Ухвала суду № 5839064, 11.08.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2009 р.Справа № 2-а-30997/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Гуцала М.І.

за участю секретаря судового засідання Гребенюк А.В.

за участю

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Васильєвої Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова на постанову Харківський окружний адміністративний суд від 12.05.2009р. по справі№2-а-30997/09/2070

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова

про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду позовом, в якому просив суд визнати недійсним та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001071700/0 від 10.07.08, № 000109700/0 від 10.07.08, № 0001081700/0 від 10.07.08, № 0001071700/1 від 05.08.08, № 0001091700/1 від 05.08.08, № 0001081700/1 від 05.08.08, № 0001071700/2 від 20.10.08, № 0001091700/2 від 20.10.08, № 0001081700/2 від 20.10.08, № 0001071700/3 від 14.01.09, № 00010091700/3 від 14.01.09, № 0001081700/3 від 14.01.09.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2009 року позов ФОП ОСОБА_1 задоволено частково:

-визнано недійсними податкові повідомлення-рішення № 0001071700/0 від 10.07.08, № 0001091700/0 від 10.07.08, № 0001071700/1 від 05.08.08, № 0001091700/1 від 05.08.08, № 0001071700/2 від 20.10.08, № 0001091700/2 від 20.10.08, № 0001071700/3 від 14.01.09, № 0001091700/3 від 14.01.09;

-в іншій частині позовних вимог відмовлено;

-стягнуто з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) витрати по сплаті державного мита в розмірі 2,27 (дві грн. 27 коп.) грн.

Відповідач, не погодившись з зазначеною постановою суду в частині задоволення позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме: ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» від 03.07.1998 року № 727/98, п.п. 9.12.2 п. 9.12 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-IV. Просить скасувати оскаржувану постанову в частині визнання недійсними податкові повідомлення-рішення № 0001071700/0 від 10.07.08, № 0001091700/0 від 10.07.08, № 0001071700/1 від 05.08.08, № 0001091700/1 від 05.08.08, № 0001071700/2 від 20.10.08, № 0001091700/2 від 20.10.08, № 0001071700/3 від 14.01.09, № 0001091700/3 від 14.01.09 та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову. В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив їх задовольнити.

Позивач, заперечуючи проти доводів апеляційної скарги відповідача, вважає її вимоги незаконними, необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства. Просить залишити постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2009 року без змін, як таку, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, повним та всебічним встановленням всіх обставин, що мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

В ході судового розгляду справи було встановлено, що на підставі направлення від 11.06.2008 № 338, виданого ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова, головним державним податковим ревізором-інспектором ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова Большаковою О. Ю., згідно з п. 1 ст. 11, ст. 11-1 Закону України від 04.12.1990р. за № 509-Х11 «Про державну податкову службу в Україні» зі змінами та доповненнями та відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання, проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання суб'єктом господарської діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006р. по 31.03.2008р., відповідно до затвердженого плану перевірки. За результатами був складений акт перевірки про результати виїзної планової перевірки з дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 01.07.2008р. за № 1658/17-215/2846520399 (а.с. 7-24), відповідно до якого виявлені наступні порушення: заниження чистого доходу в 4 кварталі 2007 року, чим порушено ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.92 р. №13-92 зі змінами та доповненнями та п. 19.1 ст. 19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003р. № 889-ІУ зі змінами та доповненнями, донараховано 3405,00грн. податку з доходів фізичних осіб; завищення податкового кредиту в листопаді 2006 р, червні, липні, серпні 2007р., чим порушено пп. 7.4.1 та пп. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97р. зі змінами та доповненнями, донараховано податку на додану вартість у сумі 1906 грн.; не утримання податку з доходів фізичних осіб, чим порушено п. 1 ст. 8 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-ІУ від 22.05.2003 зі змінами та доповненнями, донараховано податку з доходів фізичних осіб у сумі 130 грн.; неналежне ведення обліку доходів та витрат у 2007 році (виправлення у книзі обліку доходів та витрат у березні 2008 року, заниження чистого доходу в 4 кварталі 2007 року), чим порушено ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.92р. №13-92 зі змінами та доповненнями та п. 19.1 ст. 19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 № 889-ІУ зі змінами та доповненнями (а.с. 23). З актом перевірки ФО-П ОСОБА_1 був ознайомлений, з висновками перевіряючих - не згодний, примірник акту перевірки отримав 01.07.2008р., що підтверджується його підписом (а.с. 24).

На Акт перевірки від 01.07.2008р. за № 1658/17-215/2846520399 позивачем були надані до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова заперечення, відповідно до яких просив ще раз ретельно дослідити оскаржуваний ним акт перевірки та переглянути його висновки, об'єктивно та неупереджено (а.с. 29-32).

Державною податковою інспекцією у Фрунзенському районі м. Харкова ФОП ОСОБА_1 була надана відповідь від 08.07.2008р. за № 6278/Б/17-221 на заперечення на акт перевірки, відповідно до якої перевірка була проведена законно, висновки та підстави перевірки є законними (а.с. 45-47), та винесені податкові повідомлення-рішення за № 0001071700/0 від 10.07.2008р., де сума податкового зобов'язання складає 3405,00 грн. (а.с. 66), № 0001091700/0 від 10.07.2008р., де сума податкового зобов'язання складає 2859,00 грн. (а.с. 67), № 0001081700/0 від 10.07.2008р., де сума податкового зобов'язання складає 390,00 грн. (а.с. 68).

ФОП ОСОБА_1 з винесеними стосовно нього податковими повідомленнями-рішеннями не погодився, та подав 18.07.2008р. до ДПІ у Фрунзенському районі у м. Харкові скаргу про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0001071700/0 від 10.07.08р., №0001091700/0 від 10.07.08р., та №0001081700/0 від 10.07.08р. з мотивів їх незаконності (а.с. 33-35).

Державною податковою інспекцією у Фрунзенському районі м. Харкова ФОП ОСОБА_1 направлено рішення від 05.08.2008р. за № 7016/Б/25-014 про результати розгляду скарги від 18.07.2008р., відповідно до якого скаргу ФОП ОСОБА_1 залишено без задоволення (а.с. 48-53), та винесені податкові повідомлення-рішення за № 0001071700/1 від 05.08.2008р., де сума податкового зобов'язання складає 3405,00 грн. (а.с. 70), № 0001091700/1 від 05.08.2008р., де сума податкового зобов'язання складає 2859,00 грн. (а.с. 71), № 0001081700/1 від 05.08.2008р., де сума податкового зобов'язання складає 390,00 грн. (а.с. 72).

ФОП ОСОБА_1 з винесеними стосовно нього податковими повідомленнями-рішеннями не погодився, та подав 18.08.2008р. до ДПА в Харківській області скаргу про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0001071700/0 від 10.07.08р., №0001091700/0 від 10.07.08р., та №0001081700/0 від 10.07.08р., №0001071700/1 від 05.08.08 р., №0001091700/1 від 05.08.08 р. та №0001081700/1 від 05.08.08 р. з мотивів їх незаконності (а.с. 36-39).

Державною податковою адміністрацією у Харківській області ФОП ОСОБА_1 направлено рішення від 08.10.2008р. за № 1031/Б/25-203 про результати розгляду скарги від 18.08.2008р., відповідно до якого скаргу ФОП ОСОБА_1 залишено без задоволення (а.с. 54-60), та винесені податкові повідомлення-рішення за № 0001071700/2 від 20.10.2008р., де сума податкового зобов'язання складає 3405,00 грн. (а.с. 73), № 0001091700/2 від 20.10.2008р., де сума податкового зобов'язання складає 2859,00 грн. (а.с. 74), № 0001081700/2 від 20.10.2008р., де сума податкового зобов'язання складає 390,00 грн. (а.с. 75).

ФОП ОСОБА_1 з винесеними стосовно нього податковими повідомленнями-рішеннями не погодився, та подав 22.10.2008р. до ДПА в Харківській області скаргу про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0001071700/0 від 10.07.08р., №0001091700/0 від 10.07.08р., та №0001081700/0 від 10.07.08р., №0001071700/1 від 05.08.08 р., №0001091700/1 від 05.08.08 р., №0001081700/1 від 05.08.08 р. з мотивів їх незаконності (а.с. 40-44).

Державною податковою адміністрацією України ФОП ОСОБА_1 направлено рішення від 17.12.2008р. за № 9962/Б/25-0315 про результати розгляду скарги від 22.10.2008р., відповідно до якого скаргу ФОП ОСОБА_1 залишено без задоволення (а.с. 61-65), та винесені податкові повідомлення-рішення за № 0001071700/3 від 14.01.2009р., де сума податкового зобов'язання складає 3405,00 грн. (а.с. 76), № 0001091700/3 від 14.01.2009р., де сума податкового зобов'язання складає 2859,00 грн. (а.с. 77), № 0001081700/2 від 14.01.2009р., де сума податкового зобов'язання складає 390,00 грн. (а.с. 78).

Частково задовольняючи позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача не було підстав для визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за звітний період, в якому позивач перевищив суму виручки, визначену згаданим Указом Президента України, оскільки позивач подав заяву про перехід зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування починаючи з наступного звітного періоду; висновок про неправомірність віднесення витрат на придбання ноутбуку, картріджів, стільців, офісних диванів до витрат пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності є такими, що не відповідає дійсним обставинам справи та діючому законодавству та представником відповідача не доведено, що вказані речі не можна вважати основними фондами.

Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідача, погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 28 червня 1999 року № 727/98 від 03.07.98 р. із змінами і доповненнями встановлено, що система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб'єктів малого підприємництва, в т.ч. фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.

Згідно цієї норми Указу Президента України від 03.07.1998 № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Відповідно до ч.1 ст. 5 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» у разі порушення вимог, встановлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Будь-яких інших наслідків порушення вимог ст. 1 Указу чинним законодавством не передбачено.

Отже, з наведених норм вбачається, що у разі, якщо суб'єкт підприємницької діяльності у звітному періоді перевищив фактичну суму виручки, яка дозволяє йому знаходитись на спрощеній системі оподаткування, то такий суб'єкт зобов'язаний перейти на загальну систему оподаткування починаючи з наступного звітного періоду. Тобто звітний період, в якому гранична сума виручки була перевищена, позивач завершує, знаходячись на спрощеній системі оподаткування.

В ході розгляду справи було встановлено, що позивач подав заяву про перехід зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування починаючи з наступного звітного періоду.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності у відповідача підстав для визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за звітний період, в якому позивач перевищив суму виручки, визначену вищезазначеним Указом Президента України.

Окрім цього, колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено ні в ході розгляду справи в суді першої інстанції ані під час апеляційного розгляду справи, що сума, на яку перевищено максимально можливий розмір виручки для перебування на спрощеній системі оподаткування, була отримана позивачем не від її підприємницької діяльності.

Таким чином, судом першої інстанції правомірно визнано недійсними податкові повідомлення - рішення № 0001071700/0 від 10.07.08р., № 0001071700/1 від 05.08.08р., № 0001071700/2 від 20.10.2008р., № 0001071700/3 від 14.01.2009р.

Щодо податкових повідомлень-рішень № 0001091700/0 від 10.07.08р., № 0001091700/1 від 05.08.08р., № 0001091700/2 від 20.10.2008р., № 0001091700/3 від 14.01.2009р. колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з акту перервікри, до податкового кредиту зайво включені наступні податкові накладні: за листопад 2006р. за № 1613 від 24.11.2006р., де сума ПДВ складає 1628,18 грн., за червень 2007р. за № 1317080714 від 03.06.2007р., де сума ПДВ складає 45,96 грн., за липень 2007р. за № 1309042757 від 30.07.2007р., де сума ПДВ складає 125,80 грн., за серпень 2007р. за № 1316251741 від 02.08.2007р., де сума ПДВ складає 105,80 грн. (а.с. 19).

Відповідно пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97 №168/97-ВР зі змінами та доповненнями „Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної-") вартості товарів (послуг)... та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8' цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР „Про податок на додану вартість" зі змінами та доповненнями „Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

В ході розгляду справи було встановлено, що вказані суми витрачені ФОП ОСОБА_1 на придбання Ноутбуку АSUS Се1егоп-М420 512МВ 15.4 "WXGA DVP SupMTI Version А6RР, що підтверджується видатковою накладною (а.с. 100), 3 шт. катриджів Сагtігіdgе ЕР-22 Саnоn LBР-1120 (а.с. 100), 2 шт. стільців, що підтверджується податковою накладною (а.с. 98); 1 шт. дивану офісного, що підтверджується податковою накладною (а.с. 96), 1 шт. дивану офісного, що підтверджується податковою накладною (а.с. 94).

Відповідно до Наказу Мінфіну "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби"" від 27.04.2000р. № 92 основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Згідно з п.п. 8.2.1. Закону України, від 28.12.1994, № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств " від 28.12.1994р. за № 334/94-ВР під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Так, вартість ноутбуку та принтера, які були придбані позивачем, складає 8140,90 грн. та 1720,00 грн. відповідно, що підтверджується податковими накладними (а.с. 91, 101).

Позивач для здійснення підприємницької діяльності користувався офісним приміщенням за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 92-А, кім. 602, корп. „В", 6 поверх, загальною площею 13 кв. м згідно договорів оренди приміщення з ВАТ „Готель Металіст" (код 14091466) від 01.01.2006 №ЗЗВ/01-2006, від 01.10.06 № 110В/10-2006, від 01.01.2007 №60В/01-2007, від 01.01.2008 № 45В/01-2008.

В період, що перевірявся, перевіряючими зроблено висновок про невикористання ноутбуку, картріджів, стільців, офісних диванів в господарській діяльності на підставі того, що станом на 01.07.2008р., вказані предмети знаходяться за домашньою адресою позивача.

Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що період, який перевірявся тривав з 01.04.2006р. по 31.03.2008р., а в цей час у позивача був наявний офіс в оренді, що підтверджується договорами оренди приміщення з ВАТ „Готель Металіст" (код 14091466) від 01.01.2006 №ЗЗВ/01-2006, від 01.10.06 № 110В/10-2006, від 01.01.2007 №60В/01-2007, від 01.01.2008 № 45В/01-2008, де і знаходились вказані речі.

Окрім цього, позивачем зазначалось, що придбані ним речі використовуються у підприємницькій діяльності.

Таким чином, колегія суддів погоджується з тим, що висновок про неправомірність віднесення витрат на придбання ноутбуку, картріджів, стільців, офісних диванів до витрат пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності є таким, що не відповідає дійсним обставинам справи та діючому законодавству.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, всупереч даної норми, представником відповідача не доведено, що вказані речі (ноутбук, картріджі, стільці, офісні дивани) не можна вважати основними фондами, а тому не доведено правомірність прийнятого ним рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо скасування податкових повідомлень - рішень № 0001091700/0 від 10.07.08р., № 0001091700/1 від 05.08.08р., № 0001091700/2 від 20.10.2008р., № 0001091700/3 від 14.01.2009р.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги виводів суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківський окружний адміністративний суд від 12.05.2009р. по справі№2-а-30997/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Філатов Ю.М. Судді Водолажська Н.С. Гуцал М.І. Повний текст ухвали виготовлений 17.08.2009 р.