Ухвала суду № 58398447, 16.06.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №585/893/16-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/987/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 27

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2016 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Кононенко О. Ю.,

суддів - Рибалки В. Г. , Бойка В. Б.

за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_3» ОСОБА_4

на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 18 квітня 2016 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_3» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 18 квітня 2016 року у задоволенні позову ПАТ «ВіЕйБі Банк» відмовлено.

В апеляційній скарзі уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_4 просить зазначене рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

При цьому зазначає, що оскільки строк виконання останнього зобовязання - 24 грудня 2017 року, то кредитор не пропустив строк позовної давності, який має обчислюватися щодо кожного щомісячного платежу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача ПАТ «ВіЕйБі Банк» - ОСОБА_6, яка підтримала доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ПАТ «ВіЕйБі Банк», суд першої інстанції виходив з того, що банк звернувся до суду за захистом своїх порушених прав понад строки позовної давності, про застосування яких просив відповідач.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він узгоджується з матеріалами справи та вимогами закону.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до умов укладеного між ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» та ОСОБА_5 кредитного договору № 65 від 24 грудня 2007 року остання отримала від Банку кредит у розмірі 80000 доларів США зі сплатою 14 % річних, з кінцевим терміном повернення кредиту 24 грудня 2017 року (а.с. 17-25). В подальшому між сторонами до кредитного договору № 65 від 24 грудня 2007 року було укладено: Додаткову угоду № 1 від 28 лютого 2007 року про збільшення суми кредиту до 115194 доларів США, Додатковий договір від 20 червня 2008 року, Додаткову угоду № 2 від 12 липня 2008 року, Додатковий договір № 3 від 21 січня 2009 року та Додатковий договір № 4 від 22 лютого 2009 року про зміну процентної ставки за користування кредитом до 16%, внесення змін до договору іпотеки, про зміну графіка погашення кредитної заборгованості, про зміни до п. 1.1., 1.2, 1.3, 1.3, 1.4.1, 2.3, 2.1 Договору (а.с. 32-43).

Відповідач ОСОБА_5 належним чином не виконувала взятих на себе кредитних зобовязань, в зв'язку з чим у 2010 році ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» вже зверталося до суду за захистом свого порушеного права.

Відповідно до рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 27 вересня 2010 року та додаткового рішення цього ж суду від 10 березня 2011 року, з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» за неналежне виконання зобовязань було достроково стягнуто заборгованість по кредиту в розмірі 1100825 грн. 13 коп. шляхом звернення стягнення на нежиле приміщення підвал загальною площею 548, 3 м. кв. за адресою м. Ромни, вул. Урицького 83-Т/1, належний ОСОБА_5, та стягнуто з відповідача 1100825 грн. 13 коп. кредитної заборгованості (а.с. 48-50).

На даний час рішення суду не виконані, тому за період з 25 червня 2010 року по 06 січня 2016 року їй були нараховані відсотки за користування кредитом в розмірі 2267712 грн. 86 коп., комісія в розмірі 27280 грн. 65 коп. і штраф в розмірі 115526 грн. 23 коп. (а.с. 44-45, 54), про стягнення яких позивач просить у позовній заяві.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з умовами кредитного договору (п.2.5.1) позичальник зобовязаний здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) в розмірі та в строки, визначені графіком повернення кредиту та щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом, а також встановлено відповідальність за порушення графіку повернення кредиту та процентів за користування ним.

Оскільки умовами договору (графіком погашення кредиту) встановлені окремі самостійні зобовязання, які деталізують обовязок боржника повернути весь кредит частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обовязку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

За умовами кредитного договору, боржник повинен був здійснювати чергові платежі 24 числа кожного місяця, а останній платіж мав здійснити 24 грудня 2017 року, тому з часу несплати кожного з платежів відповідно до ст. 261 ЦК України починається перебіг позовної давності для вимог до боржника щодо щомісячних платежів.

Як вбачається з матеріалів справи, у звязку з порушенням боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, банк реалізував своє право на дострокове повернення тієї частини позики, що підлягає сплаті разом з нарахованими процентами, передбачене ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Заборгованість за кредитним договором в сумі 1100825 грн. 13 коп. достроково стягнута за рішеннями суду станом на 24 червня 2010 року. Вимог щодо стягнення несплачених до моменту звернення до суду з позовом щомісячних платежів з процентами в межах позовної давності щодо кожного із них, кредитор не заявляв.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Отже, кредитор змінив строк виконання позичальником основного зобовязання з 24 грудня 2017 року на 24 червня 2010 року, тому відповідно до положень ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності щодо стягнення заборгованості по процентам за користування грошовими коштами, комісії та штрафу починається з 25 червня 2010 року.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Частиною 2 статті 258 ЦК України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення штрафних санкцій, передбачених договором за неналежне виконання його умов, зокрема: заборгованості по процентах, комісії та штрафу 25 січня 2016 року, тобто з порушенням встановленої ст. 257 ЦК України загальної позовної давності щодо стягнення процентів та комісії за договором позики та встановленої ч. 2 ст. 258 ЦК України спеціальної позовної давності щодо стягнення штрафу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

В судовому засіданні в суді першої інстанції представник відповідача ОСОБА_7 просив застосувати до спірних правовідносин строки позовної давності і відмовити позивачу у задоволенні позову (а.с. 74-76).

Відтак, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачу у задоволенні позову з заявлених підстав у звязку із спливом строку позовної давності.

Доводи апеляційної скарги ПАТ «ВіЕйБі Банк» про те, що перебіг позовної давності починається з дати закінчення строку дії кредитного договору, є безпідставними.

Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Крім того, згідно з п. п. 1, 6 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»:

- за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору складає 1,5 відсоток ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати;

- за подання апеляційної скарги на рішення суду 110 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви.

При поданні позову до суду першої інстанції сплаті підлягав судовий збір у сумі 36157,80 грн. (2410519,74 х 1,5%), 110 % від якої складають 39773,58 грн. (36157,80 х 110%). Тому, позивачу за апеляційний перегляд рішення суду необхідно було сплатити судовий збір у сумі 39773,58 грн., однак сплачено було лише 7579,00 грн. (а.с. 131).

Враховуючи викладене, з ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» в дохід держави необхідно достягнути 32194 грн. 58 коп. (39773,58-7579,00) судового збору за апеляційний перегляд справи.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, п.1 ч.1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_3» ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 18 квітня 2016 року залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_3» в дохід держави 32194 грн. 58 коп. судового збору за апеляційний перегляд справи.

Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді -