Вирок № 58390418, 16.06.2016, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/2434/16-к

Провадження № 1-кп/206/136/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" червня 2016 р.

Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Грицаюк Н.М.,

при секретарі Сєдової А.А.

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Соболя А.А., Катриченко Б.Д.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040700000442 від 10.04.2016 року відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Дніпропетровська, громадянина України, маючого середню освіту, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого,

- 23.04.2014 року Самарським районним судом міста Дніпропетровська за ч. 1 ст. 309 КК України, до штрафу 1000 гривень;

- 13.01.2015 року Самарським районним судом міста Дніпропетровська за ч. 2 ст. 309 КК України, до позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений з іспитовим строком на 2 роки,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 09 квітня 2016 року приблизно о 04 годині 30 хвилин, перебуваючи біля під'їзду № 2 будинку №37 по вулиці 20-річчя Перемоги у місті Дніпропетровську, під лавою, на прилеглій до вище вказаного під'їзду території знайшов гаманець із штучної шкіри чорного кольору, в якому виявив дві банківські картки ПАТ «Альфа-Банк» № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, а також банківські листи ПАТ «Альфа-Банк» з ПІН-кодами до вказаних карток.

В цей час у ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів, які, на його думку, могли знаходитися на рахунках відповідних банківських карт.

Реалізуючи свій злочинний намір, 09 квітня 2016 року приблизно о 04 годині 35 хвилин, ОСОБА_1 прослідував до банкомату «Райффайзен Банк Аваль», що розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. 20-річчя Перемоги, 43-Д, де перевірив дію ПІН-кодів та виявив наявність грошового балансу на рахунках вище зазначених банківських карт.

Продовжуючи реалізацію свого єдиного злочинного умислу, спрямованого на крадіжку грошових коштів з рахунків банківських карт ПАТ «Альфа-Банк» № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, ОСОБА_4 того ж дня направився у менш людне місце, а саме до банкомату ПАТ КБ «ПриватБанк», що розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. 20-річчя Перемоги, 29, де в період часу з 04 години 40 хвилин до 04 години 48 хвилин, умисно, з корисливих мотивів здійснив транзакцію зняття грошових коштів за допомогою банкомату ПАТ КБ «ПриватБанк» з обох карток на загальну суму 5 300 гривень, а саме здійснив шість операцій по зняттю коштів з картки ПАТ «Альфа-Банк» № НОМЕР_2 на загальну суму 4 000 гривень та з картки ПАТ «Альфа-Банк» № НОМЕР_1 здійснив дві операції по зняттю коштів на загальну суму 1 300 гривень, обернувши викрадені грошові кошти на свою користь.

Крім того, реалізуючи свій раніше виниклий, єдиний злочинний умисел, спрямований на крадіжку грошових коштів з рахунків банківських карток ПАТ «Альфа-Банк» № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, ОСОБА_4 10 квітня 2016 року о 23 годині 15 хвилин, знаходячись у супермаркеті «Варус», що розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. 20-річчя Перемоги, 43-Д, здійснив покупку товару на загальну суму 11 гривень 55 копійок, при цьому розрахувався карткою ПАТ «Альфа-Банк» № НОМЕР_2.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_2 спричинив матеріальну шкоду на загальну суму 5 311 грн. 55 коп.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1. вину у скоєнні інкримінованого йому злочину при вищезазначених обставинах визнав в повному обсязі, при цьому суду пояснив, що дійсно 09.04.2016 року вийшов з будинку та присів на лаву поряд з під'їздом, в цей час побачив під лавою гаманець, піднявши його, виявив в ньому грошові кошти в розмірі 150 грн., платіжні банківські картки та на папері ПІН-код до них. Забравши з гаманця грошові кошти та платіжні банківські картки, викинув гаманець до мусоропроводу. Пішовши до банкомату зняв, всі наявні на картках кошти, після чого отриманими грошовими коштами розпорядився на власний рахунок. Наступного дня розплатився однією із платіжних банківських карток за пачку цигарок в магазині «Варус». Просив суд суворо не карати, матеріальні збитки потерпілій відшкодував добровільно в повному обсязі

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила викладені в обвинувальному акті обставини, а також пояснила суду, що 09.04.2016 року раптово на її телефон почали надходити смс-повідомлення про зняття грошових коштів з її платіжних банківських карток в сумі 4000 грн. та 1300 грн. Перевіривши сумку, виявила відсутність гаманця, в якому знаходились платіжні банківські картки та на папері ПІН-коди до них. Наступного дня однією із її платіжних карток було сплачено покупку в магазині «Варус». Після чого вона пішла до відділку поліції та написала заяву про викрадення власних грошових коштів.

Крім вищезазначених показів обвинуваченого та потерпілої, винуватість ОСОБА_1 в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження, а саме:

- протоколом огляду CD-R диску з відеозаписом з камери спостереження магазину «Варус» розташованого за адресою : м. Дніпропетровськ, вул.. 20-річчя Перемоги, 43-д, на якому відображено факт зняття 09.04.2016 року о 04 год. 23 хв. обвинуваченим ОСОБА_1 грошових коштів з платіжної банківської картки за допомогою банкомату «Райффайзен Банк Аваль», а також 10.04.2016 року о 23 год. 04 хв. факт покупки ОСОБА_1 пачки цигарок у вищезазначеному супермаркеті (Т І а.п. 43);

Таким чином, аналіз належних і допустимих доказів в їх сукупності, дає суду підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбаченеч. 1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу винного, те що він не працює, вчинив злочин у період іспитового строку, за місцем проживання характеризується посередньо, у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра на обліку не перебуває та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 у відповідності до ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття, добровільне відшкодування шкоди потерпілій.

До Обставини, що обтяжує покарання ОСОБА_1 згідно зі ст. 67 КК України, суд відносить рецидив злочину.

Враховуючи викладене, суд вважає, необхідним і достатнім для виправлення і попередження вчинення нових злочинів призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі.

Призначаючи обраний вид покарання ОСОБА_1, суд не вбачає підстав для застосування ст.ст. 69,75 КК України, виходячи з наступного.

Згідно абз. 4 п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року № 7 (із змінами) «Про практику застосування судами кримінального покарання» вчинення особою під час іспитового строку нового злочину, суди мають розцінювати як порушення умов застосування ст. 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.

На підставі абз. 7 п. 26 Постанови, у разі коли особа була засуджена до позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням і в період іспитового строку вчинила новий злочин, суд зобов'язаний визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до абз. 5 п. 8 Постанови застосування положень ст. 69 КК України щодо покарання, призначеного за сукупністю злочинів чи за сукупністю вироків, є неприпустимим.

Враховуючи викладене, суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, з призначенням йому покарання у вигляді позбавлення волі, остаточно призначивши покарання за правилами ст. 71 КК України, оскільки останній вчинив новий злочин під час іспитового строку за попереднім вироком.

Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення нових злочинів.

Цивільний позов було залишено без розгляду, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 добровільно відшкодував потерпілій ОСОБА_2 матеріальні збитки в повному обсязі.

Питання речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді особистого зобов'язання до набрання вироку законної сили залишити не змінним.

Керуючись ст..ст. 314, 472-475 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання призначеного ОСОБА_1 за даним вироком, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 13.01.2015 року, і визначити остаточно до відбування покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 1 (один) місяць.

Після набрання вироком законної сили зобов'язати Самарський ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області затримати ОСОБА_1, помістивши його в слідчий ізолятор УДПтС України в Дніпропетровській області для подальшого етапування до місць відбування покарання.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з дня приведення вироку до виконання.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді особистого зобов'язання до набрання вироку законної сили залишити не змінним.

Речові докази: CD R диск - залишити на зберігання при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Н.М. Грицаюк