Ухвала суду № 58386046, 17.06.2016, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№ 336/9628/13-ц

пр. № 6/336/91/2016

УХВАЛА

Іменем України

17 червня 2016 року

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А., при секретарі Вертелецькому М.О., за участі державного виконавця Мітіной Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні подання державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про тимчасове обмеження в праві виїзду за межі України ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

Державний виконавець Шевченківського ВДВС Запорізького МУЮ ОСОБА_2 звернулася до суду з поданням, в якому вказала, що на виконанні Шевченківського ВДВС знаходиться виконавчий лист, виданий 21.05.2015 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя про зобов*язання ОСОБА_1 передати ОСОБА_3 автомобіль «Skoda Super B», 2006 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Оскільки боржник добровільно рішення суду не виконує, з цих підстав державний виконавець просить тимчасово обмежити її у праві виїзду за межі України до виконання ОСОБА_1 зобов*язань покладених на неї рішенням суду.

Державний виконавець в судовому засіданні підтримала подання, вказавши, що державним виконавцем, з метою виконання рішення суду, неодноразово здійснювались виходи за адресою боржника вказаною у виконавчому документі, однак боржниця ухиляється від виконання зобов*язань, планує найближчим часом виїхати за межі України, про що свідчить лист чоловіка боржника.

Заслухавши державного виконавця, дослідившиматеріалами подання, оригінал виконавчого провадження № 964/1 за номером ЄДРВП 38332391, який наданий суду у не підшитому, не пронумерованому та несистематизованому виді, перевіривши обґрунтованість подання, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для його задоволення ,з наступних підстав.

За змістом статті 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Як закріплено ч. 2 п. 7 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року, питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень, ухвалених зокрема, за позовами, що випливають із кредитних правовідносин, у порядку, передбаченому статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» та статтею 377-1 ЦПК, зокрема в разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобовязання.

За змістом п.18 ч.3 ст. 11 Закону України „Про виконавчу службу державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням суду, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобовязання за рішенням.

Оскільки особа, яка має невиконані зобовязання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне, то відповідно до положень ч.2 ст. 10 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання державного виконавця, як на підставу вимог подання про тимчасове обмеження особи у праві виїзду, підлягають доведенню.

Відповідно до ч.2 ст. 377-1 ЦПК України тягар доведення факту ухилення боржника від виконання зобовязання покладається саме на державного виконавця, як особи, що приймає участь у судовому засіданні, зважаючи, що участь сторін та інших заінтересованих осіб у засіданні не передбачена.

Як вбачається з матеріалів справи та виконавчого провадження, у поданні державного виконавця в обґрунтування ухилення ОСОБА_1 від виконання покладеного судовим рішенням обовязку повернути автомобіль міститься посилання про обізнаність боржника про відкриття виконавчого провадження постановою від 11.08.2015 року шляхом направлення її копії за адресою проживання боржника, та повідомлення від чоловіка ОСОБА_1 - ОСОБА_4С, що остання не може прибути до відділу виконавчої служби у зв'язку з тим, що виїхала за межі України за сімейними обставинами.

Так, відповідно до ст. 75 Закону України „Про виконавче провадження, та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802, встановлено загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов*язаний особисто вчинити певні дії, або утриматись від них, до яких входить:

1. Після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

2. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.

3. У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи),що його видав.

З матеріалів справи та виконавчого провадження видно, що 07.08.2015 року до ВДВС найдійшла заява стягувача про відкриття виконавчого провадження відносно ОСОБА_1, яка є боржником по вказаному вище виконавчому документу.

11.08.2015 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вищезазначеного виконавчого документу, копії яких було направлено сторонам.

Боржнику було надано строк на самостійне виконання рішення суду до 17.08.2015 року, покладено обовязок явитися до відділу.

З метою перевірки виконання рішення суду, державним виконавцем здійснювались виходи 06.10.2015 року, 25.01.2016 року, за адресою боржника, вказаною у виконавчому документі, про що складались відповідні акти,однак у звязку з відсутністю боржниці вдома, неможливо було перевірити виконання рішення суду.

08.12.2015 року, відповідно до заяви стягувача від 07.12.2015 року за вх.№10401, постановою державного виконавця Мітіної Т.В. майно, яке необхідно боржнику передати стягувачу, а саме автомобіль «Skoda Super В», 2006 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, оголошено у розшук, та направлена до виконання до ГТУЮ в Запорізькій області.

29.01.2016 року до відділу поштою надійшла заява від чоловіка ОСОБА_1 - ОСОБА_4С, в якій він повідомив, що ним був отриманий виклик для його дружини ОСОБА_1 до Шевченківського ВДВС ЗМУЮ на 26.01.2016 року, але вона не може прибути до відділу виконавчої служби у зв'язку з тим, що виїхала за межі України за сімейними обставинами.

09.02.2016 року виходом державного виконавця за адресою боржника, було встановлено, що боржник постійно мешкає за вказаною адресою за межі країни не виїжджала, про що державний виконавець склав акт.

В матеріалах виконавчого провадження, досліджених в оригіналі, відсутні відомості про отримання органами ДАЇ УМВС України в Запорізькій області постанови від 08.12.2015 року про оголошення в розшук транспортного засобу.

З 08.12.2015 року державним виконавцем не було направлено жодного запиту щодо отримання інформації від органів ДАЇ УМВС України про результати виконання постанови про розшук транспортного засобу.

Крім того, державним виконавцем під час виконання виконавчого листа № 336/9628/13-ц виданого Шевченківським районним судом м. Запоріжжя, про зобов*язання ОСОБА_1 передати ОСОБА_3 автомобіль «Skoda Super В», 2006 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, не внесено подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом та не вирішено питаннь про накладення штрафу у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.

Таким чином, надані до подання документи не дають суду підстав вважати, що державним виконавцем в повному обсязі вживались чи вживаються заходи для належного та своєчасного виконання рішення суду, які мають передувати зверненню з даним поданням

Статтею 33 Конституції України закріплено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Стаття 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» № 3857 від 21.01.1994 року вказує, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта у випадках, якщо, зокрема, діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України; він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.

Громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті. Паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті, або в разі використання паспорта для вчинення злочину, або виявлення у ньому підробки, а також у випадках припинення громадянства України. Тимчасове затримання або вилучення паспорта у таких випадках здійснюється судом, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Державної прикордонної служби України, військовими комісаріатами, уповноваженими на те посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, та консульською службою України.

Підставою для оформлення паспорта / проїзного документа чи обґрунтованої відмови у його видачі є рішення, прийняте начальником (або його заступником) відповідного територіального органу або підрозділу, посадовою особою дипломатичного представництва чи консульської установи України в порядку, встановленому відповідно МВС і МЗС. Отже у разі звернення боржника за отриманням паспорту для виїзду за кордон, за наявності відповідних підстав, йому може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорту.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» № 3857 від 21.01.1994 року паспорт громадянина України для виїзду за кордон є документом, який дає право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Дослідивши матеріали виконавчого провадження суд встановив, що згідно відомостей Державної міграційної служби, ОСОБА_1 з питань оформлення паспорта громадянина країни для виїзду за кордон до УДМС України в Запорізькій області не зверталась та по архіву не значиться, тому відсутні правові підстави для обмеження у виїзду особи, яка не отримувала паспорт громадянина країни для виїзду за кордон.

На час розгляду подання суд вважає його передчасним,оскільки державним виконавцем не вичерпані передбачені законом заходи для виконання рішення суду, тому суд відмовляє в його задоволенні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 293, 377-1 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Подання державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_2 про тимчасове обмеження в праві виїзду за межі України ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом пяти днів з дня проголошення ухвали, а якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.

Суддя Ю.А. Галущенко