Постанова № 58387265, 17.06.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 459/1005/16-п Головуючий у 1 інстанції: Градовський В.В.

Провадження № 33/783/399/16 Доповідач: Гаврилов В. М.

Категорія ч.ч 1, 2 ст. 172-7 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2016 року суддя Апеляційного суду Львівської області Гаврилов В.М., з участю прокурора Никеруй А.С., апелянта ОСОБА_1 та її адвоката ОСОБА_2, в приміщенні Апеляційного суду Львівської області в м. Львові розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Червоноградського міського суду Львівської області від 12 травня 2016 року,-

В С Т А Н О В И В:

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винуватою у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 3400 (три тисячі чотириста) грн. Провадження відносно ОСОБА_1 в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Відповідно до рішення місцевого суду ОСОБА_1, будучи посадовою особою юридичної особи публічного права директором Червоноградського народного дому, усупереч вимог п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», видала наказ № 90 від 24.12.2015 року «Про преміювання», яким преміювала, зокрема, свого чоловіка ОСОБА_3 працівника Червоноградського народного дому на суму 2500,00 грн., чим прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів.

Одночасно суддя місцевого суду у своїй постанові зазначає, що під час розгляду справи не знайшло свого підтвердження неповідомлення ОСОБА_1 безпосереднього керівника начальника відділу культури Червоноградської міської ради про наявність у неї реального конфлікту інтересів у зв'язку з наміром преміювати свого чоловіка ОСОБА_3, оскільки у судовому засіданні свідок ОСОБА_4, який працював на посаді начальника відділу культури Червоноградської міської ради у період з січня 2015 року по лютий 2016 року, пояснив, що у двадцятих числах грудня 2015 року ОСОБА_1 у телефонній розмові обговорила з ним питання преміювання свого чоловіка ОСОБА_3, і за таких обставин суддя місцевого суду дійшов висновку про виконання ОСОБА_1 вимоги п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» щодо повідомлення не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли вона дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального конфлікту інтересів безпосереднього керівника, у зв'язку з чим провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП (за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення).

На дану постанову ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 12 травня 2016 року та закрити провадження у справі у звязку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, покликаючись на відсутність у неї умислу на вчинення адміністративного правопорушення, оскільки відсутність одного з елементів юридичних ознак складу правопорушення не утворює складу правопорушення, та відсутність в матеріалах справи даних, які чітко вказують на наявність реального конфлікту інтересів, тобто належного підтвердження її приватного інтересу.

Зокрема апелянт зазначає, що їй не було відомо, що вона діє незаконно, жодного умислу на вчинення правопорушення, тобто надання переваги приватним інтересам вона не мала, оскільки рішення про преміювання її чоловіка приймала не вона особисто, а таке рішення було прийнято трудовим колективом Червоноградського народного дому, після чого дане рішення нею було обговорено з начальником відділу культури виконавчого комітету Червоноградської міської ради, після чого нею було видано Наказ про преміювання працівників народного дому, в тому числі і свого чоловіка.

Окрім цього апелянт покликається на те, що в протоколі про вчинення адміністративного правопорушення не зазначено дати вчинення нею адміністративного правопорушення, що порушує її право на захист, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, повязаного з корупцією може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Заслухавши думку апелянта ОСОБА_1 та її адвоката ОСОБА_2, які підтримали подану апеляційну скаргу, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та вважає рішення місцевого суду в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП законним та обґрунтованим, дослідивши матеріали справи №459/1005/16-п, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Диспозиції ч. 2 ст. 172-7 КУпАП передбачає вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів, і відповідно до примітки цієї ж статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на обєктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про вчинення адміністративного правопорушення від 30.03.2016 року, поясненнями ОСОБА_5, декларацією про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за 2014 рік, наказом № 90 від 24.12.2015 року та іншими матеріалами справи, якими підтверджується, що ОСОБА_1 своїм наказом від 24.12.2015 року преміювала свого чоловіка ОСОБА_3 в розмірі 2500 грн. (а.с. 2-8, 13, 34, 35-39).

За матеріалами справи вбачається, що премії працівникам Народного дому призначаються лише на підставі розпорядження директора Народного дому ОСОБА_1, не залежно від того, хто його готує чи погоджує. Тому приймаючи рішення про преміювання свого чоловіка, директор Народного дому діяла при наявності конфлікту інтересів і зобовязана була вжити заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів (а.с. 15, 32-33).

Доводи апелянта про те, що їй не було відомо, що вона діє незаконно і жодного умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП у неї не було не може свідчити про відсутність в її діях складу зазначеного правопорушення оскільки вона знала, що серед осіб, яких вона своїм наказом преміювала був і її чоловік, що не заперечила сама в судовому засіданні апеляційної інстанції. За диспозицією ч. 2 ст.172-7 КУпАП час вчинення правопорушення співпадає з часом прийняття рішення, а час виявлення правопорушення, за матеріалами справи, тривав і в лютому і в березні 2016 року, практично до дня складення протоколу, що спростовує доводи її апеляційної скарги з цього приводу. Підстав для задоволення поданої апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачаю.

Керуючись ст. 294 КпАП України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Червоноградського міського суду Львівської області від 12 травня 2016 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП без змін.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Львівської області ОСОБА_6