Ухвала суду № 58395856, 13.06.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/1543/16-ц Провадження № 22-ц/772/1925/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 27Доповідач Якименко М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого Якименко М.М.,

суддів: Стеблюк Л.П., Колоса С.С.,

при секретарі Торбасюк О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до кредитної спілки «Альянс Україна» про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 26 квітня 2016 року, -

в с т а н о в и л а :

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області знаходилась цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до кредитної спілки «Альянс Україна» про стягнення заборгованості.

У судовому засіданні представником відповідача ОСОБА_4 було заявлене клопотання про закриття провадження у справі з підстав, визначених п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 26 квітня 2016 року провадження у справі було закрито.

З такою ухвалою не погодилась позивач ОСОБА_2 та подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її незаконність, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду

Заслухавши доповідача, пояснення учасників розгляду, дослідивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що є рішення, яке ухвалене з приводу спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, а саме рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 05.04.2011 року по цивільній справі № 2-1663/11, яким частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_2, розірвано укладені між нею та КС «Альянс Україна» договори, стягнуто з КС «Альянс Україна» на користь ОСОБА_2 залишок тіла за депозитними договорами № 26-10д та 27-10д від 10.01.2010 року в сумі 215320,22 грн. Також суд взяв до уваги ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 08 липня 2015 року про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до КС «Альянс Україна» в частині стягнення тіла депозитів по тим самим договорам та упущеної вигоди.

Тобто , закриваючи провадження у справі , суд виходив із того, що існують рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 05.04.2011 року та рішення Вінницького міського суду від 08.07.2015 року , які ухвалені, на думку суду, з приводу спору між тими ж самими сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав.

До того ж, як зазначив міський суд, в матеріалах справи наявні касові ордери, які підтверджують повний розрахунок із ОСОБА_2

Колегія суддів звертає увагу на наступне. Як вбачається із позовної заяви ОСОБА_2, остання заявила позов про стягнення заборгованості з тих підстав, що 09.12.2015 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ було залишено без змін рішення Вінницького міського суду від 08.07.2015 року, яким було стягнуто з КС «Альянс Україна» на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором про залучення внеску члена кредитної спілки, 30% річних, 3% річних, інфляційних нарахувань. Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги вказувала на те, що судами не досліджувалось та не враховано існування розбіжностей із залишком розміру тіла вкладів загальною сумою 46179,78 гривень. У поданій до суду заяві від 21.03.2016 року ОСОБА_2 уточнила ціну позову, виходячи з того, що сума боргу підлягає до стягнення з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, а також, що відповідно до вказаної суми залишку підлягають стягненню відсотки, передбачені умовами депозитного договору. Крім того просила відшкодувати на її користь моральну шкоду.

Тобто, як вважає судова колегія позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом з інших підстав.

На зазначене суд першої інстанції належної уваги не звернув, прийшов до неправильного висновку та передчасно закрив провадження у справі.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду, адже останні не ґрунтуються на вимогах процесуального Закону.

Відповідно до ст. 311 ЦПК України ухвала суду залишатися в силі не може, підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 304, 307, 311, 313, 315, 319 ЦПК України,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 26 квітня 2016 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала остаточна і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді: