Ухвала суду № 58401176, 14.06.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 310/6973/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №11-кп/778/728/16 Головуючий в 1-й інстанції

Єдиний унікальний №310/6973/15-к ОСОБА_1

Категорія: ст.115 ч.2 п.п.1,6,12 КК України Доповідач у 2-й інстанції

ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2016 року м.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області в складі:

головуючого Прямілової Н.С.

суддів Імберової Г.П., Мульченка В.В.

при секретарі Дротянко С.Г.

за участю:

прокурора Стоматової В.П.

захисника ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015080130001827, за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 на вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 листопада 2015 року відносно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, заміжньої, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше в силу ст.89 КК України не судимої,

обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.187, п.1, п.6, п.12 ч.2 ст.115, ч.1 ст.309 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_6, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, раніше судимого:

1) 04.01.2003р. Бердянським міськрайонним судом Запорізької області за ч.3 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки;

2) 25.01.2005р. Бердянським міськрайонним судом Запорізької області за ч.2 ст.190, ст.71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі; звільнений 30.04.2009р. по відбуттю покарання;

3) 06.04.2011р. Бердянським міськрайонним судом Запорізької області за ч.2 ст.185, ст.69 КК України до 200 годин громадських робіт;

4) 20.12.2011р. Бердянським міськрайонним судом Запорізької області за ч.2 ст.185, ст.71 КК України до 1 року 10 діб позбавлення волі; звільнений 17.08.2012р. по відбуттю покарання;

5) 08.01.2014р. Бердянським міськрайонним судом Запорізької області за ч.3 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.187, п.1, п.6, п.12 ч.2 ст.115 КК України.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3 просить вирок щодо ОСОБА_4 змінити, перекваліфікувати дії ОСОБА_4 з ч.4 ст.187 КК України на ч.3 ст.185 КК України, на підставі ст.69 КК України помякшити ОСОБА_4 призначене покарання за ч.1 ст.309, ч.3 ст.185 КК України та на підставі ст.75 КК України звільнити її від відбування покарання з випробуванням, оскільки ОСОБА_4 щиро розкаялася у вчиненому, має бабусю ІНФОРМАЦІЯ_8, яка потребує постійної сторонньої допомоги.

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 за п.п.1, 6, 12 ч.2 ст.115 КК України закрити за недоведеністю її вини, оскільки будь-які прямі докази, крім пояснень обвинуваченого ОСОБА_5, які б підтверджували вину ОСОБА_4, відсутні. При цьому зазначає, що:

- суд необґрунтовано дійшов висновку про те, що саме ОСОБА_4 запропонувала ОСОБА_5 скоїти крадіжку майна потерпілих, оскільки дачний будинок раніше належав батьку ОСОБА_5, саме він знав розташування приміщень у будинку, знав, що у потерпілих можуть бути цінності, саме ОСОБА_5 привів ОСОБА_4 до дачного будинку та саме він здав в ломбард телефон та золоті вироби, що ним не заперечувалося у судовому засіданні;

- висновок суду про наявність попередньої змови між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на розбійний напад та умисне вбивство двох осіб не підтверджується доказами, дослідженими під час судового розгляду, оскільки ОСОБА_4 стверджувала, що ОСОБА_5 запропонував їй скоїти таємне викрадення майна у його знайомих, ніякої домовленості про застосування насилля, а тим більше вбивства, у них не було;

- висновок суду про доведеність вини ОСОБА_4 у розбійному нападі та вбивстві є необґрунтованим, оскільки відповідно до висновків судово-медичних імунологічних експертиз на одязі трупів потерпілих, в змивах з їх рук, піднігтьовому вмісту кистей рук, в змивах, вилучених з місця події, знайдена кров людини, яка виключає походження від ОСОБА_4;

- згідно з висновком судово-медичної імунологічної експертизи №1259 від 16.06.2015р. на рушнику встановлена кров людини, що не виключає змішування крові від осіб з різною груповою характеристикою, в тому числі від потерпілих, обвинувачених за наявності у них тілесних ушкоджень з зовнішньою кровотечею на момент злочину, однак у ОСОБА_4 таких тілесних ушкоджень 02.05.2015р. не було;

- згідно з висновком судово-медичної імунологічної експертизи №1199 в одному сліді на куртці ОСОБА_4 виявлена кров, встановити видову приналежність якої не представилося можливим, однак суд у вироку зазначив, що вказаним висновком на куртці встановлена кров людини і визнав цей висновок доказом вини ОСОБА_4;

- суд не прийняв до уваги, що експерт ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що, враховуючи протиріччя у поясненнях ОСОБА_5 і ОСОБА_4 при проведенні слідчих експериментів, висловитись хто із них спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_7 неможливо, а також те, що неможливо визначити рід особи (чоловічий чи жіночий), яка наносила тілесні ушкодження, якщо потерпіла у момент спричинення ушкоджень знаходилась у горизонтальному положенні тіла;

- суд не звернув уваги на локалізацію тілесних ушкоджень у потерпілих, адже враховуючи пояснення ОСОБА_5 про розташування потерпілих, а також те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 правші, незрозуміло хто з обвинувачених і навіщо наносив удари лівою рукою;

- при наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у вироку не зазначено чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші.

Також вважає, що у звязку із недоведеністю вини ОСОБА_4 у розбійному нападі та вбивстві, відсутні правові підстави для стягнення з обвинуваченої матеріальної шкоди, понесеної на поховання, та моральної шкоди.

Вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 листопада 2015 року:

ОСОБА_4 визнано винуватою та засуджено:

- за ч.4 ст.187 КК України до 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;

- за п.1, п.6, п.12 ч.2 ст.115 КК України до 14 років позбавлення волі;

- за ч.1 ст.309 КК України до 1 року позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишений у вигляді тримання під вартою.

Початок строку відбування покарання обчислюється з 05.05.2015р.;

ОСОБА_5 визнано винуватим та засуджено:

- за ч.4 ст.187 КК України до 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;

- за п.1, п.6, п.12 ч.2 ст.115 КК України до 14 років позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 08.01.2014р., остаточно призначено 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишений у вигляді тримання під вартою.

Початок строку відбування покарання обчислюється з 05.05.2015р.

Стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_8 солідарно матеріальну шкоду в сумі 49940 грн.

Стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_8 моральну шкоду в сумі по 25000 грн. з кожного.

Стягнуто з ОСОБА_5 процесуальні витрати на користь держави на залучення експерта в сумі 306 грн. 90 коп.

Стягнуто з ОСОБА_4 процесуальні витрати на користь держави на залучення експерта в сумі 767 грн. 70 коп.

Доля речових доказів вирішена відповідно до ст.100 КПК України.

Вирок відносно ОСОБА_5 в апеляційному порядку не оскаржено.

В судовому засіданні апеляційної інстанції: обвинувачена ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_3 підтримали апеляційну скаргу останньої та просили її задовольнити; прокурор заперечувала проти апеляційної скарги та просила відмовити в її задоволенні.

Вислухавши доповідача, учасників провадження, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з вироком ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнано винними у злочинах, вчинених за наступних обставин.

02 травня 2015 року, приблизно о 23 годині, знаходячись біля дачного буд.№229 по провулку Фруктовому в м.Бердянську Запорізької області, ОСОБА_4 запропонувала ОСОБА_5 скоїти крадіжку майна раніше знайомих ОСОБА_5 - ОСОБА_7 та ОСОБА_9, які мешкають за вказаною адресою, на що ОСОБА_5 погодився, тим самим вони вступили між собою у попередню змову на вчинення злочину.

Того ж дня, приблизно о 23 год. 05 хв., ОСОБА_5, діючи умисно, з метою таємного викрадення чужого майна, за попередньою змовою з ОСОБА_4, обидва у стані алкогольного сп'яніння, через хвіртку проникли на територію домоволодіння №229 по провулку Фруктовому в м.Бердянську Запорізької області, де через незаперті вхідні двері проникли у загальний коридор безпосередньо дачного буд.№229 по провулку Фруктовому, де почали підшукувати майно для подальшого викрадення. Під час знаходження у вказаному будинку, злочинні дії ОСОБА_5 та ОСОБА_4 були помічені мешканцями будинку - ОСОБА_7 та ОСОБА_9, які вийшли з кімнати у загальний коридор. Відразу після цього ОСОБА_5 і ОСОБА_4, усвідомлюючи, що їх злочинні дії помічені мешканцями будинку, діючи умисно, за попередньою змовою між собою, з метою заволодіння чужим майном, напали на ОСОБА_9 та ОСОБА_7, при цьому ОСОБА_5, застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров'я осіб, які зазнали нападу, наявним у нього при собі ножем наніс ОСОБА_9 7 ударів в область обличчя, грудної клітини, черевної стінки, долоней, спричинивши потерпілому ОСОБА_9 тілесні ушкодження: рану на шкірі обличчя праворуч, яка кваліфікується як легке тілесне ушкодження; сім проникаючих сліпих поранень грудної клітини ліворуч, які в сукупності і окремо кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння; рану на правій частині грудної клітини, три рани передньої черевної стінки, рану на правому плечі, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я; рани на долонях, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Одразу після цього, продовжуючи знаходитись в буд.№229 по провулку Фруктовому в м.Бердянську, ОСОБА_4, з метою доведення їх спільного злочинного умислу на вчинення розбійного нападу до кінця, взяла в руки ніж ОСОБА_5 та, діючи умисно, з метою заволодіння чужим майном, застосовуючи насильство, небезпечне для життя і здоров'я осіб, які зазнали нападу, нанесла ОСОБА_7 17 ударів в область грудної клітини; 2 удари в область шиї; 3 удари в область живота, а також 2 удари рукою в область обличчя, спричинивши потерпілій тілесні ушкодження: сліпі колото-різані рани грудної клітки, проникаючі в грудну порожнину зліва з ушкодженням лівої легені, кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння; сліпі колото-різані рани на передній і задній поверхнях грудної клітки, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження; проникаючу в черевну порожнину з ушкодженням тканини печінки рану в області правого підребер'я, яка кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння; наскрізну рану в області правого передпліччя і сліпу рану в області першого поперекового хребця, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження; синець і садно в області правого лобного бугра з крововиливом в м'які тканини голови, крововилив в м'які тканини потиличної області голови, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

