Рішення № 58402132, 17.06.2016, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Глібко О. В.

Справа № 644/692/16-ц

Провадження № 2/644/830/16

17.06.2016

Справа № 644/692/16-ц

н/п 2/644/830/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2016 року м. Харків

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Глібко О.В.,

при секретарі Яценко У.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» про поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

озивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 нерухоме майно: квартиру № 174, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Роганська, буд. 130/3, поділити спільне майно подружжя, визнавши за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину нерухомого майна: квартиру АДРЕСА_1, за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину нерухомого майна: квартиру АДРЕСА_1.

Представник позивача в судове засідання не зявився, направив до суду заяву з проханням слухати справу у відсутності позивача та його представника, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Представник третьої особи в судове засідання не зявився, про причини неявки суду не повідомив, про розгляд справи повідомлявся належним чином та своєчасно, направив до суду письмові заперечення, в яких просив в позові відмовити.

Відповідач в судове засідання не зявився,про причини неявки суду не повідомив, про розгляд справи повідомлявся належним чином та своєчасно.

Відповідно до ч. 1ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідачів, які належним чином повідомлені і від яких не надійшло заяви про розгляд справи за їх відсутності або якщо повідомлені ними причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивачі не заперечують проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд у відповідності до статті 224 ЦПК України за письмовою згодою представника позивача, ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Суд дослідивши матеріали справи, з урахуванням доводів позовної заяви та наданих суду доказів, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 18.08.2006 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції між ОСОБА_1 та ОСОБА_2,було зареєстровано шлюб, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис № 1061.

Від шлюбних відносин сторони мають малолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

24.09.2012 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Трест Житлобуд-1» укладено Договір купівлі-продажу майнових прав №09/24-75, відповідно до умов якого Товариство продає, а Покупець придбаває майнові права на квартиру АДРЕСА_2 пусковий комплекс, секція Г, в м. Харкові. ОСОБА_2 набуває право власності на майнові права на квартиру після оформлення Акту приймання-передачі майнових прав на квартиру.

26.09.2012 року між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк» в особі заступника директора Харківської обласної дирекції АБ «Укргазбанк» ОСОБА_4, що діє на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_5 07.06.2011 року за реєстровим номером 3822 було укладено кредитний договір №8-Ф-279/20/2012.

Згідно до умов ч. 2 п. 2.1. кредитного договору для забезпечення зобовязань щодо погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за користування коштами, пені за несвоєчасну сплату відсотків, а також відшкодування збитків у звязку з порушенням умов даного договору позичальник передає в іпотеку банк майнові права на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_2 пусковий комплекс, секція Г, в м. Харкові.

26.09.2012 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Укргазбанк» з метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором, вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом та будь-якого збільшення цієї суми, відшкодування збитків, іншої заборгованості укладено договір іпотеки майнових прав на нерухоме майно (без оформлення заставної), відповідно до умов якої ОСОБА_2 передала в іпотеку ПАТ «Укргазбанк» належні їй майнові права на квартиру АДРЕСА_3 пусковий комплекс, секція Г, в м. Харкові.

08.11.2013 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Укргазбанк» укладено договір про внесення змін та доповнень №1 до договору іпотеки майнових прав на нерухоме майно (без оформлення заставної) від 26.09.2012 року, відповідно до умов якого в звязку з оформленням та реєстрацією права власності на квартиру АДРЕСА_1 , сторони домовились викласти пункт 2.1. та пункт 2.2 Розділу ІІ «Предмет іпотеки» договору іпотеки в наступній редакції:

Нерухоме майно однокімнатна квартира № 174, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Роганська, буд. 130/3 належить іпотекодавцю на підставі Свідоцтва про право власності серії САК номер 094976, виданого Реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції Харківської області 03.07.2013 року, індексний номер: 5641371, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданого Державним реєстратором ОСОБА_6 ОСОБА_7 03.07.2013 року, індексний номер витягу 5642186, номер запису про право власності: 1504252, реєстраційний номер обєкту нерухомого майна: 95709563101.

Згідно до звіту про оцінку предмета іпотеки його вартість визначено у розмірі 250000 грн. (а.с. 28-29)

26.09.2012 року з метою забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_2 за кредитним договором між ОСОБА_1 та ПАТ «Укргазбанк» було укладено договір поруки №8-Ф-279/20/2012-Р, тобто надано згоду на укладення такого договору іпотеки, виходячи з того, що він укладається в інтересах сімї і придбана квартира буде обєктом спільної сумісної власності як така, що набувається за час шлюбу.

04.01.2016 року рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Згідно із ч. 3 ст. 61 СК України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сімї, то гроші, інше майно, у тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є обєктом права спільної сумісної власності подружжя. Отже, за загальним правилом майно, придбане подружжям у кредит, є спільною власністю чоловіка та дружини.

Також ст. 70 СК України передбачено, що в разі поділу майна, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно із положенням ст. 65 СК України, договір, укладений одним із подружжя в інтересах сімї, створює обовязки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сімї. Це означає, що дружина та чоловік незалежно від припинення шлюбу мають рівні права та обовязки щодо спільно нажитого у шлюбі майна, оскільки розірвання шлюбу не звільняє подружжя від зобовязань за кредитом.

Як розяснив Пленум Верховного Суду України в п.п. 23, 24 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, зясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобовязаннями, що виникли в інтересах сімї (ч. 4 ст. 65 СК України).

Таким чином, у результаті придбання подружжям квартири в кредит боргові зобовязання перед позикодавцем несуть як чоловік, так і дружина, а не тільки той із подружжя, хто підписав кредитний договір.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

ОСОБА_2 зі згоди ОСОБА_1, спірну квартиру згідно договору іпотеки майнових прав від 26.09.2012 року передано в іпотеку ПАТ «Укргазбанк» в забезпечення виконання зобовязання за кредитним договором.

За таких обставин, коли право власності на квартиру, яка придбана подружжям, в тому числі і за рахунок коштів кредиту, оформленого на ОСОБА_2, виникло в період перебування в шлюбі, кредитний договір укладався в інтересах сімї для придбання житла, а позивач надавав нотаріальну згоду на передачу квартири в іпотеку, то зазначена квартира є спільною сумісною власністю подружжя.

Ні Законом України «Про іпотеку», ні нормами ЦК України, ні договором іпотеки від 07.11.2008 року не передбачено заборони поділу предмета іпотеки, який знаходиться в спільній сумісній власності подружжя, що не є його відчуженням, а повязано з правом співвласників на його володіння та користування, і за таких обставин оформлення права власності на частку в майні предмета іпотеки не позбавляє такого співвласника прав та обовязків за іпотечним договором.

Суд не приймає до уваги твердження ПАТ «Укргазбанк» щодо неможливості розподілу іпотечного майна до виконання боргових зобовязань позичальника, бо положення договору іпотеки про те, що іпотекодавець ОСОБА_2 не має права розпоряджатися квартирою без згоди іпотекодержателя до закінчення терміну дії іпотеки, не означає, що в судовому порядку не можна поділити спільне майно подружжя шляхом визнання права власності на нього, оскільки право володіння та користування майном не заборонено, а поділ майна подружжя не є розпорядженням ним.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, такими, що знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до п. 1. ч. 1. ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 60, 61, 65, 68 - 70, 71 СК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» про поділ майна подружжя задовольнити.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 нерухоме майно: квартиру №174, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Роганська, б. 130/3.

Поділити спільне майно подружжя, визнавши за ОСОБА_1 право власності на ? частину нерухомого майна: квартири №174, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Роганська, б. 130/3.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину нерухомого майна: квартири №174, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Роганська, б. 130/3.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.В. Глібко