Постанова № 58386983, 17.06.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/12416/15-п Головуючий у 1 інстанції: Кртельва К.О.

Провадження № 33/783/355/16 Доповідач: Волинець М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2016 року Апеляційний суд Львівської області в складі:

судді Волинця М.М.

представника митниці ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу про вчинення адміністративного правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову судді Галицького районного суду м.Львова від 28 квітня 2016 року,

встановив:

цією постановою визнано винним

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,

який не працює та проживає за адресою: Львівська

обл., м.Жовква, вул.Дорошенка, 2а

у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн.

Вилучений згідно протоколу про порушення митних правил №2828/20910/15 від 20.11.2015 року товар повернуто ОСОБА_3 після здійснення митного оформлення або для вивезення за межі митної території України.

Стягнуто з ОСОБА_3 витрати за зберігання на складі митниці товарів, що є предметом порушення митних правил в сумі 501 грн. 61 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3 в користь держави судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3 витрати за проведення експертизи в сумі 1536 грн.

Згідно з постановою суду ОСОБА_3 20.11.2015 року близько 10 год. 30 хв., повертаючись в якості водія з приватної поїздки з ОСОБА_4 в Україну через м/п «Рава Руська» Львівської митниці ДФС, автомобілем марки «Volkswagen Transporter», реєстраційний номер ВС 2018АТ, обрав для слідування смугу спрощеного митного контролю «зелений коридор», чим своїми діями заявив про відсутність будь-яких товарів, які підлягають обов»язковому декларуванню та оподаткуванню або які належать до категорії товарів, на переміщення яких через митний кордон України встановлені заборони чи обмеження.

При здійсненні митного контролю даного транспортного засобу виникла підозра щодо наявності в ньому товарів, які підлягають обов»язковому декларуванню та оподаткуванню.

Автомобіль було переведено зі смуги спрощеного митного контролю на оглядовий майданчик, де під час проведення поглибленого огляду було виявлено маски лижні торгівельної марки «Smith», виробництво США, з маркуванням «I/OX with quick release lens change system» арт. 1L71SHT16M00657Z70994U- 12шт з маркуванням «I/OS with quick release lens change system» арт. 1S7NXWTF16M0064YP799C5- 8шт, спортивні бандажі торгівельної марки «Zamst», виробництво фірма «Nippon Sygmat Co LTD» Японія, арт. SIG 474202-G1-9шт, арт. SIG 474201-G1-6шт, загальною вагою 8 кг, що знаходились у багажному відділенні автомобіля без ознак приховування. Даний товар ОСОБА_3 визнав своєю власністю. Документів, що підтверджують факт придбання та вартість товару ОСОБА_3 до митного контролю не подав.

На постанову місцевого суду захисник ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій покликається на те, що така є необґрунтованою, ухваленою з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Покликається на те, що згідно інвойсу від 19.11.2015 року вартість товару, який ввозив ОСОБА_3 на територію України 20.11.2015 року становить 405 євро, що відповідно до ст.374 МК України не потребує декларування. Вважає, що висновок товарознавчої експертизи від 11.04.2016 року не може бути належним та допустимим доказом, оскільки експерт не попереджений про кримінальну відповідальність за ст.385 КК України, експерт ОСОБА_5 є фахівцем в галузі оцінки машин, обладнання, сировини та товарів народного споживання, а вилучене спортивне спорядження до таких предметів не належить, оцінка експерта повністю співпадає з оцінкою згідно довідки Львівської митниці ДФС, посилання експерта на сайти виробника є невірними, експертом не враховано, що дані товари придбавалися в мережі Інтернет-магазину в Словаків, про що свідчить інвойс, крім того, не встановлено країну виробника, модельний ряд та рік випуску даних предметів. Клопотання його про виклик експерта в судове засідання відхилене. Крім того, покликається, що експертиза не була оплачена попередньо стороною по справі, а в постанові суду не зазначено, які саме ознаки правопорушення наявні в діях ОСОБА_3 і яка вартість предметів порушення митних правил.

Просить постанову суду відносно ОСОБА_3 скасувати, а провадження в справі закрити.

Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3, який підтримав подану апеляційну скаргу, представника митниці ОСОБА_1, який заперечив апеляційну скаргу та просив постанову суду залишити без змін, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст.245 КУпАП, є всебічне, повне і обєктивне зясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.

Висновок суду першої інстанції про наявність вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів.

Зокрема протоколом про порушення митних правил № 2828/20910/15 від 20.11.2015 року, актом проведення огляду товарів, транспортних засобів №209100501/2015/00092, службовою запискою щодо митної вартості вилученого товару від 30.11.2015 року, доповідною запискою державного інспектора відділу митного оформлення № 1 Митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС ОСОБА_6, висновком судової товарознавчої експертизи № 21 від 11.04.2016 року, згідно якого вартість вилучених товарів становила 85281, 33 грн.

Відповідно до ч.5 ст.366 МК України обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчать про факти, що мають юридичне значення.

Як вбачаться з матеріалів справи, ОСОБА_3 20.11.2015 року близько 10 год. 30 хв. формою проходження митного контролю обрав смугу руху з проведенням спрощеного митного контролю «зелений коридор», при наявності у нього товару, який підлягає обов»язковому декларуванню та оподаткуванню, документів, що підтверджують факт придбання та вартість товару до митного контролю не подав, чим порушив встановлений відповідно до МК України порядок проходження митного контролю.

Покликання в апеляційній скарзі на те, що судом невірно визначено вартість товарів, предметів порушення митних правил, оскільки згідно інвойсу (рахунку-фактури) така становить 405 євро, а це допустима вартість переміщуваних ОСОБА_3 товарів, є безпідставними.

Відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № 21 від 11.04.2016 року, вартість вилучених згідно протоколу про порушення митних правил № 2828/20910/15 від 20.11.2015 року товарів становила 85281, 33 грн.

Даний висновок експертизи ніким не оскаржувався, постановлений відповідно до вимог чинного законодавства та уповноваженою на те особою, яка мала право на її проведення.

Висновок експертизи визнається апеляційним судом допустимим доказом в справі та вірно взятий місцевим судом за основу при визначені митної вартості товарів, які були предметом порушення митних правил.

Рахунок-фактура (інвойс) від 19.11.2015 року, який був долучений захисником під час розгляду судом першої інстанції справи, не може бути взятий до уваги, оскільки є неналежним доказом, так як є копією, на ньому відсутні печатки митного органу, а оригінал даного документа в матеріалах справи відсутній.

При накладенні стягнення на ОСОБА_3 у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн., місцевим судом було враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника та вірно призначено покарання в межах санкції ст.471 МК України.

З наведених підстав апеляційна скарга захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до задоволення не підлягає.

Постановлене рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

постановив:

Постанову Галицького районного суду м.Львова від 28 квітня 2016 року, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Волинець