Рішення № 58396839, 14.06.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №486/286/16-ц 14.06.2016 14.06.2016 14.06.2016

Провадження №22-ц/784/1348/16

Справа № 486/286/16-ц Головуючий у 1-й інстанції Бобровський І.М.

Провадження № 22ц-784/1348/16 Доповідач апеляційного суду ОСОБА_1

Категорія 48

Рішення

Іменем України

14 червня 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого Кушнірової Т.Б.,

суддів: Базовкіної Т.М., Яворської Ж.М.,

із секретарем Лівшенком О.С.,

за участю:

- позивача ОСОБА_2,

- представника позивача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 22 квітня 2016 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів,

в с т а н о в и л а:

У березні 2016 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом про зменшення розміру аліментів.

Позивач зазначав, що рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 18 березня 2015 року з нього на користь ОСОБА_4 стягнуто аліменти на неповнолітню дитину у розмірі 1\4 частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягненнямним повноліття.

На підставі цього ж судового рішення з нього на користь ОСОБА_4 стягнуто грошове утримання у розмірі 1/10 частини з усіх видів заробітку щомісячно, до досягнення дитиною трьох років.

Позивач вказував, що під час ухвалення вказаного судового рішення не було враховано, що він також сплачує аліменти на утримання іншої дитини - доньки Єлизавети ІНФОРМАЦІЯ_1.

Крім того, він працює в шкідливих умовах праці, за останній рік стан його здоровя погіршився, він перебуває на обліку в СМСЧ-2 та потребує лікування, що вимагає додаткових фінансових витрат. Після відрахувань з його заробітної плати за рішеннями судів про сплату аліментів, фактично отримує заробітну плату, якою не може забезпечити потреби своєї сімї, при цьому також він сплачує кредит.

У зв'язку з викладеним, просив зменшити розмір стягуваних з нього рішенням суду аліментів на користь сина ОСОБА_5 до 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, а на користь ОСОБА_4 до 1/20 частини з усіх видів заробітку щомісячно, до досягнення сином ОСОБА_5 трьох років.

Рішенням Южноукраївського міського суду Миколаївської області від 22 квітня 2016 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Змінено розмір аліментів, стягнутих з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 до 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.

В задоволенні вимог ОСОБА_2 про зменшення розміру грошового утримання, стягнутих на користь ОСОБА_4 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на незаконність судового рішення, відсутність підстав для зменшення розміру аліментів, просить скасувати рішення суду в частині зменшення аліментів на утримання сина ОСОБА_5 і в цій частині ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_2 відмовити.

Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню із наступних підстав.

Задовольняючи позов про зміну розміру аліментів стягнутих з ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 до 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) позивача, суд першої інстанції виходив із того, що стан здоровя останнього погіршився, а також погіршився його матеріальний стан.

Протетакийвисновок суду невідповідає вимогамзакону та обставинам справи.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини , ст. 183 СК України або у твердій грошовій сумі ч.1 ст. 184 СК України.

При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст.. 182 СК України, так і положень ст.ст. 183,184 СК України.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно зп. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства, стягнення аліментів», розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

Отже, Сімейний кодекс України передбачає можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядкупідстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 18 березня 2015 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 стягнуто аліменти на неповнолітнью дитину сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі ? частини усіх видів заробітку щомісячно, але не менше30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття. На підставі цього ж судового рішення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 стягнуто грошове утримання у розмірі 1/10 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи із 24 лютого 2015 року до досягнення сином ОСОБА_5 трирічного віку.

З довідки НАЕК «Енергоатом» від 29 січня 2016 року вбачається, що позивач займає посаду інспектора по технічному нагляду Южноукраїнської АЕС та розмір нарахованої заробітної плати з липня 2015 року по грудень 2015 року становить 103112 грн. 64 коп. ( що в середньому становить 16000 грн. на місяць).

Що стосується періоду у порівнянні з яким можна було б зробити висновки про зміни в заробітній платі позивача, то останнім не надано доказів на підтвердження того, що розмір його заробітної плати перед ухваленням рішення Южноукраїнським міським судом Миколаївської області від 18 березня 2015 року становив більш ніж 16000 грн. на місяць, хоча відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України це є його процесуальним обов'язком.

Таким чиномвідсутні підстави вважати, що майновий стан позивача змінився з часу стягнення аліментів у березні 2015 року, а його дохід зменшився.

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_2 також посилався на те, що працює в шкідливих умовах праці і на даний час стан його здоровя погіршився та потребує лікування, а відтак і додаткових витрат.

На підтвердження вказаної обставини надав виписку з медичної картки стаціонарного хворого, згідно якої ОСОБА_2 з 28 березня 2016 року перебував на лікуванні в лікарні СМСЧ 2 і 28 березня 2016 року його було виписано з лікарні з покращенням та йому рекомендовано «Д» облік у лікаря терапевта.

Однак перебування на лікуванні у медичному закладі носило тимчасовий та нетривалий характер, а приписи лікаря - рекомендаційний характер, а тому за відсутності медичних рекомендацій щодо необхідності тривалого лікування, медичного висновку про погіршення стану здоров'я, які б суттєво вплинули на матеріальний стан, не можна вважати, що в період з часу ухвалення рішення про стягнення аліментів до звернення до суду із даним позовом стан здоровя позивача погіршився.

Медична довідка від 21 січня 2016 року, що міститься на а.с. 16 свідчить про проходження позивачем періодичного медичного огляду працівника, а не погіршення його стану здоровя та потребу у тривалому лікуванні.

Таким чином, позивачем не доведено, що з моменту ухвалення рішення про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_5 виникли обставини, визначені ст. 192 СК України, які б давали підстави для зміни розміру аліментів, тому відсутні підстави длязадоволення позову.

Вирішуючи спір та зменшуючи розмір аліментів, які підлягають стягненню на користь відповідачки на утримання сина ОСОБА_5 з 1/4 до 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2, суд першої інстанції не звернув увагу на вказані положенняСімейного кодексу та обставини справи та не врахував доводів відповідачки, що її дитина виявиться менш забезпеченою матеріально, ніж дитина, на користь якої позивач сплачує аліменти за іншим рішенням суду, тим самим поставив під сумнів принцип розумності, справедливості та однакового ставлення батька до дітей.

Та обставина, що аліменти стягнуто безурахування аліментних зобовязань на іншу дитину доньку Єлизавету,свідчать про незгоду позивача із судовим рішенням про стягнення аліментів та про визначення їх розміру і не є підставою для задоволення даного позову.

За такого, оскаржуване рішення районного суду на підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, в зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи,підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 22 квітня 2016 року в частині зменшення розміру аліментів, стягнутих з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 скасувати і в цій частині ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів відмовити.

В іншій частині вказане судове рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: