Постанова № 58402306, 30.05.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2016 р. Справа № 804/16310/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3Л ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Виробниче обєднання південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправною дії щодо винесення вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Виробниче обєднання південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова (далі ДП «ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова», підприємство, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС, в якому (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог вх. № 8438/16 від 25.02.2016 року) просить суд визнати дії щодо винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС №Ю-88-25 від 03.09.2015 р. протиправними.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у вимозі про сплату боргу (недоїмки) № Ю-88-25 від 03.09.2015 року, зазначено, що позивачем порушено ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Позивач вважає дії відповідача протиправними, оскільки, вимога № Ю-88-25 від 03.09.2015 року була винесена без проведення документальних перевірок. Крім того, у оскаржуваній вимозі відповідачем не вказано номер акту перевірки, номер рішення про винесення цієї вимоги та не вказано, за який саме період сума недоїмки у розмірі 25 554 555,41 грн., як передбачено типовою Формою Додатку № 6 до Інструкції про порядок нарахування і сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав доводи аналогічні викладеним в адміністративному позові та просив задовольнити позов у повному обсязі за викладених у ньому підстав.

Позиція відповідача, відображена у запереченнях на адміністративний позов та аргументована тим, що вимога № Ю-88-25 від 03.09.2015 рокусформована на підставі облікових даних з інформаційної системи фіскального органу та надіслана на підставіабз. 3 п. 3 Розділу VI Інструкції №449 від 20.04.2015 року, в зв'язку з наявністю на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску, який самостійно визначений підприємством у поданій ним звітності. При цьому, представники відповідача зазначають, що згідно абз. 2 п.12 ст.9 Закону №2464за наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу). Також, відповідач зазначив, що станом на 20.11.2015 року вимога № Ю-88-25 від 03.09.2015 року погашена в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Виробниче об'єднання південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» знаходиться на обліку як платник податків в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС.

На адресу позивача 09.09.2015 року від Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування платників податків у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС надійшла вимога про сплату боргу (недоїмки) від 03.09.2015р. № Ю-88-25, в якій зазначена сума до сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 25 554 555, 41 грн.

Позивач, не погодившись з діями відповідача направив на адресу Міжрегіонального Головного управління ДФС Центральний офіс з обслуговування великих платників та Державної фіскальної служби України скаргу на протиправні дії суб'єкта владних повноважень від 10.09.2015 року вих. № 10/09, за результатами розгляду якої прийнято рішення про результати розгляду скаргивід 13.10.2015 року № 23026/10/28-10-10-4-33, яким вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 03.09.2015 року № Ю-88-25 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Також, не погодившись з рішенням від 13.10.2015р. № 23026/10/28-10-10-4-33 позивачем на адресу Державної фіскальної служби України було подано скаргу на протиправні дії суб'єкта владних повноважень від 26.10.2015р. вих. № 26-10, за результатами розгляду якої Державною фіскальною службою України прийнято рішення від 18.11.2015р. № 24486/6/99-99-10-01-07-25, яким вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 03.09.2015р. № Ю-88-25 та рішення про результати розгляду первинної скарги від 13.10.2015р. № 23026/10/28-10-10-4-33 залишено без змін, а скаргу Державного підприємства «Виробниче об'єднання південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» від 26.10.2015р. вих. № 26-10 - без задоволення.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку регулюються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон України № 2464).

Згідно ч. 2 п. 1 ст.6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;

За ч.8 ст.9 Закону №2464 визначено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Абзацом 2 пункту 12 статті 9 Закону України №2464 передбачено, що за наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

У відповідності до п. 2 ч.11 ст.25 Закону №2464 орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, а саме: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Згідно ч.10 ст. 25 Закону №2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, яка затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року №449 (далі Інструкція №449) визначені процедура нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування страхувальниками, відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів Державною фіскальною службою України та її територіальними органами.

Згідно п. 4 ст. 2 Розділу Інструкції №449, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Статтею 1 Розділу VI Інструкції №449 передбачено, що до платників, які не виконали визначені Законом обовязки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

Відповідно до ст. 2 Розділу VI Інструкції №449, у разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобовязані самостійно обчислити ці внески, відобразити у звітності, що подається платником до фіскальних органів, та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.

У разі виявлення фіскальним органом своєчасно не нарахованих та/або несплачених платником сум єдиного внеску такий фіскальний орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, обчислена фіскальними органами у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Згідно ст. 3 Розділу VIІнструкції №449 фіскальні органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки) в таких випадках:

якщо дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску фіскальними органами;

якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):

платникам, зазначеним у підпунктах 1 та 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п'яти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Статтею 4 Розділу VI Інструкції №449 передбачено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Станом на 31.08.2015 рік за особовим рахунком позивача із сплати єдиного внеску (код 71010000) обліковується заборгованість на загальну суму 25 554 555,41 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано на адресу податкового органу звіти, а саме:

-№ НОМЕР_1 від 22.06.2015р., сума до сплати 8 603 300, 06 грн., граничний термін сплати 22.06.2015 р. (станом на 31.08.2015 р. за вказаним звітом не сплачено 5 466 366, 29 грн.);

-№ НОМЕР_2 від 15.07.2015р., сума до сплати 10 132 614, 91 грн., граничний термін сплати 20.07.2015 р.;

-№ НОМЕР_3 від 17.08.2015р., сума до сплати 9 955 574, 21, граничний термін сплати 20.08.2015 р.

Беручи до уваги збільшення заборгованості в порівнянні з 31.07.2015 р. та керуючись п.3 розділу VI Інструкції №449, СДПІ у м. Дніпропетровську МГУ ДФС 03.09.2015р. сформовано позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-88-25.

В контексті наведеного, є безпідставними посилання позивача на те, що вимога від 03.09.2015р. № Ю-88-25 оформлена неналежним чином з порушенням вимог, які передбачено типовою Формою Інструкції про порядок нарахування і сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме: не вказано номер акта перевірки та номер рішення про винесення цієї вимоги, оскільки, зазначені вище невідповідності у вимозі бути підставами для визнання протиправним та скасування оспорюваного рішення з урахуванням наявності встановленого факту порушення строків сплати позивачем єдиного внескуу встановлених Законом №2464, що підтверджено матеріалами справи.

Також не можуть бути покладені в основу даного судового рішення і твердження позивача про те, що позивач повинен сплачувати єдиний внесок одночасно із виплатою заробітної плати та про те, що затримка у виплаті єдиного внеску відбулася не з вини позивача, а з підстав наявності заборгованості по заробітній платі на підприємстві у позивача, оскільки у відповідності до вимог Закону №2464 фінансовий стан платника єдиного внеску не впливає на виплату єдиного внеску та наявність у позивача заборгованості по заробітній платі не звільняє його від обов'язку сплати єдиного внеску у строки, визначені ч.8 ст.9 Закону №2464.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що станом на 20.11.2015р. вимога №Ю-88-25 від 03.09.2015р. погашена в повному обсязі.

Згідно зі ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо;з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтями 8, 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права та принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 06 червня 2016 року

Суддя ОСОБА_1