В процесі розбійного нападу, поєднаного з проникненням у житло, ОСОБА_5, діючи з метою умисного вбивства двох осіб, за попередньою змовою з ОСОБА_4, наніс ОСОБА_9 7 ударів клинком ножа в область грудної клітини зліва, спричинивши потерпілому, згідно з висновком судової медичної експертизи №146 від 01.06.2015р. тілесні ушкодження: рану на шкірі обличчя праворуч, яка кваліфікується як легке тілесне ушкодження; сім проникаючих сліпих поранень грудної клітини ліворуч, які в сукупності і окремо кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, які перебувають у прямому причинному зв'язку з настанням смерті, яка настала на місці скоєння злочину від семи проникаючих сліпих колото - різаних поранень тулуба з ушкодженням шкіри, міжреберних м'язів, пристінкової плеври, тканини лівої легені, клітковини переднього середостіння, серцевої сорочки, серця, які супроводжувалися масивною внутрішньою та зовнішньою кровотечею, що призвело до явищ гострої крововтрати та тампонади серця кров'ю; рану на правій частині грудної клітини, три рани передньої черевної стінки, рану на правому плечі, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я; рани на долонях, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Відразу після цього ОСОБА_4, продовжуючи реалізацію їх спільного умислу на умисне вбивство двох осіб, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, клинком ножа ОСОБА_5 нанесла ОСОБА_7 17 ударів в область грудної клітини, спричинивши потерпілій згідно з висновком судової медичної експертизи №147 від 17.07.2015р. тілесні ушкодження: сліпі колото-різані рани грудної клітки, проникаючі в грудну порожнину зліва з ушкодженням лівої легені, і три рани в області серця, кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, які перебувають у прямому причинному зв'язку з настанням смерті, яка настала на місці скоєння злочину від сліпих колото-різаних, проникаючих у грудну порожнину поранень грудної клітки зліва і проникаючого поранення в черевну порожнину з ушкодженням тканини легенів, серця, печінки, які потягли за собою зовнішню і внутрішню кровотечу; сліпі колото-різані рани на передній і задній поверхнях грудної клітки, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження; проникаючу в черевну порожнину з ушкодженням тканини печінки рану в області правого підребер'я, яка кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння; наскрізну рану в області правого передпліччя і сліпу рану в області першого поперекового хребця, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження; синець і садно в області правого лобного бугра з крововиливом в м'які тканини голови, крововилив в м'які тканини потиличної області голови, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Відразу після цього, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, продовжуючи свої злочинні дії, направлені на заволодіння чужим майном, обшукали кімнати будинку та заволоділи належним потерпілим ОСОБА_9 та ОСОБА_7 майном, спричинивши потерпілим матеріальну шкоду на загальну суму 21405 грн.

Крім того, в один із днів в жовтні 2014 року за місцем свого проживання: ІНФОРМАЦІЯ_9, на присадибній ділянці домоволодіння ОСОБА_4, маючи умисел на незаконне придбання, виготовлення і зберігання наркотичних засобів для особистого вживання без мети збуту, з дикоростучого куща коноплі, зірвала верхівку з листями, яку висушила і частково подрібнила, таким чином незаконно придбала і виготовила наркотичний засіб канабіс, який в цей же період часу помістила у газетний згорток і стала незаконно зберігати за місцем свого проживання.

08.05.2015р. під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4: Запорізька область, м.Бердянськ, вул.Корабельна, буд.8, був виявлений та вилучений газетний згорток з сухою крупно подрібненою речовиною рослинного походження сіро - зеленого кольору, яку ОСОБА_4 незаконно виготовила, придбала та зберігала за вказаною адресою без мети збуту. Згідно з висновком судової - хімічної експертизи №141 від 14.05.2015р., надана для дослідження суха крупно подрібнена речовина рослинного походження сіро - зеленого кольору, яка була вилучена за місцем мешкання ОСОБА_4, містить тетрагідроканабінол і є особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом масою 7,23г. (в перерахунку на суху речовину).

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права та з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Однак зазначені вимоги закону не були дотримані під час судового розгляду судом першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів провадження, обвинувальний акт щодо ОСОБА_5 і ОСОБА_4 надійшов до Бердянського міськрайонного суду Запорізької області 30.07.2015р.

Склад суду першої інстанції визначається згідно з положеннями ст.31 КПК України і залежить від виду та розміру покарання або особи обвинуваченого.

Так, відповідно до обвинувального акта ОСОБА_5 і ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні декількох злочинів, за вчинення одного з яких (ст.115 ч.2 п.п.1, 6, 12 КК України) передбачено довічне позбавлення волі.

Згідно з ч.3 ст.31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних.

Виходячи з положень ч.3 ст.31 КПК України та відповідно до ст.35 КПК України, автоматизованою системою документообігу суду було визначено розгляд даного судового провадження колегією суддів.

Відповідно до ч.1 ст.314 КПК України після отримання обвинувального акта суд не пізніше пяти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.

Однак всупереч вищезазначеним положенням кримінального процесуального закону підготовче судове засідання згідно з ухвалою від 30.07.2015р. було призначено суддею одноособово.

Відповідно до ч. 2 ст.314 КПК Українипідготовче судове засідання відбувається згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду.

Згідно з положеннями ст.345 КПК України до початку судового засідання особам, які беруть участь у судовому розгляді, необхідно вручити памятку про їхні права та обовязки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 25.06.2015р., які згідно з ч.1 ст.458 КПК України є обовязковими для всіх судів загальної юрисдикції, право на суд присяжних обвинуваченого у вчиненні злочину, за яке передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, повинно міститись у переліку прав обвинуваченого, які закріплені у письмовій пам'ятці про права та обов'язки, оскільки право на розгляд кримінального провадження судом присяжних є невід'ємною складовою права обвинуваченого на захист.

Однак з матеріалів провадження вбачається, що до початку підготовчого судового засідання письмова пам'ятка про права та обов'язки обвинуваченим не була вручена, незважаючи на те, що інформування обвинувачених про можливість розгляду кримінального провадження щодо них судом присяжних ще до початку судового розгляду, надає можливість підготуватись до реалізації такого права і рішення обвинувачених з цього питання буде виваженим та обґрунтованим. Тільки у такому випадку будуть дотримані засади кримінального провадження, в тому числі й забезпечення права на захист, а судовий розгляд буде справедливим.

Невиконання судом під час підготовчого судового засідання вимог статті 384 КПК України є безумовною підставою для скасування судових рішень вищими судами, тому що порушення такого права свідчить про невиконання судом вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка гарантує право кожного на розгляд його справи в порядку кримінального провадження судом, утвореним відповідно до закону, і є порушенням права на розгляд його справи судом, визначеним законом.

Крім того, судом було порушено вимогу закону щодо безперервності судового розгляду.

Так, відповідно до ст.322 КПК України судовий розгляд відбувається безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку.

Зазначеною нормою закону також передбачені випадки, за наявності яких, суд може відкласти судове засідання, і це не буде вважатися порушенням безперервності судового розгляду. Однак перелік таких випадків є вичерпним, а тому відкладення судового розгляду у всіх інших випадках свідчить про порушення вимоги закону щодо безперервності судового розгляду.

Однак, як вбачається з матеріалів провадження, суд у судовому засіданні 30.10.2015р., незважаючи на положення ст.322 КПК України, після оголошення судових дебатів закінченими, безпідставно відклав розгляд справи на 16.11.2015р.

Зазначені обставини свідчать про порушення судом вимоги закону щодо безперервності судового розгляду.

Відповідно до положень ст.ст.409, 412, 415 КПК України істотне порушення вимог кримінального процессуального закону (щодо складу суду та забезпечення права на захист обвинувачених) є підставою для скасування судового рішення та призначення нового розгляду у суді першої інстанції.

Враховуючи, що підставою для скасування вироку є істотні порушення вимог кримінального процесуального закону з правовими наслідками призначення нового розгляду в суді першої інстанції, то інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, підлягають перевірці при новому розгляді в суді першої інстанції, оскільки суд апеляційної інстанції відповідно до положень ст.415 КПК України, призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування

судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.

З метою забезпечення виконання обвинуваченими ОСОБА_5 і ОСОБА_4 С.М. покладених на них процесуальних обов'язків, запобігання спробам переховуватися від суду і вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи обґрунтованість обрання обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відповідно до вимог ст.ст.177, 178, 183, 419 КПК України, колегія суддів вбачає підстави для продовження строку тримання їх під вартою.

Керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 листопада 2015 року відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 скасувати.

Призначити новий судовий розгляд у тому ж суді в іншому складі.

Запобіжний захід відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у виді тримання під вартою продовжити до 12 серпня 2016 року.

Ухвала Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_10ОСОБА_11