Постанова № 58399031, 17.06.2016, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/2246/15-а

Провадження № 2-а/750/261/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2016 року м.Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

судді - Рахманкулової І.П.,

із секретарем - Разумейко К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанов,

в с т а н о в и в :

Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради звернулося до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, в якому просить скасувати постанову про накладення штрафу від 25 лютого 2015 року в сумі 680 грн. та постанову про стягнення виконавчого збору від 25 лютого 2015 року в сумі 1360 грн., які винесені старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області Постиляковою М.Б. при виконанні виконавчого листа № 2-а/2506/1429/2012, виданого Деснянським районним судом м. Чернігова.

Обґрунтував позивач свій позов тим, що оскаржувані постанови про накладення штрафу та стягнення виконавчого збору є незаконними, оскільки судове рішення виконано в межах повноважень у встановлений державним виконавцем строк, а саме: здійснено перерахунок допомоги, а виплата нарахованих коштів не здійснюється через відсутність відповідного фінансування.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надіслав клопотання, в якому просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи сповіщений завчасно та належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області було пред'явлено на виконання виконавчий лист № 2-а/2506/1429/2012, виданий Деснянським районним судом м. Чернігова про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради здійснити ОСОБА_2 перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення, відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат за 2011 рік та провести відповідні доплати з урахуванням виплачених сум.

Згідно розпорядження № 224 від 18.08.2014 року Управлінням праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради було здійснено перерахунок ОСОБА_2 щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік. Згідно вказаного перерахунку сума до виплати стягувачу становить 4292 грн. (а/с 3).

Проте, виплата коштів не здійснена боржником у зв'язку з відсутністю бюджетних коштів.

25 лютого 2015 року державним виконавцем винесено постанови, які є предметом оскарження, а саме: про стягнення виконавчого збору в сумі 1360 грн. та накладення штрафу в розмірі 680 грн. (а/с 2).

Підставою для прийняття зазначених рішень стало невиконання в самостійному порядку в строк до 19.12.2012 року та без поважних причин виконавчого листа № 2-а/2506/1429/2012.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення здійснюється відповідно до статті 75 Закону України «Про виконавче провадження».

Частиною 2 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Згідно із частиною 1 статті 89 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Враховуючи викладене, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише при умові, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість, у тому числі і фінансову, виконати судове рішення, проте не зробив цього.

Судом встановлено, що позивачем виконано вимогу державного виконавця в межах своїх повноважень, а саме: згідно судового рішення боржник здійснив перерахунок допомоги, проте, виплата нарахованої допомоги не здійснена у зв'язку з відсутністю коштів, оскільки вони не є власністю боржника та не знаходяться на його рахунках. Фактично, у повному обсязі виконання судового рішення можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету.

Відповідно до статтей 23 та 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Отже, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів при відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки боржник не мав фінансової можливості протягом встановленого державним виконавцем строку, виконати судове рішення.

Також, відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 24 березня 2015 року - невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Таким чином, суд вважає, що у позивача були поважні причини невиконання судового рішення, а тому позовні вимоги позивача щодо скасування постанови про накладення штрафу підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно ч. 2 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, стягнення

виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених відповідно до вимог цього Закону, за виконавчими документами, які підлягають негайному виконанню, а також у разі перерахування коштів стягувачу у випадку, передбаченому частиною другою статті 27 цього Закону, та у разі виконання рішень у порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Виконавчий лист № 2-а/2506/1429/2012 належить до виконавчих документів, виконання яких гарантується державою і відбувається у відповідності до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

А тому, враховуючи те, що виконавчий документ, за яким стягнуто з боржника виконавчий збір підлягає виконанню у порядку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", позовна вимога позивача щодо скасування постанови про стягнення виконавчого збору також підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 11, 94, 158-163, 186 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

позовні вимоги Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанов - задовольнити.

Скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Постилякової М.Б. від 25 лютого 2015 року про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 44322721 за виконавчим листом № 2-а/2506/1429/2012, виданим Деснянським районним судом м. Чернігова.

Скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Постилякової М.Б. від 25 лютого 2015 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 44322721 за виконавчим листом № 2-а/2506/1429/2012, виданим Деснянським районним судом м. Чернігова.

Стягнути з Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області на користь Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради 73 грн. 08 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя: