Вирок № 58387462, 17.06.2016, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/9275/14-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2016 року Шевченківський районний суд м. Львова у складі :

головуючої судді Луців - Шумської Н.Л.

секретар Репета К.М.

з участю прокурора Пацюркевича О.В., Фуклева М.М.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львова кримінальне провадження № 42014140090000132 від 01.10.2014 про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, росіянина, громадянина України, вдівця, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, безпартійного, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше неодноразово судимого :

-27.12.1983р. Франківським районним судом м. Львова за ч.2 ст.141 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

-13.01.1986р. Франківським районним судом м. Львова за ч.2 ст.141, 43 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

-12.12.1991р. Франківським районним судом м. Львова за ч.1 ст.229-6 КК України на 1 рік 6 місяців виправних робіт з відрахуванням 20 відсотків заробітку в дохід держави;

-18.12.1998р. Залізничним районним судом м. Львова за ч.1 ст.229-6 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі;

-13.06.2000р. Франківським районним судом м. Львова за ч.2 ст.140 КК України на 2 роки позбавлення волі з конфіскацією майна;

-20.03.2003р. Шевченківським районним судом м. Львова за ч.2 ст.309 КК України на 2 роки позбавлення волі;

-04.02.2005р. Франківським районним судом м. Львова за ч.2 ст.309 КК України на 2 роки позбавлення волі;

-23.04.2007р. Франківським районним судом м. Львова за ст.395 КК України на один місяць арешту;

-18.12.2007р. Франківським районним судом м. Львова за ч.2 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі;

-30.06.2011р. Франківським районним судом м. Львова за ст.395 КК України на два місяці арешту, звільнився з місць позбавлення волі 30 серпня 2011 року

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.187, ч.2 ст.15 - ч.1 ст.152 КК України, -

в с т а н о в и в:

Згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні № 42014140090000132, відомості про яке внесено в ЄРДР 01.10.2014р., ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 187, ч.2 ст. 15-ч.1 ст. 152 КК України.

Зокрема, ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він 09 серпня 2012 року приблизно о 01 годині, будучи в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи в під'їзді між шостим та сьомим поверхами будинку № 11 на вул. Тичини у м. Львові, маючи умисел на заволодіння майном потерпілої ОСОБА_3, здійснив напад, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я потерпілої ОСОБА_3 Зокрема, ОСОБА_2 наніс потерпілій удари кулаками обох рук у різні частини тіла, внаслідок чого спричинив їй такі тілесні ушкодження: струс головного мозку, синці в ділянці лівого ока, на нижній губі, в тім'яній ділянці справа, у правій завушній ділянці, садна на обличчі, на слизовій оболонці нижньої губи, на шиї, на руках, на спині, в ділянці правого колінного суглобу, на правому стегні. Під час нанесення потерпілій ОСОБА_3 ударів, обвинувачений ОСОБА_2 заволодів її майном, а саме: золотим ланцюжком вагою 2 грами вартістю 1 000грн. та золотим кулоном із зображенням «Матері ОСОБА_4» вагою 1,4грами вартістю 600грн., завдавши матеріальної шкоди на загальну суму 1 600грн.

Окрім цього, 09 серпня 2012 року після того, як обвинувачений ОСОБА_2 вчинив напад з метою заволодіння майном потерпілої ОСОБА_3, він продовжуючи свою злочинну діяльність, маючи умисел на статеві зносини з потерпілою ОСОБА_3, із застосуванням фізичного насильства тa погрози його застосування, всупереч волі останньої, перебуваючи в під'їзді між шостим та сьомим поверхами будинку №11 на вул. Тичини у м. Львові, зірвавши із потерпілої ОСОБА_3 одяг, намагався вступити з нею у статеві зносини, але із причин, які не залежали від його волі, довести злочинні дії до кінця не зміг.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненні інкримінованих злочинів, передбачених ч.1 ст.187, ч.2 ст.15 - ч.1 ст.152 КК України категорично заперечив та пояснив, що жодного злочину не вчиняв. З потерпілою знайомий не був і до затримання її ніколи не бачив. В ніч на 09 серпня 2012 року він дійсно знаходився в будинку № 11 на вул. Тичини у м. Львові в квартирі № 119, де мешкає його знайома ОСОБА_5. До неї він прийшов ще вдень 08.08.2012р. і з цього часу був у квартирі з ОСОБА_5 з її співмешканцем. Ввечері 08.08.2012р. він також був у цій квартирі з вищевказаними особами та ОСОБА_6, який помер, ОСОБА_7, також приходили інші люди. Там він залишився ночувати, лягли спати близько 23-24 години, так як протягом 8 серпня 2012 року він разом з іншими знайомими вживали спиртні напої, спілкувались. Жодного шуму чи криків на сходовій клітці він не чув, з квартири не виходив. Зранку 09.08.2012р. зателефонував сусід ОСОБА_8 та сказав, що закритий у квартирі, а його ключ забрав візуально знайомий чоловік у кепці. Після цього вони зламали двері до квартири ОСОБА_6 та разом з ним продовжили випивати у квартирі ОСОБА_5 За словами ОСОБА_6 з цим чоловіком він випадково познайомився напередодні і купив у нього мобільний телефон за 100 грн. Цього чоловіка він запросив до себе додому, випивав з ним, той залишився у нього ночувати, а на ранок виявив, що незнайомець забрав проданий йому телефон, ключі від його кватири, закривши його всередині. ОСОБА_2 також зазначив, що 10.08.2012р. зранку він прокинувся у квартирі ОСОБА_5, де були ОСОБА_7 та Свєта, з якою у неї виник конфлікт, а потім через неї виник конфлікт з ОСОБА_7 і той в загальному коридорі його вдарив в ліве око та розсік брову. Після цього він пішов у квартиру змити кров, потім ліг спати, перед цим ще випив з ОСОБА_7 Близько 11-12 год. у квартиру постукали, це були працівники міліції та потерпіла ОСОБА_3 Міліціонер спитав її чи вона когось впізнає, вона сказала «Ні», вони вийшли, а він ліг далі спати. За деякий час приїхали працівники карного розшуку, перевірили документи, взяли барсетку та забрали його у ОСОБА_9 Коли дізнались що він раніше судимий, то почали його бити, навязували йому кримінальну справу. ОСОБА_5 була присутня при цьому. Барсетка весь час була в працівників розшуку. Огляд її та вилучення проводили аж о 22:00год. Понятими були ОСОБА_10 та якась дівчина. Офіційне впізнання було о 23:00 год. При вилученні витягнули з барсетки пакет з кулоном, він сказав, що це не його. Вважає, що потерпілу та свідків переконали дати щодо нього неправдиві показання. Перед впізнанням його показували потерпілій та свідкам. Спершу його впізнавали по синцю, а потім, коли працівники міліції сказали йому показати руки і звернули увагу на відсутність пальців, потерпіла та свідки почали впізнавати по відсутності пальців. Вважає, що золотий кулон йому підкинули працівники міліції, оскільки барсетка, яку вони забрали з квартири, весь час знаходилася у них в кабінеті до оформлення вилучення, його з кабінету періодично виводили. В квартирі він діставав з барсетки документи та показував їх працівникам міліції, при цьому пакета з кулоном там не було. З квартири барсетку забирав ОСОБА_11. З приводу цього він писав скарги, на які отримував формальні відписки. В приміщенні ОСОБА_9 йому намагалися одягти на голову якусь невідому кепку. Він головних уборів не носить і ця кепка не його. Також зазначив, що є росіянином і спілкується в побуті російською мовою, а не українською, якою за словами потерпілої, до неї звертався нападник. Вважає справу проти нього сфабрикованою. Просить суд його виправдати.

Заслухавши показання обвинуваченого ОСОБА_2, потерпілої, показання свідків, перевіривши представлені суду стороною обвинувачення та стороною захисту письмові докази, суд вважає, що ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 187, ч.2 ст. 15-ч.1 ст. 152 КК України, слід визнати невинуватими та виправдати.

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні дала показання про те, що обвинуваченого вона не знала. В ніч на 09 серпня 2012 року вона поверталася додому близько 1-ї години ночі, пішки піднімалася по сходах, оскільки ліфт не працює. Між 6 та 7 поверхом вона побачила незнайомця, який зловив її за руки, схопив за шию. Вона почала кричати, нападник вибив з руки телефон. Вона пробувала вириватися, але той штовхнув її на сходи, почав бити її головою об сходи. Потім зірвав ланцюжок, почав роздягати, вона відбивалася, стиснула ноги. Він був одягнений у світлу сорочку в смужку, світлі штани, мав залисини на голові та світле русяве волосся, на голові була світла панамка, яка залишилась на місці злочину. Вона била нападника по обличчю. Він звертався українською мовою, нецензурно лаявся, казав, що задушить як вона буде кричати. Обвинувачений зірвав з неї золотий ланцюжок з кулоном. Вона чітко памятає жилясті руки нападника, залисини на голові, коли він її душив, то вона не відчувала повної руки. Нападник був вище неї, у неї зріст 167см і вона була на каблуках. 09.08.2012 р. з 15:00 год. вона була з працівниками міліції, які проводили поквартирий обхід. В квартиру №119 на вул.Тичини,11 вона заходила разом з працівниками міліції, в квартирі була якась жінка та чоловік схожий на нападника, як згодом їй стало відомо ОСОБА_2 Її запитували чи цей чоловік (ОСОБА_2) є нападником. Що вона відповіла не памятає. Після цього працівники міліції далі продовжували обхід квартир. Нападник викрав у неї золотий ланцюжок довжиною 50см з кулоном, на якому зображені Матір ОСОБА_4 з ОСОБА_12, ангелики. В РВ слідча показала їй кулон, який вона впізнала. ОСОБА_2 вона впізнавала по формі обличчя, по залисинах. Відсутність пальців на руці у нападника в ніч нападу не пригадує. Лише коли той її душив не відчула всіх пальців. В Апеляційному суді вона сумнівалася в тому чи є нападником ОСОБА_2, бо їй показали фото зі схожою на нападника людиною і вона розгубилася. Зараз стверджує, що нападник саме ОСОБА_2 Також потерпіла зазначала, що під час нападу вона відбивалася, можливо царапалася, була виявлена кров на одязі, до нападу крові на одязі точно не було. На її крики прибігло троє осіб, які почали бити нападника. Хтось вдарив його в око. Нападник втік по сходах вниз.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні дав показання про те, що з обвинуваченим та потерпілою знайомий раніше не був. 08.08.2012р. він був в гостях у знайомих в будинку на вул.Тичини,11 в м.Львові де його пригостили коньяком. Після опівночі 09 серпня 2012 року він вийшов з будинку, побачив двох незнайомих хлопців, між ними завязалася бесіда. Вони втрьох стояли біля будинку на вул. Тичини, 11 у м. Львові коли почули сильний крик і писк, які тривали довго. Він з хлопцями побіг в підїзд та між 7 і 8 поверхом на сходовій клітці лежала дівчина, а зверху на ній лежав чоловік і душив її. Вони почали його відтягувати, при цьому стали його бити. Він особисто вдарив нападника 2-3 рази кулаком в обличчя. Той зігнувся і впав на підлогу. Після цього вони підбігли до потерпілої, а нападник в цей час втік. Потерпіла їм розповіла про те що сталося. Нападник був у темних штанах та футболці голубуватого кольору, нижчий від його зросту (187 см.), у нього була подовгувата залисина посередині голови від тімяної частини голови до чола, ззаду на перед. Це він добре побачив коли той зігнувся після ударів. У ОСОБА_2 такої залисини немає. Лобна частина голови у нападника була інша ніж у ОСОБА_2 ОСОБА_3 нападника роздивився добре, оскільки той стояв перед ним і вони дивилися один на одного, після чого він кілька разів вдарив нападника в обличчя. Свідок пояснив суду, що з самого початку слідства вказував на те, що ОСОБА_2 не є тим, хто напав на потерпілу. Це він ствердив і в судовому засіданні.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні дала показання про те, що знає ОСОБА_2 з 2008р. 08.08.2012р. ОСОБА_2 приїхав до неї в гості. Вони впивали. ОСОБА_2 ночував у неї з 08 на 09 та з 09 на 10 серпня 2012р. Виходив з квартири лише вдень за покупками. 09.08.2012р. ОСОБА_2 з квартири не виходив. Лише зранку до неї зателефонував сусід ОСОБА_8 і повідомив, що його закрив в квартирі візуально знайомий мужчина. Вона з ОСОБА_2 ходила відкривати квартиру ОСОБА_6. В той день до неї приходив її співмешканець ОСОБА_14 і приносив горілку. Вона з ОСОБА_14, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 випивали. В ніч з 09 на 10 серпня ОСОБА_2 з кватири не виходив. Також свідок підтвердила те, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 була сварка, вони виходили з квартири, а коли повернулися то у ОСОБА_2 була гематома під оком. Без неї ОСОБА_2 нікуди не відлучатися в ніч нападу не міг, оскільки вона закривала вхідні двері, ключі від квартири були лише в неї та ніхто їх не забирав.

10.08.2012р. до неї в квартиру заходили працівники міліції. У квартирі на той час знаходилася вона, ОСОБА_2, ОСОБА_14, ОСОБА_7. Працівники міліції оглянули квартиру та пішли. Потім вони вдруге заходили до квартири уже з потерпілою. Та ОСОБА_2 не впізнала, його не затримували і вийшли з квартири. Того ж дня близько обіду знову прийшли працівники міліції і на цей раз забрали її та ОСОБА_2 до ОСОБА_9, де їх почали бити. ОСОБА_2 всі ці дні був одягнутий в світлу футболку з ґудзиками, бежеві штани. У ОСОБА_2 на одязі крові не було. ОСОБА_2 мав барсетку чорного кольору. Її вміст вона бачила, там були дрібні гроші, окуляри від сонця, навушники, ніякого поліетиленового пакетика з кулоном там не було, він зявився аж в міліції. Барсетку забрали в квартирі самі ж працівники міліції, перед тим ОСОБА_2 виймав з барсетки і показував працівникам міліції свої документи. Свідок вказала, що їй запропонували бути понятою при огляді барсетки ОСОБА_2 Коли її завели в один зі службових кабінетів вона на столі побачила барсетку ОСОБА_2, коло неї викладені речі, серед яких вона впізнала навушники та окуляри ОСОБА_2 Також лежав поліетиленовий пакет на застібку з кулоном всередині. При ній працівники міліції речей з барсетки не витягали. Вона відмовилася підписувати протокол вилучення як понята. Після неї в кабінет зайшов ОСОБА_10 ОСОБА_2 та іншого понятого в кабінеті не було. Також вона бачила, що свідки ОСОБА_15 і ОСОБА_16І ще до впізнання бачили ОСОБА_2 Вважає дії працівників міліції незаконними щодо ОСОБА_2 та неї.

В ході додаткового допиту ОСОБА_5 надала показання про те, що 9.08.2012р. її сусід ОСОБА_8 прийшов до неї в гості і привів з собою незнайомця в панамці. Звідки він його знав невідомо. Цю панамку, яка була на незнайомцеві, потім їй показували працівники міліції. Вона сказала що це не ОСОБА_2 річ. Також зазначила, що за словами ОСОБА_6,який на даний час вже помер, цей незнайомець забрав у нього телефон, гроші, закрив його в квартирі. Вона і ОСОБА_8 шукали того незнайомця, що був панамці, на ринку «Торпедо» де той бував раніше але так і знайшли.

Свідок ОСОБА_17, який працював дільничним інспектором міліції, в судовому засіданні дав показання про те, що в серпні 2012р. приблизно в обідній час він разом з іншим інспектором Нетребяком робили по квартирний обхід будинку № 11 по вул. Тичини у м. Львові. В одній з квартир вони побачили особу схожу по опису на мужчину, який напав вночі на жінку, зірвав кулон та намагався зґвалтувати. Опис злочинця був у заяві потерпілої. Про зовнішній вигляд нападника їх повідомило керівництво. Вони з потерпілою не спілкувалися. ОСОБА_2 був у нетверезому стані, мав синець під оком, підпадав під опис потерпілої. Вони викликали працівників карного розшуку. ОСОБА_18 щось казав про барсетку, але чи забирали вони якісь речі з квартири не пригадує.

Свідок ОСОБА_19, мати обвинуваченого, в судовому засіданні дала показання про те, що 10.08.2012р. до неї подзвонили та повідомили про затримання сина. Питали про панамку, вона казала, що він такої не носить. Наступного дня вона була у ОСОБА_9, бачила сина, він був весь побитий. Працівники міліції казали, що сина затримали за зґвалтування, що навішають на нього все що захочуть. Потім син сказав, що треба залишити гроші 3 000 доларів і його відпустять. Казав, що йому погрожують звинуваченням у вбивстві двох безхатченків. 11.08.2012р. вона прийшла в ОСОБА_9, заховала гроші в батон, як їй і було сказано, та передала працівникам міліції. Однак сина не випустили, вона зверталася з заявами до прокурора, проте це не дало ніякого результату.

Свідок ОСОБА_11, який працював начальником карного розшуку ОСОБА_9, в судовому засіданні дав показання про те, що дільничний інспектор повідомив йому, що під час обходу квартир він побачив особу, схожу на ту, що вночі пограбувала жінку та намагалась зґвалтувати. В ОСОБА_9 в присутності понятих оглянули речі, одяг ОСОБА_2, знайшли і вилучили кулон з сумки ОСОБА_2, провели впізнання. ОСОБА_2 в РВ тілесні ушкодження не наносили, його доставили з синцем, гроші в ОСОБА_2 не вимагав та не отримував. В квартиру, де був ОСОБА_2 він не заходив, там були дільничні інспектори. Коли він піднявся сходами ОСОБА_2 вже знаходився на коридорі. Коли ОСОБА_2 везли в ОСОБА_9 в машині були він та ОСОБА_20. Сумки ОСОБА_2 він не забирав. Перед впізнанням ОСОБА_2 потерпілій і свідкам не показували. Свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_15 приїхали в той же день ввечері, з ними проводилося впізнання. Щодо звернень ОСОБА_2 з приводу неправомірних дій працівників міліції проводились перевірки, він давав пояснення.

Свідок ОСОБА_20, який працював у ОСОБА_9, в судовому засіданні дав показання про те, що було звернення потерпілої ОСОБА_3 про пограбування та спробу зґвалтування. Опитували потерпілу. Дільничні інспектори робили поквартирний обхід, в результаті чого виявили ОСОБА_2, який підпадав під опис потерпілої по віку, був лисуватий і мав синець. Його доставили в ОСОБА_9 після обіду. Барсетки ОСОБА_2 він не забирав з квартири, як пригадує, вона була при ОСОБА_2. Барсетку оглядали в присутності понятих одразу після доправлення в РВ, виявили окуляри, навушники та щось із золота; вказана золота річ була в поліетиленовому пакеті. Стверджує, що не бачив щоб ОСОБА_2 били в ОСОБА_9 ОСОБА_10 як понятого запросили з вулиці, на той час щодо нього не було відкрито кримінальних проваджень.

Свідок ОСОБА_21, яка була понятою при обшуку, в судовому засіданні дала показання про те, що вона йшла повз ОСОБА_9 До неї підійшов працівник міліції, запропонував бути понятою, на що вона погодилася. В кабінеті при огляді був ОСОБА_2, ще один понятий та працівники міліції. В пакеті, що вилучили з барсетки, був золотий кулон та ланцюжок. ОСОБА_2 казав, що вилучений з барсетки ланцюжок та кулон не його.

Свідок ОСОБА_10, який був понятим при обшуку, в судовому засіданні дав показання про те, що ОСОБА_22 не знав. Він раніше неодноразово судимий. Відносно нього в 2011р. була порушена кримінальна справа за ст.125 КК України. В 2013р. він був засуджений за ч.1ст.125, ч.2 ст.185 КК України, з жовтня 2013р. по 27.04.2015р. відбував покарання в місцях позбавлення волі в ЛВК №48, звільнений умовно-достроково. Свідок в судовому засіданні повідомив, що в день коли його запросили бути понятим при огляді барсетки ОСОБА_2, він приніс у ОСОБА_9 документи по порушеній відносно нього кримінальній справі. На пропозицію бути понятим він погодився В його присутності при огляді барсетки з неї витягнули ключі, кулон в пакеті, ще якісь речі. ОСОБА_2 сидів в наручниках та казав, що кулон не його. Також свідок ОСОБА_10 зазначив суду, що з його участю впізнання ОСОБА_2 не проводилося. В судовому засіданні свідку ОСОБА_10 було надано для огляду протокол вилучення від 10.08.2012р. про вилучення у ОСОБА_2 з барсетки кулона (т.1 а.с.20) та протоколи предявлення особи для впізнання від 10.08.2012р., де серед осіб, які предявлялися потерпілій ОСОБА_3 та свідкам ОСОБА_15, ОСОБА_16, зазначений ОСОБА_10 (т.1 а.с. 53-54,56-57,58-59). Свідок вказав, що підписи у цих протоколах не його, ще раз підтвердивши, що в його присутності впізнання не проводилося.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні дав показання про те, що в 2012р. влітку він з товаришем ОСОБА_15 познайомився з ОСОБА_13 Вони втрьох сиділи на лавці під підїздом по вул. Тичини,11. Після опівночі вони почули крики з підїзду. Вони зайшли в підїзд та вище 5 поверху побачили напівроздягнену дівчину, на ній лежав чоловік приблизно 40 років, коротко стрижений. Вони стали відтягати чоловіка, наносити йому удари. ОСОБА_15 вдарив його в ліву частину обличчя. Від ударів нападник зігнувся і присів. Після чого вони ще копнули його кілька разів. Скориставшись тим, що вони підійшли до потерпілої нападник втік, наздогнати його не вдалося. На місці події вони знайшли кепку. Потерпіла сказала, що це кепка нападника. Нападник був невисокого зросту із залисинами. Освітлення в підїзді було погане, між поверхами світла не було, лише на самих поверхах. Свідок пояснив, що приймав участь у впізнанні. Впізнав ОСОБА_2 по гематомі на лівій частині обличчя та по рисах обличчя. Серед представлених на впізнання 4 осіб лише в ОСОБА_2 був синець. Інші особи не були схожі і не відповідали опису : один був дуже старий з довгим волоссям, інший дуже високий, ще один був високий та крупний.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні дав показання про те, що знав ОСОБА_2 більше 2 років. В серпні 2012 р. він тимчасово проживав у ОСОБА_5 До них прийшов ОСОБА_2, ночував у ОСОБА_5 У ОСОБА_2 виник конфлікт з ОСОБА_7, який теж в них гостював в цей час. Під час конфлікту останній вдарив його в обличчя.

За клопотанням прокурора ухвалою суду було змінено обсяг дослідження доказів. Незважаючи на неодноразове сприяння суду у забезпеченні явки свідків шляхом їх приводу в судове засідання, у звязку з неможливістю сторони обвинувачення забезпечити явку, вирішено не допитувати свідків обвинувачення ОСОБА_15, який перебуває закордоном на заробітках, ОСОБА_18, який не зявляється у звязку з перебуванням за межами м.Львова, ОСОБА_23, який знаходиться в зоні АТО.

Також було ухвалено не допитувати свідка захисту ОСОБА_7 у звязку з неможливість забезпечити його явку в судове засідання.

У відповідності до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи помякшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі повязаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру. 2. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Відповідно до ст.92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст.91 цього Кодексу, покладається на прокурора.

Доказами винуватості ОСОБА_2, крім показань свідків ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_10 .О.Р., прокурор зазначає:

- Акт судовомедичного обстеження № 1843 від 09.08.2012р., згідно якого у гр. ОСОБА_3 виявлено: струс головного мозку, синці в ділянці лівого ока, на нижній губі, в тім'яній ділянці справа, у правій завушній ділянці, садна на обличчі, на слизовій оболонці нижньої губи, на шиї, на руках, на спині, в ділянці правого колінного суглобу, на правому стегні, які утворились від дії тупих предметів, могли виникнути 09 серпня 2012р. та відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоровя. Відповідно до зафіксованих у ньому даних огляду на шиї у потерпілої ОСОБА_3 спереду виявлено садно 0,1х0,5см, вкрите кіркою на рівні шкіри (т.1, а.с.9-10);

- протокол вилучення від 09.08.2012 року, з якого вбачається, що у ОСОБА_3 вилучені особисті речі, в яких вона була одягнута 09.08.2012р. під час нападу та спроби зґвалтування (т.1 а.с.12);

- протокол огляду місця події від 09.08.2012 року, яким зафіксовано проведення даної слідчої дії на сходовій клітці між 6 і 7 поверхами будинку №11 на вул.Тичини в м.Львові. З місця події вилучено літню панамку сірого кольору, яка поміщена в поліетиленовий пакет та опечатана ( т.1 а.с.13-18);

- протокол вилучення від 10.08.2012 року, відповідно до якого у ОСОБА_2 виявлено та вилучено з барсетки, яка йому належить, золотий кулон із зображенням ОСОБА_4 Матері та ОСОБА_12 (т.1 а.с.20);

- протокол вилучення від 09.08.2012 року, відповідно до якого у ОСОБА_3 взято зрізи нігтів з обох рук (т.1 а.с.21);

- протокол виїмки від 11.08.2012 року, відповідно до якого у ОСОБА_2 вилучено одяг, в якому він був вбраний на час затримання : сорочку клітчату синьо-білу, штани бежевого кольору, коричневі босоніжки (т.1 а.с.52);

- протокол предявлення для впізнання особи від 10.08.2012 року, з якого вбачається, що потерпіла ОСОБА_3 впізнала ОСОБА_2 та вказала, що саме він пограбував її та мав намір зґвалтувати 09.08.2012 року близько 01:00год. на вул. Тичини,11 у м. Львові. (т.1 а.с.53-54);

- протокол предявлення для впізнання особи від 10.08.2012 року, за яким свідок ОСОБА_15 впізнав ОСОБА_2 та вказав, що саме він вчинив пограбування замах на зґвалтування ОСОБА_3 09.08.2012 року близько 01:00год. на вул. Тичини,11 у м. Львові (т.1 а.с.55-56);

- протокол предявлення для впізнання особи від 10.08.2012 року, за яким свідок ОСОБА_16 впізнав ОСОБА_2 та вказав, що саме він вчинив пограбування та замах на зґвалтування ОСОБА_3 09.08.2012 року близько 01:00 год. на вул. Тичини,11 у м. Львові. ( т.1 а.с.57-58);

- висновок судово-медичної експертизи №1879 від 17.08.2012 року згідно якого у гр.ОСОБА_2 виявлено: рубець, який являється слідом загоєної поверхневої рани, та синець на обличчі зліва, крововилив в білкову оболонку лівого ока, синці на спині, на грудях, які могли виникнути за 7-12 діб до огляду. Крім того, у нього виявлено синець на лівій сідниці, який міг виникнути за 1-2 доби до огляду. Вказані тілесні ушкодження утворились від дії тупих предметів та відносяться до легкого ступеня тяжкості. Враховуючи розташування тілесних ушкоджень на різни поверхнях та частинах тіла, їх характер слід вважати, що вони не могли утворитися внаслідок одноразового падіння на площину (т.1 а.с.83-87);

- висновок судово-медичної експертизи №1879 від 17.08.2012 року згідно якого у гр.ОСОБА_3 згідно представлених мед документів та даних огляду, виявлено: струс головного мозку, синці в ділянці лівого ока, на нижній губі, в тімяній ділянці справа, у правій завушній ділянці, садна на обличчі, на слизовій оболонці нижньої губи, на шиї, на руках, на спині, в ділянці правого колінного суглобу, на правому стегні, які утворились від дії тупих предметів, могли виникнути 09.08.2012 року і відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоровя і не були небезпечними для життя в момент спричинення. Згідно даних огляду на шиї у потерпілої ОСОБА_3 спереду виявлено садно 0,1х0,5см, вкрите кіркою на рівні шкіри ( т.1 а.с.91-92);

- висновок судовоімунологічної експертизи крові ОСОБА_2 № 810/2012-ім від 17.08.2012р. про те, що кров ОСОБА_2 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А (т.1 а.с.102-103);

- висновок судовоімунологічної експертизи крові ОСОБА_3 № 827/2012-ім від 21.08.2012р. про те, що кров ОСОБА_3 відноситься до групи 0 з ізогемаглютиніном анти-А і анти-В (т.1 а.с.110-111);

- висновок судовоцитологічної експертизи зрізів нігтьових пластин потерпілої ОСОБА_3 № 2727/2012-ц від 17.09.2012р. про те, що при судово-медичній експертизі піднігтьового вмісту зрізів нігтьових пластинок обох рук гр.ОСОБА_3 : в накладеннях речовини світло-жовтого кольору в піднігтьовому вмісті зрізів нігтьових пластинок обох рук /обєкти №1,2/ виявлено білок людини, клітини плоского епітелію особи жіночої генетичної статі та антиген Н ізосерологічної системи АВО, які найбільш імовірно походять від потерпілої ОСОБА_3 Крові та її форменних елементів в піднігтьовому вмісті зрізів нігтьових пластинок обох рук гр. ОСОБА_3 /обєкти № 1,2/ не виявлено (т.1 а.с.117-120);

- висновок судової медико-криміналістичної експертизи потерпілої ОСОБА_3 № 273/2012-мк від 12.09.2012р. про те, що при судово-медичній експертизі у відділенні судово-медичної криміналістики одягу гр.ОСОБА_3 було виявлено: на майці відрив правої бретельки в місці пришиву її по задній поверхні, на спідниці наскрізний розрив в ділянці петель другого та третього ґудзика пояса, які утворились внаслідок прикладання розтягуючо-розривного зусилля, дії сторонніх тупих твердих предметів, тобто найімовірніше утворились від дії рук. Дані пошкодження могли утворитись при обставинах про які вказує потерпіла ОСОБА_3, так і при будь-яких інших обставинах. Окрім того на лівій бретельці майки та на спинці майки справа, на передній поверхні спідниці зліва та на задній верхні спідниці справа та посередині, а також на передній поверхні трусів з переходом на задню поверхню було виявлено помарки засохлої речовини бурого та темно-бурого кольорів, що подібна на кров (т.1 а.с.126-130);

- висновок судової медико-криміналістичної експертизи ОСОБА_2 № 272/2012-мк від 11.09.2012р. про те, що при судово-медичній експертизі у відділенні судово-медичної криміналістики одягу гр.ОСОБА_2 було виявлено: на сорочці на правій полі, на кишені лівої поли та на спинці зверху зліва та знизу справа поодинокі невеликі помарки та просочення засохлої речовини бурого кольору, на штанах на передній половинці з обох сторін незначні поодинокі помарки засохлої речовини бурого кольору, на зовнішній поверхні сандаля з лівої ноги забруднення речовиною бурого кольору. Дані нашарування є речовиною, що подібна на кров. Будь-яких механічних пошкоджень виявлено не було ( т.1 а.с.136-139);

- висновок порівняльної судово-імунологічної експертизи волосся, вилученого під час ОМП та волосся потерпілої ОСОБА_3 та ОСОБА_2 № 854/2012-ім від 18.09.2012р., з якого вбачається, що три обєкти, схожі на волосся(№№1,2,3), вилучені з шапки, виявленої під час огляду місця події 09.08.2012р., є волоссям і походять з голови людини. Стан кореневих кінців волосин №№1,2 свідчить про те, що вони є віджившими, які могли випасти самі, волосини №3 - що вона була вирвана. При порівняльному дослідженні встановлено що: три волосини (№№1,2,3), вилучені з шапки, виявленої при під час огляду місця події, мають певні ознаки подібності морфологічної будови. Три волосини (№№1,2,3), вилучені з шапки, виявленої під час огляду місця події, не подібні із зразками волосся з голови (№№4-33) потерпілої ОСОБА_3 та із зразками волосся з голови (№№34-48,50,51,52,54,55,57,58) підозрюваного ОСОБА_2 за основними ознаками макро- і мікроскопічної будови волосся, таким чином, походження їх від вищевказаних осіб видається сумнівним (т.1 а.с.145-150);

- висновок судової дактилоскопічної експертизи слідів пальців рук, вилучених під час ОМП 16.08.2012р. у квартирі ОСОБА_6, з якого вбачається, що пять слідів пальців рук відкопійовані на відрізках прозорої липкої стрічки №№ 1-5 розмірами 45*23 мм, 37*23 мм, 36*23 мм, 34*23 мм, 40*23 мм, вилучені 16.05.2012 р. при огляді квартири гр. ОСОБА_8 по вул. Тичини, 11/111 у м. Львові для ідентифікації особи непридатні (т.1 а.с.156-159);

- висновок амбулаторної судово-психіатричної експертизи №768 від 05.09.2012р. згідно якого ОСОБА_2 психічними захворюваннями не страждає, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В період інкримінованих йому дій він також хронічним психічним захворюванням чи недоумством не страждав та не виявляв ознак тимчасового чи будь-якого іншого хворобливого розладу психічної діяльності міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т.1 а.с.164-165 ).

- висновок порівняльної судовоімунологічної експертизи речових доказів, зокрема одягу потерпілої ОСОБА_3, №914/2012-ім від 20.09.2012р. згідно якого в слідах на спідниці, що належить ОСОБА_3 (обєкти №№10,11,13,14) - виявлена кров людини групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В , що може походити як від ОСОБА_3, так будь-якої особи з такою ж груповою характеристикою крові за ізосерологічною системою АВ0. Виявлена кров у вищевказаних обєктах не може походити від ОСОБА_2 В слідах на майці (обєкти №№1,2,3,4,5,6,7,8), спідниці (обєкти №№ 9,12,15,16,17),трусах (обєкти №№18,19),- речах, що належать ОСОБА_3З виявлена кров людини і антиген Н. Антигени А, В та ізогемаглютиніни не виявлені, тому можна припустити, що виявлена кров може походити від будь-якої особи з групою крові О з ізогемаглютинінами анти-А та анти- В ізосерологічної системи АВО, в тому числі і від ОСОБА_3 і не може походити від ОСОБА_2 (т.1 а.с.171-175);

- висновок порівняльної судовоімунологічної експертизи речових доказів, зокрема одягу ОСОБА_2, №894/2012-ім від 21.09.2012р. згідно якого, у слідах на сорочці (обєкти № 1,2,З,4,5,6), штанах(обєкти №7,8, 9), лівій сандалі(обєкт № 10), вилучених у ОСОБА_2 виявлена кров людини. При встановленні групової належності крові за ізосерологічною системою АВО одержали такі результати: в обєктах №1,2,3,4,5,6,7,8,9 виявлені антигени В, Н, а в обєкті № 9 ще й ізогемаглютинін анти-А. Таким чином, кров у вище перелічених обєктах може походити від будь-якої особи з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А, з супутнім антигеном Н, в тому числі і від ОСОБА_2 В обєкті № 10 антигени А, В, Н та ізогемаглютиніни анти-А, анти-В не виявлені, тому висловитися про групову належність даної крові неможливо (т.1 а.с181-186);

- протокол предявлення предметів для впізнання від 21.08.2012 року про те, що потерпіла опізнала свій золотий кулон, який був у неї викрадений 09.08.2012р.( т.1 а.с.188-189);

- протокол огляду місця події від 16.08.2012 р. квартири ОСОБА_6 за адресою: м. Львів, вул. Тичини, 11/111, в ході якого були зняті відбитки пальців рук (т.2 а.с.2-6, 12-17);

- протокол відтворення обстановки та обставин події від 06.09.2012 року за участю потерпілої ОСОБА_3 Відповідно до нього потерпіла показала як відбувалися події 09.08.2012р. У протоколі зазначено, що також проводився експеримент з метою визначення видимості та можливості розпізнавати потерпілою особу злочинця в умовах максимального наближення до умов скоєння злочину. Внаслідок експерименту потерпіла та поняті змогли чітко прийняти та описати зовнішні ознаки статиста, при цьому знаходячись на шостому поверсі будинку (т.2 а.с.102-114);

- протоколи огляду предметів від 29.08.2012р, від 17.09.2012р., від 24.09.2012р., які зберігаються в райвідділі та визнані речовими доказами по справі (т.2 а.с.122-128);

- постанова про визнання речовими доказами від 25.09.2012р., якою визнано речовими доказами шапку-панамку світлого кольору, золотий кулон із зображенням Матері ОСОБА_4 та ОСОБА_12 з двома ангелами по боках діаметром 1,5см, сумку із тканини чорного кольору марки «JIN YUANLI» з поясом на плече, одяг ОСОБА_3, одяг ОСОБА_2 (т.2 а.с.129-130);

- висновок судовоімунологічної експертизи крові ОСОБА_24 № 1434/2014-ім від 10.10.2014р., згідно якого кров ОСОБА_24 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВО (т.4 а.с.42-43);

- висновок порівняльної судовоімунологічної експертизи біологічних зразків ОСОБА_24 № 1550/2014-ім від 14.11.2014р. згідно якого три обєкти, схожі на волосся (№№1,2,3), вилучені з шапки, виявленої під час огляду місця події, є волоссям і походять з голови людини та не можуть походити від ОСОБА_24 (т.4 а.с.47-50);

- висновок порівняльної судовоімунологічної експертизи крові ОСОБА_24 та крові потерпілої ОСОБА_3 № 1549/2014-ім від 06.11.2014р. (т.4 а.с.54-56 );

- висновок порівняльної судової молекулярно-генетичної експертизи біологічних зразків ОСОБА_24 та крові потерпілої ОСОБА_3 № 10/504-ім від 15.12.2014р. згідно якого генетичні ознаки слідів крові людини на майці (об'єкт № 3) та спідниці (об'єкти №№ 4,5) збігаються між собою, не збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_24 (об'єкт № 1) та походять від невстановленої особи чоловічої генетичної статі. Генетичні ознаки слідів крові на спідниці (об'єкт № 6) та трусах (об'єкт № 7) є змішаними, походять від двох чи більше осіб, серед яких не присутні генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_24В.(об'єкт № 1). Походження слідів крові на майці, спідниці та трусах ОСОБА_3 (об'єкти №№ 3-7) від ОСОБА_24 виключається (т.4 а.с.61-68);

- протокол предявлення особи для впізнання від 23.12.2014 року за участю ОСОБА_24, під час якого свідок ОСОБА_16 повідомив, що серед присутніх немає особи, яка напала на потерпілу ОСОБА_3 (т.4 а.с.102-105);

- протокол предявлення особи для впізнання від 23.12.2014 року за участю ОСОБА_24, під час якого потерпіла ОСОБА_3 повідомила, що серед присутніх немає особи, яка напала на неї 09.08.2012р. ( т.4 а.с.106-109).

Відповідно до загальних принципів судочинства визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведення її вини, а обвинувальний вирок може ґрунтуватися тільки на переконливих та безспірних доказах.

В ст.7 КПК України закріплені найважливіші засади кримінального провадження, серед яких є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.

Статтею 8 вищевказаного Кодексу встановлено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципів верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За статтею 62 Конституції України, ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Статтею 94 КПК України, встановлено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозвязку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до приписів ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі обєктивно зясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Статтею 373 КПК України встановлено, що обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

В кримінальному провадженні доказами є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження і підлягають доказуванню, що врегульовано ст.84 КПК України.

Відповідно до ст.174 КПК України 1960р. регламентовано порядок предявлення особи для впізнання, за яким особа, що підлягає впізнанню, предявляється впізнаваючому разом з іншими особами тієї ж статі у кількості не менше трьох, які не мають різких відмін у зовнішності та одягу.

Як встановлено судом, обвинувачений ОСОБА_2 предявлявся для впізнання потерпілій та свідкам разом з іншими особами, які були вищими від нього на 9 14 сантиметрів. За віком дві особи були молодші на 4 і 10 років, одна особа була того ж року народження, однак свідок ОСОБА_16 зазначив, що ця особа виглядала набагато старшою від обвинуваченого та мала довге волосся. Один чоловік був дуже високий та худий, інший був високим та кремезним. З показань свідка ці особи не були схожі і не відповідали опису особи нападника, лише ОСОБА_2 мав синець під оком, що було суттєвим при впізнанні.

Крім того, ОСОБА_10, який відповідно до протоколів впізнання, був одним з тих, кого з ОСОБА_2 предявляли потерпілій та свідкам, в судовому засіданні однозначно ствердив, що не приймав участі в такій слідчій дії та не підписував відповідних протоколів. Прокурором такі показання свідка не спростовано.

З приводу вилучення 10.08.2012р. з барсетки ОСОБА_2 викраденого у потерпілої ОСОБА_3 золотого кулона, суд приймає до уваги те, що понятим при вилученні був той же ОСОБА_10, який знаходився в приміщенні ОСОБА_9 у звязку з розслідуванням щодо нього іншого кримінального провадження, і який в судовому засіданні будучи попередженим про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів, ствердив, що був присутній при вилученні 10.08.2012р. речей у ОСОБА_2, однак протоколу вилучення він не підписував, у цьому протоколі не його підпис.

Такі обставини дають суду підставу для висновку про порушення порядку проведення впізнання та неможливості покладення отриманих в результаті впізнання даних, а також даних протоколу вилучення в основу висновку про винуватість ОСОБА_2 в скоєнні інкримінованих злочинів.

Для даної категорії кримінальних проваджень одним із найважливіших доказів є висновки експертиз, які б підтвердили контакт обвинуваченого з потерпілою. В даному кримінальному провадженні для експертного дослідження було зібрано та надано багато речових доказів, зокрема: одяг потерпілої та обвинуваченого, шапка - панамка, яка належала нападнику і була вилучена з місця події, волосся нападника, кров та інші біологічні рідини. У потерпілої та ОСОБА_2 були взяті зразки крові, зразки волосся, нігтьові пластини для експертного дослідження.

Висновки судовоцитологічної експертизи, судовоімунологічних експертиз речових доказів вказують на те, що біологічних частин, які б свідчили про контакт потерпілої ОСОБА_3 і ОСОБА_2 не виявлено. Бура засохла речовина схожа на кров, що була виявлена на нижній білизні потерпілої не належить ОСОБА_2 Щодо трьох волосин, які вилучені з шапки-панамки з місця події, то їх походження від ОСОБА_2 і ОСОБА_3 сумнівне. Сліди крові, які є на речах потерпілої не можуть походити від ОСОБА_2 На сорочці та штанах, сандалях ОСОБА_2 - кров самого ОСОБА_2

Відтак, всі експертні дослідження не доводять, а навпаки спростовують причетність ОСОБА_2 до контакту з потерпілою та скоєння даного злочину. Ці дослідження вказують на те, що на речових доказах є кров іншої людини, волосся з панамки, вилученої на місці скоєння злочину, також належать іншій людині.

Проведені слідчі дії та експертизи щодо ОСОБА_24 жодним чином не підтверджують винуватості ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованого йому злочину, і не можуть розцінюватися судом як належні докази в розумінні ст.85 КПК України.

Щодо відтворення обстановки та обставин події від 06.09.2012 року за участю потерпілої ОСОБА_3, то таке проводилося з метою уточнення і перевірки відомостей по справі, і засвідчило можливість потерпілої та очевидців(свідків) роздивитися особу нападника.

Суд вважає, що таке відтворення підтверджує показання свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_16 про те, що вони роздивилися особу нападника. Зокрема показання ОСОБА_13 що з початку досудового слідства він стверджував, що ОСОБА_2 не є тим нападником, ОСОБА_16 про те, що лише ОСОБА_2 був схожим за описом, інші предявлені для впізнання особи схожими на нападника не були. Вирішальною для нього у впізнанні була гематома на обличчі ОСОБА_2

Суд приймає до уваги і ту обставину, що на досудовому розслідуванні свідок ОСОБА_13 був допитаний, описав особу нападника, однак впізнання з ним не проводилося. Судом ОСОБА_13 був допитаний лише за клопотанням сторони захисту. В судовому засіданні він стверджував, що в ході досудового розслідування вказував на невідповідність ОСОБА_2 опису та особі нападника, однак на його зауваження слідчі уваги не звертали. Це може свідчити про однобічність досудового розслідування, небажання дослідити, виявити та перевірити обставини, що виправдовують обвинуваченого.

Протоколи вилучення речей та предметів від 09.08.2012р., 10.08.2012р., як і протокол огляду місця події від 09.08.2012р. з вилученням панамки, приналежність якої ОСОБА_2 не встановлена, не доводять винуватості ОСОБА_2 у скоєних злочинах.

Суд критично ставиться до показань потерпілої ОСОБА_3 Суд приймає до уваги те, що впродовж судового слідства вона давала суперечливі показання, висловлювала в апеляційному суді Львівської області сумніви щодо причетності ОСОБА_2 до нападу на неї. В судовому засіданні потерпіла зазначила, що відсутності пальців на руці нападника в ніч нападу вона не пригадує, але коли він душив її за шию не відчула всіх пальців. Якою рукою нападник душив її не памятає. Суд має обґрунтовані сумніви відносно показань потерпілої щодо її можливості при стисканні шиї відчути чи не відчути наявність всіх пальців на руці нападника. При цьому суд приймає до уваги висновки судово-медичної експертизи відносно потерпілої №1879 від 17.08.2012р. за яким у гр.ОСОБА_3 за даними огляду на шиї спереду виявлено лише одне садно 0,1х0,5см, вкрите кіркою на рівні шкіри. Також суд приймає до уваги показання в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_3 в яких вона не заперечила, що прийшовши в квартиру ОСОБА_5 з працівниками міліції та побачивши ОСОБА_2, не вказала на нього як на нападника. Такі обставини не виключають можливості стороннього впливу на потерпілу з метою дачі нею необхідних показань та швидшого розкриття злочину.

Показання свідків обвинувачення ОСОБА_17, ОСОБА_20 свідчать про те що ОСОБА_2 був затриманий, оскільки підпадав під опис нападника, який вказала потерпіла.

Проте, сама лише зовнішня схожість обвинуваченого з особою нападника, за відсутності інших обєктивних доказів що повязують обвинуваченого з даним злочином, не може бути підставою для обґрунтованості висновку про винуватість ОСОБА_2 у скоєнні цього злочину.

Свідки захисту ОСОБА_5, ОСОБА_14 підтвердили показання ОСОБА_2 про те, що він з 08.08. до 10.08.2012р. знаходився в квартирі ОСОБА_5, де вони випивали. В ніч з 08 на 09.08.2012р. ОСОБА_2 з квартири ОСОБА_5 не виходив, синець під оком він отримав пізніше в результаті конфлікту з ОСОБА_7

Суд, постановляючи вирок у даному кримінальному провадженні, звертає особливу увагу на один із конституційних принципів, закладених в ст. 62 Конституції України, за яким ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, тому що доведення вини - це завдання сторони обвинувачення. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 29.06.1990року № 5 "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку" визнано неприпустимим обвинувальний ухил при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь підсудного. Коли зібрані у справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов'язаний постановити виправдувальний вирок.

Згідно ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_13 України, є частиною національного законодавства України.

Зазначені конституційні положення та положення чинних міжнародних договорів відображені в кримінальному процесуальному законодавстві України.

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Стаття 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» гарантує кожному право на справедливий суд; кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" від 23.02.2006р. передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права».

Так, у справі «Барбера, Мессегу і Хабардо проти Іспанії» від 6.12.1998 p. (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний скоїв злочин, який ставиться йому в провину; обов'язок доведення лежить на обвинуваченні, і всі сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого. Європейський суд з прав людини також підкреслив, що за змістом пункту 2 статті 6 Конвенції, докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, повинні відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

При оцінці доказів суд керується критерієм доведення вини особи «поза розумним сумнівом». Таке доведення, як зазначено у п.65 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України» має випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Суд може ухвалити обвинувальний вирок лише тоді, коли надані докази спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи.

Відповідно до п.86 рішення Європейського Суду з прав людини від 11.07.2013 року у справі «Вєренцов проти України», судом має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність.

Згідно п.49 рішення Європейського Суду з прав людини від 18.12.2008р. у справі «Луценко проти України» у разі виникнення сумнівів стосовно достовірності певного джерела доказів відповідно зростає необхідність підтвердженя його доказами з інших джерел. Однак таких доказів суду у даній справі не надано.

Таким чином, оцінюючи та аналізуючи подані сторонами докази в їх сукупності, слід дійти висновку, що представлені стороною обвинувачення та досліджені і перевірені судом докази не дають підстав для обґрунтованого та вмотивованого висновку про винуватість ОСОБА_2 у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст. 187, ч.2 ст. 15-ч.1 ст. 152 КК України. ОСОБА_2 за ч.1 ст. 187, ч.2 ст. 15-ч.1 ст. 152 КК України слід визнати невинуватими та виправдати в звязку з відсутністю в його діях складу злочину.

У звязку із виправданням ОСОБА_2 цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, відповідно до ч.3 ст.129 КПК України, залишити без розгляду.

Строк дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 у виді домашнього арешту завершився та не продовжувався судом.

Речові докази золотий кулон із зображенням «Матері ОСОБА_4 та ОСОБА_12 з двома ангелами по боках» діаметром 1,5см., переданий на зберігання ОСОБА_3 повернути потерпілій ОСОБА_3

Інші речові докази, що знаходяться на зберіганні в КЗРД Шевченківського ВП ГУНП у Львівській області, а саме : шапку-панамку світлого кольору, одяг ОСОБА_3: спідницю світло-сірого кольору, майку білого кольору, труси білого кольору залишити в КЗРД Шевченківського ВП ГУНП у Львівській області; одяг ОСОБА_2: штани бежевого кольору, сорочку в синьобілу клітинку, сандалі світлокоричневого кольору, сумку із тканини чорного кольору марки «JIN YUANLI» з поясом на плече повернути ОСОБА_2

Витрати на залучення експертів для проведення дактилоскопічної експертизи №4/656 від 11.09.2014р. на суму 294грн. та молекулярно-генетичної експертизи №10/504 від 15.12.2014р. на суму 2217,60грн. віднести на рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.7,8,9,370,373,374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати невинуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 187 КК України та виправдати у звязку з відсутністю в його діях складу злочину.

ОСОБА_2 визнати невинуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15-ч.1 ст. 152 КК України та виправдати у звязку з відсутністю в його діях складу злочину.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди залишити без розгляду.

Строк дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 у виді домашнього арешту завершився.

Речові докази золотий кулон із зображенням «Матері ОСОБА_4 та ОСОБА_12 з двома ангелами по боках» діаметром 1,5 см., переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_3- повернути потерпілій ОСОБА_3.

Речові докази, що знаходяться на зберіганні в КЗРД Шевченківського ВП ГУНП у Львівській області, а саме : шапку-панамку світлого кольору, одяг ОСОБА_3: спідницю світло-сірого кольору, майку білого кольору, труси білого кольору залишити в КЗРД Шевченківського ВП ГУНП у Львівській області; одяг ОСОБА_2: штани бежевого кольору, сорочку в синьобілу клітинку, сандалі світлокоричневого кольору, сумку із тканини чорного кольору марки «JIN YUANLI» з поясом на плече повернути ОСОБА_2

Витрати на залучення експертів для проведення дактилоскопічної експертизи №4/656 від 11.09.2014р. на суму 294грн. та молекулярно-генетичної експертизи №10/504 від 15.12.2014р. на суму 2217,60грн. віднести на рахунок Державного бюджету України.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя ОСОБА_25