Рішення № 58396653, 15.06.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/5616/15-ц 15.06.2016 15.06.2016

Справа № 489/5616/15-ц

Провадження №22-ц/784/1084/16 Головуючий у 1-й інстанції Кокорєв В.В.

Категорія 27 Доповідач апеляційного суду ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15червн 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого Бондаренко Т.З.,

суддів: Буренкової К.О., Крамаренко Т.В.,

із секретарем судового засідання Богуславською О.М.,

за участю: представника позивача ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_3

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18 лютого 2016 рокуза позовом

Публічного акціонерного товариства «ДельтаБанк»

до

ОСОБА_3

про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И Л А:

В серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство «ДельтаБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач зазначав, що між ПАТ "Дельта Банк" та відповідачем було укладено кредитний договір, на умовах якого позивач відкрив відповідачу кредитну лінію на загальну суму 100000 грн., а відповідач був зобов'язаний щомісячно у встановлені строки здійснювати погашення частини суми заборгованості за кредитною лінією, яка виникла за попередній звітний місяць, а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за овердрафтом, яка виникла за попередній звітний місяць, сплачувати всю суму відсотків.

Оскільки відповідач не виконував належним чином взяті на себе кредитні зобов'язання, позивач просив суд стягнути з нього 20154 грн.93 коп., яка складається з 10030 грн. 65 коп. тіла кредиту, 3272 грн. 80 коп. простроченого тіла кредиту, 6851 грн. 48 коп. заборгованості за відсотками.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18 лютого 2016 року позов ПАТ «ДельтаБанк» задоволений у повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором № 002-14123-030811 на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" яка становить 20154 грн. 93 коп., з яких: 10030 грн. 65 коп. - заборгованість за кредитом; 3272 грн. 80 коп. - заборгованість по простроченому тілу кредиту; 6851 грн. 48 коп. - заборгованість по відсоткам. Розподілено судові витрати.

На вказане рішення відповідач подав апеляційну скаргу де зазначає про порушення судом норм процесуального та матеріального права, в звязку з чим просив вказане рішення суду змінити та стягнути з нього на користь банку 2658 грн. 14 коп.

Заслухавши доповідь судді , пояснення сторін , дослідивши наявні в справі докази , колегія судів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи і таке встановлено судом, 3 серпня 2011 року між ПАТ «Дельта банк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір за № 002-14123-030811, відповідно до якого останньому надано кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії в загальному розмірі 100000 грн. із встановленням кредитного ліміту в сумі 1000 грн., який може бути змінено (а.с. 3-4).

Крім цього, банк видає боржнику платіжну картку, а також ПІН код до картки та здійснює обслуговування карткового рахунку на умовах, викладених в Тарифному плані Visa Класичний, що міститься в додатку № 1 до Договору та підписані особисто відповідачем, а також в умовах викладених в Правилах здійснення операцій за картковими рахунками.

У відповідності до договору, держатель картки зобовязаний щомісяця в строки, визначені правилами, здійснювати погашення частини суми заборгованості за кредитною лінією, яка виникла за попередній звітний місяць, а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за овердрафтом, яка виникла за попередній звітний місяць, сплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування кредитною лінією та/або овердрафтом за попередній звітний місяць, та всю суму пені, нарахованої за попередній звітний місяць у разі порушення строків сплати заборгованості за кредитною лінією та /або овердрафтом та процентів за користування лінією та/або овердрафтом. А також щомісяця здійснювати оплату вартості послуг, які надаються банком при здійсненні розрахунково-касового обслуговування рахунку в розмірі, строки та порядку визначеному Правилами та Тарифами.

Крім цього, відповідно до п. 3.4 держатель картки доручає Банку здійснювати з рахунку договірне списання грошових коштів: які складають суму заборгованості (суми кредиту, нарахованих процентів комісії, плат, штрафних санкцій тощо).

Відповідно до ОСОБА_1 на обслуговування платіжних карток встановлені розміри сплати процентів, які є в незначному розмірі 0, 0001 %, а також плата за обслуговування кредитного залишку (комісія) в розмірі 3, 15 %, а також інші платежі (а.с. 4).

Загальними умовами виконання зобов'язань встановлено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договорута вимог ЦК України інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Аналогічні положення містяться і в спеціальній нормі ст.1049 ЦК України, яка передбачає, що позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Умови передбачені вказаним договором кредиту банком виконано.

Проте, відповідачем порушено умови договору та наведені вимоги закону, оскільки останнім не здійснювались у встановлені строки щомісячні платежі в передбаченому розмірі, що призвело до нарахування кредитної заборгованості.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Так, позивачем надано розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором станом на 16 липня 2015 року , відповідно до якого за відповідачем нарахована заборгованість в сумі 20154 грн. 93 коп., з яких 10030 грн. 65 коп. заборгованість за кредитом, 3272 грн. 80 коп. заборгованість по простроченому тілу кредиту, 6851 грн. 48 коп. заборгованість по відсоткам (а.с. 7).

В той же час в суд апеляційної інстанції надано уточнений розрахунок, відповідно до якого загальна заборгованість становить ту ж саму, проте сума 6851 грн. 48 коп., яка вказана у попередньому розрахунку як проценти, в цьому уточненому розрахунку зазначена як комісія. З пояснень представника банку слідує, що суму нарахованої комісії в колонках 11-13 розрахунку помилково було перенесено в колонку 10 та зазначено як проценти. Оскільки розмір процентів за Тарифами не значний, то і не було заявлено про їх стягнення, тоді як відповідно до ОСОБА_1 підлягала стягненню комісія, яка і нараховувалась та саме її суму в розмірі 6851 грн. 48 коп. просив банк стягнути при подачі позову.

Враховуючи наведені обставини, районний суд дійшов обгрунтованого висновку про неналежне виконання кредитних зобовязань з вини відповідача, що відповідно до наведених вимог закону є підставою для задоволення позовних вимог, та вірно стягнув з ОСОБА_3 визначену розрахунком суму боргу на користь позивача, як кредитора.

При цьому , не заслуговують на увагу посилання відповідача на наведений ним розрахунок, оскільки районний суд вірно зазначив, що розрахунок здійснений відповідачем не відповідає умовам договору, оскільки в ньому відсутні данні про нарахування комісії, нарахування якої передбачено договором та тарифами, як плата за обслуговування кредиту.

Інших належних та допустимих доказів на спростування розрахунків наданих позивачем відповідач не надав.

Не можна прийняти до уваги також посилання в апеляційній скарзі на те, що позивачем відповідно до умов договору встановлених в п. 5,8 не було направлено відповідачу повідомлення про дострокове розірвання договору, а також, що згідно з п. 3.12 банк не направляв відповідачу щомісячно сформованої виписки з відображенням руху коштів на рахунку держателя за звітний період.

Так, розірвання договору є правом кредитора, а не обовязком, і не вирішення цього питання в досудовому порядку, як то встановлено в п. 5.8 договору не позбавляє банк права на звернення до суду. Також не отримання відповідачем щомісячних виписок з відображенням руху коштів по рахунку, не позбавляє останнього обовязку щодо сплати щомісячної заборгованості, до того ж виписка надається на вимогу клієнта у обраний ним спосіб. Відповідач не надав доказів того, що на його вимогу , банком не було надано виписки.

Посилання в апеляційній скарзі на порушення судом норм процесуального права, як на думку відповідача, не спростовують наведених в рішенні висновків суду, а тому не можуть бути враховані.

В той же час, районний суд помилково стягнув судовий збір з відповідача на користь банку, тоді, як останній його не сплачував при подачі позову. В звязку з цим, вказане рішення суду в частині розподілу судового збору змінити, стягнувши 243 грн. 60 коп. судового збору з ОСОБА_3 не на користь позивача, а на користь держави.

В іншій частині оскаржуване рішення, як таке, що відповідає вимогам закону підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. 303, 307, 308, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, - В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3- задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18 лютого 2016 року - в частині розподілу судових витрат змінити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 243 грн. 60 коп. судового збору.

В іншій частині вказане рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з моменту її проголошення.

Судді: Т.З. Бондаренко

ОСОБА_4

ОСОБА_5