Ухвала суду № 58392933, 17.06.2016, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/970/16-ц

Номер провадження 6/623/42/2016

УХВАЛА

іменем України

17 червня 2016 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі : головуючого судді Бєссонової Т.Д.

за участю секретаря Ноль С.В.

судового розпорядника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізюмі заяву державного виконавця Ізюмського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 про заміну способу і порядку виконання рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30.05.2016 року,

в с т а н о в и в :

Державний виконавець Ізюмського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду і вказує, що рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30 травня 2016 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 Джамшуд-огли про стягнення боргу за договором позики стягнуто з ОСОБА_4 Джамшуд-огли на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики в сумі 180000 грн.

Вказане рішення знаходиться на виконанні у відділі виконавчої служби, де 06.06.2016 року відкрито виконавче провадження № 473/7.

06.06.2016 року надійшла заява боржника ОСОБА_4 про звернення до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області із заявою про заміну способу і порядку виконання рішення суду шляхом передачі ОСОБА_3 в рахунок погашення заборгованості будинок №5 по вул. Новоселів в с. Забавне Ізюмського району Харківської області, який на праві власності належить боржнику.

ОСОБА_3 06.06.2016 року подала заяву про згоду отримати в рахунок погашення заборгованості будинок №5 по вул. Новоселів в с. Забавне Ізюмського району Харківської області, який на праві власності належить боржнику.

Заявник ОСОБА_2В, стягувач ОСОБА_3, представник боржника ОСОБА_5 в судовому засіданні заяву підтримали.

Зміна способу та порядку виконання рішення це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обовязки субєктів виконавчого провадження під час їх вчинення. Тобто судом вживаються нові заходи для реалізації рішення суду в разі неможливості його виконання у порядку і спосіб, що встановлені раніше.

Спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у ст. 16 ЦК способів захисту цивільних прав. Зокрема, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обовязку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим.

Відповідно до ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення ( хвороба боржника або членів його сім»ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Це питання врегульовано і ст. 36 Закону № 606-ХІV, яка передбачає, що за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

При вирішенні питання про зміну способу виконання суд повинен зясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення.

Під час розгляду заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 373 ЦПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сімї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Слід зазначити, що наведений у ст. 373 ЦПК перелік найбільш характерних виняткових обставин, що можуть враховуватися судом під час розгляду питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення, не є вичерпним.

Стаття 373 ЦПК не повязує суд зі згодою сторони на вжиття передбачених законом заходів.

Згідно з вимогами статей 10, 60, 373 ЦПК саме заявники зобовязані довести зазначений локальний предмет доказування.

Згідно ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Заходами примусового виконання рішень, відповідно до цього Закону є звернення стягнення на майно та інші майнові права боржника.

Порядок звернення стягнення на майно боржника регламентує глава 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилучення та примусовій реалізації.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом.

Враховуючи те, що заявником не наведено жодних доказів про абсолютну неможливість виконання рішення, а також наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, суд вирішуючи це питання, виходить із засад доцільності та необхідності захисту інтересів, насамперед стягувача, права якого підтверджені судовим рішенням, яке набрало чинності, вважає що заява не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 373 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В заяві державного виконавця Ізюмського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 про заміну способу і порядку виконання рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30.05.2016 року відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі у 5 денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.

Суддя :