Рішення № 58395557, 15.06.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/8692/16-ц

Провадження № 2/127/3534/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2016 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Волошина С.В.,

за участі секретаря судового засідання Тонкопій Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамік-Плюс» про виплату працівникові заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

В С Т А Н О В И В:

22.04.2016 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамік-Плюс» (надалі - відповідач) про виплату працівникові заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, який мотивовано тим, що позивач 09.01.2014 року була прийнята на роботу до відповідача на посаду бухгалтера згідно наказу №1 від 09.01.2014 року. 01.12.2015 року позивача було звільнено із займаної посади за угодою сторін за п. 1 ст. 36 КЗпП України згідно наказу №84 від 01.12.2015 року.

В порушення ч.1 ст.47, ст.110 та ст. 116 КЗпП України, відповідач з позивачем не провів повного розрахунку при звільненні та не повідомив позивача про належні до виплати суми з розшифровкою за видами виплат, розмірами і підставами нарахувань та утримань.

Для врегулювання спору в позасудовому порядку 21.04.2016 року позивач рекомендованим листом направив на адресу відповідача заяву з проханням видати: довідку про заробітну плату та інші отримані доходи за останні 6 місяців, які передували її звільненню, довідку про розмір нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, лікарняні, премії тощо з урахуванням індексації та негайно виплатити всі належні їй при звільненні з урахуванням індексацій та компенсацій, передбачених Законом України «Про оплату праці». Проте жодної відповіді на дане звернення від відповідача позивач не отримала, розрахунок з позивачем відповідачем не проведено. Бухгалтер ТОВ «Керамік - Плюс» позивачу усно повідомила про те, що заборгованість відповідача перед ним складає 9928,30 гривень.

Враховуючи наведені обставини, позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з відповідача 9928,30 гривень заборгованості по заробітній платі та на підставі ст. 117 КЗпП України просила стягнути з відповідача компенсацію за затримку розрахунку при звільненні у розмірі середньомісячного заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, тобто з 01.12.2015 р. по 22.04.2016 року, в розмірі 4984,35 гривень.

В судове засідання позивач не з»явилася, надала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд позов задовольнити, справу розглядати в її відсутність.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з»явилася, надала до суду заяву, в якій позовні вимоги визнала у повному обсязі, просила справу розглядати в її відсутність.

Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності до того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно ч. 3 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Відповідно до ч. 6 п. 11 Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення в цивільній справі», за змістом частини ч. 4 ст. 174 ЦПК у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

За таких обставин суд вважає, що в даному випадку наявні всі законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в судовому засіданні, відповідно до вимог ст. 174 ЦПК України.

Встановивши дійсні обставини справи, дослідивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що наявні всі законні підстави для прийняття визнання позову відповідачем, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 09 січня 2014 року прийнята на посаду бухгалтера в порядку переведення з ПП «Володимирський масив» в ТОВ «Керамік-Плюс», що підтверджується відповідним записом в трудовій книжці позивача (запис №28). 01.12.2015 року позивач звільнена з роботи за угодою сторін згідно п.1 ст. 36 КЗпП України (наказ №84 від 01.12.2015 року), що підтверджується відповідним записом в трудовій книжці позивача (запис №29).

Відповідно до ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника, виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, проводиться в день звільнення.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Як встановлено в судовому засіданні та не заперечується відповідачем в день звільнення з позивачем не проведено розрахунок, вказана обставина в силу ч. 1 ст. 61 ЦПК України не підлягає доказуванню.

Для врегулювання спору в позасудовому порядку 21.04.2016 року позивач рекомендованим листом направила на адресу відповідача заяву з проханням видати: довідку про заробітну плату та інші отримані доходи за останні 6 місяців, які передували її звільненню, довідку про розмір нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, лікарняні, премії тощо з урахуванням індексації та негайно виплатити всі належні їй при звільненні з урахуванням індексацій та компенсацій, передбачених Законом України «Про оплату праці» (а.с.7). Проте жодної відповіді на дане звернення від відповідача позивач не отримав, розрахунок з позивачем відповідачем проведено не було.

Згідно розрахунку позивача, з яким погодилася представник відповідача, заборгованості по заробітній платі відповідача перед позивачем на день її звільнення становить 9928,30 гривень, компенсація за затримку розрахунку при звільненні у розмірі середньомісячного заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку при звільненні, тобто з 01.12.2015 р. по 22.04.2016 року, становить 4984,35 гривень.

Відповідно до п.п. 20,21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд, на підставі ст. 117 КЗпП України, стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. При визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Таким чином, доводи позивача знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, визнання відповідачем позову не суперечить нормам законодавства, не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, а тому суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на корись позивача в примусовому порядку заборгованості по заробітній платі в розмірі 9928,30 грн., та середнього заробітку за весь час затримки виплати в розмірі 4984,35 грн.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, суд проводить розподіл судових витрат. Зважаючи, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову про стягнення заробітної плати, судовий збір в розмірі 551,20 грн. слід стягнути з відповідача в дохід держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. 43 Конституції України, ст.ст. 47, 116, 117 КЗпП України, ст.ст.15,21,24, 34 Закону України «Про оплату праці», ст.ст.10,57,60,88,174,209,212-215, 218, ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамік - Плюс», юридична адреса: м. Вінниця, провулок Цегельний, 12, код ЄДРПОУ 36547896, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса реєстрації: м. Вінниця, вул. Нагірна, 144а, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, заборгованість по заробітній платі в розмірі 9928,30 гривень та 4984,35 гривень середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамік- Плюс», юридична адреса: м. Вінниця, провулок Цегельний, 12, код ЄДРПОУ 36547896, на користь держави судовий збір в розмірі 551,20 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення через Вінницький міський суд Вінницької області, а особи які брали участь у справі але не були присутні під час проголошення судового рішення на протязі десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: