Ухвала суду № 58394745, 15.06.2016, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/701/16-ц

УХВАЛА

15 червня 2016 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області у складі-

головуючої судді Саєнко О.Б., при секретарі Микитюк І.С., за участю- представника позивача ОСОБА_1, відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, представників відповідачів- Гончарук Е.І., ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовною заявою Заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Дорожненської сільської ради до ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4 « про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та зобовязання повернути земельні ділянки у комунальну власність сільської ради», третя особа ,яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору- Управління Держгеокадасту в Вінницькому районі,-

ВСТАНОВИВ :

10 лютого 2016 року позивач звернувся до Вінницького районного суду із позовом до відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_3 , ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_4 про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та зобовязання повернути земельні ділянки у комунальну власність сільської ради, третя особа ,яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору- Управління Держгеокадасту в Вінницькому районі.

Ухвалою судді Вінницького районного суду від 15 лютого 2016 року дана позовну заяву повернуто позивачеві на підставі п.3 ч.3 ст.121 ЦПК України.

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 21 березня 2016 року ухвала суду першої інстанції скасована , а справа повернута до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі та розгляду заявлених позовних вимог.

Ухвалою судді Вінницького районного суду від 07 квітня 2016 року відкрито провадження у даній цивільній справі .

В судовому засіданні представником прокурора Черниш Г.М. оголошена вимога , яка вказана разом із позовними вимогами у позові , про забезпечення даного позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки до постановлення рішення у справі, які на праві власності належать відповідачів, а саме на :

- земельну ділянку, площею 0, 20 га ( кадастровий номер- 0520681803:02:005:0048) , розташованої по вул. Б. Хмельницького , 20 , с. Дорожне Вінницького району Вінницької області, яка належить на праві власності ОСОБА_2 ;

- земельну ділянку, площею 0, 20 га ( кадастровий номер- 0520681803:02:005:0047) , розташованої по вул. Б. Хмельницького , 20 с. Дорожне Вінницького району Вінницької області, яка належить на праві власності ОСОБА_6 ;

- земельну ділянку, площею 0, 20 га ( кадастровий номер- 0520681803:02:005:0049) , розташованої по вул. Б. Хмельницького , 20 с. Дорожне Вінницького району Вінницької області, яка належить на праві власності ОСОБА_3 ;

- земельну ділянку, площею 0, 10 га ( кадастровий номер- 0520681803:02:005:0045) , розташованої по вул. Б. Хмельницького , 20 с. Дорожне Вінницького району Вінницької області, яка належить на праві власності ОСОБА_4 ;

- земельну ділянку, площею 0, 20 га ( кадастровий номер- 0520681803:02:005:0044) , розташованої по вул. Б. Хмельницького , 20 с. Дорожне Вінницького району Вінницької області, яка належить на праві власності ОСОБА_9 ;

- земельну ділянку, площею 0, 20 га ( кадастровий номер- 0520681803:02:005:0046) , розташованої по вул. Б. Хмельницького , 20 с. Дорожне Вінницького району Вінницької області, яка належить на праві власності ОСОБА_9 ;

Дану вимогу представник позивача обґрунтувала тим, що відповідачі можуть відчужити чи іншим чином розпорядитися цими земельним ділянка, тому просила її задовольнити.

Оскільки діючим ЦПК України не заборонено право позивача у позовній заяві зазначати вимогу про забезпечення позову разом із позовними вимогами , тому суд при вирішенні питання про забезпечення позову, за аналогією закону , повинен застосовувати норми ст.ст.151-153 ЦПК України.

Вислухавши представника позивача, міркуванням відповідачів та представників відповідача у справі які заперечували проти її задоволення, суд вважає , що заяву ( вимогу) про забезпечення позову слід повернути, оскільки вона не відповідає вимогам ч.4 ст. 151 ЦПК України, так як позивачем не доданий суду документ , що підтверджує сплату судового збору за подачу заяви ( по аналогії закону) про забезпечення позову , а саме - в розмірі 0,5 розміру мінімальної заробітної плати, відповідно до п. п.4, п.1 ч.2 ст.4 Закону України « Про судовій збір», що становить 689 грн., із розрахунку , що згідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» , установлена у 2016 році мінімальна заробітна плата у місячному розмірі: з 1 січня - 1378 гривень.

Згідно до ч. 8 ст.153 ЦПК України, якою передбачено , що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Тому виходячи з вищевикладеного, суд вважає за необхідне заяву ( вимогу) про забезпечення даного позову повернути заявникові.

Доводи представника позивача про те, що за подачу цього позову про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у відповідності до п.6 ч.1 ст.5 Закону України « Про судовій збір» № 3674-VI позивач звільнений від сплати судового збору , суд вважає хибним , оскільки за цією нормою закону , позивач звільняється від сплати судового збору лише за подачу позову, а не заяви про забезпечення позову.

Дане розяснення , викладено в п.6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах {із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 25.09.2015}, з яких вбачається , що згідно зі статтею 5 Закону № 3674-VI визначено пільги щодо сплати судового збору, відповідно до якої від його сплати звільняються позивачі за подання окремих позовів, а також деякі категорії осіб, визначені законом, незалежно від виду позову.

Оскільки передбачені Законом № 3674-VI пільги щодо сплати судового збору стосуються лише справи та її руху, то сплата судового збору за подання до суду заяв про забезпечення доказів або позову (підпункт 13 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI) здійснюється на загальних підставах за визначеними ставками незалежно від того, чи звільнені позивачі від сплати судового збору за пред'явлення певних позовів. Проте це не стосується деяких категорій осіб незалежно від виду позову, оскільки Законом № 3674-VI вони взагалі звільнені від сплати судового збору, тобто і за оскарження ухвал суду та за вчинення інших процесуальних дій (зокрема, категорії, визначені у пунктах 8, 9, 18 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI).

Керуючись ч. 8 ст.153 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Заяву ( вимогу) про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Дорожненської сільської ради до ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4 « про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та зобовязання повернути земельні ділянки у комунальну власність сільської ради», третя особа ,яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору- Управління Держгеокадасту в Вінницькому районі,- повернути позивачеві.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький районний суд протягом пяти днів з дня її проголошення , шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя: