Рішення № 58392688, 07.06.2016, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/9496/16-ц

Провадження № 2/638/3745/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2016> Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Гайдук Л.П.

при секретарі Кушнарьові Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів на придбання житла,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів на придбання житла у розмірі еквівалентному 120 000 тисяч доларів США. Свої вимоги обґрунтовує тим, що укладеним з ОСОБА_2 п. 6 шлюбного договору від 03.06.2005 р. передбачено: «В разі розірвання шлюбу за ініціативою ОСОБА_2, останній за умови працездатності за віком та станом здоров'я, зобов'язаний забезпечити ОСОБА_3 окремою двокімнатною квартирою з необхідним умеблюванням, автомобілем, або сплатити протягом шести місяців від дати розірвання шлюбу грошову суму еквівалентну 120 000 (сто двадцять тисяч) доларів США….». Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 04.03.2015р. шлюб між сторонами було розірвано, однак ОСОБА_2 до цього часу не виконав умови вищезазначеного договору та не забезпечив позивача окремою двокімнатною квартирою з необхідним умеблюванням, автомобілем, тому позивач звернулась до суду з позовом про стягнення грошових коштів в розмірі, еквівалентному 120 000 (сто двадцять тисяч) доларів США, які передбачені шлюбним договором.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Відповідач та його представник в судове засідання не з*явилися з невідомих суду причин, про дату, час та місце слухання справи повідомлені своєчасно та належним чином, заяви про розгляд справи за їх відсутністю суду не надавали.

Суд, вислухавши пояснення позивача та її представника, дослідивши надані докази вважає позов таким,що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з наданого до матеріалів справи шлюбного договору, укладеного між сторонами, 03 червня 2005 року, після звернення із заявою про реєстрацію шлюбу до органів реєстрації актів цивільного стану, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено шлюбний договір б/н, посвідчений 03.06.2005р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Алексєєвою Л.В., зареєстрований в реєстрі за № 5365.

Відповідно до п.п. 5,6 шлюбного договору передбачені обов'язки подружжя щодо утримання один одного. У разі втрати одним із подружжя працездатності інший, за наявності можливості, зобов'язується надавати йому матеріальну допомогу у розмірі не менше 20 мінімальних заробітних плат. В разі розірвання шлюбу за ініціативою ОСОБА_2 останній, за умови працездатності за віком та станом здоров'я, зобов'язаний забезпечити дружину окремою двокімнатною квартирою з необхідним умеблюванням, автомобілем, або сплатити протягом 6 місяців від дати розірвання шлюбу грошову суму, еквівалентну 120000 доларів США, а також виплачувати щомісячне грошове утримання на кожну спільну дитину у розмірі, еквівалентному 1000 доларів США. В разі розірвання шлюбу за ініціативою або за вини дружини ОСОБА_2 за умови працездатності за віком та станом здоров'я зобов'язується виплачувати щомісячно грошове утримання на кожну спільну дитину у розмірі, еквівалентному 1000 доларів США.

04 червня 2005 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено шлюб, зареєстрований міським відділом реєстрації актів цивільного стану № 1 Харківського обласного управління юстиції, про що зазначеною установою в книзі реєстрації шлюбів 04.06.2005 року зроблено актовий запис № 726. Після укладення шлюбу прізвище дружини змінено на "Політуха".

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано на підставі рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 04 березня 2015 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 03 червня 2015 року, що набрала чинності.

Відповідно до рішення суду, позивачем по справі про розірвання шлюбу є ОСОБА_2.

Статтею 64 Сімейного кодексу України передбачено право дружини та чоловіка на укладення договорів між собою. Так, дружина та чоловік мають право на укладення між собою усіх договорів, які не заборонені законом, як щодо майна, що є їхньою особистою приватною власністю, так і щодо майна, яке є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Норма статті 97 СК України надає подружжю право визначати у шлюбному договорі правовий режим майна, набутого до чи під час шлюбу, та не містить заборон або будь-яких обмежень цього права.

Відповідно до ст. 92 Сімейного кодексу України шлюбний договір може бути укладено особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу.

