Рішення № 58400887, 10.06.2016, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/13718/15-ц

Провадження № 2/369/293/16

РІШЕННЯ

Іменем України

10.06.2016 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючої судді Ковальчук Л.М., за участю секретаря Рябець А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Личанської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2015 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Личанської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1. Той факт, що ОСОБА_4 є її чоловіком, підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 від 25 січня 1969 року.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на 24/100 частин жилого будинку № 21 з відповідними господарськими будівлями і спорудами, який розташований по АДРЕСА_1

Також після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на право користування 24/100 частин земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

У визначений ст. 1270 ЦК України термін вона звернулась до Першої Київської обласної державної нотаріальної контори для прийняття спадщини, але державний нотаріус їй відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частину спадкового жилого будинку та на право користування частиною спадкової земельної ділянки, оскільки спадкодавцем не було проведено реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно, та процедуру оформлення такого права не було завершено належним чином.

Вона, ОСОБА_1, спадкоємець в порядку спадкування за законом після смерті свого чоловіка, в установленому законом порядку прийняла спадщину, однак оформити своє право на 24/100 частин спадкового жилого будинку та на право користування 24/100 частиною спадкової земельної ділянки не може, так як спадкодавцем не було проведено реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно, та процедуру оформлення такого права не було завершено належним чином.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 липня 2014 року було визнано за ОСОБА_4 право власності на 24/100 частин будинку АДРЕСА_1 та виділено йому у власність приміщення: 1-5 житлова площа 16,5 кв.м., огорожі № 1, ? частина колодязя, погріб «Г», навіс «Д», навіс «Ж», ? частина огорожі.

Крім того, ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 травня 2015 року було затверджено мирову угоду між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, відповідно до якої ОСОБА_3 визнає порядок користування 24/100 частин земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,2500 га за ОСОБА_4, відповідно до наданої схеми поділу земельної ділянки.

Вона, ОСОБА_1, спадкоємець в порядку спадкування за законом після смерті свого чоловіка, в установленому законом порядку прийняла спадщину, однак оформити своє право на частину спадкового жилого будинку з господарськими будівлями та спорудами та право користування на частину спадкової земельної ділянки не може з тих підстав, що не було проведено реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно, та процедуру оформлення такого права не було завершено належним чином.

Враховуючи викладене, позивач ОСОБА_1 просила визнати за нею в порядку спадкування право власності на 24/100 частин жилого будинку з відповідними господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, та визнати за нею в порядку спадкування право на користування 24/100 частин земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4.

В послідуючому позивач ОСОБА_1 подала заяву, в якій уточнила позовні вимоги і просила визнати за нею в порядку спадкування право власності на 24/100 частин жилого будинку з господарськими будівлями та спорудами, а саме: приміщення 1-5 житловою площею 16,5 кв.м., ? огорожі № 1, ? колодязя, погріб «Г», навіс «Д», навіс «Ж», ? огорожі, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, та визнати за нею в порядку спадкування право на користування 24/100 частин земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4.

Судом було залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_3.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала і просила його задовольнити.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 і представник відповідача позов не визнали і заперечували проти його задоволення.

У судове засідання представник відповідача Личанської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області не з»явився, про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином, до суду подана заява про розгляд справи у відсутності представника відповідача.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з"ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, який доводився чоловіком позивачу у справі ОСОБА_1. 22 вересня 2015 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до Першої Київської обласної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті свого чоловіка ОСОБА_4. 30 жовтня 2015 року ОСОБА_5 і ОСОБА_6 звернулись із заявами до Першої Київської обласної державної нотаріальної контори, в яких відмовились від прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_4 на користь його дружини ОСОБА_1. Згідно довідки виконавчого комітету Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 11 вересня 2015 року ОСОБА_4 постійно проживав і був зареєстрований в АДРЕСА_2, з 15 жовтня 1980 року до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1, і по день смерті-ІНФОРМАЦІЯ_1, з ним були зареєстровані ОСОБА_1-дружина, ОСОБА_5-син. Постановами про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 27 листопада 2015 року державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори О.В. Грисюк було відмовлено ОСОБА_1 у видачі на її ім»я свідоцтв про право на спадщину за законом на 24/100 частки земельної ділянки площею 0,25 га, що розташована по АДРЕСА_1, та на 24/100 частин жилого будинку під АДРЕСА_1, оскільки спадкодавцем не було проведено реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно. Дані обставини підтверджуються копією спадкової справи № 127 за 2015 рік Першої Київської обласної державної нотаріальної контори до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4.

Як встановлено судом, на день смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на 24/100 частин жилого будинку № 21 з відповідними господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1

Судом встановлено, що 10 жовтня 2012 року ОСОБА_4 було видано державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори Золотухіною О.М. Свідоцтво про право на спадщину за законом на ? частину житлового будинку під № 21 з відповідною частиною господарських будівель і споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 липня 2014 року, яке набрало законної сили, в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ будинку в натурі, позов задоволено. Визнано за ОСОБА_4 право власності на 24/100 частин будинку АДРЕСА_1 та виділено йому у власність приміщення: 1-5 житлова площа 16,5 кв.м., ? огорожі № 1, ? колодязя, погріб «Г», навіс «Д», навіс «Ж», ? огорожі.

За правилами ст. 392 ЦК України власник майна може пред"явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи викладене, суд вважає доведеними позовні вимоги позивача ОСОБА_1 щодо визнання за нею, ОСОБА_1, права власності на 24/100 частин жилого будинку АДРЕСА_1 з відповідними господарськими будівлями і спорудами, що складається з: приміщення 1-5 житловою площею 16,5 кв.м., ? огорожі № 1, ? колодязя, погреба під літ. «Г», навісу під літ. «Д», навісу під літ. «Ж», ? огорожі, в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, і тому позов в цій частині заявлених вимог підлягає задоволенню.

В поданій до суду позовній заяві позивач ОСОБА_1 просила визнати за нею в порядку спадкування право на користування 24/100 частин земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4.

Відповідно до вимог ст. 1225 ЦК України, на яку посилається позивач ОСОБА_1 у позовній заяві, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель і споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

З матеріалів справи вбачається, що власником вказаної земельної ділянки є відповідач у справі ОСОБА_3.

Суд вважає, що з тих підстав, які заявляє позивач ОСОБА_1 у поданому позові, судом не можуть бути задоволені вимоги про визнання за позивачкою права користування 24/100 частин земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4.

Судом встановлено, що ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 травня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 та Личанської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання права власності на земельну ділянку судом затверджено по справі мирову угоду на таких умовах, а саме з метою врегулювання спору у вказаній цивільній справі сторони уклали мирову угоду про наступне: 1. ОСОБА_3 визнає порядок користування 24/100 частин земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,2500 га за ОСОБА_4, відповідно до наданої схеми поділу земельної ділянки. 2. ОСОБА_10, який діє від імені ОСОБА_4 на підставі угоди про надання правової допомоги від 14 грудня 2014 року, не має ніяких претензій по даній цивільній справі до ОСОБА_3. Провадження у справі закрито.

Однак, як вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3, виданого виконавчим комітетом Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Слід зазначити, що ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п»яти днів з дня її проголошення.

Судом встановлено, що в період часу, необхідного для вступу вказаної ухвали суду від 15 травня 2015 року в законну силу, сторона у справі ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх доводів або заперечень. Згідно з положеннями вказаної ст. 60 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині вимог ОСОБА_1 про визнання за нею права користування 24/100 частин земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, і тому відмовляє у їх задоволенні.

Також суд зазначає, що вимоги представника відповідача ОСОБА_3 в поданих до суду запереченнях до позову про необхідність визнання такою судом, що втратила чинність та скасування ухвали суду по справі № 369/11541/14-ц (провадження № 2/369/226/15) про затвердження мирової угоди, укладеної між ОСОБА_4 і ОСОБА_3, не можуть бути розглянуті судом, оскільки відповідач ОСОБА_3 з таким позовом до суду не зверталась. Крім того, вказана ухвала від 15 травня 2015 року ухвалена була судом в рамках іншої цивільної справи № 369/11541/14-ц (провадження № 2/369/226/15) в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 та Личанської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання прав власності на земельну ділянку, що унеможливлює розгляд вказаного питання про скасування вказаної ухвали суду в даній цивільній справі, оскільки такі вимоги ще й не грунтуються на нормах, встановлених діючим Цивільним процесуальним кодексом України, який чітко встановлює порядок скасування ухвал, постановлених судом першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 328, 392, 1218, 1261, 1225, 1268 ЦК України, ст. ст. 60, 209, 212-215, 218, 293, 294 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 24/100 частин жилого будинку АДРЕСА_1 з відповідними господарськими будівлями і спорудами, що складається з: приміщення 1-5 житловою площею 16,5 кв.м., ? огорожі № 1, ? колодязя, погреба під літ. «Г», навісу під літ. «Д», навісу під літ. «Ж», ? огорожі, в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4.

В решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ковальчук Л.М.