Ухвала суду № 58402023, 14.06.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/3982/16 Головуючий 1 інст. Овсянніков В.С.

Справа № 619/908/14-ц Доповідач Бурлака І.В.

Категорія: договірні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«14» червня 2016 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді: Бурлака І.В.,

Суддів: Карімової Л.В., Яцини В.Б.,

за участю секретаря: Баранкової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 10 лютого 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» звернувся до суду з зазначеним та в подальшому уточненим позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2. В обґрунтування свого позову посилався на те, що 25 квітня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № ML-701/284/2008, згідно якого ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 92000,00 доларів США та зобовязався прийняти, належним чином використати та повернути банку кредитні кошти у строки зазначені кредитним договором, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом; повернення відповідної частини кредиту та сплата процентів здійснюється щомісяця у розмірі та строки визначені у графіку платежів.

12 листопада 2010 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю № б/н, згідно якого до товариства перейшли всі права Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк».

Вказав, що в забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_1 25 квітня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки № SR-701/284/2008, відповідно до якого ОСОБА_2 прийняла на себе зобовязання відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його зобовязань перед кредитором за кредитним договором як солідарний боржник.

Зазначив, що в порушення умов кредитного договору ОСОБА_1 не погашено належні до сплати суми кредиту та не сплачені відсотки, у звязку з чим станом на 11 лютого 2014 року у нього виникла заборгованість в розмірі 6338917,62 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту за кредитним договором склала в сумі 68935,27 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 16 грудня 2014 року становить 1070269,01 грн., заборгованість по нарахованим та не сплаченим відсоткам - в сумі 18868,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ - 292939,10 грн., пеня за несвоєчасне повернення суми кредиту в розмірі 320481,93 доларів США, що за офіційним курсом НБУ - 4975709,51 грн.

Просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором у сумі 6338917,62 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту за кредитним договором склала в сумі 68935,27 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 16 грудня 2014 року становить 1070269,01 грн., заборгованість по нарахованим та не сплаченим відсоткам - в сумі 18868,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ - 292939,10 грн., пеня за несвоєчасне повернення суми кредиту в розмірі 320481,93 доларів США, що за офіційним курсом НБУ - 4975709,51 грн.; стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» сплачений судовий збір у сумі 3654,00 грн.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 10 лютого 2015 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» - задоволено частково, стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором № ML-701/284/2008 від 25 квітня 2008 року, яка складається з заборгованості по тілу кредиту у розмірі 68935,27 доларів США, що еквівалентно 1070269,01 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 18868,00 доларів США, що еквівалентно 292939,10 грн., пені за несвоєчасне повернення суми кредиту у розмірі 1000000,00 грн., а всього загальну суму заборгованості у розмірі 2363208,11 грн., в іншій частині позовних вимог відмовлено; стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» судові витрати у розмірі 3654,00 грн. по 1827,00 грн. з кожного.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати, відмовити у повному обсязі в задоволенні позову. При цьому посилався на неповне зясування судом обставин справи, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Вважав, що суд не надав належної оцінки доказам у справі, не звернув уваги на цільове використання кредиту придбання нерухомого майна, а саме будинку за адресою: Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, вул. Матюшенка, № 40; що за рахунок продажу будинку задоволено вимоги товариства; що оскільки позовна давність до основної вимоги спливла, вона спливла і до додаткової вимоги.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 31 березня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 10 лютого 2015 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 31 березня 2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення зявившихся осіб, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно відхилити, рішення суду залишити без змін.

При цьому судова колегія виходить з наступного.

Задовольняючи частково позов та зменшуючи розмір пені до 1000000, 00 грн., суд першої інстанції, з висновком якого погоджується судова колегія, обгрунтовано виходив з того, що позичальник неналежним чином виконував умови кредитного договору, тому позивач має право на стягнення кредиту з урахуванням процентів за користування ним та пені, виходячи із співмірності суми заборгованості за договором та нарахованої пені солідарно з позичальника та поручителя.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 25 квітня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № ML-701/284/2008, згідно з яким банк надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 92000, 00 доларів США, а ОСОБА_1 зобовязався повернути кредит та сплатити відсотки за його користування із кінцевим терміном повернення 25 квітня 2018 року.

В забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_1 25 квітня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № Р ML-701/284/2008, згідно якого ОСОБА_1 передав в іпотеку банку нерухоме майно, яке розташоване за адресою: Харківська область Дергачівський район, м. Дергачі, вулиця Матюшенка, № 40; між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_2 - договір поруки № SR-701/284/2008, відповідно до якого ОСОБА_2 поручилася перед кредитором за належне виконання позичальником ОСОБА_1 взятих на себе зобовязань за кредитним договором від 25 квітня 2008 року ML-701/284/2008.

Свої зобовязання боржник належним чином не виконав, тому станом на 11 лютого 2014 року у нього виникла заборгованість перед банком в розмірі 6338917,62 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту за кредитним договором склала в сумі 68935,27 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 16 грудня 2014 року становить 1070269,01 грн., заборгованість по нарахованим та не сплаченим відсоткам - в сумі 18868,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ - 292939,10 грн., пеня за несвоєчасне повернення суми кредиту в розмірі 320481,93 доларів США, що за офіційним курсом НБУ - 4975709,51 грн., яка правомірно зменшена відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України.

Із пункту 1.5.1. кредитного договору вбачається, що повернення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у графіку платежів шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковим перерахуванням на поточний рахунок, якщо інше не передбачено договором.

Пунктами 1.9.1., 1.9.2. кредитного договору передбачено, що банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобовязань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником та/або поручителем, та/або майновим поручителем своїх боргових та/чи інших зобовязань за цим договором (в тому числі, але не виключно, встановлених п.2.3.7. та статею 3 цього Договору) чи іншими укладеними з банком договорами та/або умов документів забезпечення (надалі «вимога»). При цьому, зобов'язання позичальника щодо дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому настає з дати відправлення банком на адресу позичальника відповідної вимоги та повинно бути проведено позичальником протягом 30 календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги. В будь-який час після пред'явлення банком вимоги і до її фактичного виконання позичальником, банк має право відкликати свою вимогу. Таке відкликання вимоги здійснюється банком в письмовій формі. В разі такого відкликання банком вимоги, боргові зобов'язання підлягають виконанню позичальником в розмірі, порядку та строки, що визначені цим Договором, якщо сторони не домовились про інше.

Відповідно до частин 1, 2 статті 554 ЦК України, згідно яких у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Пунктами 1.1., 1.2. договору поруки передбачено, що за цим договором поручитель зобовязується відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його боргових зобовязань перед кредитором за кредитним договором в повному обсязі таких зобовязань. Поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники, що означає, що кредитор може звернутись з вимогою про виконання боргових зобов'язань як до боржника, так і до поручителя, чи до обох одночасно.

Посилання представника ОСОБА_1 на те, що строк позовної давності сплив і при визначенні заоборгованості банк не врахував суму, яку отримано за продаж нерухомого майна, судовою колегією не приймаються, оскільки як вбачається з розрахунків, які містяться в матеріалах справи останній платіж в розмірі 100,00 грн., що є еквівалентом 12, 51 доларів США, здійснено ОСОБА_2 01 березня 2013 року. Сума від продажу будинку склала 19937, 30 доларів США. Продаж здійснено у вересні 2010 року та зараховано в рахунок заборгованості 16 вересня 2010 року.

В суді апеляційної інстанції представник банку підтвердив ці факти.

Згідно з вимогами статей 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказів на спростування цих фактів представник ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції не надав.

Оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку щодо часткового задоволення позову банку.

У звязку з чим судова колегія вважає, що ухвалене судове рішення відповідає зазначеним вимогам та обставинам справи і підстав для його зміни або скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303,304, п.1.ч.1.ст. 307, ст. 308, ст. 313, п.1.ч.1.ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 10 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Судді колегії