04 червня 2005 року шлюбний договір набрав чинності та його положення є обов'язковими для виконання сторонами, позивачем та відповідачем.

Відповідно до ст. 97 СК України у шлюбному договорі може бути визначене майно, яке дружина, чоловік передає на використання на спільні потреби сім'ї. Сторони можуть домовитись про непоширення на майно, набуте ними за час шлюбу, положень ст. 60 СК України (належність дружині і чоловікові на праві спільної сумісної власності майна, набутого за час шлюбу), і вважати таке майно спільною частковою власністю або особистою приватною власністю кожного з них. Сторони можуть включити до шлюбного договору будь-які інші умови щодо правового режиму майна, якщо вони не суперечать моральним засадам суспільства.

У відповідністю із пунктом 6 шлюбного договору від 03.06.2005 р. сторони домовились, що «В разі розірвання шлюбу за ініціативою ОСОБА_2, останній за умови працездатності за віком та станом здоров'я, зобов'язаний забезпечити ОСОБА_3 окремою двокімнатною квартирою з необхідним умеблюванням, автомобілем, або сплатити протягом шести місяців від дати розірвання шлюбу грошову суму еквівалентну 120 000 (сто двадцять тисяч) доларів США….».

Відповідно до положень ст.638 ЦК України договір є укладеним,якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Надаючи оцінку шлюбному договору суд вважає його таким, що укладено у відповідності до положень вищезазначеної норми закону, при цьому сторони досягли добровільної згоди стосовно істотних умов договору, в тому числі, тих, які передбачені п.6 - а саме ,у разі розірвання шлюбу за ініціативою ОСОБА_2, останній за умови працездатності за віком зобов*язаний забезпечити ОСОБА_5 окремою двокімнатною квартирою з необхідним умеблюванням, автомобілем або сплатити протягом 6 місяців грошову суму еквівалентну 120 000 доларів США.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 не довів суду, що він є непрацездатним за віком та розірвання шлюбу відбулось не з його ініціативи.

Як вбачається з свідоцтва про шлюб, ОСОБА_2 не досяг віку непрацездатності та згідно до рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 4.03.2015року є ініціатором розірвання шлюбу, оскільки є позивачем у справі про розірвання шлюбу між ним та ОСОБА_1.\дошлюбне прізвище ОСОБА_1\.

Окрім того, змістом даного рішення суду не встановлено вину будь-кого з осіб у розірванні шлюбу, в тому числі й ОСОБА_2 \ ОСОБА_2\, щоб могло дати суду підстави для застосування ч.2 п.6 шлюбного договору, який позбавляє ОСОБА_2 права на утримання у вигляді забезпечення окремою 2 кімнатною квартирою з необхідним умеблюванням та машиною або сплатою грошових коштів в розмірі еквівалентному 120 000 доларів США .

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести належними і допустимими доказами ті обставини, якими вона обґрунтовує свої пояснення або заперечення.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку про не доведеність з боку відповідача ОСОБА_2 обставин вини позивачки ОСОБА_1 у розірванні шлюбу в судовому засіданні та посилання відповідача на існуюче рішення суду,яким визнано вину ОСОБА_1 у розірванні шлюбу є такими ,що не можуть бути прийнятими до уваги.

На час розгляду справи грошова сума еквівалентна 120 000 (сто двадцять тисяч) доларів США відповідає, за офіційним курсом НБУ - станом на подання зустрічної позовної заяви складає 2 640 000,00 гривень.

Таким чином, на підставі повно і всебічно досліджених доказів, окремо та в їх сукупності, і встановлених на їх підставі обставин справи суд приходить до висновку, що зустрічний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 60, 64, 92, 97 СК України, ст.ст. 10, 11, 14, 58, 59, 60, 207, 213, 215, ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів на придбання житла задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти на придбання житла в розмірі 2 640 000, 00 грн., що еквівалентно 120 000,00 доларів США згідно п. 6 шлюбного договору від 03.06.2005р. та сплачений судовий збір в розмірі 6993,35грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення- протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Головуючий - суддя: