на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, а також самостійно визначених податкових зобовязань з квартальних авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб за 2015 рік. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачено. На час розгляду справи у суді заборгованість відповідачем не погашена, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача податковий борг у загальному розмірі 7 094,57 грн.

Представник позивача у судове засідання не зявився, проте 14.06.2016 надав суду факсом клопотання (вх. №18158) про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином. Заперечення проти позову на адресу суду не надходили.

Рекомендоване поштове відправлення, яке містило ухвалу про відкриття провадження у справі та повістку про виклик, надсилалось відповідачу за його місцем проживання, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, було повернуто до суду з відповідною відміткою відділення поштового звязку, а відтак на підставі статей 33, 167 КАС України вважається таким, що було вручено відповідачу.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі сторін, за наявними у справі матеріалами.

У звязку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за реєстрована як фізична особа-підприємець 17.12.2012, з 20.12.2012 перебуває на облік як платник податків у ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області за №8281202695, а 17.12.2012 за №08/11-17933 взято на облік як платник єдиного внеску, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

01.08.2014 старшим оперуповноваженим СК МСД Ленінського РВ ЗМУ, старшим лейтенантом міліції ОСОБА_2 складено протокол ЗП №019893 по адміністративне правопорушення за частиною другою статті 156 КУпАП, у якому зазначено, що 01.08.2014 о 16 год. 00 хв. відповідач знаходячись у кафе по вул. Дніпропетровське шосе, 24 а реалізував неповнолітньому, ІНФОРМАЦІЯ_1, пиво «Оболонь світле», обємом 0,5 л.

На підставі матеріалів перевірки ЗП №019893 від 01.08.2014 податковою інспекцією 21.04.2015 винесено податкове повідомлення-рішення форми «С» №0000662201, яким відповідачу визначено суму штрафних санкцій у розмірі 6 800,00 грн. Указане рішення було направлено 22.04.2015 на адресу відповідача. Проте, як вбачається із наданої позивачем копії поштового конверту, кореспонденція повернулась на адресу податкового органу без вручення платнику податків.

02.01.2015 ФОП ОСОБА_1 до контролюючого органу було подано Податкову декларацію про майновий стан і доходи разом із Розрахунком податкових зобовязань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою-підприємців від провадження господарської діяльності (Додаток 5), відповідно до якого самостійно були визначений розмір квартальних авансових платежів з податку, що підлягає сплаті до бюджету у наступному за звітним році (код рядка 08) у сумі 54,00 грн.

Посадовими особами позивача проведено камеральну перевірку суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, за результатами якої складено акт від 10.12.2015 №1559/08-28-17-01/НОМЕР_1. Під час перевірки встановлено порушення відповідачем п.57.1 ст.57 ПК України, а саме: підприємцем було несвоєчасно сплачено суму узгоджених податкових зобовязань по збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства в сумі 801,56 грн. Вказаний акт надісланий відповідачу поштовим відправленням з повідомлення про вручення, але повернуте до ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області 21.01.2016 з відміткою відділення 96 «за закінченням терміну зберігання» від 19.01.2016, у звязку із чим відповідною посадовою особою податкової інспекції складено акт №33 від 21.01.2016 про неможливість вручення акту про результати камеральної перевірки від 10.12.2015 №1559/08-28-17-01/НОМЕР_1.

На підставі акту перевірки та з урахуванням виявленого порушення податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 10.12.2015 №0024331701, яким відповідачу нараховане штрафні санкції зі збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства у розмірі 80,16 грн. Указане рішення поштою було направлено на адресу відповідача, але повернуте до ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області 10.03.2016 з відміткою відділення 96 «за закінченням терміну зберігання» від 10.03.2016, у звязку із чим позивачем складено акт №164 від 10.03.2016 про неможливість вручення податкового повідомлення-рішення від 10.12.2015 №0024331701.

Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме 23.11.2015 на адресу відповідача поштою направлено податкова вимога від 13.11.2015 №2983-23 на суму 6 800,00 грн. Проте, як вбачається із наданої позивачем копії поштового конверту, кореспонденція повернулась на адресу податкового органу без вручення платнику податків.

Згідно інтегрованих карток платника податків та довідки заборгованість станом на 14.06.2016 встановлено, що податковий борг ФОП ОСОБА_1 становить 7 094,57 грн., у тому числі з адміністративних штрафів та інших санкцій в сумі 6 800,00 грн., з податку на доходи фізичних осіб на суму 216,00 грн., зі збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства у розмірі 78,57 грн. (з урахуванням існуючої переплати у сумі 1,59 грн.).

Зважаючи на несплату відповідачем у добровільному порядку узгодженого зобовязання в установлені законодавством строки ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області звернулась із даним адміністративним позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобовязаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За приписами пунктів 49.1, 49.2 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобовязаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають обєкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Підпунктами 49.18.2, 49.18.3 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

За змістом пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України).

За приписами пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 самостійно було визначено розмір квартальних авансових платежів з податку, що підлягає сплаті до бюджету у наступному за звітним році (2015 році), які в установлені законодавством строки відповідачем сплачені не були.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом (підпункти 54.3.3, 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України).

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. (пункт 57.3 статті 57 Податкового кодексу України).

При цьому, згідно із пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно із пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Як свідчать матеріали справи, податкові повідомлення-рішення від 21.04.2015 №0000662201, від 10.12.2015 №0024331701 надсилались контролюючим органом на адресу відповідача, ні у адміністративному, ні у судовому порядку не оскаржувались, а отже сума грошового зобовязання, визначена у вказаних рішеннях, є узгодженою, доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку , визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення..

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. (пункт 59.3 статті 59 Податкового кодексу України).

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 Податкового кодексу України).

Із матеріалів справи вбачається, що 23.11.2015 на адресу відповідача поштою направлено податкова вимога від 13.11.2015 №2983-23 на суму 6 800,00 грн. Проте, як вбачається із наданої позивачем копії поштового конверту, кореспонденція повернулась на адресу податкового органу без вручення платнику податків.

Враховуючи положення пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, податкова вимога від 13.11.2015 №2983-23 вважається врученою відповідачу належним чином. Суму податкового боргу відповідачем погашено не було, у звязку із чим податкова вимога повторно не надсилалась.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Суму податкового боргу відповідачем повністю погашено не було, у звязку із чим податкова вимога повторно не надсилалась.

За змістом підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Отже, виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання протягом установленого строку.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

За змістом пунктів 95.1 95.3. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

За приписами частини першої статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

На момент розгляду справи в суді податковий борг у розмірі 7 094,57 грн. відповідачем не сплачений, заборгованість перед бюджетом не погашена, доказів протилежного відповідач суду не надав. Проти позову відповідач не заперечив, доводи позивача не спростував.

Згідно із частиною першою статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів частини четвертої статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь УК у Ленінському районі м. Запоріжжя (код отримувача 38025423 в ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015) податковий борг у розмірі 7 094,57 (сім тисяч девяносто чотири гривні 57 копійок) грн.:

- з адміністративних штрафів та інших санкцій в сумі 6 800,00 грн. (шість тисяч вісімсот гривень 00 копійок) на р/р 31117106700006, код платежу 21081103;

- з податку на доходи фізичних осіб на суму 216,00 грн. (двісті шістнадцять гривень 00 копійок) на р/р 33118341700006, код платежу 11010500;

- зі збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства у розмірі 78,57 грн. (сімдесят вісім гривень 57 копійок) на р/р 31119018700006, код платежу 19060100.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак