Ухвала суду № 58401177, 17.06.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/11561/15-ц

Провадження № 4-с/127/143/16

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2016 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Іщук Т.П.,

при секретарі Боднар В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Ленінського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції ОСОБА_2 про визнання неправомірними та скасування постанов про стягнення виконавчого збору, відкриття виконавчого провадження по стягненню виконавчого збору, стягнення сплаченого виконавчого збору,

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області із скаргою на дії старшого державного виконавця Ленінського ВДВС Вінницького міського управління юстиції ОСОБА_2 та просив визнати неправомірними та скасувати постанови про стягнення виконавчого збору від 26 жовтня 2015 року та про відкриття провадження по стягненню виконавчого збору від 12 листопада 2015 року. Крім того, просив стягнути з Ленінського ВДВС Вінницького МУЮ сплачений виконавчий збір в розмірі 5539,05 грн. Скарга мотивована тим, що 08 жовтня 2015 року Вінницьким міським судом Вінницької області видано виконавчий лист по справі № 127/11561/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 боргу в розмірі 55944,4 грн. 13 жовтня 2015 року боржник сплатив борг. 16 жовтня державним виконавцем відкрито виконавче провадження по виконанню зазначеного виконавчого листа та 26 жовтня 2015 року винесено постанову про стягнення виконавчого збору. 12 листопада 2016 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження з приводу стягнення виконавчого збору та боржником в той самий день такий збір сплачено. Заявника вважає, що постанови державного виконавця підлягають скасуванню, адже боржником сплачено борг в добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження, а заходи примусового виконання судового рішення не здійснювалися. За наведеного просив задовольнити скаргу. Надалі уточнив скаргу та в частині стягнення просив стягнути з ВДВС сплачений судовий збір шляхом списання Головним управлінням державної казначейської служби України у Вінницькій області з рахунків державної виконавчої служби, а у разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішення суду.

В судовому засіданні представник заявника скаргу підтримав з підстав, викладених в останній, та просив її задовольнити.

Наказом Міністерства України від 01 жовтня 2015 року №1858/5, утворено Центральний відділ державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції, реорганізувавши шляхом злиття Ленінський відділ державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції та Вишенський відділ державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції. Новоутворений відділ є правонаступником відповідних реорганізованих відділів (а. с. 41). Наказом Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області від 25 листопада 2015 року №862/10 реорганізовано (припинено) шляхом злиття Ленінський відділ державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції та Вишенський відділ державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції у Центральний відділ державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції (а. с. 42).

Отже, правонаступником Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції є Центральний відділ державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції.

Старший державний виконавець Центрального ВДВС Вінницького міського управління юстиції ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення скарги, вказуючи, що виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 127/11561/15-ц від 08 жовтня 2015 року відкрито 16 жовтня 2015 року. 26 жовтня 2015 року до відділу надійшла заява від стягувача про закінчення виконавчого провадження у звязку із сплатою боржником заборгованості, яка державним виконавцем отримана 28 жовтня 2015 року, тобто після винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, яка в свою чергу винесена 26 жовтня 2015 року. 11 листопада 2015 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору та 17 листопада 2015 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у звязку з фактичним виконанням рішення. Такі дії вважає правомірними та просив відмовити у задоволені скарги (а. с. 132-134). Крім того, зазначив, що виконавчий збір сплачений боржником в розмірі 5539,05 грн. зараховані до державного бюджету, у звязку з чим зазначену суму неможливо стягнути з ВДВС за відсутності механізму такого стягнення (а. с. 146-149).

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, в тому числі матеріали виконавчих проваджень № 49021923, № 49333055, суд дійшов до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження», боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Судом встановлено, що постановою старшого державного виконавця Ленінського ВДВС Вінницького міського управління юстиції ОСОБА_2 від 16 жовтня 2015 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №127/11561/15-ц, виданого 08 жовтня 2015 року Вінницьким міським судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Сільськогосподарського ТОВ «Хлібороб» боргу в розмірі 55390,5 грн. (ВП 49021923). Заява про примусове виконання подана 12 жовтня 2015 року. Боржнику надано строк для добровільного виконання рішення до 23 жовтня 2015 року (а. с. 135).

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо незакінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. Розмір фактично стягнутого з боржника виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі. Постанова про стягнення виконавчого збору надсилається боржнику не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена до суду в десятиденний строк.

26 жовтня 2015 року старшим державним виконавцем Ленінського ВДВС Вінницького міського управління юстиції винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 5539,05 грн. (а. с. 136).

Крім того, 26 жовтня 2015 року представником стягувача до Ленінського ВДВС Вінницького міського управління юстиції подано заяву про закінчення виконавчого провадження у звязку із виконанням боржником рішення в повному обсязі (а. с. 137).

Постановою старшого державного виконавця Ленінського ВДВС Вінницького міського управління юстиції ОСОБА_2 від 11 листопада 2015 року закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 127/11561/15-ц, виданого 08 жовтня 2015 року Вінницьким міським судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_1 боргу в розмірі 55390,5 грн. (а. с. 68). Зазначена постанова отримана представником боржника 12 листопада 2015 року, про що свідчить розписка останнього в супровідному листі від 11 листопада 2015 року № 1387/07-35/21 (а. с. 69).

ОСОБА_1 сплатив на рахунок СТОВ «Хлібороб» суму боргу в розмірі 55944,4 грн., що підтверджується квитанцією від 13 жовтня 2015 року № 0.0.446654738.1 (а. с. 9). Обставина сплати боржником боргу 13 жовтня 2015 року за рішенням суду не заперечується сторонами.

Тобто, боржник 13 жовтня 2015 року до відкриття 16 жовтня 2015 року виконавчого провадження виконав рішення про стягнення заборгованості за виконавчим листом №127/11561/15-ц в добровільному порядку. При цьому суд враховує, що в судовому засіданні не встановлено обставини та державним виконавцем не надано відповідних доказів про те, що боржник повідомлявся належним чином про відкриття виконавчого провадження, встановлення строку для добровільного виконання та винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору відповідно до положень ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження». Отже, боржник був позбавлений можливості реалізувати свої обовязки передбачені ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» та повідомити державного виконавця про повне самостійне виконання рішення. При цьому суд зазначає, що вказані порушення виникли і в результаті недобросовісного виконання стягувачем своїми процесуальних обовязків, адже останній не повідомив письмово державного виконавця про виконання рішення суду в триденний строк, тобто 16 жовтня 2015 року, що призвело до порушення прав боржника та винесення постанови про стягнення з нього виконавчого збору у звязку з невиконанням рішення.

Крім того, суд зазначає, що сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець повязує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання, які в цьому випадку не вчинялися. Аналогічна Правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду України від 06 липня 2015 року (справа №6-78 цс15).

В судовому засіданні не встановлено факту вчинення державним виконавцем в межах виконавчого провадження заходів примусового виконання рішення. Відповідно до ст. 32 закону «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішення є звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника, вилучення в боржника і передання стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням. Сам же факт винесення постанови про накладення арешту на майно при відсутності належного повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження та встановлення строку для добровільного виконання та враховуючи виконання боржником рішення суду до відкриття виконавчого провадження не свідчить про вчинення державним виконавцем заходів примусового характеру.

Отже, винесення оскаржуваної постанови від 26 жовтня 2015 року (ВП 49021923) є безпідставним.

Відповідно до ч. 2 ст. 387 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

За наведеного постанова від 16 жовтня 2015 року (ВП 49021923) про стягнення з боржника виконавчого збору підлягає скасуванню.

Щодо вимоги про визнання неправомірною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження по стягненню виконавчого збору від 12 листопада 2015 року (ВП 49333055), то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», у разі завершення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 47, пунктами 2 і 8 частини першої статті 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору. Постанова про стягнення виконавчого збору надсилається боржнику не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена до суду в десятиденний строк.

Як зазначалось вище, постановою від 11 листопада 2015 року закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 127/11561/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 боргу в розмірі 55390,5 грн.

Постановою старшого державного виконавця Ленінського ВДВС Вінницького міського управління сютиції ОСОБА_2 від 12 листопада 2015 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови № 49021923, виданої 11 листопада 2015 року Ленінським ВДВС Вінницького міського управління юстиції про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору в розмірі 5539,05 грн. (ВП 49333055) (а. с. 138).

Зазначена постанова отримана представником боржника 12 листопада 2015 року, про що свідчить розписка останнього в супровідному листі від 12 листопада 2015 року (а. с. 141).

Відповідно до квитанції від 12 листопада 2015 року № 0.0.460263358.1 ОСОБА_1 сплатив виконавчий збір (а. с. 9).

Постановою старшого державного виконавця Ленінського ВДВС Вінницького міського управління юстиції ОСОБА_2 від 17 листопада 2015 року закінчено виконавче провадження з примусового виконання постанови № 49021923 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 5539,05 грн. на користь держави (а. с. 139).

Зазначена постанова отримана представником боржника 18 листопада 2015 року, про що свідчить розписка останнього в супровідному листі від 17 листопада 2015 року (а. с. 142).

З наведеного вбачається, що відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору є діями, що продовжують стягнення такого збору, який не був стягнутий в межах виконавчого провадження при примусовому виконанню рішення суду. Враховуючи, що судом визнано неправомірним стягнення виконавчого збору з боржника в межах виконавчого провадження № 49021923, постанова державного виконавця від 12 листопада 2015 року з примусового виконання постанови № 49021923, виданої 11 листопада 2015 року Ленінським ВДВС Вінницького міським управлінням юстиції про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 5539,05 грн. на користь держави підлягає скасуванню як похідна.

Щодо вимоги заявника про стягнення з ВДВС на користь ОСОБА_1 сплаченого виконавчого збору в розмірі 5539,05 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

З наведеного вбачається, що в межах скарги, сторона виконавчого провадження може захистити свої порушені права спричинені діями державного виконавця. Однак, вимога про стягнення сплаченого виконавчого збору не може бути розглянута в межах поданої скарги, адже таке право захищається у спосіб передбачений ст. 16 ЦК України, тобто в порядку позовного провадження із залученням осіб, інтересів яких це стосується. При цьому суд зауважує, що сплачені боржником кошти в якості виконавчого збору зараховані до державного бюджету України, що підтверджується відповідним розпорядженням державного виконавця (а. с. 150), натомість така вимога заявником предявляється до Ленінського ВДВС Вінницького міського управління юстиції. За наведеного, вимога про стягнення виконавчого збору в межах скарги задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 385- 387 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу задовольнити частково.

Визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції ОСОБА_2 від 26 жовтня 2015 року (ВП 49021923) про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 5539,05 грн.

Визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції ОСОБА_2 від 12 листопада 2015 року (ВП 49333055) про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови № 49021923 від 11 листопада 2015 року, виданої Ленінським ВДВС Вінницького міського управління юстиції про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 5539,05 грн.

В решті вимог - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області шляхом подачі в пятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.

Суддя: