Ухвала суду № 58388814, 17.06.2016, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Україна

ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2016 року. справа № 174/109/16-ц

п/с 4-с/174/4/2016

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області,

в складі: головуючого судді Шаповала Г.І.

при секретарі Пелипас Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Вільногірську, Дніпропетровської області, цивільну справу за скаргою стягувача, ОСОБА_1, на постанову старшого державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції (ГТУЮ) у Дніпропетровській області, ОСОБА_2, про відмову у відкритті виконавчого провадження, заінтересована особа: боржник - Національна металургійна академія України,

У С Т А Н О В И В:

Згідно скарги, що надійшла до суду 07.06.2016 р., заявниця зазначила, що 29.05.2016 року, у поштовій скриньці, за місцем свого проживання, вона знайшла поштовий конверт, у якому знаходилася постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження від 16.05.2016 року, винесена старшим державним виконавцем Жовтневого ВДВС м. Дніпропетровського ГТУЮ у Дніпропетровської області, ОСОБА_2, згідно якої їй було відмовлено у відкритті виконавчого провадження, щодо стягнення з Національної металургійної академії України, її середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в межах платежу за один місяць в сумі 2130,04 грн.

Підставою відмови у відкритті виконавчого провадження, на думку державного виконавця, стало те, що у виконавчому листі № 174/109/16-ц виданому 12.04.2016 року Вільногірським міським судом Дніпропетровської області, не зазначено дати набрання рішенням законної сили, а тому цей документ не відповідає ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Однак такі дії державного виконавця є неправомірними з огляду на наступне. 12 квітня 2016 року, Вільногірським міським судом Дніпропетровської області, було винесене рішення у цивільній справі № 174/109/16-ц, відповідно до якого, вона була поновлена на роботі у Вільногірському технікумі НМАУ, та з боржника, Національної металургійної академії України, на її користь стягнута заробітна плата за час вимушеного прогулу у розмірі 3399,00 грн., при цьому стягнення за один місяць належної їй заробітної плати у розмірі 2130,04 грн., було допущено судом до негайного виконання. 12.04.2016 року на виконання вищезазначеного судового рішення їй був виданий виконавчий лист.

Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Згідно ч.1 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Однак державний виконавець з невідомих їй причин умисно неправильно застосовує норму ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», у відношенні виконавчого листа № 174/109/16-ц, виданого 12.04.2016 року Вільногірським міським судом Дніпропетровської області на виконання рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 12.04.2016 року, оскільки у виконавчому листі чітко зазначено, що рішення про стягнення платежу за один місяць в сумі 2130,04 грн. допущено до негайного виконання.

При цьому у п.3 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» прямо зазначено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання.

У її випадку, судом у виконавчому документі було зазначено, що судове рішення в частині стягнення на її користь заробітної плати за один місяць, підлягає негайному виконанню, без набрання цим судовим рішенням законної сили, як це передбачено ст. 367 ЦПК України.

Згідно ч.3 ст.30 Закону України «Про виконавче провадження», негайному виконанню підлягають рішення: про стягнення заробітної плати в межах платежів, вирахуваних за один місяць.

Відповідно до ч.4 ст.30 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо рішення підлягає негайному виконанню, державний виконавець відкриває виконавче провадження не пізніше наступного робочого дня після надходження документів, зазначених у статті 17 цього Закону, і невідкладно розпочинає його примусове виконання.

Тобто замість того, щоби виконувати рішення суду, державний виконавець умисно його не виконує, що крім іншого тягне за собою кримінальну відповідальність передбачену ч.2 ст. 382 КК України, умисне невиконання судового рішення службовою особою.

Згідно ст. 383 ЦПК України, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Керуючись ст.ст. 383,384,385 ЦПК України, заявниця прохає: визнати незаконною та скасувати постанову ВП № 51069075 від 16.05.2016 року, про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом №174/109/16-ц, виданим 12.04.2016 року, Вільногірським міським судом Дніпропетровської області, винесену старшим державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровська ГТУЮ у Дніпропетровській області, ОСОБА_2.

До скарги заявницею долучені: копія постанови ВП № 51069075 від 16.05.2016 р.; копія виконавчого листа № 174/109/16-ц від 12.04.2016 р.

В судове засідання заявниця, державний виконавець та стягувач не з'явилися, але всі були повідомлені про час, дату та місце судового засідання належним чином, при цьому заявниця надала заяву про розгляд скарги за її відсутності.

Враховуючи ці обставини, а також те, що строк розгляду справ даної категорії установлений в межах - 10 днів, суд, згідно ст. 169 ЦПК України, дійшов висновку про проведення судового засідання за відсутності осіб, які не з'явилися в судове засідання.

Згідно ч.1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Згідно ч.1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч.1 ст. 19 ЗУ "Про виконавче провадження", державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно ч.3 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження», негайному виконанню підлягають рішення: про стягнення заробітної плати в межах платежів, вирахуваних за один місяць.

Відповідно до ч.4 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо рішення підлягає негайному виконанню, державний виконавець відкриває виконавче провадження не пізніше наступного робочого дня, після надходження документів, зазначених у статті 17 цього Закону, і невідкладно розпочинає його примусове виконання.

Згідно п.3 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання.

Відповідно до ч.1 ст. 20 ЗУ "Про виконавче провадження", виконавчі дії проводяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Згідно ч.ч.2, 4 ст. 26 ЗУ "Про виконавче провадження", про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову протягом трьох робочих днів, а за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - не пізніше наступного робочого дня, з дня надходження виконавчого документа, і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові разом з виконавчим документом; постанова державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження може бути оскаржена заявником у десятиденний строк з дня її надходження у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ст. 383 ЦПК України, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно ст. 385 ЦПК України, скаргу на рішення, дію або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Згідно ст. 387 ЦПК України, 1. За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. 2. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. 3. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Дослідивши надані письмові докази та оцінивши їх в сукупності та взаємозв'язку, керуючись законом, суд дійшов висновку, що скарга подана до суду в межах 10-ти денного строку, обґрунтована і підлягає задоволенню в повному обсязі, за наступних підстав.

З аналізу правових норм, а саме ст.ст. 17,18,19 ЗУ «Про виконавче провадження», п.п.3.4, 3.4.2, 3.8, 3.8.1, 3.8.4,3.8.5, 7.17 «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої Наказ Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 р. за № 489/20802, витікає, що за кожним виконавчим документом, який відповідає встановленим вимогам та надається для примусового виконання, відкривається виконавче провадження.

З копії постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 16.05.2016 року витікає, що державний виконавець прийняв це рішення, не враховуючи даних виконавчого листа, в якому було однозначно вказано, що рішення суду в частині стягнення заробітної плати в межах суми платежу за один місяць, підлягають негайному виконанню. Тобто державний виконавець не прийняв до уваги рішення суду, стосовно негайного виконання цього рішення в певній частині, а саме в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах платежу за один місяць в сумі 2130.04 грн., про що було однозначно зазначено у виконавчому листі.

В той же час державний виконавець, всупереч своєму твердженню, стосовно відсутності відмітки про набрання законної сили судовим рішенням, в своїй постанові про відмову у відкритті виконавчого провадження від 16.05.2016 р., ВП № 51069075, зазначив, що "Документ вступив у законну силу (набрав чинності). Заява про примусове виконання подана 11.05.2016 р.", з чого витікає, що державним виконавцем, всупереч вимогам ч.1 ст. 6 ЗУ "Про виконавче провадження", умисно, свідомо, незаконно було прийняте рішення про відмову у відкритті виконавчого провадження, з порушенням строків прийняття рішення, тобто всупереч вимогам ч.ч. 3, 4 ст. 30 ЗУ "Про виконавче провадження".

Таким чином, суд доходить висновку, що вищезазначена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження від 16.05.2016 р., винесена незаконно і необґрунтовано, без врахування всіх передбачених законом підстав, внаслідок чого були порушені права стягувача, стосовно строків виконання судового рішення.

Державним виконавцем також порушено строк прийняття рішення про відмову у відкритті виконавчого провадження та порушено порядок і строк направлення постанови заявнику, передбачені ч.1 ст. 31 та ч.2 ст. 26 ЗУ "Про виконавче провадження".

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно ст. 25 ЗУ «Про виконавче провадження», державний виконавець зобовязаний прийняти та розглянути в установлений законом строк виконавчий документ і прийняти всі заходи для виконання рішення суду.

Окрім того, державному виконавцю слід було керуватися ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05 червня 2012 року, N 4901-VI, та постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 р., № 845, "Про порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників",

Згідно ч.1 ст. 2 ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство).

Згідно ч.1 ст. 4 ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Керуючись ст.ст. 208-210, 222, 223, 292-294,383-389 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Скаргу задовольнити в повному обсязі.

Визнати незаконною та скасувати винесену старшим державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровська ГТУЮ у Дніпропетровській області, ОСОБА_2, постанову ВП № 51069075 від 16.05.2016 року, про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом №174/109/16-ц, виданим 12.04.2016 року, Вільногірським міським судом Дніпропетровської області,

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пяти днів з дня її проголошення, через Вільногірський міський суд, Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом пяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя Г.І. Шаповал