Рішення № 58392384, 09.06.2016, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/9270/15-ц

Провадження №2/428/384/2016

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2016 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Скочій Г.Д.,

при секретарі Андрусишин Н.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - ПАТ КБ «Приватбанк») звернулось до Сєвєродонецького міського суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на наступне.

Відповідно до укладеного договору LGS1GA0000000002 від 09.06.2016р. відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 11775 доларів США на термін до 17.03.2018 року. Відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. Однак відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками більш ніж на 30 днів, а отже, згідно зазначеного договору, зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 250 грн. + 5% від суми позову. Таким чином, станом на 13.07.2015 року за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 45772,11 доларів США, що за курсом 21,91 відповідно до службового розпорядження НБУ від 13.07.2015 року складає 1002866,96 грн., яку позивач просить стягнути на його користь разом з витратами по оплаті судового збору.

В судове засідання представник позивача ПАТ КБ «Приватбанк» Зеніна А.О. в судове засідання не з'явилася. В своїх письмових поясненням зазначила прохання про розгляд справи без її участі, та зазначила, що проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Представник позивача не заперечувала проти розгляду справи за відсутності відповідача. У зв'язку з наведеним, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутністю відповідача, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього.

У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що згідно п. 8.1 договору LGS1GA0000000002 від 09.06.2016р. відповідач ОСОБА_1 отримав кредитні кошти шляхом надання готівкою через касу на строк з 17.03.2008р. по 17.03.2018р. включно, у вигляді непоновлюваної кредитної лінії у розмірі 11775 доларів США на наступні цілі: споживчі цілі у розмірі 10500 доларів США, а також у розмірі 1275 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та згідно порядку, передбачених п.п. 2.1.3, 2.2.7 даного Договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,00 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 2 % від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0 % від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати, винагороди за резервування ресурсів у розмірі 0,48 % від суми зарезервованих ресурсів, винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п. 8.2 даного Договору. П. 6.4 зазначеного Договору передбачає, що при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених Кредитним договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 250 грн. + 5% від суми позову.

Відповідач порушив умови договору і, згідно розрахунку заборгованості, наданого ПАТ КБ "Приватбанк", станом на 13.07.2015 року має заборгованість в сумі 45772,11 доларів США, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 10563,42 доларів США, заборгованості за відсотками за користування кредитом у сумі 7867,55 доларів США, заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 233,98 доларів США, пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у сумі 24916,67 доларів США, фіксованого штрафу в сумі 11,41 доларів США, штрафу з процентною складовою в сумі 2179,08 доларів США.

Згідно розрахунку, наданому банком, пеня нараховувалася відповідачу за період з 25.11.2008 року по 13.07.2015 року.

Згідно із статтею 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Відповідно до розпорядження КМУ від 02 грудня 2015 р. № 1275-р м. Алмазна Луганської області входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Враховуючи викладене, а також те, що станом на час розгляду справи відсутній Указ Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України, то суд вважає, що пеня та/або штраф за період з 14 квітня 2014 року, яка була нарахована на суму заборгованості за кредитним договором, стягненню з відповідача не підлягає.

Отже, сума пені в розмірі 8621,64 доларів США (24916,67 доларів США - 16295,03 доларів США), яка була нарахована відповідачу після 14 квітня 2014 року стягненню не підлягає.

Суд також враховує, що вказана позивачем у розрахунку сума процентної складової штрафу дорівнює 5 (п'яти) відсоткам загальної суми інших складових заборгованості станом на 13.07.2015 року (10563,42+7867,55+233,98) х 0,05 = 2179,08 доларів США) і фіксована складова суми штрафу в сумі 11,41 доларів США у відповідності до умов Договору, укладеного між сторонами, нараховується разом із процентною складовою суми заборгованості.

Оскільки позивачем не було надано відомостей щодо дати нарахування суми штрафів, суд робить висновок про те, що фіксовані та процентні суми штрафу були нараховані відповідачу на суму заборгованості станом на 13.07.2015 року, тобто в період проведення антитерористичної операції, а отже такі суми штрафу стягненню з відповідача не підлягають.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Згідно положенням ч.2 статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ч.3 ст.533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів у іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Законодавчими актами, що встановлюють право банку здійснювати операції в іноземній валюті, є Закон України «Про банки і банківську діяльність» та Декрет Кабінету Міністрів України (КМУ) «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Крім того, відповідно до роз'яснень, наданих у п.14 постанови Пленуму Верховного Суду України «14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення», у разі пред`явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунок з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» у разі, якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК України.

З довідки Національного банку України вбачається, що станом на 09.06.2016 року, тобто на день ухвалення рішення судом, офіційний курс гривні до долара США становить 2494,4121 грн. за 100 дол. США.

За таких обставин, з урахуванням вищезазначеного та враховуючи, що факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог частково знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, є достовірними та частково обґрунтованими, підтверджені письмовими доказами, сумніву у суду не викликають, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості в загальній сумі 27286,59 доларів США, , що за курсом Національного банку України встановленого на день ухвалення судового рішення на 09.06.2016 року в гривневому еквіваленті становить 680640 грн. (27286,59 доларів США х 2494,4121 грн. : 100 доларів США = 213246 грн. 85 коп.), яка складається за наступного: 10563,42 доларів США - заборгованість за кредитом, 7867,55 доларів США - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 233,98 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом, 8621,64 доларів США - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно із п. 36 постанови Пленуму ВССУ від 17.10.2014 року № 10 із змінами та доповненнями, вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом).

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжним дорученням від 16.07.2015 року про сплату судового збору в сумі 3654 грн. Враховуючи те, що задоволено 59,61 % відсотків позовних вимог (27286,56 доларів США від 45772,11 доларів США складає 59,61 %), то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат в розмірі 2178,15 грн. - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (3654грн. х 59,61%/100).

Керуючись ст.ст. 192, 526, 527, 530, 533, 610, 625, 626, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (р/р №29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № LGS1GA0000000002 від 17.03.2008 року у сумі 27286,59 доларів США, що за курсом Національного банку України, встановленого на день ухвалення судового рішення 09.06.2016 року, в гривневому еквіваленті становить 680640 (шістсот вісімдесят тисяч шістсот сорок) грн. 00 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» судовий збір в розмірі 2178 (дві тисячі сто сімдесят вісім) грн. 15 коп..

У задоволенні іншої частини позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному суді Луганської області через Сєвєродонецький міський суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя Г. Д. Скочій