Ухвала суду № 58397804, 10.06.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-сс/785/800/16

Номер справи місцевого суду: 522/7202/16-к

Головуючий у першій інстанції Попревич

Доповідач Котелевський Р. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2016 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Котелевського Р.І.

суддів: Кадегроб А.І., Прібилова В.М.,

за участю:

секретаря Яні Н.П.

прокурора Кулініча В.А.

захисників: ОСОБА_1, ОСОБА_2

підозрюваного ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_1, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 19.05.2016 року по кримінальному провадженню №420161610100000062 від 16.02.2016 року, -

встановив:

Оскарженою ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_4 погодженого прокурором військової прокуратури Південного регіону України ОСОБА_5, продовжено термін утримання під вартою до 2 місяців 15 днів, тобто до 02.06.2016 року, щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, старшого оперуповноваженого Іллічівського (Чорноморського) відділення поліції Овідіопольського відділу поліції ГУ НП в Одеській області, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, та фактично проживаючого до взяття під варту, за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Молодіжне, вул. Лінія, 22, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.127, ч.2 ст.146, ч.2 ст.365, ч.3 ст.371 КК України.

Як вбачається з представлених апеляційному суду матеріалів, 13.05.2016 року до Приморського районного суду м. Одеси з клопотанням звернувся слідчий військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_4 за погодженням з прокурором військової прокуратури Південного регіону України ОСОБА_5, про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3 до 02.06.2016 року, по кримінальному провадженню, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №420161610100000062 від 16.02.2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.127, ч.2 ст.146, ч.2 ст.365, ч.3 ст.371 КК України.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 19.05.2016року вказане клопотання слідчого задоволено, відносно підозрюваного ОСОБА_3 продовжено строк тримання під вартою на 15 днів, тобто до 02.06.2016 року.

Мотивуючи прийняте рішення про продовження тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку про наявність ризиків, викладених в ч. 1 ст. 177 КПК України, з урахуванням того, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні середньої тяжкості та тяжких кримінальних правопорушень, досудове розслідування по кримінальному провадженню не закінчено, а продовження тримання під вартою підозрюваного є запобіганням спробам підозрюваного: переховуватися від суду; знищити або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, іншого обвинуваченого, експерта або спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; або вчинити інше кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

В апеляційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою. При цьому адвокат посилається на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що сторона обвинувачення не довела наявність ризиків, передбачених ст..177 КПК України, крім того, вважає що в матеріалах кримінального провадження відсутня обґрунтована підозра, а сторона обвинувачення штучно завищила кваліфікацію кримінального правопорушення, також в судовому засіданні прокурором було вказано, що нові ризики не існують.

Апелянт посилається на те, що підозрюваний не має намірів переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на потерпілих та свідків, або в інший спосіб перешкоджати кримінальному провадженню.

Заслухавши суддю-доповідача; адвоката ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, який підтримав в повному обсязі свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити; адвоката ОСОБА_2 та підозрюваного ОСОБА_3, які підтримали апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1; думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги; вивчивши матеріали справи; обговоривши доводи апеляційної скарги; апеляційний суд приходить до висновку про таке.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 16.02.2016 року до ЄРДР зареєстровано провадження №420161610100000062за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.127, ч.2 ст.146, ч.2 ст.365, ч.3 ст.371 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3 з вересня 1994 року по листопад 2015 року проходив службу на різних посадах в територіальних підрозділах ГУМВС України в Одеській області, та на даний час є працівником правоохоронного органу.

ОСОБА_3, вступивши на службу в органи поліції, відповідно до вимог статті 64 Закону України «Про національну поліцію», склав присягу на вірність Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обовязки.

Проте, незважаючи на це, останній вчинив тяжкі злочини за наступних обставин.

10 лютого 2016 року в смт. Олександрівка м. Іллічівська (Чорноморська) Одеської області невстановленими особами із застосуванням насилля було здійснено розбійний напад на громадянина ОСОБА_7, внаслідок чого у останнього викрадено грошові кошти в сумі 17 000 доларів США. За даним фактом слідчим відділом Іллічівського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області розпочато та здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016160600000164 від 11.02.2016 за ч.4 ст.187 КК України. Здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні доручено слідчому СВ Іллічівського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_8

З метою встановлення осіб, причетних до вчинення вказано злочину, ОСОБА_3, викривлено розуміючи інтереси служби, спрямовані на штучне нарощування рівня розкриття злочинів, виходячи за межі наданих йому слідчим прав та повноважень, за попередньою змовою з особами, матеріали стосовно яких виділені в окреме провадження (далі - Особами) та іншими невстановленими оперативними працівниками поліції, реалізуючи завчасно розроблений злочинний план з розподілом ролей між співучасниками, 13 лютого 2016 року під приводом купівлі автомобіля марки «Honda CR-V», реєстраційний номер НОМЕР_1, належного ОСОБА_9, приблизно о 19 год. біля супермаркету "Віртус", по вул. Середньофонтанській, м. Одеса, ОСОБА_3, діючи спільно за попередньою змовою групою осіб, з особами та іншими невстановленими працівниками вказаного підрозділу поліції, не маючи законних підстав для затримання особи, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, в інших особистих інтересах, які полягали в штучному нарощувані рівня розкриття злочинів, завідомо незаконно затримав без ухвали слідчого судді та наявності підстав, передбачених ч.2 ст.207 та ч.1 ст.208 КПК України, громадянина ОСОБА_9 та його цивільну дружину ОСОБА_10, а саме, - застосувавши до останніх фізичну силу та спеціальний засіб наручники, проти їх волі змусив останніх прослідувати з ним та залишатися поряд у одному з службових приміщень Іллічівського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області у м. Іллічівськ (Чорноморськ) по вул. Хантадзе, 15.

При цьому, в порушення вимог ст.29 Конституції України ст.ст.207-213 КПК України, ОСОБА_3 та інші особи, з якими він діяв у групі, не повідомили громадянина ОСОБА_9 та його цивільну дружину ОСОБА_10 про підстави затримання та те у вчиненні якого злочину вони підозрюються, не розяснили право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти них. Не надали їм змогу повідомити про їх затримання та місце перебування інших осіб. Не склали протоколи про їх затримання та не доставили їх до органу досудового розслідування. А також, не повідомили про затримання орган (установу), уповноважену законом на надання безоплатної правової допомоги.

Надалі, ОСОБА_3, діючи спільно за попередньою змовою групою осіб з особами та іншими невстановленими працівниками вказаного підрозділу поліції, 13 лютого 2016 року приблизно о 23.40 год., перебуваючи у м. Одесі по вул. Мала Арнаутська, не маючи законних підстав для затримання особи, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, в інших особистих інтересах, які полягали в штучному нарощувані рівня розкриття злочинів, завідомо незаконно затримав без ухвали слідчого судді та наявності підстав, передбачених ч.2 ст.207 та ч.1 ст.208 КПК України, громадянина ОСОБА_11, на якого, як на найкращого друга свого чоловіка під примусом вказала ОСОБА_10, а саме, застосувавши до останніх фізичну силу та спеціальний засіб наручники, проти його волі змусив останнього прослідувати з ним та залишатися поряд у одному з службових приміщень Іллічівського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області у м. Іллічівськ (Чорноморськ) по вул. Хантадзе, 15.

При цьому, в порушення вимог ст.29 Конституції України ст.ст.207-213 КПК України, ОСОБА_3 та інші особи, з якими він діяв у групі, не повідомили громадянина ОСОБА_11 про підстави затримання та те у вчиненні якого злочину він підозрюється, не розяснили право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього. Не надали йому змогу повідомити про його затримання та місце перебування інших осіб. Не склали протокол про його затримання та не доставили його до органу досудового розслідування. А також, не повідомили про затримання орган (установу), уповноважену законом на надання безоплатної правової допомоги.

Діючи з метою змусити ОСОБА_10, яка перебуває на пятому місяці вагітності, до дій, що суперечать її волі, а саме визнання нею своєї причетності до вчиненого 10 лютого 2016 року в смт. Олександрівка м. Іллічівська (Чорноморська) Одеської області злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України та отримання від неї відомостей про інших осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, капітан поліції ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою групою осіб з особами та іншими невстановленими працівниками поліції у період часу з 20.00 години 13 лютого 2016 року до 11.00 години 14 лютого 2016 року незаконно позбавивши її волі, утримували останню у службових приміщеннях Іллічівського ВП Овідіопольського ВП ГУ НП в Одеській області, розташованих в м. Іллічівську (Чорноморську) Одеської області по вул. Хантадзе, 15, при цьому брали її руками за горло, чим заподіяли їй фізичних страждань, застосували до останньої спеціальні засоби наручники, погрожували застосуванням зброї, а також вчиненням інших насильницьких дій у вигляді мордувань, тобто дій, повязаних з багаторазовим та тривалим спричиненням болю, які б, з їх слів, призвели до переривання її вагітності.

Приблизно об 11.00 годині 14 лютого 2016 року, ОСОБА_3 звільнив ОСОБА_10, надавши можливість самостійно залишити приміщення відділення поліції.

Поряд з тим, діючи з метою змусити громадянина ОСОБА_12 та ОСОБА_11 до дій, що суперечать їх волі, а саме визнання ними своєї причетності до вчиненого 10 лютого 2016 року в смт. Олександрівка м. Іллічівська (Чорноморська) Одеської області злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України та отримання від них відомостей про інших осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, капітан поліції ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою групою осіб з особами, та іншими невстановленими працівниками поліції у період часу з 19.00 години 13 лютого 2016 року до 16.00 години 17 лютого 2016 року, незаконно позбавивши волі ОСОБА_12 та з 23.40 години 13 лютого 2016 року до 23.50 години 15 лютого 2016 року ОСОБА_11, а саме, усвідомлюючи, що потерпілі позбавлені права вільного пересування та вільного вибору місця свого знаходження, утримував останніх у службових приміщеннях Іллічівського ВП Овідіопольського ВП ГУ НП в Одеській області, розташованих в м. Іллічівську(Чорноморську) Одеської області по вул. Хантадзе, 15 та вул. Транспортній, 5, застосував до останніх спеціальні засоби наручники, погрожуючи застосуванням зброї, що супроводжувалося заподіянням їм фізичних страждань.

Так, ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою групою осіб з особами та іншими невстановленими працівниками поліції під час незаконного позбавлення волі заподіяв ОСОБА_12 та ОСОБА_11 сильний фізичний біль, шляхом нанесення останнім побоїв, мучення та інших насильницьких дій, які ображали їх особисту гідність та полягали у одяганні на потерпілих спеціальних засобів наручників та неодноразовому підвішуванні їх за наручники на деревяній поперечині між двома столами, аж до повної втрати останніми свідомості, а також багаторазовим та тривалим спричиненням болю через нанесення численних але незначних ударів руками та ногами по голові та тулубу. Окрім того, ОСОБА_3 з особами та іншими невстановленими працівниками поліції заподіяли потерпілим сильних фізичних страждань шляхом їх мучення, а саме тривалого позбавлення ОСОБА_12 та ОСОБА_11 їжі, пиття (або надання спеціально підігрітої води, для неможливості втамування спраги), можливості сходити до туалету.

15 лютого 2016 року близько 23.50 години, не досягнувши запланованої мети своїх дій, ОСОБА_3, ОСОБА_13 та інші невстановлені працівники поліції припинили заподіяння фізичного болю, побоїв та інших насильницьких дій стосовно ОСОБА_11, вивезли останнього на автомобілі до міста ОСОБА_2, де звільнили останнього, залишивши його в районі Селекційного інституту в місті ОСОБА_2.

17 лютого 2016 року близько 13.00 години, тобто приблизно через 90 годин після завідомо незаконного затримання, що свідчить про тривалий час позбавлення ОСОБА_12 волі, не досягнувши запланованої мети своїх дій, ОСОБА_3, особи та інші невстановлені працівники поліції припинили заподіяння фізичного болю, побоїв та інших насильницьких дій стосовно ОСОБА_12 та передали його слідчому СВ Іллічівського ВП Овідіопольського ВП ГУ НП в Одеській області ОСОБА_8

01.03.2016 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.127, ч.2 ст.146, ч.2 ст.365, ч.3 ст.371 КК України.

29.04.2016року Військовим прокурором Одеського гарнізону Південного регіону України строк досудового розслідування по кримінальному провадженні №420161610100000062продовжено до 3 місяців.

13.05.2016 року слідчий військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_4 за погодженням з прокурором військової прокуратури Південного регіону України ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_3 до 02.06.2016 року.

Відповідно до вимог п.2 ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України, та сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, під час досудового розслідування у кримінальному проваджені щодо тяжких або особливо тяжких злочинів, не повинен перевищувати дванадцяти місяців.

Колегія суддів вважає, що розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя виконав вимоги ст.199 КПК України, та прийняв рішення, яке відповідає вимогам діючого законодавства.

Так, з наданих до суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється в скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.127, ч.2 ст.146, ч.2 ст.365, ч.3 ст.371КК України один з яких є тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі терміном до 10 років.

З наданих апеляційному суду матеріалів вбачається, що на день розгляду слідчим суддею клопотання про продовження строку тримання під вартою, по даному кримінальному провадженню досудове слідство не було закінчено, та строк досудового розслідування був продовжений у встановленому законом порядку до 3 місяців, існувала необхідність у проведенні ряду слідчих дій та виконання вимог ст.ст. 290-291 КПК України.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя першої інстанції обґрунтовано врахував, обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоровя.

Обставин, передбачених ч.2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, як слідчим суддею районного суду, так і колегією суддів апеляційного суду, при вивченні в судовому засіданні документів долучених адвокатом до апеляційної скарги, не встановлено.

При таких обставинах, колегія суддів вважає, що слідчий суддя на день розгляду клопотання прийшов до вірного висновку, що заявлені слідчим ризики, а саме: підозрюваний може спробувати переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, виправдовували утримання підозрюваного ОСОБА_3 під вартою.

Доведені ризики, а також тяжкість предявленої ОСОБА_3 підозри, на даній стадії досудового розслідування та тяжкості можливого покарання, яке загрожує йому у разі доведеності вини та визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, необхідність завершення досудового розслідування, дає апеляційному суду прийти до висновку про наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, навіть з урахуванням презумпції невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.

При цьому апеляційний суд вважає, що слідчий суддя під час розгляду клопотання врахував положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Апеляційний суд вважає, що ухвала слідчого судді відповідає зазначеній практиці Європейського суду, оскільки слідчий суддя районного суду, врахувавши при цьому зазначений в клопотанні обсяг необхідних для завершення слідстваслідчих дій, продовжив строк тримання під вартою підозрюваного на 15 днів,та дав можливість органу досудового слідства завершити досудове розслідування по кримінальному провадженню, яке набуло високого резонансу в суспільстві, оскільки стосується підозри великого кількості працівників правоохоронного органу у скоєнні за попередньою змовою декількох злочинів, повязаних з виконанням службових обовязків.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_1, в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 19.05.2016 року, про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3 до 02.06.2016 року залишити без змін.

Ухвала не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Судді апеляційного суду

Одеської області

Р.І. ОСОБА_14 ОСОБА_15 Прібилов